Ухвала суду № 96533252, 26.04.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

26 квітня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/1768/21

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Ковбій О.В., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановила:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі щодо непризначення ОСОБА_1 на посаду у органах податкової міліції Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з 04.10.2018 року по 21.01.2021 року;

- визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі щодо не виплати заробітної плати ОСОБА_1 за час перебування у розпорядженні Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з 21.11.2018 року по 21.01.2021 року.

- стягнути з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за час незаконного перебування у розпорядженні Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з 21.11.2018 року по 21.01.2021 року, з відрахуванням обов`язкових податків, зборів та платежів;

- допустити до негайного виконання постанову суду в частині стягнення з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за час незаконного перебування у розпорядженні Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з 21.11.2018 року по 21.01.2021 року, з відрахуванням обов`язкових податків, зборів та платежів.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З наведеного вище вбачається, що звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав.

Зі змісту позовних вимог встановлено, що позивач просить захистити порушені права шляхом визнання протиправної бездіяльності щодо його непризначення на посаду; шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не виплати заробітної плати за час перебування у розпорядженні, стягнення заробітної плати; присудження грошової компенсації за час незаконного перебування у розпорядженні.

Отже, позивачем заявлено три вимоги, одна з яких є вимогою немайнового характеру, інші дві (щодо заробітної плати та грошової компенсації) - майнового.

Стосовно заявлених позовних вимог та вимог процесуального законодавства при зверненні до суду слід звернути увагу на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно положень ч.ч.1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Так, згідно ст.4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання позову майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі з 1 січня 2021 року - 2270 гривень.

Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за вимогу немайнового характеру - стосовно визнання протиправної бездіяльності щодо непризначення позивача на посаду становить 908,00 грн (2270,00 грн*0,4=908,00 грн).

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі щодо не виплати заробітної плати ОСОБА_1 за час перебування у розпорядженні Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з 21.11.2018 року по 21.01.2021 року та стягнення заробітної плати, суд зазначає, що вказана позовна вимога є вимогою за звернення з якою позивачі звільняються від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Аргументи ж позивача відносно того, шо він звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" за вимоги про стягнення грошової компенсації за час перебування в розпорядження суд вважає помилковими, в силу того, що дані вимоги не стосуються стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Аналогічного висновку дійшла Велика палата Верховного суду в постанові від 30.01.2019 року по справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) вказавши, що за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.".

Також, суд зазначає, що конкретна сума судового збору за подачу позову в теперішній редакції обрахована бути не може, оскільки позивачем не конкретизовано розмір майнової вимоги, а саме розмір коштів, які він бажає стягнути в якості грошової компенсації за час перебування в розпорядженні.

Отже, загальний розмір судового збору має бути обрахований ОСОБА_1 самостійно після уточнення позовної вимоги майнового характеру.

Суд звертає увагу позивача, на те, що вимоги про зазначення в позові його ціни та обґрунтованого розрахунку суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, є обов`язковими вимогами до позовної заяви встановленими п.3 ч.5 ст. 160 КАС України.

Отже, позивачу слід сплатити судовий збір у сумі, яка підлягає визначенню ним самостійно з урахуванням приписів даної ухвали та конкретизованого розміру майнової вимоги.

Також, суд зазначає, що згідно ч.ч.2,5 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно п.17 ч.1 ст.4 КАС України публічною службою є діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування

Отже, вимога ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі щодо не виплати заробітної плати ОСОБА_1 за час перебування у розпорядженні Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з 21.11.2018 року по 21.01.2021 року, заявлена ним в рамках даного позову є вимогою щодо проходження, звільнення з публічної служби, строки звернення з якими обмежені одним місяцем (ч.5 ст. 122 КАС України).

З позову вбачається, що ОСОБА_1 вважає граничним строком законодавчо обгрунтованого перебування особи в розпорядженні органу внутрішніх справ - 2 місяці.

Отже, після сплину двомісячного строку перебування ОСОБА_1 в розпорядженні, з 21.01.2019 року, він мав вважати порушеними свої права, за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом.

Проте з даним адміністративним позовом він звернувся до суду лише 20.04.2021 року, що вбачається з дати формування позовної заяви в ЄСІТС, тобто зі значним пропуском місячного строку звернення до суду з вимогами про проходження публічної служби. Більш того, строк пропущено позивачем, навіть за умови початку його обрахунку з дати звільнення позивача зі служби - 21.01.2021 року.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Натомість позивачем до позову зазначеної заяви не додано.

Враховуючи викладені обставини вбачаються підстави для залишення позовної заяви без руху для надання можливості позивачу звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення (в разі необхідності) або надати докази, що строк не пропущено, а також для надання строку на подання заяви про усунення наступних недоліків:

- подання до суду доказів сплати судового збору в сумі, яка підлягає визначенню позивачем самостійно з урахуванням приписів даної ухвали та конкретизованого розміру майнових вимог (ціни позову);

- надати належним чином оформлену позовну заяву з зазначенням у ній ціни позову та обґрунтованого розрахунку суми, що стягується.

Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,

ухвалив:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/1768/21 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя О.В. Ковбій