
Справа № 932/3037/20
(1-кп/199/217/21)
ВИРОК
іменем України
23 квітня 2021 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Щербини-Почтовик І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Ружиної В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження № 12020040640000074 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.01.2020, відносно обвинуваченого:
ОСОБА_1 , який народився у ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпропетровську, громадянина України, українця, проживаючого без реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх і непрацездатних осіб не маючого, із середньою освітою, раніш судимого -
-09.10.2018 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст. 187, ч.2 ст. 27, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 27, ч.3 ст. 27 ч.3 ст. 189, ч.2 ст. 289, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців, звільнений 23.11.2018 по відбуттю покарання;
у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.1 ст.263 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор - Карпенко Р.І.
обвинувачений - ОСОБА_1
захисник - Бєлінський Ю.Є.
В С Т А Н О В И В:
1.Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним.
Згідно обвинувального акту по кримінальному провадженню № 12020040640000074 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.01.2020 ОСОБА_1 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у незаконному придбанні та носінні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, за наступних обставин.
ОСОБА_1 у невстановлені слідством дату і час, знаходячись у невстановленому місці, маючи умисел на незаконне придбання і носіння вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, за невстановлених обставин, придбав із невстановленого слідством джерела, без передбаченого законом дозволу, ручну короткоствольну гладкоствольну вогнепальну зброю - самозарядний пістолет, перероблений саморобним способом з газового пістолета мод. «R.G-88» № НОМЕР_1 , калібру 9 мм Р.А. Knall (виробництва Німеччини), шляхом внесення в конструкцію вищевказаного пістолета, наступних змін: видалення з каналу ствола стаціонарного (нез`ємного) захисного елемента (перетинки), шо перешкоджав проведенню пострілів кінетичними снарядами; та який придатний до проведення пострілів способом роздільного заряджання з використанням в якості ініціюючого складу сигнальних (шумових) патронів калібру 9 мм Р.А. (Knall), а в якості снаряду - куль сферичної форми зі сплаву на основі свинцю діаметром до 6,7 мм, при цьому забезпечується достатня вражаюча здатність вистріляних з нього снарядів (куль), який незаконно почав носити при собі пересуваючись вулицями м. Дніпро.
09.01.2020 в період часу з 10 год. 40 хв. до 11 год.43 хв. ОСОБА_1 , знаходячись поряд з буд.1 по вул. Донецьке Шосе у м. Дніпро був зупинений співробітниками поліції та в ході огляду у останнього виявлено та вилучено ручну короткоствольну гладкоствольну вогнепальну зброю - самозарядний пістолет, перероблений саморобним способом з газового пістолета мод. «RG-88» № НОМЕР_1 , калібру 9 мм Р.А. Knall (виробництва Німеччини), шляхом внесення в конструкцію вищевказаного пістолета, наступних змін: видалення з каналу ствола стаціонарного (нез`ємного) захисного елемента (перетинки), що перешкоджав проведенню пострілів кінетичними снарядами; та який придатний до проведення пострілів способом роздільного заряджання з використанням в якості ініціюючого складу сигнальних (шумових) патронів калібру 9 мм Р.А. (Knall), а в якості снаряду - куль сферичної форми зі сплаву на основі свинцю діаметром до 6,7 мм, при цьому забезпечується достатня вражаюча здатність вистріляних з нього снарядів (куль), яку останній придбав та носив при собі без передбаченого законом дозволу.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані досудовим слідством за ч.1 ст. 263 КК України, тобто у незаконному придбанні та носінні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні винним себе не визнав та пояснив, що його необґрунтовано підозрювали у вчиненні злочину за ч.2 ст. 187 КК України, у зв`язку з чим у органу досудового розслідування була ухвала на проведення обшуку його квартири. Проте, як пояснив обвинувачений, він 9 січня на початку 10 години ранку підійшов до автомобіля, а ОСОБА_2 була позаду нього на 1-2 хвилини, коли підійшов до автомобіля і відчинив двері, на нього напало 4 чоловіка,заламавши його,та поклали на землю,де він пролежав біля однієї години. Декілька людей сиділо на ньому,це були люди з Бабушкінського ВП. Він прохав надати йому захисника Гергель , але його вимогу проігнорували, поклали на капот та незрозуміло звідки дістали пістолет, що йому не належав. Він не відчував, що йому щось засовували, бо був мороз і він би це відчув. Він кричав,для того щоб зібрались люди. Не розуміє як на пістолеті опинились начебто його відбитки пальців. Скаргу він писав та прохав прокурора розібратися,але на наступний день прокурор та слідчий зникли,потім йому вручили підозру. Заступник начальника розшуку йому сказав щоб він розповів де група грабіжників, тоді на наступний день його відпустять додому,а якщо не розкаже,то затримають,тому що йому все одно ніхто не повірить, адже у нього є 4 судимості. Його заарештували 9 січня о 22:00, а 10 січня привели до зам.начальника розшуку. У ІТТ він сидів 3 дні, потім повезли на санкцію. Він писав письмові скарги,але відповідей не було ніяких, а потім скарги взагалі зникли. ОСОБА_1 пояснив, що він не знає чи були присутні поняті, адже там було багато людей. Коли він побачив, що дістали пістолет то був у шоці. Він правша, був одягнутий у куртку та спортивні штани. На момент затримання йому наділи капюшон на голову та весь час він був у капюшоні лежачи на землі, руки були у кайданках за спиною. На ньому сиділи 8 осіб,та давили на руки. У нього не брали відбитки пальців та дактилокарта не складалась. Коли слідчий сказав, що всі розуміють, що йому підкинули зброю,то він дав відбитки пальців,але ніде не підписувався.
Стороною обвинувачення для доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину за вказаних обставин надано докази, а саме: показання свідків, письмові докази, речові докази, висновки експертиз, безпосереднім дослідженням яких встановлено наступне.
Так, свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив,що на початку січня 2020 року, як їхати в бік міста праворуч біля будинку, близько 10.00 години, він йшов на зупинку через двір, в районі магазину «Варуса» Фрунзенський район у місті Дніпрі, де побачив на відстані від себе 10-15 метрів громадянина, у якого за поясом знаходився предмет схожий на пістолет, а саме рукоятку, здалося що це зброя, потім він зателефонував до поліції та повідомив про подію. Під час досудового розслідування його допитали, допит було здійснено слідчим у найближчий час. Під час допиту психологічного або фізичного впливу з боку працівників поліції не було. Слідчі дії з ним не проводилися. Як вказав свідок, обвинувачений ОСОБА_1 був одягнутий в темно сині штани джинсові,не спортивні штани точно та чорну коротку куртку. Телефон, з якого він телефонував до поліції - він продав і його номер не пам`ятає. Коли він зателефонував на 102 він повідомляв своє прізвище, йому відповіла жінка. Патруль він не дочекався.
Свідок ОСОБА_6 який був слідчим у даному кримінальному провадженні, у судовому засіданні пояснив те, що 09.01.2020 близько 09.00 години ранку на підставі ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, яка була у них на руках, в межах іншого кримінального провадження за фактом розбійного нападу, він у складі слідчої групи приїхав на вул. Донецьке Шосе для проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 . Проте, у цей час надійшло повідомлення про те, що невстановлена особа знаходиться зі зброєю на вулиці. Звідкіля і кому надійшло повідомлення про те,що у ОСОБА_1 зброя він не знає. Хто саме затримував ОСОБА_1 йому не відомо, його лише запросили для вилучення зброї, тому він провів лише поверхневий огляд ОСОБА_1 та вилучив зброю в присутності понятих, у яких не було зауважень чи клопотань щодо цієї процесуальної дії. Крім нього були оперативні співробітники які не представлялися і своїх прізвищ не називали, хто саме він не пам`ятає, як і не пам`ятає хто саме затримував ОСОБА_1 , якого він вперше побачив лежачим на землі. Свідок пояснив, що він провів лише поверхневий огляд ОСОБА_1 та вилучив зброю. Обшук ОСОБА_1 «куріровали» співробітники Дніпропетровського ВП і криміналіст також був із Дніпропетровського ВП. Хто саме проводив відео фіксацію огляду ділянки місця події йому не відомо, можливо співробітники СКП, які не були учасниками огляду тому їх прізвища і не зазначалися у протоколі. Оскільки затриманий ОСОБА_1 не був підозрюваним тому йому права і понятим не роз`яснювалися.
Фактично огляд проводився годину, але відео знімав не він, а просто долучив його як речовий доказ. Фотографування полягало у здійсненні фото особи, де ці фото йому не відомо. На його думку, протокол не повинен містити інформаціїю про особу, яка веде зйомку. Хто знімав відео він не знає. З камери на диск переносив інформацію він. Первинним носієм є флеш-карта,потім скопійовано на диск для матеріалів справи. Відеозапис було показано повністю,він працював.
Крім вказаного, свідок зазначив, що ОСОБА_1 не вимагав надати йому захисника, і якби затриманий висунув цю вимогу, обшук був би негайно зупинений для залучення захисника.
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні повідомив що приблизно рік тому назад близько 10.00 години ранку, він з ОСОБА_8 йшли додому від ОСОБА_9 у якого вони були у гостях, по Донецькому шосе у місті Дніпрі, їх зупинили чоловіки та попросила бути понятими, люди були без поліцейської форми та посвідчення не показували, права та обов`язки, ані йому, ані ОСОБА_10 не роз`яснялися. Він взагалі не розумів що відбувається. Хто, що робив і навіщо, також було незрозуміло. Відбувався «беспредел». Вони з ОСОБА_11 підійшли,побачили лежачого хлопця,це було взимку, холодно. Чоловік лежав на землі довгий час 25-30 хвилин. Затриманий прохав встати,але поліція у «балаклавах» не реагувала. Слідчий не казав що шукає. Хтось підійшов, мабуть слідчий, розпочався сумнівний обшук, перед ним з ОСОБА_11 «мельтишили» люди які не давали побачити що відбувалось насправді, їх з ОСОБА_11 відтіснили, звідкілясь з`явився не бойовий пістолет та стріляні патрони, ОСОБА_1 говорив що пістолет не його та йому пістолет підкинули працівники поліції.
Свідок зазначив, що він побачив пістолет вже у руках поліцейського, але він не бачив як та звідки його діставали, їм з ОСОБА_11 не давали дивитися на це. З пістолета дістали стріляні патрони. Далі через 20 хв. приїхали експерти які описували пістолет. Куди далі діли пістолет він не пам`ятає. У обвинуваченого дістали портмоне та гроші. Чи бралися відбитки пальців у обвинуваченого він не пам`ятає. На місці обшуку була поліцейська машина,не одна,та були люди у «балаклавах». Відеозйомка застосовувалась. Хто конкретно діставав зброю свідок не бачив.
Свідок не виключив, що зброю ОСОБА_1 підкинули, а оглянувши в судовому засіданні протокол огляду від 09.01.2020 ( а.с.5 зворот. том №2) вказав на те, що у графі «поняті» - відсутній його підпис, а ті підписи що там містяться йому не належать. Крім вказаного, свідок зазначив, що під протоколом допиту (а.с. 13-15 том№2) підпис також не його, та він суттєво різниться між тим, що він наразі підписав розписку про отримання пам`ятки про права і обов`язки в суді.
Свідок: ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснив, що саме він закрив рапорт (том 2 а.с.4) , але складав його оператор 102. Свідок зазначив, що коли людина зателефонувала на 102, наряд йому не потрібно було направляти, так як там вже працював патруль і проводились слідчі дії. Сили фізичної підтримки там не потрібні були. Зі служби 102 прийшло йому повідомлення без реєстрації адреси, тобто такий виклик був забитий саме для реєстрації в Шевченківському ВП. Фабулу протоколу заповнював не він. Свідок тільки закрив карточку,так як на місці вже працювала група. До його компетенції входить тільки направляти патрульну поліцію.
Експерт ОСОБА_13 у судовому засіданні складений нею висновок експерта № 19/104-7/3/58 від 21.01.2020р. підтримала у повному обсязі, вказавши, що не відповіла на третє питання у висновку тому,що воно не відповідає Методиці дактилоскопічної експертизи 4.6.14. від 2014 року. Експерт зазначила, що вона отримала для проведення експертизи такі вихідні дані: паперовий конверт з 3 липкими стрічками та спец пакет з дактилокартою підозрюваного ОСОБА_1 . Дактилокарта надійшла для порівняльного дослідження через канцелярію для виконання. Після виконання експертизи, дактилокарта була повернута разом з висновком експерта. Експерт підтвердила, що дійсно вона зазначила у висновку, що ОСОБА_1 відмовився від підпису на дактилокарті, а паперовий конверт білого кольору був підписаний « Слідчий: ОСОБА_14 (підпис) Поняті: 1) підпис,2) підпис». При цьому, експерт зазначила, що їй не відомо хто саме складав дактилокарту, оскільки вона ніким не підписана.
Експерт ОСОБА_15 у судовому засіданні підтримав складений ним Висновок 19/104-7/1/20 від 10.01.2020, та пояснив що предметом дослідження був пістолет та 4 патрони. Упаковка була герметично запакована, на ній були підписи слідчого ОСОБА_16 та одного з понятих, підпис спеціаліста та другого понятого - були відсутні на упаковці. Незначні нашарування крупи чорного та коричневого кольору відзначає що були відкладені на тампоні у результаті протирки каналу ствола. Експерт досліджує тількі сам об`єкт наданий на дослідження. Він проводив визначення чи є боєприпас штатний та визначав яким саме боєприпасом можливо снарядити пістолет. Встановив,що для даного об`єкта не встановлено жодного боєприпаси, тобто для того, щоб вистрілити потрібно переробити патрони. Снаряд діаметру 6,5-6,7 мм не відносяться до боєвих. Так як йому вказує методитка, провівши експерементальний вистріл, були ознаки бойової зброї. На питання чи можливо було здійснювати постріли з пістолету боєприпасами 9-9,1 мм він відповіді не надавав. Пістолет,який був досліджений не можна було снаряджати штатними боєприпасами. Роздільне заряджання це розміщення шумового патрону та снаряду виготовленого на основі свинцю. Експерт здійснив три постріли згідно методики та розрахував швидкість усіх трьох снарядів,тому зробив висновок що об`єкт є вогнепальним. Постанова слідчого йому надійшла 09.01.2020 року, виконав її з 09.01.2020 по 10.01.2020. Речові докази переміщені у кімнату речових доказів. Довідок він слідчому не надавав.
Як свідок сторони захисту була допитана ОСОБА_17 , яка є співмешканкою ОСОБА_1 і у судовому засіданні пояснила що на момент коли ОСОБА_1 затримували вона була з ним, адже вони збирались по справам. Обвинуваченого знає з літа 2019 року, проживає з ним по АДРЕСА_2 . Охарактеризувала ОСОБА_1 з позитивного боку. Пояснила, що за весь час проживання не бачила у нього зброю. 9 числа о 9:00 вони виїджали по справам, ОСОБА_18 вийшов раніше на 2 хвилини,щоб запустити машину,вона зразу вийшла за ним. ОСОБА_1 був вдягнутий у кросівки, спортивні штани на резинці. Коли ОСОБА_1 дійшов до машини, до нього підбігли люди в чорному та в масках 4-5 осіб та у цивільному одязі було 8-10 осіб, положили його на землю та наділи кайданки. Люди які були в масках,їх було десь чоловік 5,вони заламали руки ОСОБА_1 ,у якого була гола спина. ОСОБА_1 кричав щоб його підняли,що йому холодно. На землі ОСОБА_1 пролежав десь близько години. Його підняли із землі коли прийшов чоловік із чемоданом,то поклали на капот автомобіля. Свідок стояла біля кіоску де ремонтують взуття та чула як люди казали що обвинуваченому підкинули зброю,то був чоловік досить крупний по статурі. Хто саме знімав на відео свідок не знає, адже одягнуті всі чоловіки вони були у «громадський» одяг. Ці люди не реагували на прохання ОСОБА_1 підняти його з землі,та ігнорували прохання запросити адвоката,разом з цим розмовляли грубо, прав ніяких не роз`яснювали. Її близько до обвинуваченого не підпускали,адже вона просила щоб його підняли із землі. Вона не розуміла чи є поняті, а якщо і були то їм прав також не роз`яснювали. Свідок не бачила як діставали зброю у ОСОБА_1 . Відбитки пальців знімалися із пістолета. Зазначає,що до обшуку її опитувала поліція у Бабушкінськом ВП. Ввечері був обшук у квартирі та там нічого забороненого не знайшли, хоча вона і просила запросити захисника їй відмовили. Потім обшукували автомобіль при цьому ухвала суду для проведення обшуку була,але ОСОБА_1 не було при обшуку. Потім після всіх подій ОСОБА_1 захворів простудою. Крім вказаного, свідок пояснила, що один із перехожих чоловіків розказував іншому чоловіку, що пістолет ОСОБА_1 підкинули.
Окрім того, прокурор на підтвердження винуватості ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, послався на письмові докази:
Витяг з ЄРДР № 12020040640000074 від 09.01.2020 10.16 годині, за змістом якого слідує що 09.01.2020 до Шевченківського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення, проте, що 09.01.2020 близько 10.07 за адресою місто Дніпро АДРЕСА_4 був помічений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з предметом схожим на пістолет (ЖЄО 1074)
Рапорт працівників поліції ГУНП в Дніпропетровській області, 09.01.2020 року о 10.08 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою Шевченківський район АДРЕСА_3 із вказаного будинку на АДРЕСА_4 щойно вийшов невідомий чоловік середнього зросту, одягнений в темний одяг, який за ремінь заклав предмет схожий на пістолет.
Доручення про проведення досудового розслідування від 05.02.2020, відповідно до якого начальник СВ Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Волинець Ю.В. доручав провести, серед інших осіб і слідчому ОСОБА_6 , досудове розслідування по кримінальному провадженню №12019040640000365, попри те що вказане провадження не має ніякого відношення до провадження №12020040640000074 щодо ОСОБА_1 .
Протокол огляду місця події від 09.01.2020 року у період часу з 10.40 до 11.43 години, в присутності двох понятих ОСОБА_19 , ОСОБА_7 за участі експерта(спеціаліста), оглядалася ділянка місцевості за адресою м. Дніпро вул. Донецьке Шосе біля будинку № 1, де знаходився чоловік, який назвався ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 при візуальному огляді чоловіка, на правому стегні, під резинкою штанів виявлено предмет схожий на пістолет, рукоятка якого спостерегіється на кілька сантиметрів від штанів. Вказаний предмет має маркування «НОМЕР_12», в магазині якого виявлено 4 патрони з маркуванням «НОМЕР_13». Вказані предмети були вилучені та поміщені до спец. пакету. Окрім того, в ході огляду експертом було знято відбитки пальців рук з предмета схожого на пістолет на липких стрічках та 1 фрагмент пальців рук з магазину на 1 липкій стрічці. При подальшому огляді у вищевказаного громадянина було виявлено гаманець у якому знаходились грошові кошти у розмірі 1100 гривень купюрами по 200 гривень у кількості 5 штук та 1 купюра номіналом 100 гривень, також у гаманці знаходився паспорт на автомобіль «KIA CEED» державний номерний знак НОМЕР_2 , права на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , папірець з написами, у сумці виявлено складний ніж «Bear Grille» чорно-помаранчевого кольору, мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору imei НОМЕР_3 , imei: НОМЕР_4 , папірець з залишком речовини білого кольору, який було поміщено до спец. пакету. Всі інші речі також поміщені до спец. пакету. Даний протокол підписано слідчим ОСОБА_6., містяться також підписи у графі поняті без зазначення їх прізвищ, підпис же спеціаліста відсутній.
Також як на доказ винуватості ОСОБА_1 прокурор посилався на речові докази по справі, якими відповідно до постанови слідчого в межах кримінального провадження зовсім за іншою кваліфікацією, а саме за ч.1 ст. 185 КК України від 05.02.2020, (а.с.6 том №2) визнано речовими доказами:
-пістолет з маркуванням «НОМЕР_14 » в магазині якого знаходяться 4 патрони, відбитки пальців на 3л.с., які вирішено зберігати в камері схову речових доказів Шевченківського ВП;
-чоловічий гаманець, складний ніж, грошові кошти у розмірі 1100 гривень, посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 , передано під зберігальну розписку захиснику Белінському Ю.Є.; технічний паспорт на автомобіль «Kia Ceed», мобільний телефон марки «Samsung», передано під зберігальну розписку ОСОБА_1 .
Згідно постанови слідчого про визнання та долучення до кримінального провадження речових доказів від 12 січня 2020 року, в якості доказу в межах кримінального провадження від 05.02.2020 за кваліфікацією ч.1 ст. 185 КК України, що не має відношення до кримінального провадження яке наразі розглядається, визнано диск з відеозаписом вилучення пістолету у ОСОБА_1 та вирішено зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Під час перегляду у судовому засіданні відеозапису який є речовим доказом та додатком до протоколу огляду від 09.01.2020, на якому відтворено обставини вилучення предмету схожого на пістолет, що мало місце 09.01.2020, за участі всіх учасників процесу в судовому засіданні було встановлено те, що тривалість даного відеозапису становить 10 хвилин 22 сек., натомість як свідчить протокол огляду його тривалість складала 1 годину 3 хвилини. Під час перегляду даного відеозапису, було встановлено момент появи на відео предмета схожого на пістолет, вимоги ОСОБА_1 спрямовані до осіб які його затримали та тримали у кайданках - надати йому захисника Гергель , та скарги ОСОБА_1 на протиправність дій з боку працівників поліції. У судовому засіданні слідчий ОСОБА_6 не зміг пояснити розбіжності у часі між протоколом та відеозаписом, та пояснити яка саме посадова особа здійснювала відеозапис, оскільки прізвище особи, що здійснювала відеозапис даної процесуальної дії відсутнє у протоколі.
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, 09 січня 2020 року о 21 годині 44 хвилин ОСОБА_1 затримано слідчим Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6. в порядку ст. 208 КПК України у присутності двох понятих ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , його захисника Бєлінського Ю.Є. та проведено обшук затриманої особи. Від підпису обвинувачений ОСОБА_1 відмовився у присутності двох понятих.
Відповідно висновку судової експертизи зброї від 10.01.2020 року № 19/104-7/1/20, предмет схожий на пістолет, який має маркування НОМЕР_15, вилучений 09.01.2020 року, є ручною короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю - самозарядним пістолетом, переробленим саморобним способом з газового пістолета мод. « НОМЕР_6 » № НОМЕР_1 , калібру 9 мм Р.А. Knall (виробництва Німеччини).Пістолет до проведення пострілів придатний. Конструкція пістолета дозволяє проводити постріли способом роздільного заряджання з використанням в якості ініціюючого складу сигнальних (шумових) патронів калібру 9 мм Р.А. (Knall), а в якості снаряду - куль сферичної форми зі сплаву на основі свинцю діаметром до 6,7 мм. При цьому забезпечується достатня вражаюча здатність вистріляних з нього снарядів (куль).Пістолет, перероблений саморобним способом з газового пістолета мод. «RG-88» № НОМЕР_1 , калібру 9 мм Р.А. Knall (виробництва Німеччини) шляхом внесення в конструкцію вищевказаного пістолета, наступних змін: видалення з каналу ствола стаціонарного (нез`ємного) захисного елемента (перетинки), що перешкоджав проведенню пострілів кінетичними снарядами.Предмети схожі на набої (в редакції слідчого - з маркуванням НОМЕР_16.), не є бойовими припасами.
З чотирьох предметів, наданих на дослідження:
-один предмет є патроном травматичної (несмертельної) дії калібру 9 мм Р.А., виготовленим промисловим способом (виробництва України).
Данний патрон призначений до стрільби з пістолетів «Форт-12Р», «Гарант С27», « АЕ 790 G1 », «ПМР», «ПСМ-Р», «Эрма-55Р» та ін., а також деяких моделей револьверів - «Комбриг», «Скат-1Р» і «Скат-ІРК», «Сафарі 820G », калібру 9 мм Р.А.
-три предмета виготовлені саморобним способом по типу патронів травматичної (несмертельної) дії з використання капсульованих центрального бою патронів калібру 9 мм Р.А., порохового заряду і куль з еластичної гуми чорного кольору.
Дані патрони можуть використовуватись для стрільби з пістолетів «Форт- 12Р», «Гарант С27», « АЕ 790 G1 », «ПМР», «ПСМ-Р», «Эрма-55Р» та ін., а також деяких моделей револьверів - «Комбриг», «Скат-1Р» і «Скат-ІРК», «Сафарі 820G », калібру 9 мм Р.А., , а також саморобної зброї, виготовленої під дані патрони.
Чотири патрони до стрільби придатні.
Відповідно до дослідницької частини вказаного Висновку, (а.с.57- зворот том №2), експертом вказано про те, що об`єкти надані на дослідження містили рукописні пояснювальні написи та підписи Слідчий ОСОБА_6 (підпис) 1. поняті (підпис), 2. Спеціаліст:
Висновок трасологічної експертизи (дактилоскопічного дослідження) від 21.01.2020 року № 19/104-7/3/58 відповідно до якого: Три сліди папілярних узорів розмірами: 31x19 мм, 27x14 мм та 39x19 мм, відкопійовані на три липкі стрічки та вилучені 09.01.2020 в ході огляду місця події за адресою: м. Дніпро, вул. Донецьке Шосе біля буд. №1, придатні для ідентифікації за ними особи. Три сліди папілярних узорів розмірами 31х19 мм, 27х14 мм та 39х19 мм, від копійовані на три липкі стрічки та вилучені 09.01.2020 в ході огляду місця події за адресою: м. Дніпро, вул.. Донецьке Шосе біля будинку № 1, залишена особою, дактилокарта якої заповнена на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: слід пальця руки розмірами 31х19 мм - залишений великим пальцем лівої руки вищевказаної особи; слід пальця руки розмірами 27х14 мм - залишений середнім пальцем лівої руки вищевказаної особи; слід долоні руки розмірами 39х19 мм - залишений долонею лівої руки вищевказаної особи.
При цьому, як слідує з дослідженої безпосередньо у судовому засіданні дактилокарти заповненої на ім`я ОСОБА_1 , вона не підписана ані самим ОСОБА_1 у зв`язку з відмовою, ані особою яка цю карту складала. Що безпосередньо у суді підтвердила експерт ОСОБА_13 яка складала висновок експерта № 19/104-7/3/58 від 21.01.2020р.
2.Мотиви суду:
У п. 146 справи «Барбера, Мессегуэ и Джабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.
Дослідивши безпосередньо під час судового розгляду визначений обсяг доказів та з`ясувавши обставини кримінального провадження, суд, вирішуючи обвинувачення по суті, приходить до висновку про недоведеність в діяннях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому кримінального правопорушення поза розумним сумнівом, з таких мотивів.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Частиною 3 ст. 26 КПК України встановлено, що суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Така загальна засада кримінального провадження як презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, передбачена ст. 17 КПК України і встановлює, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
На підставі ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У п. 65 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Коробов проти України», п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» зазначено: при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Суд при оцінці доказів має керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
У висновках Європейського суду з прав людини, висловлених у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011 та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06.12.1998 зазначено, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Згідно статті 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. У разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, ухвалюється виправдувальний вирок.
3.Підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення:
Згідно сформульованого прокурором обвинувачення, ОСОБА_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.1 ст.263 КК України.
Однак, за час судового розгляду даного кримінального провадження, з огляду на приписи п.1 ч.1 ст. 373 КПК України, суд дійшов висновку про недоведеність стороною обвинувачення, вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст.263 КК України у якому обвинувачується ОСОБА_1 .
Згідно із ч.1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
За ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Статтею 62 Конституції України закріплено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в Законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» від 29.06.1990 року, в основу вироку можуть бути покладені лише достовірні докази, досліджені в судовому засіданні. При постановленні вироку суд повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності.
За змістом рішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
4.Підстави для виправдання обвинуваченого ОСОБА_1 .
Суд, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, приходить до висновку, про недоведеність вини ОСОБА_1 , з огляду на наступне.
Об`єктом злочину, що інкримінується ОСОБА_1 за ч.1 ст. 263 КК України, є громадська безпека в частині убезпечення від порушення правил обороту (користування населенням) вогнепальної і холодної зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв. Загальнонебезпечні предмети при їх неконтрольованому поширенні становлять підвищену загрозу для суспільства. Тому встановлені спеціальні правила поводження зі зброєю, боєприпасами, вибухівкою, визначено, з якими з цих предметів громадяни взагалі не вправі вчиняти будь-яких дій, а які дії можна виконувати на підставі спеціального дозволу.
Предметом злочину, серед іншого, може бути вогнепальна зброя (крім гладкоствольної мисливської) - це зброя, в якій снаряд (куля, шрот) приводиться в рух миттєвим звільненням хімічної енергії заряду (пороху або іншої пальної суміші). До зброї, яка є предметом злочину, передбаченого ст. 263, належать всі види бойової, спортивної, нарізної мисливської зброї, а також атипічна зброя, кустарно виготовлені чи перероблені, а також історичні зразки зброї. Це - гармати, міномети, кулемети, автомати, карабіни, гвинтівки, пістолети та револьвери тощо.
Питання про віднесення тих чи інших предметів до певних видів зброї вирішується з урахуванням об`єктивних і суб`єктивних критеріїв. За об`єктивними ознаками зброєю є предмети, що здатні заподіяти шкоду життю та здоров`ю людини з врахуванням їх форми, маси, міцності (зокрема твердості матеріалу, з якого виготовлено вражаючі частини), конструктивних особливостей. Суб`єктивно вони призначені для враження живої сили - ушкодження тіла іншої людини, тобто не повинні мати іншого призначення - господарського, побутового, спортивного, обрядового тощо.
Об`єктивна сторона злочину за ч.1 ст. 263 КК України, може бути виконана шляхом здійснення альтернативних суспільно-небезпечних діянь: 1) носіння; 2) зберігання; 3) придбання; 4) виготовлення; 5) ремонт; 6) передача; 7) збут. Всі вони характеризуються незаконністю, тобто здійснюються без відповідного дозволу.
Суб`єктивна сторона злочину характеризується умисною виною.
Як вбачається із долученого стороною обвинувачення Витягу з ЄРДР № 12020040640000074 від 09.01.2020 10.16 годині, «09.01.2020 до Шевченківського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення, проте, що 09.01.2020 близько 10.07 за адресою місто Дніпро АДРЕСА_4 був помічений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з предметом схожим на пістолет ( НОМЕР_9 )
Тобто, на момент внесення відомостей до ЄРДР органу досудового розслідування достеменно було відомо, що поміченим був саме ОСОБА_1 , а не невідомий чоловік як то вказано в інформації зазначеній у рапорті (том №2 а.с.4), із якого слідує те, що 09.01.2020 року о 10.08 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою Шевченківський район АДРЕСА_3 із вказаного будинку на АДРЕСА_4 щойно вийшов невідомий чоловік середнього зросту, одягнений в темний одяг, який за ремінь заклав предмет схожий на пістолет.
Дорученням про проведення досудового розслідування від 05.02.2020 начальник СВ Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Волинець Ю.В. доручав провести, серед інших осіб і слідчому ОСОБА_6 , досудове розслідування по кримінальному провадженню №12019040640000365, попри те що вказане провадження не має ніякого відношення до провадження №12020040640000074 щодо ОСОБА_1 .
Постанова ж про призначення групи слідчих по кримінальному провадженню №12020040640000074 що наразі розглядається, суду не надана взагалі.
Суд, оцінюючи надані докази, зокрема протокол огляду місця події від 09.01.2020, приходить до висновку, що ОСОБА_1 було фактично затримано та слідчим було проведено його обшук, а не поверхневу перевірку оскільки з під одягнених штанів затриманого вилучались певні предмети. Відповідно до ст. 34 Закону України «Про національну поліцію» поверхнева перевірка як превентивний поліцейський захід є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 208 КПК уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст. 236 цього Кодексу.
Таким чином, фізичне затримання ОСОБА_1 здійснено службовою особою, а його обшук проведено слідчим, який повинен був дотримуватись указаних правил КПК.
У зв`язку з наведеним, та враховуючи той факт, що ОСОБА_1 було фактично затримано та слідчим було проведено його обшук, а не поверхневу перевірку, суд визнає недопустимим доказом протокол огляду місця події від 09.01.2020 року складений у період часу з 10.40 до 11.43, оскільки викладені у даному протоколі огляду місця події обставини не відповідають змісту процесуальних дій, які фактично здійснювались уповноваженими особами. Тобто, уповноважені особи органу досудового розслідування фактично провели не огляд місця події, а затримання ОСОБА_1 із вилученням речей, грошових коштів, посвідчення водія та інш., а тому мали дотриматися вимог статей 208, 209 КПК України.
З огляду на відеозапис долучений до матеріалів справи, ОСОБА_1 у категоричній формі заперечував проти його затримання та вимагав надати йому захисника Гергель , тому за твердженнями обвинуваченого не йдеться про його добровільну участь у слідчих діях, зокрема і проведених негайно після його фактичного затримання, в розумінні положень ст.. 209 КПК, ОСОБА_1 не було негайно повідомлено про його процесуальні права, передбачені ч.4 ст. 208 КПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 104 КПК, якщо особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, про це зазначається в протоколі. Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу. Факт відмови особи від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови засвідчується підписом її захисника (законного представника), а у разі його відсутності - понятих.
Разом з тим, переглянутий відеозапис не містить факту відмови ОСОБА_1 від підписання протоколу огляду, як і не містить інформації чи надавалося ОСОБА_1 право надати письмові пояснення причин такої відмови.
Допитаний судом свідок ОСОБА_7 взагалі не виключив, що «зброю ОСОБА_1 підкинули, а оглянувши в судовому засіданні протокол огляду від 09.01.2020 ( а.с.5 зворот. том №2) вказав нате, що у графі «поняті» - відсутній його підпис, а ті підписи що там містяться йому не належать».
Допитаний як свідок слідчий ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив, що жодних прав ОСОБА_1 роз`яснено не було, оскільки останній не перебував у статусі затриманого.
При цьому суд враховує й той факт, що протокол огляду місяця події не підписаний всіма особами що приймали участь у його складанні.
Для з`ясування питання чи є предмет схожий на пістолет який має маркування НОМЕР_15, вилучений 09.01.2020 року, зброєю та чи є предмети схожі на набої з маркуванням «НОМЕР_7 » боєприпасами, експертові Дніпропетровського НДЕКЦ МВС на дослідження були надані об`єкти упаковані в сейф-пакет (том №2 а.с.37 зворот)
Разом з тим, на даному сейф-пакеті були наявні підписи слідчого ОСОБА_22 та одного понятого (без прізвища), при цьому підпис іншого понятого та спеціаліста - були відсутні.
Відповідно до ч. 5 ст. 237 КПК при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду.
При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження (ч. 7 ст. 237 КПК).
Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів ( ч. 3 ст. 237 КПК).
Згідно з ч. 7 ст. 223 КПК слідчий, прокурор зобов`язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред`явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов`язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне.
Частинами 1,5 статті 104 КПК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії.
Згідно вимог ст. 105 КПК України особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки, таким додатком можуть бути серед іншого фото таблиці, відеозапис процесуальної дії. Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовленні, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідченні підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні таких додатків.
Статтею 106 КПК України передбачено, що протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення.
Речові докази фіксуються за допомогою фотографування або відеозапису та докладно описуються (абз. 6 ч. 6 ст. 100 КПК).
Відповідно до п. 7 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду (нова редакція), затвердженої Наказом № 51/401/649/471/23/125 від 27 серпня 2010 року Генеральної прокуратури України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною податковою адміністрацією України, Службою безпеки України, Верховним Судом України та Державною судовою адміністрацією України (далі - Інструкція) у протоколі перераховуються всі предмети, які вилучаються, та щодо кожного такого предмета повинні бути вказані точне найменування, кількість, міра, вага, серія і номер, інші відмінні індивідуалізуючі ознаки, а також місце, де відповідний об`єкт був виявлений.
Відповідно до п.9 вказаної Інструкції, усі вилучені під час обшуку предмети, цінності і документи пред`являються понятим та іншим учасникам слідчої дії. У необхідних випадках зазначені об`єкти упаковуються для уникнення їх пошкодження, неконтрольованого доступу до них та забезпечення зберігання слідів (мікрослідів), які є на них, з доданням бірок, посвідчених відповідними написами і підписами особи, у якої вилучено речі, понятих, слідчого, працівника органу дізнання, прокурора, працівника апарату суду, які скріплюються печаткою відповідного органу, про що зазначається в протоколі.
Згідно з п. 3 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104 спосіб упаковки повинен забезпечувати неможливість підміни або зміни вмісту без порушення її цілісності та схоронність вилучених (отриманих) речових доказів від пошкодження, псування, погіршення або втрати властивостей, завдяки яким вони мають доказове значення. На упаковці (бирці) проставляються підписи осіб, які брали участь у процесуальній дії, та зазначається інформація про вміст упаковки, найменування проведеної процесуальної дії, дата її проведення та номер кримінального провадження.
Між тим, як встановлено судом та свідчать матеріали даного кримінального провадження, слідчим ОСОБА_6. вимог вищезазначеного Закону дотримано не було, сейф-пакет до якого було поміщено предмет схожий на пістолет та 4 гільзи, містив лише підпис слідчого ОСОБА_22. та одного понятого (без прізвища).
Тобто, вилучені в ході огляду місця події предмети у встановленому законом порядку із додаванням бірок з підписами ОСОБА_1 , понятих, слідчого та скріпленням печатки не упаковувалися, що у свою чергу не дає підстав вважати, що саме ті предмети, які були знайдені та вилучені у ОСОБА_1 під час огляду місця події, і були передані на експертизу.
Також про ідентифікацію та упакування вилучених під час огляду предметів не відображено у відеозаписі дослідженому у судовому засіданні, а отже відсутні підстави беззаперечно стверджувати, що саме ті предмети які були начебто вилучені у обвинуваченого, передавалися на експертизу та є вогнепальною зброєю.
При цьому допитаний в суді як свідок ОСОБА_7 , щодо протоколу огляду від 09.01.2020 зазначив, що він дійсно був присутнім при проведенні даної слідчої дії, однак «побачив пістолет вже у руках поліцейського, але він не бачив як та звідки його діставали, їм з ОСОБА_11 не давали дивитися на це. З пістолета дістали стріляні патрони. Далі через 20 хв. приїхали експерти які описували пістолет. Куди далі діли пістолет він не пам`ятає. Свідок не виключив, що зброю ОСОБА_1 підкинули, а оглянувши протокол огляду від 09.01.2020 ( а.с.5 зворот. том №2) вказав на те, що у графі «поняті» - відсутній його підпис, а ті підписи що там містяться йому не належать.»
У зв`язку з наведеним у суду виникають обґрунтовані сумніви щодо до того, що саме той вилучений 09.01.2020 предмет надавався експерту для проведення дослідження. Переконання суду ґрунтуються й на тому, що як свідчить протокол огляду від 09.01.2020, серед іншого було вилучено і 4 патрони з маркуванням «НОМЕР_9 » проте, експерту були надані вже 1 гільза з маркуванням «НОМЕР_13», а інші гільзи були без маркірувального позначення, що було констатовано під час дослідження даних речових доказів у судовому засіданні.
Відтак, речові докази, а саме: пістолет з маркуванням «НОМЕР_8» в магазині якого знаходилися 4 патрони, з огляду на приписи ст.ст.86-87 КПК України, суд визнає недопустимими доказами.
Крім вказаного, суд вбачає за необхідне зазначити, що при вчиненні посадовою особою Шевченківського ВП ОСОБА_23 , певних процесуальних дій з ОСОБА_1 , який 09.01.2020 вже був затриманий працівниками поліції, так званого «відібрання відбитків та відтисків пальців рук та складання дактилокарти», для проведення трасологічної експертизи, було допущено ряд грубих процесуальних порушень і порушень прав людини, які не можуть бути залишені поза увагою суду і на які суд наголошує.
Сторона обвинувачення, як на один із доказів посилається на Висновок експерта №19/104-7/3/58 від 21.01.2020, який базується у тому числі і на дактилокарті заповненої на ім`я ОСОБА_1 , долученої як речовий доказ до матеріалів кримінального провадження, проте даний доказ є недопустимим через наступне.
Так, відповідно до ст.245 КПК України, у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом.
Порядок відібрання зразків з речей і документів встановлюється згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів (статті 160-166 цього Кодексу).
Відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160-166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов`язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.
Отримання зразків для експертизи - це самостійна процесуальна дія, що проводиться стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи, слідчим суддею у випадках, якщо експертиза призначена за клопотанням сторони провадження або судом з метою забезпечення проведення експертизи та встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Звертатися за проведенням експертизи під час досудового розслідування мають право слідчий, прокурор, а стороні захисту надається право звертатися до них з клопотанням про залучення експерта та залучати експерта безпосередньо за угодою. Зразки, отримані для експертизи, не є доказами у кримінальній справі, проте несуть в собі інформацію, що має доказове значення. Така інформація стає доступною і може бути застосована в доведенні по кримінальному провадженню лише в результаті проведення експертизи. Саме тому зразки для порівняльного дослідження мають особливий процесуальний статус, являють собою матеріал для отримання нового або перевірки вже наявного доказу.
Юридичною підставою для отримання зразків є постанова слідчого, прокурора (ч.3 ст. 110 КПК), що здійснює досудове розслідування, або ухвала слідчого судді, суду (ст.164 КПК), а науковою - неможливість вирішення поставлених експерту питань без спеціально підібраного порівняльного матеріалу.
Для отримання зразків для експертизи необхідно винести вмотивовану постанову (ч.5 ст.110 КПК), в якій коротко описують обставини кримінального провадження, що зумовлюють необхідність одержання зразків, конкретні види зразків і перелік осіб, у яких вони будуть вилучатися з обов`язковим зазначенням процесуального становища останніх. За законом сторона кримінального провадження має право отримати у підозрюваного або обвинуваченого зразки, необхідні для порівняльного дослідження. У потерпілого або свідка припускається отримання зразків лише за необхідності перевірки, чи не залишені цими особами сліди в певному місці або на речових доказах, а після отримання зразків скласти протокол (ст.104 КПК), в якому обов`язково повинні бути зазначені такі відомості: який саме зразок вилучено (його точну назву, характеристику та кількість); у кого він отриманий (у підозрюваного, обвинуваченого, свідка чи потерпілого); в який матеріал або ємність він упакований (поміщений) і яким чином посвідчена його ідентичність; де він буде зберігатися; зауваження, які надійшли від учасників при проведенні цієї слідчої дії.
При підготовці до отримання зразків особа, яка призначає експертизу, повинна вирішити питання про участь у названій дії спеціаліста певного профілю знань і запросити його для участі в слідчій (розшуковій) дії.
При отриманні зразків і підготовці матеріалів на експертизу сторони кримінального провадження повинні керуватися правилами, викладеними в інструкціях про призначення та проведення окремих видів судових експертиз. При цьому повинні бути створені такі умови, які забезпечували б отримання необхідної їх кількості та якості, а також гарантували б безсумнівність їх походження. Всі досліджувані об`єкти й зразки мають бути відповідно упаковані, опечатані і засвідчені пояснювальним написом та підписом особи, яка одержувала зразки. Упаковка добирається з урахуванням особливостей об`єктів дослідження і повинна захищати їх від пошкоджень та привнесення будь-яких змін під час транспортування й зберігання.
Так, 14.01.2020 в межах даного кримінального провадження слідчим ОСОБА_6. було прийнято постанову про доручення Дніпропетровському НДЕКЦ МВС України проведення трасологічної експертизи за спеціальністю 4.6, при цьому експерту надавався паперовий конверт з 3 липкими стрічками та спец пакет ЕХРО294212 з дактилокатою підозрюваного ОСОБА_1 .
Між тим, будь які постанови прокурора у даному кримінальному провадженні, про відібрання біологічних зразків у ОСОБА_1 для проведення трасологічної експертизи - відсутні, а наявна дактилокарта на ім`я ОСОБА_1 заповнена посадовою особою Шевченківського ВП ОСОБА_23 - не містить підпису цієї особи. У свою чергу матеріали даного кримінального провадження взагалі не визначають процесуальний статус самого ОСОБА_23 , оскільки постанова про призначення групи слідчих - відсутня, доручення на підставі яких би діяти ОСОБА_23 - також відсутні.
Окрім цього, при відібранні вказаних біологічних зразків, поняті взагалі не залучались, що в судовому засіданні стороною обвинувачення та стороною захисту, не заперечувалось.
У свою чергу ОСОБА_1 від підписання дактилокарти під час досудового розслідування відмовився у зв`язку з відсутністю у нього захисника, а жодної фіксації не проводилося, хоча відібрати такі зразки повинен був би спеціаліст-експерт, що вбачається із вищенаведених норм закону.
Факт отримання біологічних зразків в добровільному порядку стороною обвинувачення в ході досудового розслідування, не підтверджено. Також слід врахувати відсутність дозволу слідчого судді на примусове відібрання біологічних зразків.
Приписами ч. 2,3 ст.89 КПК України встановлено, що у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.
У зв`язку з наведеним, висновок експерта №19/104-7/3/58 від 21.01.2020, є недопустимим доказом, оскільки дактилокарта на ім`я ОСОБА_1 , на той момент підозрюваного, що була використана для проведення трасологічної експертизи отримана з грубим порушенням порядку, визначеного КПК України та не в добровільному порядку (за відсутності доказів зворотнього) і без отримання дозволу слідчого судді, суду на примусове відібрання біологічних зразків.
Суд дійшов саме такого висновку не лише з наведених вище підстав, а й з урахуванням того, що свідок ОСОБА_7 заявив про те, що не підписував протокол огляду від 09.01.2020 де серед іншого були вилучені і 3 липкі стрічки з відбитками пальців, які також були об`єктом експертизи №19/104-7/3/58 від 21.01.2020.
Також, на переконання суду є недопустимим доказом і Висновок експерта від 10.01.2020 року № 19/104-7/1/20, оскільки під час дослідження у судовому засіданні речових доказів, а саме предмету схожого на пістолет та 4-х гільз, було встановлено наступне: на спец.пакеті до якого було запаковано пістолет і 4 гільзи - наявні підпис слідчого та 1 понятого, підписи другого понятого та спеціаліста - відсутні. При цьому суду надано для огляду як предмет схожий на пістолет так і 1 гільза з маркуванням «НОМЕР_10 », а інші гільзи були без маркірувального позначення. Між тим, за змістом протоколу огляду від 09.01.2020, було виявлено та вилучено предмет, що мав маркування «НОМЕР_12», в магазині якого виявлено 4 патрони з маркуванням «НОМЕР_7 ». Разом з тим, як свідчить висновок експерта від 10.01.2020 року № 19/104-7/1/20 експертом були досліджені - 1 гільза з маркуванням «НОМЕР_13», а інші гільзи були без маркірувального позначення.
Суд також не може прийняти як достовірні покази свідка ОСОБА_5 , оскільки його покази суперечать наявному в матеріалах справи Рапорту працівників поліції ГУНП в Дніпропетровській області ( том №2 а.с.4), за змістом якого 09.01.2020 року о 10.08 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою Шевченківський район АДРЕСА_3 із вказаного будинку на АДРЕСА_4 щойно вийшов невідомий чоловік середнього зросту, одягнений в темний одяг, який за ремінь заклав предмет схожий на пістолет.
У той же час у судовому засіданні свідок зазначив, про те, що « на початку січня 2020 року … близько 10.00 години, в районі магазину «Варус» Фрунзенський район у місті Дніпрі, він на відстані від себе 10-15 метрів громадянина, у якого за поясом знаходився предмет схожий на пістолет…..Як вказав свідок, обвинувачений ОСОБА_1 був одягнутий в темно сині штани джинсові,не спортивні штани точно та чорну коротку куртку...»
Між тим, дані покази свідка ОСОБА_5 спростовуються дослідженим у судовому засіданні відеозаписом на якому чітко видно, що події даного кримінального провадження відбувалися на вулиці Донецьке Шосе 1 у місті Дніпрі, а ОСОБА_1 був одягнутий у спортивні штани». Відомості про те, що ОСОБА_1 виходив із будинку АДРЕСА_3 (де до речі розташований Шевченківський ВП ГУНП) та направився до будинку АДРЕСА_4 - матеріали справи не містять.
Таким чином, органом досудового розслідування не доведено «поза розумним сумнівом» винуватість ОСОБА_1 , оскільки доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Суд при оцінці доказів має керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.
Так, згідно з ч. 1 ст. 237 КПК з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Разом з тим, у даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 , хід згаданої слідчої дії, виходячи зі змісту протоколу та додатків до нього, вказує на те, що фактично було проведено не огляд місця події, а обшук затриманої особи ОСОБА_1 .
Так, на відеозапису (том №2 а.с.8) зафіксовано, що слідчий із залученням понятих, оперативних співробітників та спеціаліста провів процедуру вилучення та попереднього огляду предмету, при цьому ОСОБА_1 перебував у кайданках на руках, заведених за спину, під охороною озброєних людей та вимагав викликати захисника Гергель , проте його законні вимоги були проігноровані.
Разом з тим, під час перегляду у судовому засіданні вказаного відеозапису, судом не встановлено факту вилучення саме у ОСОБА_1 «на правому стегні, під резинкою штанів виявлено предмет схожий на пістолет, рукоятка якого спостерегіється на кілька сантиметрів від штанів.»
При цьому досить сумнівним є й те, що предмет схожий на пістолет був вилучений начебто у ОСОБА_1 «на правому стегні», а вилучені три сліди папілярних узорів та слід долоні належить лівій руці, хоча логічним би було якби там залишилися сліди папілярних узорів саме правої руки, оскільки вилучення предмету схожого на пістолет відбулося з «правого стегна».
У свою чергу ОСОБА_1 , заперечував свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, послався, що працівники поліції вилучений предмет підкинули під час затримання за підозрою у вчиненні іншого злочину та в межах зовсім іншого кримінального провадження.
З пояснень, допитаного в суді слідчого ОСОБА_6 слідує про те, що « 09.01.2020 близько 09.00 години ранку на підставі ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, яка була у них на руках, в межах кримінального провадження за фактом розбійного нападу, він у складі слідчої групи приїхав на вул. Донецьке Шосе для проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 …….. Звідкіля і кому надійшло повідомлення про те,що у ОСОБА_1 зброя він не знає. … він провів лише поверхневий огляд ОСОБА_1 та вилучив зброю …»
Разом з тим, як свідчить інформація Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30.11.2020 на адвокатський запит захисника Бєлінського Ю.Є., в межах кримінального провадження №12019040640002389 від 29.10.2019 за правовою кваліфікацією ч.2 ст. 187 КК України, 09.01.2020 слідчим суддею було ухвалено надати дозвіл на проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_24 дана ухвала розглянута слідчим суддею Батмановою о 15.30 хв. та того ж дня, а саме 09.01.2020 ухвалено надати дозвіл слідчому на проведення обшуку транспортного засобу на якому пересувається ОСОБА_1 , дана ухвала розглянута слідчим суддею Наумовою О.С. о 13.45
Наведене спростовує покази свідка ОСОБА_6 , та вказує на те, що правових підстав проводити обшук житла та автомобіля яким користувався ОСОБА_1 , станом на момент затримання останнього - у працівників поліції не було.
Через що, є слушними доводи захисника Бєлінського Ю.Є. щодо порушення органом досудового розслідування територіальної підслідності.
Суд також звертає увагу і на той факт, що вручення повідомлення про зміну підозри ОСОБА_1 відбулося 11.01.2020 та здійснювалося за відсутності захисника Бєлінського Ю.Є., який вже був залучений до даної справи як захисник та приймав участь відповідно договору про надання правової допомоги і був присутнім 10.01.2020 при повідомленні ОСОБА_1 про підозру. Попри це, факт відмови ОСОБА_1 від підписання повідомлення про зміну підозри, засвідчено двома підписами в графі для проставлення підпису понятими. Разом з тим, взагалі є незрозумілим, чи вручалися ОСОБА_1 разом із повідомленням про зміну підозри пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного і протокол роз`яснення підозрюваному права на захист. Однак крім прізвищ та підписів у вказаних процесуальних документах не зазначено жодної інформації про понятих, зокрема їх ім`я, по батькові, місця проживання чи інші контактні дані. Внаслідок такого порушення неможливо ідентифікувати цих осіб, зокрема з метою встановлення відповідності критеріям, визначеним ч. 7 ст. 223 КПК, згідно з якою понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження. З цих же підстав унеможливлено перевірку дотримання порядку повідомлення про зміну підозру ОСОБА_1 в цьому провадженні та роз`яснення йому процесуальних прав. Доказів роз`яснення ОСОБА_1 його прав в кримінальному провадженні в присутності захисника Бєлінського Ю.Є., в межах повідомлення про зміну підозри від 11.01.2020-матеріали справи також не містять.
Суд вважає недопустимим обвинувальний ухил при вирішенні питання про винність чи невинність обвинуваченого. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого.
Аналіз досліджених доказів по даному кримінальному провадженню переконав суд у тому, що жоден з доказів наданих суду стороною обвинувачення і перевірений в судовому засіданні, як окремо так і всі в сукупності, не можуть бути покладені в безпосереднє підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він злочину не вчиняв, не носив і не зберігав вогнепальної зброї - прокурором належними і допустимими доказами не спростовані.
При цьому суд враховує, що свідки допитані судом давали покази у судовому засіданні під присягою, будучи попередженими про кримінальну відповідальність. Прокурор у свою чергу відповідно до ст. 333 КПК України не заявляв жодних клопотань необхідних для встановлення обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, шляхом доручення органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії.
Крім вказаного, прокурором всупереч вимогам ст. 214 КПК України, після надання показів у судовому засіданні свідком ОСОБА_7 , у яких він заявив про вчинення злочину, - а саме про підроблення його підпису як під протоколом огляду від 09.01.2020 так і під протоколом його допиту від 09.01.2020 - відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань - не внесено.
До суду не з`явився свідок ОСОБА_19 , судом неодноразово постановлялися ухвали про привід останнього, про те органами поліції, на протязі тривалого розгляду справи, ухвали суду не виконанні, що свідчить про те, що сторона обвинувачення з огляду на приписи ч.3 ст. 23 КПК України не забезпечила присутність даного свідка під час судового розгляду з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.
При цьому суд за клопотанням прокурора неодноразово відкладав судові засідання для виклику свідка ОСОБА_19 з направленням на адресу свідка судових повісток, роз`яснюючи прокурору про те, що забезпечення явки вказаного свідка в судове засідання покладено на сторону обвинувачення. Прокурор же у свою чергу самостійно визначив розумний строк для подання суду всіх необхідних доказів по справі, у тому числі і забезпечення явки свідка до суду, проте явка свідка до суду так і не була забезпечена.
Доповнень судового розгляду згідно статті 363 КПК України, учасники судового провадження - не мали.
За змістом рішення Конституційного Суду України №12 рп/2011 від 20.10.2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
Провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримавшись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримавшись принципу диспозитивності, тобто діючи виключно у межах своїх повноважень та компетенції суд вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень, зберігаючи при цьому об`єктивність та неупередженість та створивши при цьому необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання ними процесуальних обов`язків, дійшов до висновку про те, що рівність перед законом і судом виключає будь-які привілеї у сторін кримінального провадження в ході судового розгляду, саме тому суд не приймає до уваги позицію сторони обвинувачення, оскільки завданнями кримінального провадження є не тільки захист суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а й неупереджений судовий розгляд з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений.
Оцінюючи докази, суд керувався принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». ЄСПЛ зазначив, що відповідно до його прецедентної практики під час оцінки доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Авшар проти Туреччини»). Критерій доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
При цьому судом враховується правова позиція щодо визнання винності особи «поза розумним сумнівом» та визначення «стандартів доказування», висловлена Верховним Судом у постанові від 04.07.2018 по справі №688/788/15-к, в якій зазначається, що при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК: Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Суд, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, приходить до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення відповідальність за який передбачена ч.1 ст. 263 КК України на підставі п.1 ч.1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку:
Запобіжні заходи у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 - не застосовувались.
Процесуальні витрати на підставі ст. 124 КПК України приймаються на рахунок держави.
Питання щодо речових доказів суд вважає за необхідне вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_1 визнати невинуватим в пред`явленому обвинувачені у вчиненні кримінального правопорушення відповідальність за який передбачена ч.1 ст. 263 КК України та виправдати на підставі п.1 ч.1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення за ч.1 ст.263 КК України.
Речові докази:
-пістолет з маркуванням «НОМЕР_14 » в магазині якого знаходяться 4 патрони, відбитки пальців на 3л.с., які вирішено зберігати в камері схову речових доказів Шевченківського ВП -знищити.
-чоловічий гаманець, складний ніж, грошові кошти у розмірі 1100 гривень, посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 , технічний паспорт на автомобіль «Kia Ceed», мобільний телефон марки «Samsung», - повернути ОСОБА_1 .
Витрати за проведення експертизи віднести на рахунок держави.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - з моменту вручення йому копії вироку, до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Амур-Нижньодніпровського
районного суду м. Дніпропетровська І.В.Щербина-Почтовик
23.04.2021
Судове рішення № 96528023, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська) було прийнято 23.04.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 932/3037/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: