Ухвала суду № 96527011, 12.04.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог

12 квітня 2021 р. Справа №200/1005/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку загального позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації про бездіяльності протиправною та зобов`язання нарахувати і виплатити недоплачену суму разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,

встановив:

27 січня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації (далі – відповідач, Управління), надісланий на адресу суду 21 січня 2021 року, в якому позивач просив:

- визнати протиправною бездіяльність Управління щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік та до 5 травня 2019 року у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язати Управління нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік та до 5 травня 2019 року в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

01 лютого 2021 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі № 200/1005/21-а; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; витребував у відповідача докази.

Про відкриття провадження у справі сторони повідомлені належним чином в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС).

01 березня 2021 року суд постановив ухвалу про розгляд справи в порядку загального позовного провадження; призначив підготовче засідання на 18 березня 2021 року.

Цією ж ухвалою суд запропонував позивачу у десятиденний строк з дня її отримання подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог, які стосуються виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2019 рік, та надати докази поважності причин його пропуску.

18 березня 2021 року суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 12 квітня 2021 року.

Визначені ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС) перешкоди для розгляду справи в судовому засіданні відсутні, однак всі учасники справи не з`явилися в судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.

За цих обставин на підставі ч. 9 ст. 205 КАС суд розглянув справу в письмовому провадженні.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду з цим позовом Розглядаючи заяву позивача по суті, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України установлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 380/5202/20 зазначив наступне:

«16. У Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і дію принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).

Основний Закон також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46).

Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов, не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).

Застосовуючи строки у зазначеній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб`єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльність суб`єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист. Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, в першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, - статтями 55 та 124.

Строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб`єкт владних повноважень або суд, у випадку, визнання рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб`єкта протиправними та задоволення позову особи. У свою чергу, строк на звернення до суду застосовується виключно судом, як правило, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі. Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню.

Суд також виходить з того, що у триваючих правовідносинах суб`єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом таких правовідносин є правовідносини, що виникають у сфері реалізації прав громадян на соціальних захист (пенсійне забезпечення, виплата заробітної плати тощо).

Важливо, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, пов`язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.

Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, якщо інше прямо не передбачено законом.

17. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17, від 30 жовтня 2018 року у справі № 493/1867/17, від 22 січня 2019 року у справі № 201/9987/17(2-а/201/304/2017)».

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач оспорює дії (бездіяльність) відповідача щодо ненарахування та невиплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, передбаченому ст. 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон № 3551) в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року № 367-ХІV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за 2019-2020 роки.

Верховний Суд в постанові від 10 травня 2018 року у справі № 389/1042/17 (2-а/389/47/17) навів такі висновки:

«23. Крім того, відповідно до положень статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

24. Отже, підлягають відхиленню посилання позивача на те, що фактично про рішення суб`єкта владних повноважень про відмову в проведенні перерахунку виплачених йому суми стало відомо 26 квітня 2017 року з листа відповідача, оскільки отримавши у квітні 2016 року разову грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік у сумі 920 грн., позивач міг дізнатися про порушення своїх прав. Крім того, 30 вересня 2016 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована, а тому перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2016 року.

25. На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2016 року, позивач із даним позовом звернувся у травні 2017 року, тобто з пропуском встановленого строку звернення до суду, не довівши поважності причин пропуску цього строку.

26. Аналогічна позиція щодо пропуску строку звернення до суду з адміністративними позовом у справах цієї категорії висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06 лютого 2018 року у справі № 607/7919/17 (К/9901/1172/17) та від 07 березня 2018 року у справі № 664/51/17 (К/9901/30405/18)».

На підставі наданих сторонами письмових доказів суд встановив таке.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – осіб з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Управлінням 28 лютого 2019 року.

25 березня 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надало до Управління списки осіб, які мають право на одержання разової грошової допомоги до 5 травня (№ 3456/03-1).

До цього списку був включений ОСОБА_1 з сумою виплати 3 400,00 грн.

В квітні 2019 року Управління виплатило ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в сумі 3 400,00 грн, про що свідчить список на зарахування одноразової допомоги ВВВ до 5 травня на поточні рахунки, переданий до ДОУ АТ «Ощадбанк».

17 березня 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надало до Управління списки осіб, які мають право на одержання разової грошової допомоги до 5 травня (№ 0500-0303-8/4786).

До цього списку був включений ОСОБА_1 з сумою виплати 3 640,00 грн.

В квітні 2020 року Управління виплатило ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в сумі 3 640,00 грн, про що свідчить список на зарахування одноразової допомоги ВВВ до 5 травня на поточні рахунки, переданий до ДОУ АТ «Ощадбанк» 14 квітня 2020 року.

Не погодившись з такими діями (бездіяльністю) відповідача, а також з нарахуванням та виплатою щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, меншому ніж передбачено ст. 13 Закону № 3551 у редакції Закону № 367, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд зазначає, що спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, тому про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатися у 2019-2020 роках відповідно, коли проводилась виплата допомоги.

На спірні правовідносини поширюється шестимісячний строк для звернення до суду, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 380/5202/20.

Цей строк має обчислюватися з 30 вересня відповідного року, що узгоджується з висновком Верховного Суду, наведеним у постановах від 10 травня 2018 року у справі № 389/1042/17(2-а/389/47/17), від 14 серпня 2018 року у справі № 473/2190/17, від 22 серпня 2018 року у справі № 587/2475/16-а.

Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. ч. 3-4 ст. 120 КАС строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку. Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.

Згідно з ч. 6 ст. 120 КАС якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Перебіг строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо щорічної разової допомоги до 5 травня

- за 2019 рік розпочався з 01 жовтня 2019 року і сплинув 01 квітня 2020 року;

- за 2020 рік розпочався з 01 жовтня 2020 року і сплинув 01 квітня 2021 року.

Позивач звернувся до суду з цим позовом 21 січня 2021 року, про що свідчить штамп підприємства поштового зв`язку на конверті, в якому здійснено поштове відправлення.

Таким чином, в частині позовних вимог, які стосуються виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2019 рік, позивач звернувся до суду з пропуском строку, визначеного абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначає ст. 123 КАС.

Поновлення процесуальних строків регламентує ст. 121 КАС.

Так, згідно з ч. 1 ст. 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 6 ст. 121 КАС про поновлення процесуального строку, суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Факт пропуску позивачем строку звернення до суду в частині позовних вимог, які стосуються виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2019 рік, суд встановив після відкриття провадження у справі.

У зв`язку з цим 01 березня 2021 року суд постановив ухвалу, якою запропонував позивачу у десятиденний строк з дня її отримання подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог, які стосуються виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2019 рік, та надати докази поважності причин його пропуску.

Ухвалу від 01 березня 2021 року позивач отримав 06 березня 2021 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Станом на 12 квітня 2021 року заява про поновлення строку звернення до суду від позивача не надходила.

З огляду на те, що ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду в частині позовних вимог, які стосуються виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2019 рік, та не скористався правом на подання заяви про поновлення цього строку, на підставі ч. 3 ст. 123, п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС позовна заява в цій частині підлягає залишенню без розгляду, а клопотання Управління – задоволенню.

В частині позовних вимог, які стосуються виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, позов поданий з дотриманням строку звернення до суду, а тому клопотання Управління про залишення позовної заяви без розгляду в цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

1. Заяву відповідача - Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити частково.

2. Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації в частині позовних вимог про:

- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2019 року у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня 2019 року в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

3. В іншій частині заяву відповідача – Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації про залишення позовної заяви без розгляду – залишити без задоволення.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

5. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

6. Повне судове рішення складено 12 квітня 2021 року.

Суддя Т.О. Кравченко