Ухвала суду № 96529557, 26.04.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 квітня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/1928/21

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.

розглянула матеріали адміністративного позову

позивач: Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (61023, м. Харків, вул. Сумська, 77/79, код ЄДРПОУ 24980799)

відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И Л А:

Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у закладі вищої освіти, у розмірі 18390,53 грн.

Пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Строк звернення до адміністративного суду передбачений статтею 122 КАС України.

Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Матеріали позову свідчать про те, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку зі звільненням відповідача у травні 2018 року з публічної служби на підставі наказу начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба №111 від 04.05.2018 року та виникненням у нього, на підставі укладеного контракту від 06.08.2017 року, зобов`язання щодо відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з його утриманням у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.

Спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, пов`язані з прийняттям, проходженням чи звільненням особи з публічної служби, тобто вони охоплюють правовідносини, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до моменту її звільнення із займаної посади. Відтак, питання відповідальності курсанта за дострокове розірвання контракту підготовки фахівця у навчальному закладі також відноситься до спорів, які виникли з підстав проходження публічної служби, а отже, до них мають застосовуватись положення частини 5 статті 122 КАС України.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі №804/285/16, постановах Верховного Суду від 30.09.2019 року у справі №340/685/19, від 10.10.2019 року у справі №140/721/19, від 24.12.2019 року у справі №824/284/19-а, від 29.04.2020 року у справі №560/1942/19, від 18.06.2020 року у справі №140/2024/19, від 01.07.2020 року у справі №400/1758/19 та від 02.03.2021 року у справі №140/688/19.

Звернувшись до суду у квітні 2021 року, позивач пропустив місячний строк для звернення до суду з цим позовом, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.

Позивач додав до позовної заяви заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій зокрема посилався на зміну у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі №804/285/16 судової практики щодо юрисдикції розгляду такої категорії справ. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, позивач вказав, що раніше спори цієї категорії справ вирішувались в порядку цивільного судочинства, тож строк для звернення до суду з цим позовом становив три роки. Позивач також вказував, що стан фінансування навчального закладу не дозволив упродовж 2019 року звернутися до суду з позовними заявами щодо усіх боржників. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом у 2020 році, позивач посилався на карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суд вважає, що обставини, на які посилається позивач, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду з цим позовом, оскільки не перешкоджали зверненню до суду в установлений законом строк.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України, згідно з частинами 1, 2 якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Також частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою/суб`єктом владних повноважень, встановлюється ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2021 року становить 2270 грн.

За подання до суду цього позову з майновими вимогами у розмірі 18390,53 грн. має бути сплачено судовий збір у мінімальному розмірі, що складає 2270 грн.

Всупереч вимогам частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.

Натомість, у позовній заяві позивач просив відстрочити йому сплату судового збору, у зв`язку з необхідністю замовлення коштів для подачі позову у розпорядника бюджетних коштів.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Умови відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати передбачені у статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Так, згідно з частиною 1 цієї статті, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Наведені позивачем у позові обставини не відносяться до умов, зазначених у частині 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", а відтак не можуть бути підставами для відстрочення сплати судового збору за подання ним цього позову.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя -

У Х В А Л И Л А:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Відмовити у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

2. Встановити позивачу спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви: протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали подати до суду

- заяву, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку звернення до суду з цим позовом та відповідні докази причин його пропуску;

- документ про сплату судового збору у сумі 2270 грн.

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш