Ухвала суду № 96531659, 27.04.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6350/21

УХВАЛА

27 квітня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про:

визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років з 77% відповідних сум грошового забезпечення до 70% від відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року;

зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.01.2018 року перерахунок пенсії за вислугу років виходячи з 77% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії у цьому розмірі з 01.01.2018 року із врахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року, вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем.

Суд зазначає, що серед підстав залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху був, зокрема, пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду. Крім того, ОСОБА_1 окремої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, разом з позовною заявою подано не було.

22 квітня 2021 року, на офіційну електронну адресу Одеського окружного адміністративного суду, від ОСОБА_1 надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовною заявою (вх.№ЕП/11395/21).

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення з позовною заявою до Одеського окружного адміністративного суду позивачем зазначено, що про порушення його прав дізнався лише у березні 2021 році отримавши розрахунки його пенсії.

Оцінюючи доводи, наведені позивачем для поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною 1 статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина 1 статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини 3 якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, на думку суду, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд зазначає, що оскаржувані ОСОБА_1 правовідносини з пенсійним органом виникли з 01.01.2018 року, у свою чергу, з позовною заявою до Одеського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 звернувся 19.04.2021 року, тобто з пропуском встановленого законодавством строку.

Суд зазначає, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 року по справі №340/1019/19).

Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про, зокрема, перерахунок пенсії.

Отже, з дня здійснення перерахунку пенсії, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, у розумний строк після перерахунку пенсійної виплати звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. У такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Таким чином, на думку суду, позивач повинен був дізнатися про перерахунок його пенсії у січні 2018 року, однак, з заявою про отримання протоколів про перерахунок пенсії ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області лише у березні 2021 року. Тобто, через 4 роки після проведення перерахунку.

За приписами частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд, у постанові по справі №240/12017/19 від 31 березня 2021 року, відступив від висновків викладених у постановах: по справі №816/197/18 від 29.10.2020 року, по справі №640/14865/16-а від 20.10.2020 року, по справі №822/1928/18 від 25.02.2021 року щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, у першу чергу, з боку держави, а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період.

У постанові по справі №240/12017/19 від 31 березня 2021 року, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність застосування до вказаної категорії справ строку визначеного статтею 122 КАС України.

Поміж іншим, суд зазначає, що отримання позивачем перерахунків пенсії від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення його прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду, у даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти через 4 роки після здійснення йому перерахунку пенсії.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що наведені у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду обставини поновлення строку не є об`єктивними, тобто такими, що не залежали від волі позивача, обставинами, які б доводили поважність причин пропуску встановленого законом шестимісячного строку звернення до адміністративного суду та пояснювали тривале зволікання з пред`явленням позову аж до 19 квітня 2021 року.

Доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено. Відтак, суд визнає причини пропуску строку звернення до суду з позовом неповажними.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи «Пономарьов проти України» роз`яснив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, можливість поновлення судом пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Аналогічна правова позиція міститься в ухвалі Верховного Суду від 04.10.2019 року по справі №805/3080/18-а.

Відповідно до ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивачу необхідно звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наданням доказів поважності пропуску строку та вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зазначає, що інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі.

Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Оскільки, позивачеві вже надавався максимальний (десятиденний) строк для усунення недоліків позовної заяви, суд вважає за можливе надати ОСОБА_1 триденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про продовження процесуального строку позивачем.

Суд роз`яснює, що недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наданням доказів поважності пропуску строку та вказати інші підстави для поновлення строку.

Керуючись ст.ст.2, 79, 94, 121, 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви по адміністративній справі №420/6350/21.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви три дні з дня отримання копії ухвали про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви позивачем.

В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України та відповідно до ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.

Суддя Балан Я.В.