Рішення № 96526875, 16.04.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2021 р. Справа№200/1282/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради (далі – УСЗН), в якому просить: 1) визнати протиправними та скасувати рішення Управлінням праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради №28 від 18.12.2020 року; 2) зобов`язати УСЗН видати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до відповідача із заявою про видачу довідки про взяття на облік ВПО, до вказаної довідки надав копію трудового договору від 17.04.2013 року з ФОП ОСОБА_2 . Проте рішенням №28 від 18.12.2020 року УСЗН відмовило у видачі довідки про взяття на облік ВПО, оскільки докази для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними в статті 1 Закону, не доводять факту проживання на цій території.

Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки ним надано документи, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення.

15 лютого 2021 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи, про що постановлена відповідна ухвала. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

15 березня 2021 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній зазначив, що позивачем для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, була надана тільки копія трудового договору від 17.04.2013 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 про працевлаштування з 17.04.2013 по 30.05.2014, зареєстрованого у Донецькому міському центрі зайнятості, де в графі місце проживання позивача вказана адреса: АДРЕСА_1 .

Проте, позивачем при зверненні до управління не було надано трудової книжки з записом про реєстрацію та зняття з реєстрації трудового договору.

Тому на думку представника відповідача, інформація, яка міститься в трудовому договорі, наданим позивачем, не доводить у повному обсязі факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці на момент виникнення антитерористичної операції.

З урахуванням наведеного представник Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради вважає позовні вимоги необґрунтованими.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстроване місце проживання: м. Артемівськ (Бахмут) Донецької області, про що свідчить копія паспорта громадянина України (а.с. 6-9).

30.11.2020 року позивач звернувся до УСЗН із заявою про взяття його на облік, як внутрішньо переміщеної особи.

До вказаної заяви позивачем зокрема було додано копію трудового договору від 17.04.2013 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 про працевлаштування з 17.04.2013 року по 30.05.2014 року, зареєстрованого у Донецькому міському центрі зайнятості, де в графі місце проживання позивача вказана адреса: АДРЕСА_1 (а.с. 12).

Рішенням від 18 грудня 2020 року № 28 УСЗН відмовлено ОСОБА_1 у видачі довідки ВПО у зв`язку з тим, що докази надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 Закону, не доводять факту проживання на території зазначеної адміністративно-територіальної одиниці (а.с. 11).

Позивач оскаржує вищевказане рішення відповідача, як таке, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства та порушує його конституційні права.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 1 Закону України від 20.10.14р. №1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (надалі - Закон №1706-VII) передбачено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону №1706-VII, підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Отже, виходячи системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що Законом №1706-VII чітко визначено обставини, з якими законодавець пов`язує надання особі статусу внутрішньо переміщеної особи, а саме: проживання особою на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Частиною 3 ст. 4 Закону №1706-VII передбачено, що для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Форма заяви затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну.

Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.14р. № 509 (надалі Порядок) врегульовано механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - довідка).

Відповідно до п. 2 Порядку, для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи).

Пунктом 3 цього Порядку визначені вимоги до оформлення заяви.

Відповідно до п. 4 Порядку, під час подання заяви про взяття на облік заявник пред`являє документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини.

У разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення (військовий квиток з відомостями щодо проходження військової служби; трудова книжка із записами про трудову діяльність; документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно; свідоцтво про базову загальну середню освіту; атестат про повну загальну середню освіту; документ про професійно-технічну освіту; документ про вищу освіту (науковий ступінь); довідка з місця навчання; рішення районної, районної у мм. Києві чи Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування; медичні документи; фотографії; відеозаписи тощо).

Отже, за змістом наведених правових норм, умовою надання особі статусу внутрішньо переміщеної особи є документальне підтвердження факту її проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону, на момент їх виникнення.

Як вже зазначалось судом, позивачем на підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення було надано трудовий договір від 17 квітня 2013 року, укладений з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 про працевлаштування з 17.04.2013 року по 30.05.2014 року.

Разом з цим, вказаний трудовий договір не містить інформацію, що трудова діяльність здійснюється саме у місті Донецьку.

Таким чином, вказаний договір не підтверджує факту проживання позивача на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Згідно до інформації, яка міститься в паспорті громадянина України ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 , виданого Артемівським МВ УМВС України в Донецькій області 18.04.1997) з 26.10.2005 року по теперішній час місце проживання позивача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Пунктами 4, 5 ч. 10 ст. 4 Закону №1706-VII передбачено, що заявнику може бути відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, якщо: у заявника немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені частиною сьомою цієї статті; докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, не доводять факту проживання заявника на території зазначеної адміністративно-територіальної одиниці.

Відповідно до підпункту 4 п. 8 Порядку, заявнику може бути відмовлено у видачі довідки у разі, коли у документі заявника, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені абзацом другим пункту 4 цього Порядку.

Згідно пп. 5 п. 8 Порядку, заявнику може бути відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, у разі коли докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, зазначеними у ст. 1 Закону, не підтверджують такого факту.

Враховуючи, що позивачем не надано доказів проживання на момент виникнення обставин, з якими Закон №1706-VII пов`язує можливість отримання статусу внутрішньо переміщених осіб на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, підстави для надання такого статусу - відсутні.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, враховуючи завдання та принципи адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради (місцезнаходження: вул. Горбатова, 57, м. Бахмут, Донецька область, 84511, код ЄДРПОУ 25953178) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Лазарєв