Рішення № 96536563, 27.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2021 року м. Київ № 640/14726/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доВищого антикорупційного суду провизнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Вищого антикорупційного суду, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Вищого антикорупційного суду у наданні ОСОБА_1 інформації на запит про доступ до публічної інформації, що зареєстрований у Вищому антикорупційному суді 09.06.2020 за №ЕП-5043/20-вх.;

- зобов`язати Вищий антикорупційний суд надати ОСОБА_1 відомості про дату надходження у 2020 році до Вищого антикорупційного суду клопотання про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №52018000000001132 від 14.11.2018 від відповідного органу досудового розслідування; єдиний унікальний номер судової справи та дату винесення слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ухвали, винесеної упродовж 2020 року, про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №52018000000001132 від 14.11.2018.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відмова у наданні запитуваної інформації є безпідставною, оскільки, за твердженнями позивача, відомості про Єдиний унікальний номер судової справи та дата винесення слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ухвали про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №52018000000001132 від 14.11.2018 підлягають обов`язковій публікації, а тому законодавець не встановив особливий режим охорони таких відомостей, за виключенням особливостей публікації ухвал про дозвіл обушку житла чи іншого володіння особи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено сторонам строки для подання до суду відзиву, відповіді на відзив та заперечення.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, з огляду на те, що запитувана позивачем інформація є інформацією з обмеженим доступом, а саме: таємної інформацією, оскільки інформація щодо надходження до Вищого антикорупційного суду процесуального документа у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні та його розгляду судом, що становить таємницю досудового розслідування фактично відкриває інформацію про хід досудового розслідування, вчинення процесуальних дій та ухвалення процесуальних рішень, з урахуванням того, що згідно з даними матеріалів кримінального провадження №52018000000001132, питання продовження строків досудового розслідування було розглянуто за рішенням слідчого судді Вищого антикорупційного суду у закритому судовому засіданні, а ухвалене рішення не є відкритим для загального доступу в Єдиному державному реєстрі судових рішень. На додаток, представником відповідача зауважено, що позивачем безпосередньо у запиті не зазначено про наявність суспільного інтересу до запитуваної інформації.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якій останнім додатково наголошено на обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, ОСОБА_1 направив до Вищого антикорупційного суду запит на доступ до публічної інформації, в якому просив надати публічну інформацію про наступне:

- дату надходження у 2020 році до Вищого антикорупційного суду клопотання про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №52018000000001132 від 14.11.2018 від відповідного органу досудового розслідування;

- єдиний унікальний номер судової справи та дату винесення слідчим суддею Вищого антикорупційного суду України ухвали, винесеної упродовж 2020 року, про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №52018000000001132 від 14.11.2018;

- якщо факти, зазначені в п.п. 1, 2 прохальної частини не мали місця, то надати інформацію про ненадходження у 2020 році до Вищого антикорупційного суду клопотання про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №52018000000001132 від 14.11.2018.

Листом від 16.06.2020 №03.11.06/87/2020 Вищий антикорупційний суду повідомив ОСОБА_1 про те, що запитувана інформація належить до категорії інформації з обмеженим доступом (є таємною), а тому остання не може бути надана, з огляду на відсутність у запиті аргументів щодо наявності суспільного інтересу до такої інформації.

Вважаючи таку відмову у наданні запитуваної інформації необґрунтованою, а власні права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Приписами ст. 5 Закону України «Про інформацію» визначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Основними видами інформаційної діяльності є створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорона та захист інформації (ст. 9 Закону України «Про інформацію»).

У той же час, нормативно-правовим актом, який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, є Закон України «Про доступ до публічної інформації» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію (п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації (ст. 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Положеннями ч. 1 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено перелік інформації з обмеженим доступом, якою є 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону (ч. 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду (ч. 1 ст. 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача (ч. 2 ст. 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Як було зазначено вище, підставою для відмови у наданні запитуваної інформації слугували доводи відповідача про те, що така інформація є таємною інформацією.

У розумінні ст. 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації», таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.

Порядок доступу до таємної інформації регулюється цим Законом та спеціальними законами.

Так, п. 5 ч. 1 ст. 3 Кримінального процесуального кодексу України (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що досудовим розслідуванням є стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Приписами ч. 2 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Таким чином, інформацією, яка містить таємницю досудового розслідування, є та, яку було створено або одержано відповідачем у кримінальному провадженні після внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення. Доступ до такої інформації мають учасники кримінального провадження та інші особи.

Відтак, Кримінальний процесуальний кодекс України регламентує спеціальний порядок доступу (ознайомлення) учасників кримінального провадження з інформацією, створеною (одержаною) у ході досудового розслідування та судового провадження відповідної кримінальної справи, а тому доступ учасників кримінального провадження до інформації, створеної (одержаної) у ході досудового розслідування, забезпечується в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством.

Інші особи, які не є учасниками кримінального провадження, можуть реалізувати своє право на отримання відповідної інформації за наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 222 Кримінального процесуального кодексу України.

Отже, запитувана позивачем інформація є наслідком проведення досудового розслідування у конкретному кримінальному провадженні та містить таємницю досудового розслідування, отримати яку можливо виключно у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верхового Суду від 08.04.2020 у справі №826/7244/18 та у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №160/7938/19.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову у задоволенні останніх.

Керуючись ст.ст. 77, 139, 246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок