
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
27 квітня 2021 року м. Рівне№460/2917/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
ОСОБА_1 , ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2
до Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах доньки ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації (далі - відповідач), у якому просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача:
- щодо зняття позивача з обліку як отримувача виплат, коли дії статті 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” було зупинено, та непоставлення його на облік, коли рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 відновлено дію статті 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;
- щодо ненарахування та невиплати з 17.07.2018 без обмеження кінцевим строком щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, як потерпілий, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
зобов`язати відповідача провести з 17.07.2018 без обмеження кінцевим строком нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, як потерпілий, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
За змістом позовної заяви позивач оспорює бездіяльність Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації (вул.Демократична, 46, м.Сарни, Рівненська область, 34500; ідентифікаційний код юридичної особи 03195398).
Однак, ідентифікаційний код юридичної особи, адресу місцезнаходження та індекс такого відповідача зазначив 03195352, вул.Воробинська, 14а, м.Дубровиця, Рівненська область, 34100, які згідно з інформацією в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань належать Управління соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації, що перебуває в стані припинення.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону).
Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від установлено з 01.01.2021 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 2102,00 грн. на одну особу.
За змістом п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, пред`явлені у даному позові вимоги немайнового характеру і розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня 2020 року, то загальна сума сплати судового збору за адміністративний позов немайнового характеру становить 1816,00 грн.
Однак, суддею встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви не додано суду доказів сплати судового збору.
Разом з тим, позивачем в адміністративному позові заявлено клопотання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, з урахуванням того, що предметом даного позову є захист соціальних прав, а також того, що середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму розрахованого та затвердженого відповідно до Закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення.
Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відтак, підставою для звільнення від сплати судового збору, зокрема, є майновий стан сторони, визначення якого є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.
Суд погоджується, що в даній адміністративній справі предмет позову стосується захисту соціальних прав позивача, разом з тим, за вимогами ст.8 Закону України "Про судовий збір" вирішення питання звільнення від сплати судового збору залежить від майнового стану сторони.
Позивачем не подано доказів на підтвердження майнового стану та отриманих доходів за січень-грудень 2020, зокрема довідки 1 ДФ.
Щодо наявності інших підстав для звільнення від сплати судового збору, передбачених частиною першою статті 8 Закону України №3674-VI, позивач не зазначив.
Частиною шостою статті 160 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
До позовної заяви подано заяву про поновлення строків звернення до суду.
Суд зауважує, що Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", строки звернення до суду не встановлені, отже на даний спір поширюються положення ст. 122 КАС України.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Згідно з частиною третьої статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналізуючи зміст статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту наведених правових норм також убачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Отже, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв`язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.
Як вбачається із матеріалів позову, останній поданий до суду засобами поштового зв`язку у квітні 2021.
На підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, позивач посилається на статтю 257 ЦК України, яка передбачає загальну позовну давність, яка встановлюється тривалістю у три роки. Проте суд на спростування зазначає, що посилання позивача на ст. 257 ЦК України є недопустимим, оскільки позовну заяву подано в межах адміністративного, а не цивільного судочинства. При цьому не наводить жодних поважних причин пропуску строків звернення до суду із даним позовом.
Враховуючи викладене, зазначені позивачем у заяві підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом, не можуть вважатися поважними.
Частиною першою статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, позивач покликається на ту обставину, що перебуває на обліку у відповідача як отримувач допомоги передбаченої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" однак не надає відповідні докази, зокрема довідку про отримання вказаної допомоги (її розміри) у минулі періоди, копію заяви з якою звертався в минулому до відповідача для поставлення на відповідний облік для отримання цієї допомоги.
За наведених обставин слід запропонувати позивачу протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути вказані вище недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
адміністративного позову сформованого з урахуванням відступу для полів (не менше 3х сантиметрів відступу від лівого берега аркуша при умові його роздрукування з однієї сторони для підшиття до матеріалів справи) з урахуванням викладеного в цій ухвалі та п.2 ч.5 ст.160 КАС України (2 примірника - для суду та для відповідача), заяви про поновлення строку звернення до суду в якій зазначити інші підстави для його поновлення та доказів на обґрунтування поважності причин його пропуску, документа про сплату судового збору в сумі 1816,00 грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (довідку 1ДФ за січень-грудень 2020), а також відповідні докази на підтвердження перебування на обліку у відповідача позивача та його доньки як отримувачів допомоги передбаченої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Керуючись статтями 169, 241, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Д.Є. Махаринець
Судове рішення № 96532191, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 27.04.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 460/2917/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: