Ухвала суду № 96531366, 26.04.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2533/21

У Х В А Л А

26 квітня 2021 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом позовом агрофірми «ЕВРІКА» (товариство з обмеженою відповідальністю) до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу та податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 22 лютого 2021 року надійшла позовна заява агрофірми «ЕВРІКА» (товариство з обмеженою відповідальністю) до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС в Одеській області від 16.11.2020 року №5636-п про проведення фактичної перевірки АГРОФІРМА «ЕВРІКА» (ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ) (код ЄДРПОУ 20934070);

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 24.12.2020 року №4369/15-32-09-01-30.

25 лютого 2021 року ухвалою позов агрофірми «ЕВРІКА» (товариство з обмеженою відповідальністю) залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 10 березня 2021 року продовжено агрофірмі «ЕВРІКА» (товариство з обмеженою відповідальністю) строк для усунення недоліків позовної заяви та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

19 березня 2021 року ухвалою прийнято до розгляду позовну заяву агрофірми «ЕВРІКА» (товариство з обмеженою відповідальністю). Відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 12 квітня 2021 року клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області (вх. №ЕП/9427/21) задоволено. Продовжено Головному управлінню ДПС в Одеській області строк на подання відзиву до 16 квітня 2021 року.

23 квітня 2021 року за вх. №ЕП/11464/21 до суду від позивача надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у якій посилається на те, що дана страва має важливе значення для позивача, а також що відзив на позов не містить обґрунтувань заперечень відповідача, що свідчить про складність справи.

Розглядаючи заперечення позивача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд зазначає наступне.

Згідно із частинами першою та третьою статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно ч.4 ст.12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Таким чином, дана справа не відноситься до жодної з категорії справ, які згідно ч.4 ст.12 КАС України розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

При цьому, відповідно до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що при вирішенні питання щодо відкриття провадження по справі №420/2533/21 суд дійшов висновку на підставі п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України про доцільність розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Згідно з частиною 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.4 ст.260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Відтак, з вищевикладених норм вбачається, що заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду може бути подано виключно відповідачем.

Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею у відзиві на позов чи запереченнях на відповідь на відзив (за умови його подання), подачі доказів, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Один лише факт великого значення даної справи для відповідача не зумовлює необхідності її розгляду за правилами загального позовного провадження.

Доводи позивача щодо складності справи суд вважає безпідставними та необґрунтованими, а сама по собі важливість справи для позивача не є безумовною підставою для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи вищевикладене, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суд вважає, що підстави для розгляду справи за правилами загального позовного провадження з мотивів, наведених позивачем відсутні, а тому його заяву слід залишити без задоволення.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Тобто, у разі необхідності, учасники справи мають право викласти свої пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб у письмовому вигляді, які будуть враховані судом при прийнятті рішення.

Керуючись ст.ст. 12, 173, 179-181, 248, 257, 260 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заву позивача із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження – залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Вовченко