Рішення № 96527790, 26.04.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 квітня 2021 року Справа № 280/9505/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663)

Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (69006, м. Запоріжжя, вул. Лобановського, буд. 10)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

24.12.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – відповідач 1), Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач 2), третя особа: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (69006, м. Запоріжжя, вул. Лобановського, буд. 10) (далі – третя особа), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо взяття на облік ОСОБА_1 як платника єдиного внеску - самозайнятої особи, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність;

зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області зняти ОСОБА_1 з обліку, як платника єдиного внеску - самозайнятої особи, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність;

визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо нарахування ОСОБА_1 суми боргу(недоїмки) в розмірі 26539,26 грн. щодо сплати єдиного соціального внеску;

визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф 57916-50y від 11 листопада 2019 року, винесену Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що контролюючим органом самостійно взято його на облік як самозайняту особу, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність, при цьому не врахувавши, що з 2002 року свідоцтво про зайняття адвокатською діяльність є зупиненим та на даний час позивач працює на посаді судді. Позивач вважає дії відповідача протиправними, у зв`язку з чим просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначає, що оскільки позивач був зареєстрований як фізична особою підприємцем то зобов`язаний сплачувати єдиний внесок. Зазначає, що протягом 2017 та 2020 року позивачем не у повному обсязі сплачувався нарахований єдиний внесок, що зумовило направлення вимоги про погашення недоїмки. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа подала до суду пояснення, відповідно до яких зазначила, що 13.05.2020 року до відділу надійшла заява про відкриття виконавчого провадження на підставі вимоги № ф 57916-50 виданої 11.11.2019 ГУДПС на суму заборгованості з ЄСВ 26359,26грн. 14.05.2020 року старшим державним виконавцем відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вимоги від 11.11.2019. На підставі ухвали суду було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження. Позицію щодо задоволення позовних вимог або відмову у позові не виказав.

Ухвалою суду від 26.01.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 01.02.2021 перейдено до розгляду справи № 280/9505/20, за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 01.03.2021.

Протокольною ухвалою суду від 01.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 29.03.2021.

Протокольною ухвалою суду від 29.03.2021 відкладено судове засідання на 20.04.2021.

Ухвалою суду від 21.04.2021 замінено відповідача Головне управління ДПС у Запорізькій області на правонаступника - Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП: 44118663).

Позивач про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Від представника відповідача 20.04.2021 до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Від представника третьої особи 19.03.2021 до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, рішення прийняти на розсуд суду.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач з 16.10.1996 зареєстрований як фізична особа-підприємець, здійснює основний вид господарської діяльності за КВЕД: 74.11.1 (адвокатська діяльність).

09.10.2015 відповідачем внесено запис «дата зміни стану, код ДПІ звідки вибув платник податків, дата взяття на облік в даному органі ДФС» .

У період з 01.07.1994 року по 12.09.2002 року, позивач працював у Запорізькій обласній колегії адвокатів: помічник адвоката, адвокат, завідуючий юридичною консультацією.

На підставі рішення Ради адвокатів у Запорізькій області № від 16.10.1996 року, Запорізькою обласною КДКА видано свідоцтво №267 від 16.10.1996 року, про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Право на зайняття адвокатською діяльністю, за заявою позивача, було зупинено 12.09.2002 року на підставі п.1 ч.І ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який був чинним на той час та відповідні відомості були внесені до Єдиного реєстру адвокатів України.

На підставі Указу Президента України «Про призначення суддів» № 712/2002 від 13.08.2002 року, Наказом Управління юстиції в Запорізькій області № 1/191 від 13.09.2002 року, позивач призначений на посаду судді.

Постановою Верховної Ради України від 10.04.2008 року №261-VI «Про обрання суддів», позивач обраний суддею безстроково.

Відповідно до трудової книжки позивач на час розгляду справи продовжує працювати на посаді судді.

На даний час право на зайняття адвокатською діяльністю, позивачем не поновлювалось, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру адвокатів України.

Інформація внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб.сайті Національної Асоціації адвокатів України.

В силу вимог пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності.

При цьому, право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється: з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, - з дня подання раді адвокатів регіону за адресою робочого місця адвоката відповідної заяви адвоката (п. 1 частина третя ст.31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

11 листопада 2019 року ГУ ДПС у Запорізькій області оформлена вимога про сплату боргу(недоїмки) №Ф 57916- 50у відповідно до якої станом на 15.01.2020 року, позивач має борг по сплаті єдиного внеску у розмірі 26539,26 грн. У вимозі вказане набрання її чинності 15.01.2020 року.

Слід зазначити, що у корінці вимоги про сплату боргу(недоїмки) №Ф 57916- 50у сума боргу розрахована станом на 31.01.2019.

Відповідно до письмових пояснень відповідача та інтегрованої картки платника, борг з єдиного соціального внеску нарахований з 2017 по 19.01.2021 та складає 37788,74грн. Тобто відповідач продовжує нараховувати позивачу єдиний соціальний внесок.

Враховуючи, що з 12.09.2002 року позивач не здійснює адвокатської діяльності та не отримує дохід від такої діяльності, тому вважає, що вимога Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області від 11 листопада 2019 року №Ф 57916-50 є такою, що прийнята за відсутності правових підстав для її прийняття, а тому підлягає скасуванню.

Зокрема позивач зазначає, що оскаржуваної вимоги не отримував так як у даній вимозі вказана адреса позивача як: АДРЕСА_2 , хоча з 12.06.2013 року позивач зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , та фактично проживає АДРЕСА_4

Позивачеві стало відомо щодо наявності вимоги про сплату боргу, з мобільного додатку «Дія», з повідомлення про наявність постанови державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату за виконавчим провадженням ВП 62066963 яке знаходиться у Дніпровському відділі державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Дніпро).

З матеріалами виконавчого провадження ВП 62066963, яке знаходиться у Дніпровському відділі державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Дніпро), позивач ознайомився 23.12.2020 року, про що свідчить заява про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження від 23.12.2020 року та супровідний лист ВДВС з приміткою про ознайомлення.

Позивач вважаючи протиправними дії відповідача щодо взяття його на облік як самозайняту особу, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність, а також дії щодо прийняття спірної вимоги, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За визначенням підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до пункту 65.2 статті 65 Податкового кодексу України, облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

При цьому відповідно до підпункту 65.4.4 пункту 65.4 статті 65 Податкового кодексу України, контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Таким чином, податковим законодавством виключена можливість подвійного взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI).

Пунктом другим частини першої статті 1 Закону №2464-VI передбачено, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 4 Закону №2464-VІ, платниками єдиного внеску є : фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Приписами підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону №2464-VІ передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених, зокрема, у пунктах 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів з внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб (частина друга статті 5 Закону №2464-VI).

Відповідно до статті 5 Закону №2464-VI та інших нормативно-правових актів розроблено Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162 (далі - Порядок №1162).

Цим Порядком визначаються питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у територіальних органах Державної фіскальної служби України, надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 01.01.2016, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування даних про взяття/зняття з обліку платників єдиного внеску (пункт 2 розділу І Порядку №1162).

Порядок поширюється на платників єдиного внеску, зазначених у пунктах, зокрема, 4, 5 частини першої статті 4 Закону №2464 (пункт 3 розділу І Порядку №1162).

Дані про взяття на облік платників єдиного внеску в порядку інформаційної взаємодії передаються державному реєстратору в день взяття їх на облік за місцезнаходженням чи місцем проживання із зазначенням: дати взяття на облік, найменування та коду за ЄДРПОУ контролюючого органу, в якому такого платника взято на облік, реєстраційного номера платника єдиного внеску (пункт 3 розділу ІІ Порядку №1162).

Платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першої статті 4 Закону №2464, подають заяву за формою №1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності (пункт 2 розділу ІІІ Порядку №1162).

Платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону №755, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою №2-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку (пункт 3 розділу ІІІ Порядку №1162).

Аналіз положень цього Порядку свідчить про те, що взяття контролюючим органом на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється виключно за заявою такої особи за формою №1-ЄСВ. Взяття на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючим органом за власною ініціативою шляхом встановлення «ознаки незалежної професійної діяльності» Порядок №1162 не передбачає.

Разом з тим, відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VІ платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Як вбачається з пункту 1 частини першої статті 7 Закону №2464-VІ, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Системний аналіз підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України та статей 4, 7 Закону №2464 свідчить, що особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування лише при умові, що така особа не є найманим працівником в межах такої незалежної професійної діяльності і що вона отримує дохід саме від такої незалежної професійної діяльності.

Законом №2464 не врегульовано відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та здійснення незалежної професійної діяльності. Із системного аналізу його норм вбачається, що єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Вказана мета досягається шляхом регулярної сплати мінімального страхового внеску.

Разом із тим, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності як самозайнята особа та отримання доходу від такої діяльності. При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.

Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з вимогами статті 13 вказаного вище Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 2002 року не здійснює адвокатську діяльність, а працює на посаді судді з 2002 року по теперішній час.

Враховуючи, що з 2002 року позивач працює на посаді судді та не отримує дохід саме від незалежної професійної діяльності, а платником єдиного внеску є саме роботодавець, у зв`язку з чим у позивача протягом 2018-2019 року доходу від провадження незалежної професійної адвокатської діяльності окремо від доходів, отриманих з місця роботи позивача, не підлягають доказуванню.

Враховуючи те, що позивач, як самозайнята особа (адвокат) не працює, відповідно доходів від незалежної професійної діяльності не отримує, тому визначена в інтегрованій картці платника сума єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фактично є подвійним оподаткуванням одного й того самого доходу позивача. Тому наявні правові підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваної вимоги.

Щодо направлення податкової вимоги суд зазначає наступне.

Відповідно до п.59.1. ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Згідно Розділу IV п. 7. Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затверджений Hаказом Міністерства фінансів України

30.06.2017 № 610 (в редакції чинній на момент направлення вимоги)

Податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків (крім фізичних осіб), якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному абзацом третім пункту 6 цього розділу.

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Інформація про дату і час надсилання та отримання податкової вимоги через електронний кабінет з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі.

Тобто відповідачем була направлена оскаржувана вимога за останньою відомою адресою позивача, що відповідає вище наведеним нормам законодавства.

Однак суд звертає увагу, що предметом даного спору є саме протиправність дій щодо нарахування позивачу суми боргу(недоїмки) з єдиного соціального внеску, які судом визнані протиправними.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дій ГУ ДФС у Запорізькій області та зобов`язання ГУ ДПС у Запорізькій області зняти останнього з обліку як самозайнятої особи, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність, суд зазначає наступне.

Згідно з нормами ПК України, Закону №2464-VI, Порядку №1162 та Порядку №1588 суд вважає, що автоматичне взяття позивача на облік як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, без заяви цієї особи встановленої форми, є протиправним, тому взяття контролюючим органом позивача на облік є помилковим.

Крім того, з аналізу вище наведених норм, судом встановлено, що відповідач наділений повноваженнями з питань зняття з податкового облік та обліку платника єдиного внеску. Однак, такі повноваження не є дискреційними, оскільки є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи те, що позивача протиправно взято на облік як особу, яка здійснює незалежну професійну діяльність, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання відповідачів зняти його з такого обліку.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на наведене, суд зазначає, що відповідачами не доведено правомірності автоматичного взяття на облік позивача, як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність без його заяви та відповідно не доведено правомірності прийняття оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. У зв`язку з чим, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663), Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (69006, м. Запоріжжя, вул. Лобановського, буд. 10)- задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо взяття на облік ОСОБА_1 як платника єдиного внеску - самозайнятої особи, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області зняти ОСОБА_1 з обліку, як платника єдиного внеску - самозайнятої особи, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо нарахування ОСОБА_1 суми боргу(недоїмки) в розмірі 26539,26 грн. щодо сплати єдиного соціального внеску.

Визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф 57916-50y від 11 листопада 2019 року, винесену Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, ЄДРПОУ ВП 44118663).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 26.04.2021.

Суддя О.В. Конишева