Ухвала суду № 96530387, 24.03.2021, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

195/184/21

У Х В А Л А

іменем України

24.03.2021 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Слідчий суддя Томаківського районного суду Дніпропетровської області Омеко М.В., за участю секретаря судового засідання Мартинової Н.В.,прокурора — Дружиніна В.С., підозрюваного — ОСОБА_1 , захисників: Збарської І.В., Поляка О.В., Пономарьова О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні №42021041490000001 – прокурора Томаківського відділу Нікопольської окружної прокуратури Дружиніна Володимира Світозаровича про продовження строку тримання під вартою у відношенні до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню за №42021041490000001 від 06.01.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч.2 ст. 189 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Томаківського відділу Нікопольської окружної прокуратури Дружинін В.С. звернувся з вказаним клопотанням про продовження строків тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 до закінчення досудового розслідування, а саме до 04.05.2021 року.

В обґрунтування якого зазначив, що у провадженні слідчого відділу Томаківського ВП НВП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 42021041490000001 від 06.01.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Строки тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 закінчуються 25.03.2021 року, але ризики передбачені ст. 177 КПК України не зникли, а внаслідок складності провадження, закінчити його у строк до 25.03.2021 об`єктивно неможливо. Так як, по кримінальному провадженню необхідно провести ряд слідчих дій, а саме: надано доручення про дослідження мобільних терміналів зв`язку вилучених у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . На даний час результати виконання даного доручення у розпорядження сторони обвинувачення не надано.

Обставини, що перешкоджають закінчити досудове розслідування до 25.03.2021 викладені у постанові про продовження строків досудового розслідування від 24.03.2021, що додається до даного клопотання, відповідно до якої строк досудового розслідування продовжено до 04.05.2021 року .

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження строку тримання під вартою у відношенні до ОСОБА_1 оскільки є всі підстави вважати, що при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (в т.ч. шляхом зміни інформації через систему дистанційного доступу до мобільного телефону), вчинити інше кримінальне правопорушення аналогічні тим, у якому підозрюється.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисники заперечували проти клопотання про продовження строку тримання під вартою. В разі необхідності просять обрати більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту, обґрунтовуючи тим, що ризики, на які посилається прокурор не обґрунтовані. Надали до суду письмові заперечення та вважають, що підозра відносно ОСОБА_1 у скоєні злочину передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України є необґрунтованою .

Також захисники підозрюваного вважають що було порушено підслідність проведення досудового розслідування, так як події що ставляться у вину ОСОБА_1 відбулися у місці м.Марганець.

Розглянувши клопотання та дослідивши додані до нього матеріали, заслухавши учасників провадження, враховуючи положення ч. 1 ст. 177, ст. 178, ст. 183 КПК України, суд, вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході проведення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню було встановлено достатній обсяг обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

При цьому згідно вимогам п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Також за приписами п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років.

Крім цього судом встановлено, що 03.02.2021 о 11:40 год. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затриманий на території прилеглій до будівлі за адресою: м. Марганець, вул. Паркова, буд. 9 на підставі п.2 ч.1 ст.208 КПК України.

04.02.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Марганець, громадянину України, зареєстрованому та фактично мешкаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 189 КК України.

06.02.2021 слідчим суддею Томаківського районного суду відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави строком дії до 25.03.2021, відповідно до якої доведено обгурунтованість підозри ОСОБА_1 та наявністю ризиків передбачених п.п.1-5 ч.1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати на даний час.

Постановою Нікопольської окружної прокуратури від 24.03.2021 року строк досудового розслідування продовжено до 04.05.2021 року .

Щодо тверджень сторони захисту про обрання більш м`якого запобіжного заходу суд, вважає, що застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, застава та домашній арешт не забезпечить належне виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, не створить належних умов для убезпечення членів суспільства від незаконного впливу, запобігання вчинення ним нових злочинів, оскільки такі заходи не здатні запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Крім того, жоден з більш м`яких запобіжних заходів не здатен запобігти ризику, передбаченому п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме переховуванню від суду, так як за скоєння даного злочину, в якому він обвинувачується, передбачається позбавлення волі строком до 7 років, у зв`язку з чим є ризик того, що останній буде намагатися уникати кримінальної відповідальності за вчинення злочину, в якому він обвинувачується, буде переховуватися від органів досудового слідства та суду.

Продовження застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, можливо і виправдано, оскільки за вчинення злочину, передбачених ч. 2 ст. 189 КК України, йому може бути призначено покарання у вигляді позбавленням волі строком до 7 років, тобто дотримується обов`язкова умова призначення даного запобіжного заходу, передбачена п.4 ч.2 ст.183 КПК України, тобто передбачене законом покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Кримінальне правопорушення, у якому обгрунтовано підозрюється ОСОБА_1 мало триваючий характер, детальний план, в т.ч. з розробкою шляхів ухилення від кримінальної відповідальності, розпочалось з висловлення погроз застосування насильства та вимог передачі чужого майна, трансформувалось в організоване обмеження прав потерпілого та вимог до нього, характеризувалось детальним планом та завершилось висловленням погрози вбивства, застосуванням насильства над потерпілим ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .

З урахуванням викладеного, існування ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення обумовлюється характером протиправної поведінки підозрюваного під час вчинення злочину та полягає у ризику продовження протиправної поведінки відносно потерпілого.

Обґрунтованість ризику організації вчинення іншого злочину відносно свідка, потерпілого чи їхнього майна об`єктивно визначається наявністю бажання ОСОБА_1 ухилитися від кримінальної відповідальності, не виключено, шляхом реалізації раніше заявлених погроз і з використанням третіх осіб з якими ОСОБА_1 матиме об`єктивну змогу контактувати не перебуваючи під вартою.

В свою чергу, визначення розміру застави на думку сторони обвинувачення є неприпустимим, оскільки:

-по-перше, в разі її визначення у розмірах передбачених чинним законодавством суд фактично визначить грошову вартість ризику втрати життя, здоров`я та майна потерпілого, свідка на рівні 45 400 — 181 600 грн.;

-по-друге, відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя має право не визначати розмір щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Досудове розслідування не завершено, триває стадія збирання доказів, нерозсекреченими залишаються матеріальні носії, складені за результатами проведення НСРД, свідки судом не допитані, в ході досудового розслідування існує об`єктивна необхідність в ізоляції ОСОБА_1 від суспільства та проведення досудового розслідування без існування імовірності впливу на його результати з боку підозрюваного.

Враховуючи вищевикладене, а також необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків для забезпечення повного, всебічного та об`єктивного досудового розслідування, наявність достатніх підстави вважати, що ОСОБА_1 може: переховуватися від органів досудового слідства, суду, впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інші кримінальні правопорушення, аналогічні тим у яких підозрюється, тому виникла необхідність продовжити строк застосування до підозрюваного запобіжного заходу, який забезпечить виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також попередить настання ризиків, передбачених ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме тримання під вартою без визначення розміру застави.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Щодо небезпеки вимагання, за даними наукових досліджень і офіційної статистики, вимагання та шахрайства є одним з найбільш латентних видів злочинної діяльності, що характеризується складністю доказування з огляду на різноманітні форми протидії їх розслідуванню.

Висновки сторони обвинувачення, зроблені на підставі матеріалів досудового розслідування в повній мірі узгоджуються правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

За змістом рішення Європейського суду з прав людини «Клоот проти Бельгії» серйозність обвинувачення може слугувати для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та тримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід – необхідним в аспекті обставин справи, зокрема біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Явність ризику вчинення подальших правопорушень обумовлена в т.ч. і тим, що з метою протидії законній господарській діяльності ФОП ОСОБА_3 , ігноруючи інтереси потерпілого, в односторонньому порядку ОСОБА_1 04.01.2021 припинив тепло-, електро постачання у приміщення в якому підприємницьку діяльність здійснює потерпілий. Після затримання ОСОБА_1 , даний захід впливу до потерпілого продовжує застосовуватись без достатніх правових підстав.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 – є легітимним обмеження конвенційних прав, свобод людини, є необхідними, достатнім та співмірним заходом, що дозволяють захистити інтереси громадян, демократичного суспільства та правової держави.

Щодо тверджень сторони захисту про порушення підслідності здійснення досудового розслідування, суд вважає данні твердження необґрунтованими, оскільки.

Відповідно до ч.6 ст. 218 КПК України слідчий, прокурор має право провадити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії на території, яка знаходиться під юрисдикцією іншого органу досудового розслідування, або своєю постановою доручити їх проведення такому органу досудового розслідування, який зобов`язаний її виконати.

Висновки сторони обвинувачення, зроблені на підставі матеріалів досудового розслідування в повній мірі узгоджуються правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Статтею 86 КПК України передбачено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Надані стороною захисту позитивні характеристики підозрюваного по місцю проживання та роботи не знижують рівень вищезазначених ризиків.

Сукупність усіх вищевказаних обставин свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, шляхом застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, оскільки жоден з них не забезпечить належної поведінки підозрюваного, отже, керуючись вимогами ст. ст. 36, 131, 132, 176 – 178, п.4 ч.2, ч.4 ст. 183, ст.ст. 184, 194 КПК України, —

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Томаківського відділу Нікопольської окружної прокуратури Дружиніна Володимира Світозаровича про продовження строку тримання під вартою у відношенні до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню за №42021041490000001 від 06.01.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч.2 ст. 189 КК України - задовольнити.

Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до закінчення строку досудового розслідування, тобто до 04.05.2021 без визначення розміру застави у відповідності до положень п.1 ч.4 ст. 183 КПК України.

Строк дії ухвали до 04.05.2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з моменту оголошення, а особою, що перебуває під вартою з моменту вручення їй копії, безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: М.В. Омеко