Рішення № 96531374, 26.04.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1544/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зупинення виплати ОСОБА_1 пенсії за віком протиправними; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити виплату ОСОБА_1 пенсію за віком з дати зупинення виплати пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за постановою Київського районного суду м. Одеси від 28.11.2017 року було зобов`язано поновити ОСОБА_1 виплату пенсії, проте після виконання рішення ГУ ПФУ в Одеській області зупинило виплату пенсії на підставі постанови КМУ «Про затвердження Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках», а саме через не проходження процедури верифікації, оскільки позивач проживає закордоном у Німеччині. Проте особу не може бути зобов`язано приїжджати із-за кордону де вона мешкає для отримання пенсії, яка їй призначена та має виплачуватися. Таким чином, ГУ ПФУ в Одеській області обмежило ОСОБА_1 у виплаті їй пенсії лише на тій підставі, що вона проживає за кордоном.

Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вказує, що позивач фактично не проживає в Україні, тому виплата пенсії повинна проводитись відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів пенсії через їх поточні рахунку у банки, затвердженого постановою КМУ від 30.08.1998 № 1596. Оскільки позивач фактично не проживає на території України та нею не надавались відповідні документи щодо виплати пенсії, виплата пенсії через ПАТ «Приватбанк» призупинена «до з`ясування» з 01.10.2019. Перерахування коштів позивачеві на поточний рахунок в банківській установі проводилось згідно заяви від 30.01.2018, наданої представником, продовжувати виплату пенсії через установу банку можливо за умови особистого звернення позивача та надання відповідної заяви або згідно із рішенням суду. Тобто, позивачу необхідно особисто звернутися із заявою про поновлення виплати пенсії до відповідного територіального органу ПФУ за місцем реєстрації із відповідними документами.

Ухвалою суду від 23 березня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком.

В 2005 року у зв`язку із виїздом за кордон ОСОБА_1 припинено виплату пенсії.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2017 року по справі № 520/10951/17, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року, зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі поновити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з дати прийняття рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009 з відповідним перерахунком і індексацією (а.с. 46, 49).

30 січня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до пенсійного органу із заявою про виплату пенсії на поточний рахунок, відкритий у банку (а.с. 50).

12 лютого 2018 року Центральним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі прийнято розпорядження № 846221, яким поновлено виплату пенсії виплатити ОСОБА_1 з 07.10.2009 року (а.с. 48).

25 вересня 2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято розпорядження, яким припинено виплату пенсії з 01.10.2019 року до з`ясування, у зв`язку з порушенням п. 17 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого ПКМУ від 30.08.1999 № 1596 (а.с. 52).

30 вересня 2019 року листом № 1594/04-18 представника ОСОБА_1 повідомлено, що згідно п. 2 ст. 47 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії може здійснюватися за довіреністю, порядок оформлення і строк дії якого визначається законом. Виплата пенсії здійснюється протягом всього періоду дії довіреності за умови поновлення пенсіонером особистого заяви про виплату пенсії за довіреністю через кожний рік такої довіреності. Оскільки ОСОБА_1 фактично не проживає на території України, та нею не надавались відповідні документи щодо виплати її пенсії, виплата пенсії через ПАТ «Приватбанк» призупинена «до з`ясування» з 01.10.2019 року, для відновлення виплати ОСОБА_1 необхідно звернутися з відповідними документами та надати заяву про відновлення та подальшу виплату (а.с. 52 з.б.).

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення"; Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Згідно ст. 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Відповідно до п. 16 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Тобто, положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є пріоритетними в питаннях виплати пенсій.

Статтею 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Пенсія може виплачуватися за довіреністю, порядок оформлення і строк дії якої визначаються законом. Виплата пенсії за довіреністю здійснюється протягом усього періоду дії довіреності за умови поновлення пенсіонером заяви про виплату пенсії за довіреністю через кожний рік дії такої довіреності.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" .

Згідно п. 1.5 Порядку № 22-1 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Таким чином, у разі, коли пенсіонер бажає отримувати пенсію за довіреністю, термін дії якої більше одного року, то він зобов`язаний через кожний рік дії такої довіреності подавати особисто або через свого законного представника до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, відповідну заяву про виплату пенсії за довіреністю. За відсутності особистого звернення пенсіонера виплата пенсії припиняється.

В той же час, в матеріалах справи відсутні відомості щодо виплати пенсії позивачу, ОСОБА_1 , за довіреністю. При цьому, виплата пенсії позивачу проводилась на її картковий рахунок відкритий в установі банку за заявою про призначення/перерахунок пенсії від 30 січня 2018 року (а.с. 50).

Відповідно до п. 17 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо суми пенсії та грошової допомоги одержуються з використанням платіжної картки, строк дії якої перевищує один рік, орган Пенсійного фонду або орган соціального захисту населення щороку забезпечує ідентифікацію та верифікацію особи шляхом обов`язкового пред`явлення одержувачем особисто паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з`ясування місця її проживання. Якщо ідентифікація та верифікація особи не відбулася протягом року, орган Пенсійного фонду та орган соціального захисту населення припиняє перерахування пенсії та грошової допомоги на поточний рахунок у визначену одержувачем установу уповноваженого банку і проводить виплату через національного оператора поштового зв`язку за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України в установленому порядку.

В той же час, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на п. 17 Порядку № 1596 як на підставу для припинення виплати пенсії позивача, оскільки з аналізу приписів Порядку № 1596 вбачається, що вказані норми не пов`язують припинення нарахування та виплату пенсії особі через не проведення її ідентифікації чи верифікації, а лише змінює порядок її перерахунку з установи уповноваженого банку на національного оператора поштового зв`язку.

При цьому, ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом.

В той же час, не проведення ідентифікації та верифікації пенсіонера протягом одного року не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії, оскільки вказані обставини лише змінюють порядок її перерахунку з установи уповноваженого банку на національного оператора поштового зв`язку.

Конституційний Суд України у рішенні від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 зауважив, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

У рішенні у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, Європейський суд з прав людини вказав, що право на отримання пенсії, яке стало залежним від місця проживання заявника, свідчить про різницю у поводженні, яка порушувала ст. 14 Конвенції у поєднанні зі ст. 1 Першого протоколу (п. 25 цього рішення).

За таких підстав, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області безпідставно припинено виплату пенсії за віком ОСОБА_1 .

При цьому, позивач просить визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зупинення виплати ОСОБА_1 пенсії за віком протиправними.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 припинено виплату пенсії з 01.10.2019 року у зв`язку з прийняттям розпорядження від 25.09.2019 року.

Таким чином, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 9 КАС України, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 25 вересня 2019 року про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 .

При цьому, оскільки припинення виплати пенсії ОСОБА_1 є безпідставним, то, відповідно, слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 01 жовтня 2019 року.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 25 вересня 2019 року про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 01 жовтня 2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При розподілі судових витрат суд враховує, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., відповідно до квитанції № 72802 від 18.02.2021 року (а.с. 30 з.б.).

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 90, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області код ЄДРПОУ 20987385, адреса місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 25 вересня 2019 року про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 01 жовтня 2019 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Суддя О.А. Левчук