Рішення № 96533331, 27.04.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/8940/20

РІШЕННЯ

іменем України

27 квітня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А4239 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини А4239 про визнання відмови протиправною та зобов`язання провести перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня 2018 року, 01 січня 2019 року, 01 січня 2020 року, а також про зобов`язання відповідача вчинити дії щодо виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.11.2016 року по 01.03.2018 року з урахуванням базового місяця з моменту підвищення посадового окладу 01 січня 2008 року.

Покликається на те, що під час проходження служби у військовій частині А4239 йому не виплачувалась індексація грошового забезпечення протягом вказаного періоду. На звернення позивача про виплату індексації він отримав відповідь про відсутність відповідних кошторисних призначень для її виплати. Також позивач зазначає, що на момент звільнення з військової служби з ним не був проведений повний розрахунок, оскільки у 2018-2020 роках посадовий оклад та оклад за військовим званням повинні були визначатись відповідно до приміток Додатків 1, 14 постанови КМУ №704, тобто виходячи із 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного календарного року. Неправильне визначення відповідачем розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням призвело до зменшення грошового забезпечення.

Військовою частиною А4239 поданий відзив, у якому у задоволенні позову просить відмовити. Покликається на те, що визначення розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням здійснювалось відповідно до вимог Постанови КМУ № 704, розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням був визначений шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 постанови, що є правомірним. Також покликається на те, що у 2016-2018 роках бюджетних призначень на виплату індексації грошового забезпечення не було. Відповідач зазначає, що позивач був призначений на посаду з 01 листопада 2016 року, тому «базовим» місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення слід вважати жовтень 2016 року. Враховуючи наведені у відзиві доводи і заперечення, просить у позові відмовити.

Вирішуючи спір, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині А4239 на посаді заступника начальника штабу батальйону охорони військової частини польова пошта В3225. Наказом командира військової частини А4239 від 28.08.2019 року позивача звільнено з військової служби, виключено зі списків особового складу та всіх видів грошового забезпечення, проведений розрахунок за час служби.

У листопаді 2020 року позивач звернувся до військової частини А4239 про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення військовослужбовцю за період з 01.11.2016 року по 01.03.2018 року та перерахунок розміру посадового окладу та окладу за військовим званням відповідно до приміток Додатків 1, 14 постанови КМУ №704, виходячи із 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного календарного року, на що отримав відмову, з якою не погоджується.

Спеціальним законом, який регулює загальні засади та порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців, є Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

До складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України (...)

Тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу встановлено постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 за № 704 (надалі - Постанова № 704).

Станом на час прийняття Постанови № 704 пункт 4 її передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. У свою чергу додатки 1, 12, 13, 14 до п. 4 Постанови № 704 містять примітки, у яких в якості розрахункової величини зазначений розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року). В Додатках 1 та 14 до Постанови № 704 у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти.

Вказані Додатки також мають примітки пояснювального характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, залежно від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків.

У цих примітках норми права не містяться. Отже, вказані додатки до п. 4 Постанови № 704 дублювали положення п. 4 Постанови № 704 в частині зазначення розрахункової величини - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).

У подальшому Постановою КМУ № 103 внесено зміни до Постанови КМУ № 704 та пункт 4 викладено в новій редакції, а саме виключено вимогу щодо обрахування посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями виходячи із розрахункової величини “розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)” та вказано на розрахункову величину “розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року”.

Однак, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови № 704 не було приведено у відповідність з нормою пункту 4 цієї Постанови. Разом з тим, неприведення Кабінетом Міністрів України приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704 у відповідність до змін, що були внесені в пункт 4 цієї ж Постанови, не може бути підставою для обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням з використанням у якості розрахункової величини “розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)”.

Вказані невідповідності були виправлені постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 № 1038, яка застосовується з 01.10.2020. Так, примітки до додатка 1 викладено в такій редакції:

"1. Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 N 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень. 2. Посадові оклади осіб рядового, сержантського і старшинського (осіб рядового і молодшого начальницького) складу встановлюються за 1 - 12 розрядами. Посадові оклади за окремими посадами осіб рядового, сержантського і старшинського (осіб рядового і молодшого начальницького) складу понад 12 тарифний розряд визначаються керівниками державних органів."

Примітки до додатка 14 викладено в такій редакції:

"1. Оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. N 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень. 2. Виплата військовослужбовцям окладів за військовими званнями "генерал-полковник", які присвоєні до 1 жовтня 2020 р., зберігається за ними у розмірах, встановлених законодавством. 3. Виплата військовослужбовцям окладів за військовими званнями "старший прапорщик", "старший мічман", "прапорщик", "мічман", "старшина", "головний корабельний старшина", які присвоєні до 1 жовтня 2020 р., зберігається за ними до завершення проведення переатестації у розмірах, встановлених законодавством."

Разом з цим, примітки за своїм змістом та призначенням є такими, що лише роз`яснюють механізм (формулу) обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 вересня 2005 року № 870 були затверджені Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (далі - Правила № 870), які визначають загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки. За змістом п. 20 вказаних Правил у структурі проекту положення або іншого нормативно-правового акта, який передбачається затвердити постановою, в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень.

Положеннями п. 2.16 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року № 34/5, також передбачено, що включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта. Примітки не повинні містити норм права, відтак примітка до нормативно-правового акту носить інформаційний характер та не може містити норм права.

Крім того, п. 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 у справі №240/4946/18 щодо застосування норм права, а саме п. 3 розд. ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.

Оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою ніж положення пункту 4 Постанови № 704 у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, правові підстави для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відсутні

Суд дійшов висновку, що розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується. Такі ж правила діють при визначенні грошового забезпечення для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі №240/11952/19.

З огляду на це суд вважає, що згідно з Постановою № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, та осіб, звільнених з військової служби, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тоді як мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.

Відтак відповідач, застосовуючи при обчисленні посадового окладу таку розрахункову величину як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 1 січня відповідного року, діяв правомірно, тому підстави для визнання протиправними дій/бездіяльності в цій частині судом не встановлені. Зважаючи на це, підстави для перерахунку складових грошового забезпечення також відсутні.

Стосовно виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.11.2016 року по 01.03.2018 року з урахуванням базового місяця з моменту підвищення посадового окладу - січня 2008 року суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст.1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-XII) Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, серед яких оплата праці (грошове забезпечення) (ч. ч. 1, 5 статті 2 Закону № 1282-ХІІ). Підприємства, установи та організації, що фінансуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Як встановлено судом та підтверджується листом ВЧ А4239 від 11.12.2020 року №20/597/906, з 01.11.2016 року по 01.03.2018 року включно позивачу не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення. У наказі про звільнення позивача зі служби також відсутнє посилання на виплату останньому індексації.

Абзацом 3 частини 1 статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-III визначено, що Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Проведення індексації здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. З огляду на це, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці.

За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Виплата індексації охоплюється поняттям грошового забезпечення військовослужбовців, безпосередньо стосується оплати їх праці, для захисту якої державою забезпечуються посилені гарантії. Зважаючи на це, на дані вимоги не розповсюджуються обмеження щодо тривалості строків звернення до суду.

Судом встановлено, що фактично єдиною підставою для невиплати позивачу індексації грошового забезпечення стало те, що кошторисні призначення на її виплату, за даними відповідача, були відсутні. У той же час, суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що: у розпорядженні відповідача дійсно не було вільних коштів для виплати позивачу індексації грошового забезпечення; у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується військова частина, кошти на індексацію грошового забезпечення позивача були відсутні; відповідачем вчинялись дії з метою вирішення питання отримання додаткового фінансування для виплати індексації.

Невиплата позивачу індексації грошового забезпечення за вказаний період відповідачем не спростовується.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі Кечко проти України (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача на цю виплату. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі 825/1832/17.

З доводами відповідача про те, що з 01 листопада 2016 року позивач був призначений на посаду, відтак «базовим» місяцем для нарахування індексації слід вважати жовтень 2016 року, суд не погоджується.

Суд звертає увагу на те, що базовим вважається місяць прийняття на роботу або місяць підвищення заробітної плати. Індекс споживчих цін наростаючим підсумком починає розраховуватися у місяці, наступному за базовим (крім місяця прийняття на роботу).

Відповідач не надав доказів того, що при призначенні на посаду заступника начальника штабу батальйону охорони військової частини польова пошта В3225 у позивача відбулись зміни у розмірі грошового забезпечення. Що стосується врахування як базового місяця січня 2008 року, на момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 року №1294, якою затверджені нові схеми посадових окладів військовослужбовців. Відповідно до п. 13 Постанови №1294 вона набрала чинності з 01 січня 2008 року та діяла до дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року №704, якою з 01 березня 2018 року встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців. Таким чином, у вказаний період розміри посадових окладів військовослужбовців не змінювались.

Відповідач не надав суду належних доказів того, що з січня 2008 року по 01 березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців, зокрема позивача, змінювались, у тому числі при призначенні у листопаді 2016 останнього на посаду у військовій частині польова пошта В3225.

Суд відхиляє посилання на лист Міністерства оборони України від 31.12.2015 року за № 248/3/9/1/1150 про збільшення розмірів грошового забезпечення військовослужбовців у січні 2016 року, оскільки підвищення розміру додаткових видів грошового забезпечення не є підставою для зміни базового місяця індексації.

З огляду на викладене, Військова частина А 4239 повинна здійснити перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.11.2016 року по 01.03.2018 року. Суд, в свою чергу, не повинен підміняти уповноважений орган, самостійно розраховуючи розмір індексації.

У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Оскільки відповідач не довів правомірності невиплати позивачеві встановленої державою гарантії ( індексації), позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню, однак інша частина вимог не є обґрунтованою, тому позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А4239 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.11.2016 року по 01.03.2018 року з урахуванням базового місяця - січень 2008 року.

Зобов`язати Військову частину А4239 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 передбачену законом індексацію грошового забезпечення військовослужбовця за період служби з 01.11.2016 року по 01.03.2018 року із застосуванням як базового місяця для розрахунку індексації січня 2008 року.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 27 квітня 2021 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Військова частина А4239 (вул. Чорновола, 183,Хмельницький,Хмельницька область,29001 , код ЄДРПОУ - 22998246)

Головуючий суддя І.С. Козачок