Рішення № 96531385, 26.04.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8891/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 14 вересня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 16 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви.

07 жовтня 2020 року ухвалою продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

26 жовтня 2020 року до суду від позивача за вх. №44579/20 надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позовні вимоги викладені в наступній редакції:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у призначенні та виплаті позивачу грошової допомоги на підставі пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка викладена в відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 11.03.2020 року №988/02-7;

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка неї підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій на підставі пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою від 30 жовтня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 (з урахуванням уточнень вх. №44579/20), відкрито провадження у адміністративній справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 19.08.2019 року позивачу призначена пенсія за віком. Вказує, що позивач - працівник закладу охорони здоров`я. В порушення п. 7 Порядку позивачу не було одночасно з першою виплатою пенсії виплачено десять місячних пенсій. У відповіді від 11.03.2020 року № 988/02-7 позивачу зазначено, що немає підстав для виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, так як стаж роботи в установах освіти та охорони здоров`я складає 28 років 6 місяців 21 день. Позивач зазначає, що має стаж, який дає право на отримання допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, але 10 пенсій їй не сплачено, так як в довідці Баннівської сільської ради від 13.11.2019 р. № 380/09-06 невірно вказана посада в період з 01.11.1995 року по 01.04.1996 року та з 01.04.1997 року по 31.08.2001 року. В довідці Баннівської сільської ради від 13.11.2019 р. № 380/09-06 є посилання на наказ № 17 від 25.01.1997 року, згідно якого позивач працювала охоронником, але цим наказом на позивача покладено відповідальність за дитячий садочок з обов`язками сторожа, але позивач не переведена на посаду сторожа. В трудовій книжці є запис про прийняття позивача на роботу від 01.09.1994 року та звільнення її з посади від 01.09.2001 року. Інших записів в трудовій книжці за цей період немає.

16 листопада 2020 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за вх. №48406/20 до суду надійшов відзив на позов (а.с.115-117), в якому відповідач зазначає, що позовні вимоги вважає незаконними та необґрунтованими. Вказує, що матеріали пенсійної та судової справ містять обґрунтовані відомості, що свідчать про виконання позивачем робіт на посаді охоронця у період з 01.04.1997 року по 31.08.2001 року, на спростування цього факту позивачем жодних доказів не надано ані Головному управлінню ані судові. Позивачем були надані докази, що не дають підстави для розгляду питання щодо зарахування спірного періоду з 1997 по 2011 роки до спеціального стажу. Отже, позивач не має права на виплату грошової допомоги. Повноваження Пенсійного Фонду України в даних правовідносинах є дискреційними та виключною компетенцією Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Висновки позовної заяви ОСОБА_1 є формою втручання в дискреційні повноваження Пенсійного фонду України та виходять за межі завдань адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 29 грудня 2020 року доручено дошкільному навчальному закладу ясла-садок «Колосок» Баннівської сільської ради Болградського району Одеської області надати до суду належним чином засвідчену копію наказу №23 від 31.10.1995 року або витягу з нього в частині, що стосується ОСОБА_1 . Зупинено провадження по справі до надходження відповіді на судове доручення.

26 квітня 2021 року ухвалою суду поновлено провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами та з відзивом на позов відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, судом встановлено наступне.

Відповідно до протоколу від 06.09.2019 року (а.с.123), ОСОБА_1 з 19.08.2019 року призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Тривалість стаду: 41 рік 10 місяців 21 день.

26 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулась до пенсійного органу із заявою (а.с.16-17), в якій зазначала, що має стаж, який дає право на отримання 10-ти пенсій, але 10 пенсій не сплачено, так як в довідці Баннівської сільської ради від 13.11.2019 р. № 380/09-06 невірно вказана посада за період з 01.11.1995 року по 01.04.1996 року та з 01.04.1997 року по 31.08.2001 року та просила виплатити їй грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій як працівнику охорони здоров`я.

11 березня 2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області у відповідь на вищевказану заяву позивача надано лист №988/02-7 (а.с.17), в якому зазначено, що: «…Пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - закон) передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191.

Так, до страхового стажу, який визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "є" і "ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Станом на 19.08.2019 року Ваш страховий стаж склав 41 рік 10 місяців 21 день, в т.ч. стаж роботи в установах освіти та охорони здоров`я - 28 років 6 місяців 3 дні.

У зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу роботи 30 років підстави для виплати Вам грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відсутні…».

Позивач, не погоджуючись з вказаними висновками, звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Так, підставою для відмови у призначенні позивачу грошової допомоги, передбаченої пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є неврахування періоду роботи з 01.11.1995 року по 01.04.1996 року та з 01.04.1997 року по 31.08.2001 року, у зв`язку з тим, що в довідці Банківської сільської ради від 13.11.2019 р. № 380/09-06 невірно вказана посада.

Відповідно до довідки Баннівської сільської ради від 13.11.2019 року № 380/09-06 (а.с.12), позивач у період з 01.11.1995 року по 01.04.1996 року мала посаду двірника (наказ №23 від 31.10.1995 року), а з 01.04.1997 року по 31.08.2001 року – сторожа (наказ №17 від 25.01.1997 року) у дитячому ясла-садку «Колосок».

Однак, у трудовій книжці позивача такі записи про переведення/призначення її на вказані посади у ці періоди відсутні, а наявний лише запис під №7 від 01.09.1994 року «зарахована на посаду завідуючої дитячою установою «Колосок» (а.с.144).

Відповідно до витягу з наказу №23 від 31.10.1995 року дошкільного навчального закладу ясла-садочку «Колосок» Баннівської сільської ради (а.с. 184, 187), ОСОБА_1 переведено на посаду двірника.

При цьому, позивачем до суду надано копію наказу дошкільного навчального закладу ясла-садочку «Колосок» Баннівської сільської ради від 25.01.1997 року №17 про те, що з посади сторожа звільнено ОСОБА_2 та покладено всю відповідальність на завідуючу дитячим садком ОСОБА_1 (а.с.14).

Відповідно до п.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на момент звернення позивача за призначенням пенсії) особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. №1191 (далі – Порядок №1191) цей Порядок визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (п.1).

Пункт 2 Порядку №1191 визначає, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. N 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію (п.5 Порядку №1191).

Таким чином, суд приходить до висновку, що для отримання грошової допомоги, передбаченої п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у розмірі десяти місячних пенсій повинні бути дотримані наступні умови:

1) наявність пенсійного віку, передбачений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

2) праця на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

3) страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

4) неотримання до звернення за вказаною грошовою допомогою будь-якої пенсії.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону» передбачено, що Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла пенсійного віку 59 років у 2019 році та станом на 18 серпня 2019 року працювала у комунальному некомерційному підприємстві «Болградська центральна районна лікарня» сестрою медичною палатною хірургічного відділення (а.с.156).

В той же час суд зазначає, що Рішенням Конституційного Суду України № 2-р/2019 від 04.06.2019 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту "а" статті 54, статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911-VIII.

Тобто, станом на момент досягнення позивачем пенсійного віку стаття 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визнана неконституційною та втратила чинність, а працівникам освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, пенсія за вислугою років законодавчо не передбачена.

Отже, станом на момент досягнення пенсійного віку позивач в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не працювала, а відтак відсутні підстави для нарахування та виплати їй грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у призначенні та виплаті позивачу грошової допомоги на підставі пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка викладена в відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 11.03.2020 року №988/02-7 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка неї підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій на підставі пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна, 83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385).

Суддя О.А. Вовченко