Рішення № 96533493, 26.04.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 року справа № 580/1579/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження в місті Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи із 07 лютого 1995 року по 28 лютого 2001 року у фірмі «Інтер» м. Сміла Черкаської області: наказ про прийняття на роботу №3-к від 06 лютого 1995 року та наказ про звільнення мене з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку зі зміною умов праці та виробництва від 27 лютого 2001 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи із 07 лютого 1995 року по 28 лютого 2001 року у фірмі «Інтер» м. Сміла Черкаської області: наказ про прийняття на роботу №3-к від 06 лютого 1995 року та наказ про звільнення мене з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку зі зміною умов праці та виробництва від 27 лютого 2001 року.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що під час призначення пенсії за віком відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу період роботи із 07 лютого 1995 року по 28 лютого 2001 року у фірмі «Інтер» м. Сміла Черкаської області з тих підстав, що запис у трудовій книжці не засвідчений підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Представник відповідача у відзиві на адміністративний позов просив у його задоволенні відмовити повністю, мотивуючи свою позицію тим, що позивач не надав жодного документу для підтвердження часу роботи за період з 07.02.1995 по 28.02.2001, у відповідача були відсутні правові підстави для зарахування до страхового стажу позивача спірного періоду.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Вирішуючи спір по суті, судом встановлено, що ОСОБА_1 із 23 липня 2020 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію за віком. При цьому відповідачем при обчисленні пенсії визначено, що страховий стаж позивача становить 28 років 11 місяців 7 днів. До страхового стажу не зараховано період роботи із 07 лютого 1995 року по 28 лютого 2001 року у фірмі «Інтер» м. Сміла Черкаської області, оскільки запис в трудовій книжці не засвідчений підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

На звернення позивача щодо не зарахування вказаного періоду до страхового стажу відповідач відповів листом №4748-5260/Г-02/8-2300/20 від 19.08.2020, в якому повідомив про відсутність підстав для зарахування вказаного періоду до страхового стажу.

Не погоджуючись із вказаною відмовою позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи питання про правомірність зазначених дій відповідача, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

В розумінні ч. 4 ст. 24 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон 1058-IV) періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Трудова книжка, відповідно до ст. 48 КЗпП України та згідно з п.1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993, є основним документом, що підтверджує стаж роботи працівника.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з нормами п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній уразі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі зареєстрованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Виходячи з наведеного, норми Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, застосовуються у разі відсутності в трудовій книжці необхідних відомостей про роботу.

Згідно записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 №№7 та 8 із 07 лютого 1995 року по 28 лютого 2001 року останній працював водієм 2-го класу на фірмі «Інтер» м. Сміла: наказ про прийняття на роботу №3-к від 06 лютого 1995 року та наказ про звільнення з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку зі зміною умов праці та виробництва від 27 лютого 2001 року.

При дослідженні зазначених записів у трудовій книжці, судом встановлено, що записи про період трудової діяльності в фірмі «Інтер» не засвідчені підписом посадової або уповноваженої особи підприємства, проте завірені печаткою цього підприємства.

На звернення до архівного відділу виконавчого комітету Смілянської міської ради за місцезнаходженням фірми «Інтер» (м. Сміла) повідомлено листом №651/01-14 від 14.09.2020, що документи фірми «Інтер» на державне зберігання в архів не надходили.

Сукупність вищенаведених обставин вказує, що позивач вживав заходів для підтвердження додатковими документами періоду роботи на фірмі «Інтер».

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17 працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.

Частиною 5 ст. 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не зарахував до страхового стаду до період роботи позивача із 07 лютого 1995 року по 28 лютого 2001 року у фірмі «Інтер» м. Сміла Черкаської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приймаючи до уваги, що позивач просить визнати протиправною відмову відповідача однак відповідач відповідних дій щодо зарахування страхового стажу не вчинив, чим допустив протиправну бездіяльність, тому суд для повного захисту прав позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною таку бездіяльність відповідача.

Як наслідок для відновлення порушених прав позивача необхідно зобов`язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи із 07 лютого 1995 року по 28 лютого 2001 року у фірмі «Інтер» м. Сміла Черкаської області.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачені позивачем судові витрати слід пропорційно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 12, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи із 07 лютого 1995 року по 28 лютого 2001 року у фірмі «Інтер» м. Сміла Черкаської області.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи із 07 лютого 1995 року по 28 лютого 2001 року у фірмі «Інтер» м. Сміла Черкаської області.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя В.В. Гаращенко