Рішення № 96533264, 26.04.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1656/21

РІШЕННЯ

іменем України

26 квітня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук А.М.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Хмельницькій області, що полягає у неприйнятті рішення про списання з ОСОБА_1 недоїмки, штрафних санкцій, пені із єдиного внеску за період з 01.01.2017 до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнодержавне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників" 592-ІХ від 13.05.2020, що передбачені п.9-15 розділу VIII прикінцевих та перехідних положень Закону №2464;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області прийняти рішення про списання з ОСОБА_1 недоїмки, штрафних санкцій, пені із єдиного внеску за період з 01.01.2017 до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнодержавне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників" 592-ІХ від 13.05.2020, що передбачені п.9-15 розділу VIII прикінцевих та перехідних положень Закону №2464

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 23 липня 2020 року звернувся до Головного управління ДПС у Хмельницькій області із заявою про списання несплаченої суми недоїмки за період з 01.01.2017 до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників" від 13 травня 2020 року № 592-IХ, нараховану йому як платнику єдиного внеску, а також штрафи та пеню нараховані на ці суми недоїмки. Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області на підставі заяви проведено камеральну перевірку звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску. Відповідно до акту про результати камеральної перевірки звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2017-2020 р.р. по ФОП ОСОБА_1 від 12.08.2020 №1139/22-01-58-05/ НОМЕР_1 в 2 кварталі 2019 року ФОП ОСОБА_1 нараховано і виплачено доходу від ПП «СХІД КАРГО ТРАНС» код ЄДРПОУ 38034193 в сумі 4500 грн; в 4 кварталі 2019 року нараховано доходу від ПП «ПУРПЛ ЛЕЙС» код ЄДРПОУ 42905154 в сумі 4580 грн, а також від ПП «УКР-АГРО ПРОДУКТ» код ЄДРПОУ 42969548 в сумі 4500 грн; в 1 кварталі 2020 року ТОВ «АГРОВЕЛС» код ЄДРПОУ 43048145 в сумі 4752 грн. А тому, дані обставини унеможливлюють списання недоїмки по ФОП ОСОБА_1 по єдиному внеску в сумі 29271,68 грн за період з 01.01.2017 по 23.07.2020.

Позивач вважаючи бездіяльність ГУ ДПС у Хмельницькій області, що полягає у неприйнятті рішення про списання недоїмки, штрафних санкцій, пені, протиправною, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Від відповідача 17.03.2021 надійшов відзив, в якому, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на той факт, що ОСОБА_1 перебував на обліку в ДПІ у м. Хмельницькому з 24.05.2007 по 23.07.2020 як фізична особа - підприємець. Стан платника 11 - припинено, але не знято з обліку. В період з 01.01.2012 по 31.03.2014 позивавч був зареєстрований в якості платника єдиного податку, 2 група. Станом на 04.03.2021 за платником в інтегрованій картці по платежу 71040000 "Єдиний внесок для фізичних осіб - підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність" рахується заборгованість в сумі 32388,86 грн.

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України про суми виплачених доходів №32731/22-01-58-08 від 11.08.2020 ФОП ОСОБА_1 нараховано і виплачено доходу в 2 кварталі 2019 року ПП «СХІД КАРГО ТРАНС» код ЄДРПОУ 38034193 в сумі 4500 грн; в 4 кварталі 2019 року ПП «ПУРПЛ ЛЕЙС» код ЄДРПОУ 42905154 в сумі 4580 грн, ПП «УКР-АГРО ПРОДУКТ» код ЄДРПОУ 42969548 в сумі 4500 грн; в 1 кварталі 2020 року ТОВ «АГРОВЕЛС» код ЄДРПОУ 43048145 в сумі 4752 грн.

Вказує, що під дію Закону України від 13 травня 2020 року №592-IX "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників" ФОП ОСОБА_1 не підлягає, оскільки протягом періоду з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Закону від 13 травня 2020 року №592-IX отримував дохід. А тому, на думку відповідача в діях контролюючого органу відсутня протиправність, відтак прав позивача не порушено.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 24.05.2007 по 23.07.2020 зареєстрований, як фізична особа-підприємець та перебував на обліку в ДПІ у м. Хмельницькому.

23 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДПС у Хмельницькій області із заявою про списання несплаченої суми недоїмки за період з 01.01.2017 до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників" від 13 травня 2020 року № 592-IХ, нараховану йому як платнику єдиного внеску, а також штрафи та пеню нараховані на ці суми недоїмки.

Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області на підставі заяви проведено камеральну перевірку звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску. Відповідно до акту про результати камеральної перевірки звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2017-2020 р.р. по ФОП ОСОБА_1 від 12.08.2020 №1139/22-01-58-05/ НОМЕР_1 в 2 кварталі 2019 року ФОП ОСОБА_1 нараховано і виплачено доходу від ПП «СХІД КАРГО ТРАНС» код ЄДРПОУ 38034193 в сумі 4500 грн; в 4 кварталі 2019 року нараховано доходу від ПП «ПУРПЛ ЛЕЙС» код ЄДРПОУ 42905154 в сумі 4580 грн, а також від ПП «УКР-АГРО ПРОДУКТ» код ЄДРПОУ 42969548 в сумі 4500 грн; в 1 кварталі 2020 року ТОВ «АГРОВЕЛС» код ЄДРПОУ 43048145 в сумі 4752 грн. А тому, дані обставини унеможливлюють списання недоїмки по ФОП ОСОБА_1 по єдиному внеску в сумі 29271,68 грн за період з 01.01.2017 по 23.07.2020.

Позивач вважаючи бездіяльність ГУ ДПС у Хмельницькій області, що полягає у неприйнятті рішення про списання недоїмки, штрафних санкцій, пені, протиправною, звернувся з даним позовом до суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати визначає Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

За правилами п. 9-15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", який внесений Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників" від 13 травня 2020 року № 592-ІХ, підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників" з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників", а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників": а) платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників". Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Таким чином, слід зазначити, що вказаний порядок можливо застосувати до платника податків за умови відсутності доходів у платника податків, та подачі останнім до 31.08.2020 державному реєстратору заяви про припинення підприємницької діяльності, та заяви податковому органу в порядку передбаченому пунктом 5 розділу І вказаного Закону N 592, про прийняття податковим органом рішення про списання суми заборгованості (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску з 01.01.2017 по 03.06.2020, а також - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 01.01.2017 до 03.06.2020. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше (пункт 9-15 Закону).

Відповідно до даних інтегрованої картки платника податків станом на 04.03.2021 року загальна сума заборгованості позивача за становить 32388, 86 грн.

Як зазначено в акті перевірки, згідно податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2017 рік, 2018 рік, 2019 рік, 2020 рік сума одержаного доходу 0,00 грн, сума чистого оподатковуваного доходу в сумі 0,00 грн. Стан платника податків - 11 припинено 23.07.2020.

23 липня 2020 року позивач звернувся до Головного управління ДПС у Хмельницькій області із заявою про списання несплаченої суми недоїмки за період з 01.01.2017 до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників" від 13 травня 2020 року № 592-IХ, нараховану йому як платнику єдиного внеску, а також штрафи та пеню нараховані на ці суми недоїмки.

З урахуванням викладеного вище, суд доходить висновку, що позивачем дотримано термін 90 календарних днів з 03 червня 2020 року, передбачений пунктом 9-15 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників" від 13 травня 2020 року №592-ІХ для подання заяви про списання несплаченої суми недоїмки.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов`язаний подавати звітність та сплачувати до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Відповідно до пункту 1 розділу II Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 звіт до органів доходів і зборів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за основним місцем взяття на облік як платника єдиного внеску в органах доходів і зборів у тому числі засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації ЕЦП відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У відповідності до абз.2-7 п. 9-15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", який внесений Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників" від 13 травня 2020 року № 592-ІХ, після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що: 1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року; 2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.

У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Згідно податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2017 рік, 2018 рік, 2019 рік, 2020 рік сума одержаного доходу 0,00 грн, сума чистого оподатковуваного доходу в сумі 0,00 грн, що свідчить про відсутність доходу у період з 2017 року по 2020 рік.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, за результатами камеральної перевірки встановлено, що в 2 кварталі 2019 року ФОП ОСОБА_1 нараховано і виплачено доходу від ПП «СХІД КАРГО ТРАНС» код ЄДРПОУ 38034193 в сумі 4500 грн; в 4 кварталі 2019 року нараховано доходу від ПП «ПУРПЛ ЛЕЙС» код ЄДРПОУ 42905154 в сумі 4580 грн, а також від ПП «УКР-АГРО ПРОДУКТ» код ЄДРПОУ 42969548 в сумі 4500 грн; в 1 кварталі 2020 року ТОВ «АГРОВЕЛС» код ЄДРПОУ 43048145 в сумі 4752 грн.

Суд зауважує, що докази отримання позивачем доходу (прибутку) за період з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року в матеріалах справи відсутні та відповідачем до суду не надані.

Слід зазначити, що поняття "отримання доходу (прибутку)", розкривається у абзаці першому пункту 2 частини першої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", у відповідності до якого єдиний внесок нараховується для платників, зазначених, зокрема, у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до абзацу 4 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Таким чином в розумінні отримання доходу (прибутку) законодавець встановив отримання саме чистого оподатковуваного доходу, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої особи. Своєю чергою, сума чистого оподатковуваного доходу визначається платником податку з доходів фізичних осіб у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

Відсутність доходів, прирівняних до тих що підлягають обкладенням податком на доходи фізичних осіб, вказує на відсутність бази нарахування ЄСВ та на відсутність отриманого платником оподаткованого доходу (прибутку).

Судом встановлено, що позивач не отримував доходу (прибутку), що підтверджується наданими суду доказами.

Водночас, надаючи оцінку оскаржуваному документу, суд звертає увагу на правову позицію Європейського суду з прав людини щодо відповідальності держави щодо виконання власних повноважень.

Питання тлумачення та застосовування національного законодавства є, перш за все, компетенцією національних органів влади. Проте суд повинен перевірити, чи породжує спосіб тлумачення та застосування національного законодавства наслідки, що відповідають принципам Конвенції, як вони тлумачаться у світлі практики суду (п.41 рішення Європейського Суду з прав людини по справі "Будченко проти України", рішення у справі "Скордіно проти Італії"

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам "доступності", "передбачуваності" та "зрозумілості"; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як "закон", якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія.

Крім того, у п. п. 70, 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі RYSOVSKYY v. UKRAINE (Рисовський проти України) заява №29979/04 проаналізовано поняття "належне урядування".

Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи з викладеного, а також встановлених обставин даної справи, суд дійшов до висновку про те, що оскаржувана відмова винесена відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а також без дотримання принципу "належного урядування".

Як було встановлено раніше, у відповідності до абз.2-7 п. 9-15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", який внесений Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників" від 13 травня 2020 року № 592-ІХ, після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

В свою чергу, податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що: 1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року; 2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.

З аналізу положень вищевикладених нормативно-правових актів вбачається, що за результатами розгляду заяви про списання заборгованості по єдиному соціальному внеску, відповідач має прийняти рішення про списання заборгованості по єдиному соціальному внеску або рішення про відмову в її списанні.

В межах спірних правовідносин позивач звернувся до Головного управління ДПС у Хмельницькій області з відповідною заявою про списання заборгованості по єдиному соціальному внеску.

Таким чином, суд вважає, що рішення про відмову в списанні заборгованості по єдиному соціальному внеску повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом.

За наслідками розгляду отриманої заяви суб`єкт владних повноважень мав прийняти відповідне управлінське рішення.

Внаслідок чого, суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутня належна відмова (рішення) у списанні суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Враховуючи викладене, суд вважає, що суб`єктом владних повноважень допущено протиправну бездіяльність щодо розгляду поданої позивачем заяви про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» ЄСПЛ вказав, що норма статті 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Сутність цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечать при цьому виконання своїх зобов`язань. Суд визнав, що вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачені національним законодавством (пункт 145 рішення).

У пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» ЄСПЛ зазначив, що порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення від 10 липня 2003 року у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, пункт 45 та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, пункт 25, ECHR 2002 II).

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 Конвенції, крім іншого визначає те, що засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Констатація порушення прав фізичної особи внаслідок бездіяльності суб`єкта владних повноважень без зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, не призводить до захисту порушених прав, оскільки не передбачає способу чи механізму їх відновлення, що суперечить меті адміністративного судочинства, а саме ефективному захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже завданням суду є не лише суто захист прав і свобод людини, але такий захист, який би призвів до ефективного поновлення порушеного права.

Таким чином, приймаючи до уваги неприйняття відповідачем в порушення абз.2-7 п. 9-15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", який внесений Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників" від 13 травня 2020 року № 592-ІХ рішення за результатами розгляду поданої позивачем заяви списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, відсутність підстав, передбачених законом, для відмови у списанні суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, суд доходить висновку, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є саме зобов`язання Головного управління ДПС у Хмельницькій області прийняти рішення про списання з ОСОБА_1 недоїмки, штрафів та пені із єдиного внеску за період з 01.01.2017 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнодержавне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників" 592-ІХ від 13.05.2020 року, що передбачені п. 9-15 розділу VIII прикінцевих та перехідних положень Закону №2464.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задоволити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Хмельницькій області, що полягає у неприйнятті рішення про списання недоїмки, штрафних санкцій, пені.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області прийняти рішення про списання з ОСОБА_1 недоїмки, штрафів та пені із єдиного внеску за період з 01.01.2017 до 03.06.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)

Головуючий суддя А.М. Ковальчук