Ухвала суду № 96535304, 20.04.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/6412/21

Провадження №: 1-кп/755/1013/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" квітня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Галиги І.О.,

при секретарі Шелудько В.А.,

розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.02.2021 за № 12021100040000469 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мологвардійськ, Луганської області, громадянина України, українця, перебуває в цивільному шлюбі, з середньою спеціальною освітою, працюючого не офіційно різноробочим на будівництві, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-09.12.2008 року Краснодонським місцевим судом Луганської області за ч. 2 ст. 186, ч.1 ст. 309, ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки;

-19.03.2009 року Краснодонським місцевим судом Луганської області за ч. 2 ст. 186, КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 місяців;

-19.07.2013 року Артемівським районним міста Луганськ за ч. 2 ст. 186, КК України по покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць;

-19.12.2013 року Ленінським районним судом міста Луганськ за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 263, ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 5 місяців;

-10.11.2020 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік 2 місяці (покарання за вироком не відбуте);

- обвинувальний акт за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України направлено до Дніпровського районного суду міста Києва для розгляду;

- обвинувальний акт за ч. 2 ст. 185 КК України направлено до Дніпровського районного суду міста Києва для розгляду,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.190 КК України

за участю прокурора Солонської Л.Я.,

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисника Скотара О.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

З Дніпровської окружної прокуратури м. Києва надійшов для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні 21.02.2021 за № 12021100040000469 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.190 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор доповів про можливість призначення обвинувального акту відносно ОСОБА_1 до судового розгляду, оскільки дотримано норм кримінально-процесуального законодавства та підстав для його повернення прокурору або його закриття не встановлено.

Потерпілі підтримали клопотання прокурора.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Скотар О.М. заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК України. Клопотання мотивовано тим, що обвинувальний акт було складено та затверджено ще до ознайомлення сторони захисту із матеріалами кримінального провадження № 12021100040000469. Вказав, що ним, як захисником ОСОБА_1 було здійснено ознайомлення із матеріалами кримінального провадження 14.04.2021 року, хоча обвинувальний акт вже на той час було складено слідчим та затверджено прокурором, а також на його адресу поштовим зв`язком було надіслано даний обвинувальний акт. Формулювання обвинувачення не є конкретним та містить відомості про невстановлені час, місце, осіб тощо, що свідчить про неналежне встановлення події кримінального правопорушення, не повне проведення досудового слідства. Вказав, що сторона обвинувачення вдалася до припущень щодо вчинення вказаних кримінальних правопорушень, що, в розумінні приписів ст. 291, 314 КПК України, дає підстави для повернення обвинувального акту. Зазначив, що ОСОБА_1 не ухилявся від отримання обвинувального акту, а лише заперечував проти проведення за його участі процесуальних дій - ознайомлення із матеріалами кримінального провадження без його захисника - адвоката Скотара О.М. Крім того, виявлені процесуальні документи, складені слідчим Старченком А.В., які вказують на те, що обвинувальний акт він намагався особисто вручити ОСОБА_1 у приміщенні ДУ «Київський слідчий ізолятор», хоча згідно вимоги КПК України обвинувальний акт має вручати прокурор.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника.

Заслухавши думки учасників судового провадження, оглянувши клопотання, вивчивши обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.190 КК України, суд вважає, що є достатні підстави для призначення його до судового розгляду, оскільки, згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним слідчим, відповідно до вимог КПК України, прокурором також дотримані вимоги КПК України та підстав для його повернення прокурору не встановлено.

Перевіривши обвинувальний акт на відповідність вимогам ст. 291 КПК України, судом встановлено, що обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України та в ньому містить виклад фактичних даних, встановлених органом досудового розслідування, а тому клопотання сторони захисту щодо повернення обвинувального акта прокурору як такого, що не відповідає вимогам Кримінального процесуального Кодексу України задоволенню не підлягає.

Також безпідставними є доводи сторони захисту щодо невідповідності обвинувального акта вимогам КПК України, оскільки його було складено та затверджено ще до ознайомлення сторони захисту із матеріалами кримінального провадження № 12021100040000469.

Як вбачається із реєстру матеріалів до обвинувального акта, ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 09.04.2021 року встановлено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні захиснику Скотару О.М. до 14.04.2021 року. Також слідчим у відповідності до вимог КПК України направлено поштою копію обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_1 , який утримувався в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор», що підтверджується зворотним повідомленням та відповідними чеками.

Також, із долученої до обвинувального акта розписки на ім`я прокурора у кримінальному провадженні Солонської Л.Я. про отримання обвинувального акта вбачається, що підозрюваний ОСОБА_1 обвинувальний акт та реєстр матеріалів отримав, проте в присутності понятих відмовився від підпису. Також, захиснику Скотару О.М. 14.04.2021 року було вручено обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, що підтверджується його підписом у розписці на ім`я прокурора у кримінальному провадженні Солонської Л.Я.

На підставі викладеного, судом встановлено, що обвинувальний акт, складений слідчим відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності, а тому суд не вбачає підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокуророві.

Дане кримінальне провадження підсудне Дніпровському районному суду м. Києва.

Судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

У підготовчому судовому засіданні, відповідно до положень ч. 2 ст. 318, п. п. 19, 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України, судом визначено коло осіб з боку обвинувачення та захисту, які братимуть участь у судовому розгляді.

Крім того, прокурор у судовому засіданні заявив клопотання щодо обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки після направлення обвинувального акту може переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин виділеного кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілого, експертів; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України, а також запобігання настання ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, так як саме вказаний вид злочинів на даний час набув значного поширення, потерпілими від вказаних злочинів стають здебільшого люди похилого віку, які не усвідомлюють, що порти них вчиняються шахрайські дії, крім того санкцією статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 3 років, що свідчить про обставини, які можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного навмисно переховуватися від слідства та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

В ході проведення досудового слідства встановлено, що відносно ОСОБА_1 обвинувальні акти перебувають на розгляді Дніпровського районного суду м. Києва (справи №755/9048/20 та 755/12050/20) за обвинуваченням останнього у вчиненні інших корисливих кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, та ч. 2 ст. 185 КК України та до останнього судом застосовувався привід.

Вказала, що ОСОБА_1 проживає без реєстрації на території України, останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_2 , не має міцних соціальних зв`язків. Так Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. По Луганській області це зокрема м. Сорокине (у тому числі м. Молодогвардійськ, с-ще Новосімейкіне, м. Суходільськ, смт. Буран, смт. Гірне, с-ще Широке, смт. Ізварине, смт. Краснодарський, смт. Тепле, с-ще Світличне, смт. Сєверний, смт. Сєверо-Гундорівський, смт. Урало-Кавказ, с-ще Західний). В разі не застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 може перетнути лінію розмежування та повернутись на місце свого проживання, що унеможливить його виклик до суду.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 не працевлаштований, офіційних доходів не отримує, власного рухомого та нерухомого майна не має, а вчинення злочинів обрав як основний спосіб для задоволення своїх особистих матеріальних потреб.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, також має місце, оскільки досудове розслідування у виділеному кримінальному провадженні відносно невстановленої особи на даний час триває. Так в ході проведення ряду невідкладних обшуків за місцем тимчасового мешкання останнього встановлено речові докази, які свідчать про можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення інших аналогічних злочинів. Місцезнаходження спільника ОСОБА_1 , на даний час не встановлено, відповідно ОСОБА_1 , володіючи інформацією про наявні у органу розслідування докази, так як відомості про них зазначено в повідомленні про підозру та клопотанні про обрання запобіжного заходу, може знищити додаткові докази, про які на даний час невідомо слідству, попередити свого спільника, що в подальшому унеможливить встановлення його місцезнаходження.

Вищевикладене свідчить про неможливість запобіганням наявним ризикам, які передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Потерпілі підтримали клопотання прокурора.

Сторона захисту та обвинувачений заперечили проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме у вигляді домашнього арешту, мотивуючи тим, що за час тривалого перебування під вартою ОСОБА_1 не вчиняв жодних дій, які б могли свідчити про його намір ухилятись від органу досудового розслідування та/або суду. Під час розгляду клопотання сторони обвинувачення про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 підтверджував, що не мав та не має наміру ухилятись від прокурора та суду. ОСОБА_1 має місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , має міцні соціальні зв`язки, проживає у цивільному шлюбі, характеризується посередньо, має постійну неофіційну роботу та відповідно має засоби для існування його та близьких осіб. Вказав, що ризики, про які раніше зазначав прокурор, а саме що підозрюваний ОСОБА_1 може здійснювати тиск на потерпілого, свідків, що може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у яких підозрюється, а також знищити речові докази, на даний час повністю відсутні.

Зазначив, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.190 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника.

Згідно ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно п.2 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляд тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

У цій ситуації у вказаному кримінальному провадженні було висунуто обвинувачення ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.190 КК України.

На цей час обвинувачений та потерпілі в даному кримінальному провадженні не допитані.

Докази передбачені ст. 84 КПК України з боку обвинувачення та захисту, у цей період, не досліджені.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд враховує наступне.

Відповідно до обвинувального акту встановлено такі відомості: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Мологвардійськ, Луганської області, громадянин України, українець, перебуває в цивільному шлюбі, з середньою спеціальною освітою, працює не офіційно різноробочим на будівництві, без місця реєстрації, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий, два обвинувальні акти відносно нього перебувають на розгляді в Дніпровському районному суді м. Києва.

Обвинувачений ОСОБА_1 на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я, має типові соціальні зв`язки для особи його віку та статусу, є раніше не судимою особою.

Так суд враховує, що ОСОБА_1 висунуто обвинувачення за ч.2 ст.15, ч.2 ст.190 КК України, тобто у скоєнні нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років позбавлення волі.

Заслухавши учасників судового провадження, суд вважає, що ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України наявні, з огляду на специфіку кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у вчинені кримінального правопорушення, а також на конкретні обставини кримінального провадження, його особу, те, що він раніше судимий та два обвинувальні акти за ч. 2 ст. 185 КК України перебувають на розгляді у Дніпровському районному суді м. Києва, що свідчить про повідомлення про підозру у інших кримінальних правопорушеннях та може вказувати на його схильність до скоєння нових кримінальних правопорушень та ухилення від суду, тобто застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, на даний час не вбачається.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Враховуючи наведене, суд на даному етапі розгляду обвинувального акту, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави, а також покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

При цьому, враховуючи тяжкість злочину, обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан особи, його соціальні зв`язки, так само суд враховує наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які вказують на те, що є велика ймовірність того, що обвинувачений може переховуватись від суду, вважає за належне призначити заставу у розмірі відповідно ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі, який становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 34050 гривень 00 копійок, яка в достатній мірі гарантує виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, обираючи відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього обов`язки: прибувати до суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту - м. Київ без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у кримінальному провадженні; здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання обвинуваченого під вартою.

Клопотання сторони захисту щодо оюрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задоволенню не підлягає, оскільки прокурором доведено наявність ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що ОСОБА_1 проживає без реєстрації на території України, (проживає на території м. Києва лише зі слів), останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_2 , не має міцних соціальних зв`язків. Так Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. По Луганській області це зокрема м. Сорокине (у тому числі м. Молодогвардійськ, с-ще Новосімейкіне, м. Суходільськ, смт Буран, смт. Гірне, с-ще Широке, смт. Ізварине, смт. Краснодарський, смт. Тепле, с-ще Світличне, смт. Сєверний, смт. Сєверо-Гундорівський, смт. Урало-Кавказ, с-ще Західний), а тому ОСОБА_1 може перетнути лінію розмежування та повернутись на місце свого проживання, що унеможливить його виклик до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 314-316, 376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Скотара О.М. про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.02.2021 за № 12021100040000469 за обвинуваченням ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.02.2021 за № 12021100040000469 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.190 КК України призначити до судового розгляду на 14 годину 00 хвилин 28 квітня 2021 року у приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5.

У судове засідання викликати сторін кримінального провадження.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Скотара О.М. про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - залишити без задоволення.

Клопотання прокурора про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 днів, тобто до 18.06.2021 року включно.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 34050 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як обвинуваченими, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок ТУДСАУ у місті Києві (одержувач - ТУДСАУ у місті Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувач - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, розрахунковий рахунок - № 37318005112089).

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прибувати до суду за першою вимогою у рамках цього кримінального провадження та у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України покласти наступні обов`язки:

- прибувати до суду із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту - м. Київ без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у кримінальному провадженні;

- здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити 2 місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення через Дніпровський районний суд м. Києва.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 23.04.2021 року о 11 год. 00 хв.

Суддя