Рішення № 96532772, 27.04.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2021 року Справа № 480/2574/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Шаповала М.М., розглянувши у письмовому провадженні в м. Суми адміністративну справу №480/2574/21 за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа - Головне управляння Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій неправоімрними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 просить суд:

- визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про закінчення виконавчого провадження ВП № 63746072 по виконавчому листу № 480/2121/20 виданого Сумським окружним адміністративним судом 25 листопада 2020 року;

- скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про закінчення виконавчого провадження винесену від 16 березня 2021 року ВП № 63746072;

- зобов`язати відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) здійснити заходи з відновлення виконавчого провадження ВП № 63746072 для подальшого примусового виконання рішення у повному обсязі та у спосіб і в порядку, які встановлені виконавчим документом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 його адміністративний позов задоволено та визнано протиправною відмову ГУ ПФУ в Сумській області у проведенні перерахунку його пенсії на підставі виданої прокуратурою Сумської області довідки про заробітну плату № 18-263 вих-20 від 06.03.2020 та зобов`язано ГУ ПФУ в Сумській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру пенсії на підставі довідки № 18-263 вих-20 від 06.3.2020, виданої прокуратурою Сумської області, з 13.12.2019.

25.11.2020 видано виконавчий лист № 180/2121/20. Постановою головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Діхтяренко В.О. від 16.03.2021 виконавче провадження № 63746072 по примусового виконання виконавчого листа № 480/2121/20 від 25.11.2020, було закінчено згідно із п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку із вчиненням всіх дій передбачених ст. ст. 63, 75, Закону України "Про виконавче провадження" що, на думку позивача не законно, оскільки станом на день звернення до суду з даним позовом рішення суду боржником не виконано, заборгованість не сплачена. Отже, з викладених підстав, позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 02.04.2021 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду з урахуванням особливостей розгляду даної категорії справ, визначених ст. 287 КАС України.

В судове засідання 27.4.2021 учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, відповідачем через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та зазначив, що 26.11.2020 державним виконавцем, на підставі ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63746072 з примусового виконання виконавчого листа № 480/2121/20 виданого 25.11.2020 Сумським окружним адміністративним судом.

Відповідач зазначає, що 12.01.2021 державним виконавцем відділу на підставі ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про накладення штрафу на ГУ ПФУ в Сумській області, а 10.02.2021 державним виконавцем відділу винесено постанову про накладення штрафу у зв`язку з ненаданням боржником доказів фактичного виконання рішення суду. Крім того, до Сумського відділу поліції (м. Суми) ГУ НП України в Сумській області направлено заяву про вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно винних посадових осіб ГУ ПФУ в Сумській області за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню. Також, для вжиття усіх заходів примусового виконання рішення, 11.02.2021 державним виконавцем відділу на підставі ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" до Сумського окружного адміністративного суду направлено заяву про зміну способу і порядку виконання рішення по справі № 480/2121/20, проте 04.03.2021 ухвалою Сумського окружного адміністративного суду в задоволенні заяви відмовлено.

Оскільки вимоги виконавчого документу не можуть і бути виконані без участі боржника, а також всі примусові заходи передбачені для даної категорії виконання рішень вчинено, державним виконавцем керуючись вимогами ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", 16.03.2021 була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження. Відповідач зазначає, що приймаючи спірну постанову про закінчення виконавчого провадження державний виконавець діяв у межах та у спосіб визначений чинним законодавством, у задоволенні позовної заяви просив відмовити, розгляд справи проводити без його участі.

Третя особа по справі - ГУ ПФУ в Сумській області своїм правом надати пояснення по справі не скористалась.

Перевіривши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази відповідно до вимог ст. 90 КАС України суд визнає, що вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2020у справі № 480/2121/20 позов ОСОБА_1 задоволено і визнано протиправною відмову ГУ ПФУ в Сумській області у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі виданої прокуратурою Сумської області довідки про заробітну плату № 18-263 вих-20 від 06.03.20 та зобов`язано ГУ ПФУ в Сумській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру пенсії на підставі довідки № 18-263 вих-20 від 06.03.20 прокуратури Сумської області, з 13.12.2019.

Рішення набрало законної сили 19.10.2020.

25.11.2020 Сумським окружним адміністративним судом видано ОСОБА_1 виконавчий лист у справі № 480/2121/20.

26.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, відповідно до якої просив відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа Сумського окружного адміністративного суду по справі № 480/2121/20.

26.11.2020 відповідачем розглянуто заяву позивача про примусове виконання та відкрито виконавче провадження ВП № 63746072 з виконання виконавчого листа № 480/2121/20 виданого 25.11.2020 Сумський окружним адміністративним судом.

Постанова про відкриття виконавчого провадження направлена та вимога виконання від 15.12.2020 № 02.1-13/63746072/4 на адресу боржника.

Листом від 30.12.2020 № 1800-0481-8/66357 ГУ ПФУ в Сумській області повідомило відповідача про те, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 по справі № 480/2121/20 02.12.2020 здійснено перерахунок пенсії з 13.12.2019, розмір якої після перерахунку склав 27731,52 грн. Виплату пенсії у новому розмірі буде здійснено січні 2021. Перерахунок за період з 13.12.2019 по 31.12.2020 в сумі 194874,03 грн обліковується в реєстрі судових рішень відповідно до Порядку погашення заборгованостей з пенсійних виплат за рішенням суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

12.01.2021 головним державним виконавцем в межах виконавчого провадження № 63746072 винесено постанову про накладення штрафу, відповідно до якої за невиконання боржником рішення суду без поважних причин, накладено на боржника ГУ ПФУ в Сумській області штраф на користь держави у розмірі 5100 грн. Крім того постановою зобов`язано боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

У зв`язку з тим, що жодних доказів фактичного виконання рішення суду від боржника не надійшло, 10.02.2020 головним державним виконавцем в межах виконавчого провадження № 63746072 винесено постанову про накладення штрафу, відповідно до якої за повторне невиконання боржником рішення суду без поважних причин, накласти на боржника ГУ ПФУ в Сумській області штраф на користь держави у розмірі 10200 грн. Крім того постановою зобов`язано боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

10.02.2021 на адресу Сумського відділу поліції (м. Суми) ГУНП в Сумській області державним виконавцем в межах виконавчого провадження № 63746072 надіслано повідомлення за вих. № 02.1-13/63746072/4, відповідно до якого останній просив внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно посадових осіб ГУ ПФУ в Сумській області за невиконання рішення суду, а саме: виконавчого листа № 480/2121/20 виданого 25.11.2020 Сумський окружним адміністративним судом, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України.

11.02.2021 відповідач звернувся до Сумського окружного адміністративного суду із заявою про заміну способу та порядку виконання рішення суду в порядку ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 378 КАС України.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 04.03.2021 у справі № 480/2121/20 відмовлено в задоволенні заяви представника відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про зміну способу і порядку виконання судового рішення по адміністративній справі № 480/2121/20.

16.03.2021 державним виконавцем керуючись вимогами п. 11 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 63746072.

Позивач не погодившись з винесеною відповідачем постановою про закінчення виконавчого провадження ВП № 63746072 від 16.03.2021, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження".

За визначенням, наведеним у пункті 1 частини першої статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (пункт 1 частини третьої, частина четверта статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

За приписами пункту 11 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

За приписами частини першої статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Частиною першою статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Суд зазначає, що відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини (надалі - "ЄСПЛ") у рішенні "Юрій Миколайович Іванов проти України" наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.

Відтак, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, складовою права на справедливий суд.

З аналізу правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин слідує, що закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" можливо лише за умови виконання послідовності вказаних виконавчих дій, а саме:

- накладення на боржника штрафу і перевірка стану виконання рішення (у разі невиконання вимог державного виконавця без поважних причин);

- накладення штрафу в подвійному розмірі (у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин);

- звернення до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Якщо після вжиття державним виконавцем усіх заходів примусового виконання рішення боржник відмовляється виконувати рішення немайнового характеру, а виконати його без участі боржника неможливо, державний виконавець звертається до правоохоронних органів із повідомленням про злочин, після чого закінчує виконавче провадження.

Водночас суд зазначає, що невиконання боржником рішення після накладення на нього штрафу не може свідчити про вжиття заходів примусового виконання рішення й не свідчить про неможливість його виконання.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 18 червня 2019 року у справі № 826/14580/16 (пункти 40-43) підтримав правову позицію, відповідно до якої накладення на боржника повторного штрафу і звернення до правоохоронних органів із поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності є лише заходами з метою притягнення до відповідальності боржника за невиконання без поважних причин виконавчого документа.

За цією позицією накладення штрафів і внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам не є достатніми заходами виконання рішення суду, якщо при цьому відсутні докази, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання. Тож звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не є підставою для висновку про те, що державним виконавцем ужито всіх можливих заходів для виконання рішення суду та встановлено неможливість його виконання.

Направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника, не є останньою дією після вчинення державним виконавцем усіх можливих дій із виконання рішення суду, після якої державний виконавець повинен винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а свідчить лише про вжиття ним передбачених Законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов`язкового рішення суду.

Отже, розглядаючи адміністративний позов про законність дій державного виконавця органу виконавчої служби, суд має враховувати, що Законом України "Про виконавче провадження" на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.

Крім того, суд звертає увагу, що за наслідками прийняття оскаржуваної постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження рішення суду не лише залишилось невиконаним, а й не буде виконаним у майбутньому, що суперечить основним завданням виконавчого провадження.

Частиною третьою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (пункт 1); звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення (пункт 10); здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (пункт 22).

Разом з цим, матеріалами справи не підтверджено виконання державним виконавцем вказаних приписів чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, державний виконавець приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження виходив з того, що ним здійснено належні заходи, в межах наявних у нього повноважень, для повного та своєчасного виконання судового рішення.

Водночас слід зауважити, що самі по собі вчинені державним виконавцем виконавчі дії (перевірка виконання судового рішення, винесення постанов про накладення на боржника штрафу і надіслання подання про вчинення злочину) не є належними і достатніми заходами виконання судового рішення. У свою чергу, постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно й за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 750/9782/16-а, від 07.08.2019 у справі № 378/1033/17, від 04.09.2019 у справі № 286/1810/17, від 07.10.2020 у справі № 461/6978/19, від 25.11.2020 у справі № 554/10283/18.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає, що відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов`язаний здійснити всі необхідні заходи для перевірки виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 у справі № 480/2121/20 у повному обсязі.

Відповідачем не доведено ту обставину, що боржник виконав рішення суду у повному обсязі, зокрема в частині здійснення фактичної виплати на користь позивача суми коштів яка була нарахована на виконання рішення суду. Відповідачем не підтверджено факт з`ясування даної обставини, а третьою особою (боржником у виконавчому провадженні) не надано доказів здійснення виплати відповідних коштів на користь стягувача - ОСОБА_1 . Отже, факт повного виконання рішення суду у справі 480/2121/20 в частині здійснення відповідних виплат на користь позивача (кошти були лише нараховані ГУ ПФУ в Сумській області, але не виплачені позивачу) не підтверджено а ні боржником, а ні державною виконавчою службою.

Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа - Головне управляння Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій неправоімрними та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про закінчення виконавчого провадження винесену від 16 березня 2021 року ВП № 63746072.

Зобов`язати відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) відновити виконавче провадження ВП № 63746072.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал