Ухвала суду № 96527847, 26.04.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 квітня 2021 року Справа № 280/3235/21 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Н.В., розглянувши заяву про звільнення від сплати судового збору по справі

за позовом ОСОБА_1

до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

20.04.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява, ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області в особі Запорізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області з невиплати страхових виплат ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) з 14.03.2016; зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області в особі Запорізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області відновити нарахування та виплату страхових виплат ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) з 14.03.2016 року і виплатити заборгованість, яка виникла з 14.03.2016.

Також позивачем подана заява про звільнення від сплати судового збору.

Розглянувши заяву про звільнення від сплати судового збору суддя вважаєїї необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132 КАС України).

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч.1 ст.133 КАС України).

Разом з тим, ч.1 ст. 8 Закону України Про судовий збір визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України Про судовий збір, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відтак, ст. 8 Закону України встановлений виключний перелік умов, за яких позивача може бути відстрочено чи розстрочено сплату судового збору, зменшено або звільнено від його сплати.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч.1 ст.133 КАС України).

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі “Креуз проти Польщі” (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.ст.132-133 КАС України, Закону України “Про судовий збір”, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Відповідно до ч.1 ст.8 КАС України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно з ч.2 ст.8 КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Так, позивач у заяві посилається тільки на те, що предметом даної справи є захист його соціальних прав, проте, позивач не надав будь-яких доказів на підтвердження свого майнового стану (скрутного) на підставі чого ним не може бути сплачено судовий збір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 132, 133, 241,248, 256 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Копію цієї ухвали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.В Стрельнікова