Рішення № 96526985, 26.04.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2021 р. Справа№200/2882/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Бабаш Г.П.,

при секретарі – Оголь В.К.

за участю

представника позивача – Ярової С.Е. (витяги з ЄРЮОФОП)

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального судового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Донецької області (ЄДРПОУ: 43142826, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (ЄДРПОУ: 43315445, 61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 16) про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця від 01.03.2021 ВП № 62310512 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2019 по справі №200/9441/19-а позовні вимоги ТОВ «РУССОЛЬ-Україна» задоволено в повному обсязі. 04.03.2021 на адресу позивача від старшого державного виконавця надійшла постанова про накладення штрафу на суму 10200 грн. Зазначили, що повідомляли відповідача про те, що наразі відсутній механізм, який дозволяв би перерахувати переплату, яка обліковується на бюджетному рахунку з податку на додану вартість, на бюджетний рахунок з екологічного податку.

Позивач зазначає, що з метою виконання рішення суду звертався до Державної податкової служби України щодо надання роз`яснень та сприянні у виконанні виконавчих листів.

Посилаючись на відсутність вини податкового органу у невиконанні рішення по справі № 200/9441/19-а в ході виконавчого провадження відповідач зауважив на протиправності прийнятої відповідачем відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.03.2021 року позовну заяву залишено без руху для усунення встановлених судом недоліків.

Ухвалою суду від 19.04.2021 відкрито провадження в адміністративній справі.

26.04.2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволені позову. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що причини, з яких не виконано судове рішення, були досліджені судом під час винесення рішення по справі № 200/9441/19-а та не були враховані як поважні.

За приписами частини 4 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи позовної заяви.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 у справі №200/9441/20-а визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Донецькій області щодо невиконання вимог пункту 87.1. статті 87 Податкового кодексу України та зобов`язано Головне управління ДФС у Донецькій області перерахувати переплату, що обліковується на бюджетному рахунку з податку на додану вартість №UA 768999980000031119029005339 (КБК платежу 14010100) як сума невідшкодованого бюджетного відшкодування податку на додану вартість, в сумі 31487,37 грн. на бюджетний рахунок № НОМЕР_1 з екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення.

На виконання вищевказаного рішення Донецьким окружним адміністративним судом 06 березня 2020 року видано виконавчий лист.

Постановою від 01.03.2021 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) за повторне невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії накладено на боржника штраф в розмірі 10200 грн. Цією ж постановою зобов`язано боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Спірним у даній справі є правомірність прийняття виконавчим органом постанови про накладення штрафу.

За приписами ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", що є спеціальним у відношенні виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) є сукупністю дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

За наявними в матеріалах справи документами рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/9441/19-а, що набрало законної сили, станом на 01.03.2021 року в частині проведення перерахування переплати, що обліковується на бюджетному рахунку з податку на додану вартість як сума невідшкодованого бюджетного відшкодування податку на додану вартість, в сумі 31487,37 грн. на бюджетний рахунок з екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення, є невиконаним.

Позивачем цей факт не заперечується. Він наголошує на наявності поважних причин невиконання судового рішення.

Зі змісту наявних в матеріалах справи документів вбачається, що ГУ ДПС в Донецькій області жодного відповідного рішення для вирішення питання щодо перерахування переплати на бюджетний рахунок з екологічного податку не приймала за наявності такого обов`язку з огляду на вимоги Податкового кодексу України.

ГУ ДПС в Донецькій області до матеріалів справи надані листи від 06.10.2020 року, 07.10.2020 року, з якими воно зверталось до Державної податкової служби України щодо роз`яснення як саме виконати рішення, зокрема, в справі 200/9441/19-а. Також з аналогічним листом позивач звернувся до Державної податкової служби України 09.03.2021 року, тобто після прийняття відповідачем спірної постанови.

Правилами ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" окреслено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії та здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч. 4 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Поважними в розумінні наведених норм закону можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його волевиявлення. Даючи оцінку тому, чи правомірно на боржника накладено штраф за невиконання судового рішення, потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк.

Суд зазначає, що рішення у справі №200/9441/19-а набрало законної сили 04.02.2020 року і саме з цієї дати стало обов`язковим для виконання позивачем.

Отже більше ніж за рік (з 04.02.2020 року до прийняття спірної постанови 01.03.2021 року) єдине, що зробив позивач це в жовтні 2020 року звернувся за роз`ясненням до Державної податкової служби України.

Суд звертає увагу, що формальний підхід до виконання судового рішення, як-то ведення переписки між державними органами, яка не забезпечує реальне виконання рішення суду, не можуть вважатися достатніми та вичерпними заходами для його повного та фактичного виконання.

Суд вважає необґрунтованими доводи Головного управління ДПС про неможливість виконання судового рішення у справі у зв`язку з відсутністю механізму перерахувати переплату, що обліковується на бюджетному рахунку з податку на додану вартість як сума невідшкодованого бюджетного відшкодування податку на додану вартість, в рахунок інших платежів. Фактично це доводи, якими Головне управління ДФС у Донецькій області, правонаступником якого є позивач, обґрунтовувало свою позицію у справі №200/9441/19-а. Проте цим доводам надана оцінка в межах розгляду вказаної справи, і суд дійшов висновку, що відсутність механізму реалізації не може позбавити ТОВ «Руссоль-України» права на власний розсуд розпоряджатися наданими законом можливостями використання суми бюджетного відшкодування.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції" від 15 березня 2001 року, пункт 68).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що державним виконавцем у відповідності до ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" за повторне невиконання позивачем рішення суду без поважних причин правомірно прийнято постанову від 01.03.2021 року про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн. Відтак, позовні вимоги Головного управління ДПС у Донецькій області є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Донецької області (ЄДРПОУ: 43142826, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (ЄДРПОУ: 43315445, 61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 16) про визнання протиправною та скасування постанови.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.П. Бабаш