
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
26 квітня 2021 року м. Ужгород№ 260/3451/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Фізичної особи ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , має реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , податковий борг у розмірі 435662,21 грн., у тому числі, пеня у розмірі 87343,46 грн. по платежам 30 11011001 "Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у розмірі 33512,48 грн., в т.ч. пеня у розмірі 6718,73 грн., 85 11010500 "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується особами за результатами річного декларування" у розмірі 402149,73 грн., в т.ч. пеня у розмірі 80624,73 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що заборгованість відповідача виникла у зв`язку з несплатою ним в повному обсязі грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами проведеної податкової перевірки. Вказана сума відповідачем не оскаржувалася, а тому є узгодженою і підлягає стягненню в судовому порядку.
Разом з позовною заявою позивач заявив клопотання про розгляд справи без його участі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року відповідачу надано строк для подання відзиву, а також повідомлено про наслідки неподання такого.
Вказана ухвала була скерована рекомендованою кореспонденцією на адресу реєстрації місця проживання відповідача (відповідно до інформації, наданої на запит суду Відділом реєстрації місця проживання Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області) та повернулася до суду з відміткою працівника органу поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до положень ч. 10 ст. 171 КАС України, ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.
Згідно ч. 11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно з нормами п. 3 ч. 1 ст. 127 КАС України часом вручення повістки вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв`язку з вищенаведеним, враховуючи положення ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що посадовою особою Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі – ГУ ДФС у Закарпатській області) у період з 17.07.2018 по 19.07.2018 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання валютного законодавства та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 25.04.2016 по 04.10.2016, за результатами якої складно акт №843/07-16-13-11/ НОМЕР_1 від 26.07.2018.
В ході проведеної перевірки посадовою особою ГУ ДФС у Закарпатській області виявлено наступні порушення податкового законодавства:
1) пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16, п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 - перевіркою визначено суму податку на доходи фізичних осіб з оподаткованого доходу, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 257220,00 грн;
2) пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, пп. 1.2, пп. 1.3, пп. 1.4 п. 16.1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодекс України - перевіркою визначено суму військового збору, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 21435,00 грн;
3) ч. 1 п. 2 ст. 6, ч. 2 п. 1 ст. 7 розд. ІІІ, п. 11 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в результаті чого перевіркою визначено суму податкових зобов`язань з єдиного внеску в сумі 15950,00 грн;
4) п. 181.1 ст. 181, п. 183.1, п. 183.2 ст. 183 Податкового кодексу України, перевіркою визначено відсутність реєстрації платником ПДВ.
У зв`язку з виявленими під час проведеної перевірки порушеннями податкового законодавства ГУ ДФС у Закарпатській області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
1) №0182351311 від 15.08.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем “Військовий збір” на суму 21435,00 грн. та 5358,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
2) №0182331311 від 15.08.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем “Податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування” на суму 257220,00 грн. та 64305,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Вказані податкові повідомлення-рішення надісланні відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою: вул. Лермонтова, буд. 7а/51, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (арк. спр. 30), однак повернулися до контролюючого орган без вручення адресату.
Окрім того, з огляду на несплату ОСОБА_1 визначеного контролюючим органом податкового зобов`язання такому платнику податку було нараховано також пеню у розмірі 87343,46 грн.
В подальшому у зв`язку з несплатою ОСОБА_1 нарахованого контролюючим органом податкового зобов`язання відповідачу на підставі п. 59.1 ст. 59 ПК України було виставлено податкову вимогу від 03.10.2018 №732-50, відповідно до якої сума заборгованості склала 435662,21 грн (арк. спр. 37). Вказана податкова вимога була скерована контролюючим органом 17 жовтня 2018 року на адресу: АДРЕСА_2 (арк. спр. 38). Однак ОСОБА_1 вручена не була.
З метою стягнення суми податкового зобов`язання, самостійно нарахованого контролюючим органом платнику податків за результатами проведеної податкової перевірки, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Вказане кореспондується з положенням пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Згідно ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
П. 54.3 ст. 54 ПК України встановлює обов`язок контролюючого органу самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, в тому числі, якщо:
- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;
- дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;
- згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
П. 57.3 ст. 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Спірні правовідносини виникли з приводу стягнення в судовому порядку з платника податків суми податкового боргу.
Так, пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України дає визначення поняттю "податковий борг", відповідно до якого таким є сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
У справах про стягнення боргу предметом доказування мають бути обставини не стосовно законності податкового повідомлення-рішення на підставі якого здійснюється стягнення, а які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення боргу у судовому порядку, зокрема, встановлення факту його сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту, перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі, в черговості, та за рахунок платежів, встановлених Податковим кодексом України.
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Вказане повноваження контролюючого органу кореспондується також з положеннями п. 87.11 ст. 87 ПК України.
Таким чином, законодавством встановлено обов`язок контролюючого органу вчиняти дії щодо забезпечення стягнення з платника податків податкового боргу, в тому числі, шляхом звернення з відповідним позовом до суду.
Разом з тим, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Зазначене узгоджується також з встановленим нормами ст. 59 ПК України обов`язком контролюючого органу надіслати платнику податків, у якого виник податковий борг, податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Таким чином обов`язковою передумовою для звернення контролюючого органу до суду з позовом про стягнення податкового боргу є надіслання платнику податків податкової вимоги.
Судом встановлено, що на виконання вищезазначених вимог податкового законодавства 17 жовтня 2018 року ГУ ДФС у Закарпатській області надіслало ОСОБА_1 податкову вимогу №732-50 від 03 жовтня 2018 року. Зазначена податкова вимога була скерована на наступну адресу: АДРЕСА_3 та у зв`язку з не врученням адресату була повернута органом поштового зв`язку до контролюючого органу.
Водночас судом встановлено, що фізична особа ОСОБА_1 05 вересня 2018 року був знятий з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_3 та зареєстрований за новою адресою: АДРЕСА_4 .
Вказане підтверджується інформацією, наданою на запит суду Відділом реєстрації місця проживання Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області (арк. спр. 45).
Таким чином, станом на день формування податкової вимоги та скерування такої позивачу останній був знятий з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 . Отже, позивач не міг знати про суму нарахованого йому податкового боргу.
Більше того, на виконання вимог ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року про залишення позовної заяви без руху позивачем було надано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 . Відповідно до поданих позивачем доказів, вказана інформація була надана 02 вересня 2019 року відділом обліку та моніторингу інформації місця проживання ГУ ДМС України в Закарпатській області на запит ГУ ДФС в Закарпатській області вих. №3.18/9209 від 02 вересня 2019 року.
Таким чином, контролюючий орган знав про зміну місця проживання відповідача, однак доказів надіслання такій фізичній особі податкової вимоги за новою адресою суду не надав.
Нормами п. 42.2 ст. 42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Зазначене кореспондується з п. 6 Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи в розумінні ст. 45 ПК України визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Згідно п. 70.1 ст. 70 ПК України Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків.
Відповідно до пп. 70.16.7-1 п. 70.16 ст. 70 ПК України, органи, що здійснюють реєстрацію фізичних осіб, подають безоплатно в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, контролюючим органам інформацію про фізичних осіб, які зареєстрували своє місце проживання у відповідному населеному пункті чи місце проживання яких знято з реєстрації в такому населеному пункті, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також про втрачені, викрадені паспорти громадянина України у п`ятиденний строк з дня надходження відповідних заяв фізичних осіб та про паспорти громадянина України померлих громадян щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця.
Таким чином, суд вважає, що контролюючий орган повинен бути обізнаним про зміну податкової адреси платника податків - фізичної особи, а отже повинен направляти податкову вимогу за дійсною адресою.
Суд зазначає, що контролюючий орган безумовно наділений повноваженнями щодо вчинення дій, спрямованих на стягнення з платників податків суми наявного податкового боргу. Разом з тим, реалізація зазначеного повноваження повинна здійснюватися на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України, тобто з дотриманням визначеної процедури.
Ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи вищенаведені обставини справи, суд вважає, що податковим органом не надані докази щодо належного надіслання за місцем проживання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення податкової вимоги, а тому позов про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу у зв`язку з несплатою такої заборгованості є передчасним.
Зазначена позиція узгоджується також з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 28.08.2018 року у справі №802/467/16-а у подібних правовідносинах, що, з огляду на положення ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягають врахуванню судом.
За наведених обставин, враховуючи вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити.
З огляду на відмову у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В И Р І Ш И В:
1. У задоволенні позову Головного управління ДПС у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДПРОУ – 43143065) до Фізичної особи ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_5 , ідентифікаційний код – НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).
СуддяР.О. Ващилін
Судове рішення № 96527691, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 26.04.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 260/3451/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: