Ухвала суду № 96528208, 23.04.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/2721/21

Провадження №2-з/932/53/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2021 суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кудрявцева Т.О., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення її позову до Державного підприємства «Сетам», Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), ОСОБА_2 , про визнання електронних торгів недійсними, -

В С Т А Н О В И В:

01.04.2021 року позивач звернулась до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Державного підприємства «Сетам», Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), ОСОБА_2 , про визнання електронних торгів недійсними.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2021 року суддя ОСОБА_3 визначена для розгляду даної справи.

01.04.2021 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява позивача про забезпечення її позову шляхом накладення арешту та заборони ОСОБА_2 , державним або приватним реєстраторам та нотаріусам і іншим особам у будь-який спосіб вчиняти дії щодо відчуження, здійснення реєстраційних дій, внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна – квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомості 14386612101; заборони державним виконавцям Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) здійснювати будь-які дії в межах виконавчого провадження ВП2755232 щодо нерухомого майна – квартира АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомості 14386612101.

В обґрунтування заяви позивач зазначила, що на підставі виконавчого листа, виданого на виконання заочного рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 26.12.2018 року, Шевченківським відділом державної виконавчої служби у м.Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) здійснювалось примусове виконання вказаного рішення суду шляхом продажу належного їй як боржнику майна задля задоволення вимог стягувача АТ КБ «Приватбанк». Не дивлячись на неодноразові звернення до виконавчої служби про відкладення виконавчих дій, а також скасування 30.03.2021 року рішення суду, в межах якого здійснювалось примусове виконання, торги щодо наведеного майна ні відкладено, ні зупинено не було. Не зважаючи на те, що з 11 ранку 30.03.2021 року посадові особи Шевченківського ВДВС, а ДП «СЕТАМ» з 12.49 30.03.2021 року були достеменно обізнані про скасування заочного рішення, в межах якого відбувалось примусове стягнення шляхом реалізації майна ОСОБА_1 з електронних торгів, будь-які дії з метою недопущення порушення її прав та осіб, які приймають участь у електронних торгах, в межах діючого законодавства вчинено не було. Відслідковуючи хід торгів, їй стало зрозумілим, що о 18.05г. 30.03.2021 року торги закінчено і їх переможцем став учасник №3 – ОСОБА_2 , який запропонував за нерухомість 3750000 грн. Позивач вказує на те, що вищезазначені обставини змусили її звернутись з клопотанням про застосування заходів забезпечення позову щодо майна, яке є предметом спору, оскільки відповідачами вже здійснено ряд незаконних дій, які беззаперечно доводять порушення як її прав так і ОСОБА_2 , та навмисно створюють перепони, які призведуть до ускладнення виконання рішення у разі задоволення позову про визнання недійсними торгів, а також можливо призведуть до необхідності звернення з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння в разі здійснення реєстрації права власності на нього ОСОБА_2 як переможця торгів, від яких можливо убезпечитись як зокрема і виключити існування небезпеки здійснення щодо цього майна подальшого перепродажу, що свідчить про наявність обгрунтованих ризиків, що вона без законних на те підстав може втратити належне їй майно на підставі незаконних дій відповідачів під час розгляду даного позову в суді, тому є обгрунтованою необхідність накладення арешту на це майно.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.04.2021 року суддя ОСОБА_3 визначена для розгляду даної справи.

В зв`язку з перебуванням 02.04.2021 року у відпустці за сімейними обставинами та перебуванням з 05.04.2021 року по 21.04.2021 року на лікарняному вищезазначені позовна заява та заява про забезпечення позову були отримані суддею Кудрявцевою Т.О. 22.04.2021 року.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та ознайомившись з доданими до неї копіями документів, матеріалами позовної заяви, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.2, 3 ст. 150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Відповідно до ч.6, 7, 8 цієї статті - залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

У відповідності до п.п. 1, 4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.

Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Як вбачається з позовної заяви, позивач ОСОБА_1 у позові просить визнати недійсними електронні торги щодо реалізації квартири АДРЕСА_1 , які протоколом № 532076 проведення електронних торгів від 30.03.2021 року визнані такими, що відбулись.

У заяві про забезпечення позову позивач просить забезпечити вказаний позов шляхом накладення арешту та заборони ОСОБА_2 , державним або приватним реєстраторам та нотаріусам і іншим особам у будь-який спосіб вчиняти дії щодо відчуження, здійснення реєстраційних дій, внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна – квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомості 14386612101; заборони державним виконавцям Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) здійснювати будь-які дії в межах виконавчого провадження ВП2755232 щодо нерухомого майна – квартира АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомості 14386612101.

Разом з цим, з заяви про забезпечення позову, а також з долучених до неї на підтвердження вимог позивача копій документів суд не має змоги пересвідчитися в тому чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Зазначені ОСОБА_1 обставини, що викладені у заяві про забезпечення позову, не обґрунтовують необхідності в застосуванні вказаних нею у заяві видів забезпечення позову, враховуючи те, що заява позивача не містить належного обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову у запропонований нею спосіб може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його задоволення.

Крім того, заявником не надано жодних доказів тому, що існує загроза відчуження вказаного нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , після проведення електронних торгів від 30.03.2021 року, або того, що невжиття запропонованих нею заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. В заяві про забезпечення позову містяться лише припущення позивача про те, що вказана квартира може бути перепродана переможцем прилюдних торгів ОСОБА_2 та відсутнє будь-яке посилання із зазначенням доказів на те, що державними виконавцями Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) здійснюються чи будуть здійснюватися будь-які дії в межах виконавчого провадження ВП2755232 щодо вказаної квартири після проведення 30.03.2021 року електронних торгів з її реалізації.

Таким чином, з урахуванням вимог, викладених в заяві про забезпечення позову, відсутності доказів, які можуть підтвердити обґрунтованість вжиття заходів забезпечення позову, зважаючи на обсяг позовних вимог, а також відповідність видів і обсягу забезпечення позову, які просять застосувати позивач, з наданих доказів судом не встановлено реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення у разі невжиття заходів забезпечення, тому заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149, 150, 151, 153, 260, 353 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення її позову до Державного підприємства «Сетам», Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), ОСОБА_2 про визнання електронних торгів недійсними.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.О.Кудрявцева