Ухвала суду № 96535698, 25.04.2021, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/6433/21

Провадження № 1-кс/756/1036/21

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2021 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі слідчого судді Ткач М.М., за участі секретаря судового засідання Бондаренко Н.Ю., прокурора Олійника В.С., захисника Приліпка Д.О., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у місті Києві Шарлая Д.А., погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва Олійником В.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ключі, Усть-Камчатського р-ну, Камчатської області, Російської федерації, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у кримінальному провадженні №12021100050000959 від 23.04.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України,

УСТАНОВИВ:

25 квітня 2021 року слідчий СВ Оболонського УП ГУ НП у місті Києві Шарлай Д.А., за погодженням із прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва Олійником В.С., звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12021100050000959 від 23.04.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК України, зокрема у тому, що він, 23.04.2021 року приблизно о 17 год. 00 хв., перебував в приміщенні магазину «Коло», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 8-Є. Знаходячись у приміщенні вказаного магазину, ОСОБА_1 помітив, що у підсобному приміщення де знаходились речі працівників даного магазину відчиненні двері та в нього раптово виник злочинний умисел спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного із проникненням до іншого приміщення, а саме майна, яке може знаходитися у вказаному приміщенні.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного із проникненням до іншого приміщення, в той же час та в тому ж місці, ОСОБА_1 , впевнившись, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та діє він таємно умисно з корисливих мотивів з метою власного збагачення, зайшов до підсобного приміщення магазину «Коло» та, взявши зі столу сумку, належну ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із особистими речами останньої, заховав її під куртку, в яку був одягнений в той час та втому ж місці.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного із проникненням до іншого приміщення, ОСОБА_1 , тримаючи при собі викрадене майно належне ОСОБА_2 , намагався покинути місце вчинення кримінального правопорушення, однак його злочинні дії були помічені працівниками даного магазину, які підбігли до нього та намагалися затримати.

В той момент ОСОБА_1 , розуміючи, що його злочинні дії вже не носять таємний характер та є відкритими, не припинив вчиняти дане кримінальне правопорушення та на прохання працівників магазину зупинитись та повернути викрадене майно, не реагував та намагався вирватись із викраденим майном при собі та втекти з місця вчинення кримінального правопорушення.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на повторне відкрите викрадення чужого майна (грабіж), ОСОБА_1 , тримаючи при собі викрадене майно, належне ОСОБА_2 , із застосуванням сили намагався відштовхнути від себе працівників даного магазину, з метою покинути місце вчинення кримінального правопорушення, однак свій злочинний умисел до кінця не довів з причин які не залежали від його волі так як був затриманий на місці вчинення кримінального правопорушення охоронцями, які прибули на виклик.

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення у разі доведення його до кінця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 міг спричинити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , майнову шкоду на суму 373 грн. 33 коп.

Прокурор у судовому засіданні обґрунтовував обставини, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України та зазначив про існування визначених ст. 177 КПК України ризиків.

Захисник у судовому засіданні просив застосувати більш м`який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт.

Підозрюваний підтримав позицію захисника.

Вислухавши позиції сторін, дослідивши копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Оболонського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100050000959 від 23.04.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України.

23.04.2021 о 23 год. 25 хв., ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК України.

24.04.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК України.

25.04.2021 о 08 год. 30 хв. підозрюваному та його захиснику були надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

В якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано наступні докази: протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення; протокол огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 8-Є від 23.04.2021 року; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину; протокол допиту потерпілої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; протокол пред`явлення до впізнання за фотознімками з потерпілою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; протокол допиту свідка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 ; протокол пред`явлення до впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 ; протокол допиту свідка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; протокол пред`явлення до впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; протокол допиту свідка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; протокол пред`явлення до впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; протокол допиту свідка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та інші матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Суд враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

На думку суду, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, з урахуванням наданих показань підозрюваним, суд дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_1 в інкримінованому злочині, так як надані слідчим докази свідчать про те, що ОСОБА_1 міг вчинити інкриміновані дії при зазначених у клопотанні обставинах.

Крім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених Ризики передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:

- ризиком того, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності;

- ризиком того, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого та свідків є те, що підозрюваному відомо місце їх проживання та місце роботи, оскільки останній ознайомлений зі змістом протоколів допитів потерпілого та свідків. Підозрюваний шляхом погрози, підкупу може схиляти свідків до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування;

- ризиком того, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що підозрюваний раніше вчиняв злочини майнового характеру та відбував покарання в місцях позбавлення волі.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно зі ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Приймаючи рішення щодо поданого клопотання, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та в доданих матеріалах, а також з того, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і хоча на даному етапі не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, враховую тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, вік та стан його здоров`я, сімейний стан, майновий стан, що останній раніше неодноразово судимий, що дає підстави вважати, що застосування останньому більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому вважаю за необхідне клопотання слідчого про застосування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити.

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, слідчий суддя виходить з тяжкості діяння, в якому підозрюється ОСОБА_1 , його особистої ролі в цьому, характеру та обставин вчинення діяння, майнового стану підозрюваного, наявних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Тому, із врахуванням вищевикладеного, на думку слідчого судді застава у сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90 800,00 гривень, буде достатньою для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Крім того, слідчий суддя вважає, що у разі внесення застави достатнім для запобігання наявним ризикам буде покладення на підозрюваного обов`язків, визначених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Суд враховує, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Обираючи підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права останнього, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, зокрема прав потерпілого.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у місті Києві Шарлая Д.А., погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва Олійником В.С., подане в рамках кримінального провадження №12021100050000959 від 23.04.2021, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України - задовольнити частково.

Застосувати підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.

Дія ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 закінчується 21.06.2021 включно.

Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України - в розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 90 800 (дев`яносто тисяч вісімсот) грн 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (одержувач - ТУ ДСА України в м. Києві, ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ суду - 02896785).

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені пунктами 1-3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- з`являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання.

У разі внесення застави з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти останній зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу в виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя М.М. Ткач