Ухвала суду № 96526789, 27.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 квітня 2021 року Справа №160/17699/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі питання щодо можливості продовження розгляду справи №160/17699/20 у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Київській області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду у розмірі 958227,73 грн., -

ВСТАНОВИВ:

30.12.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просить:

- стягнути з Головного управління ДФС у Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду з 10 березня 2017 року по 07 травня 2020 року у розмірі 958227,73 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.01.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2021 року клопотання представника Державної фіскальної служби України - Левчука Сергія Миколайовича про заміну неналежного відповідача у справі №160/17699/20 було задоволено частково, залучено до участі у справі у якості співвідповідача Головне управління ДФС у Київській області, в задоволенні решти вимог, викладених у клопотанні було відмовлено, розпочато спочатку розгляд адміністративної справи № 160/17699/20 та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2021 року уточнену позовну заяву представника ОСОБА_1 - Юрко Олени Сергіївни по справі №160/17699/20 повернуто позивачу без розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2021 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву представника ОСОБА_1 - Юрко Олени Сергіївни по справі №160/17699/20.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2021 року клопотання Головного управління ДФС у Київській області про заміну відповідача-2 у справі №160/17699/20 задоволено та замінено відповідача-2 Головне управління ДФС у Київській області на Державну податкову службу України в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797, юридична адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 року заяву ОСОБА_1 про закінчення підготовчого провадження у справі № 160/17699/20 задоволено, закрито підготовче провадження у справі № 160/17699/20 та призначено справу до судового розгляду по суті.

При вирішенні питання щодо можливості продовження розгляду даної справи, судом враховується наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В своїй позовній заяві позивач зазначає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач з урахуванням уточнення позовних вимог просить суд стягнути з Головного управління ДФС у Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду з 10 березня 2017 року по 07 травня 2020 року у розмірі 958227,73 грн.

Судом встановлено, що Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.03.2017 р. у справі № 804/8092/16 позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ голови Державної фіскальної служби України № 172-ДС від 19 жовтня 2016 року щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, визнано протиправним та скасовано наказ голови Державної фіскальної служби України № 176-ДС від 20 жовтня 2016 року щодо звільнення ОСОБА_1 , зобов`язано Державну фіскальну службу України поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДФС у Київській області з 21 жовтня 2016 р. та зобов`язано Державну фіскальну службу України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 20 жовтня 2016 р. по дату поновлення на посаді, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 року апеляційну скаргу ДФС України залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.03.2017 р. було змінено - абзац п`ятий резолютивної частини постанови змінено та викладено в іншій редакції: «Стягнути з Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 49 675,64 грн.», в решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Вищезазначена постанова апеляційного суду за скаргою Відповідача переглядалась у Верховному Суді у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, де 11.04.2018 року своєю постановою суд касаційної інстанції залишив без зміни постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 р.

Отже, позовні вимоги позивача в даній справі по суті є вимогами щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлено статтею 117 Кодексу законів про працю України, згідно з приписами якої в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №910/4518/16 (провадження №12-301гс18) та в ухвалі Верховного Суду від16.03.2021 року у справі №240/10775/20 (провадження №К/9901/7408/21).

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору.

Так, за приписами частини другої статті 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 року №3674-VI "Про судовий збір".

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позивачем у даній справі є фізична особа, яка звернулась до суду у 2020 році та заявила позовну вимогу майнового характеру.

Абзацом 4 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" № 294-IX від 14.11.2019 року, визначено, що у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року становить 2 102,00 грн.

Розміри ставок судового збору визначені у ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, враховуючи, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру на суму 958227,73 грн., судовий збір, що підлягає сплаті становить 9582,28 грн.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір за майнову вимогу в розмірі 9582,28 грн.

Враховуючи викладене, у зв`язку з необхідністю сплати позивачем судового збору за майнову вимогу в розмірі 9582,28 грн., суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху та надання часу позивачу для усунення вказаних недоліків.

Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

За таких обставин, суддя доходить висновку, що позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням вищевикладеного, суддя вважає за необхідне адміністративний позов залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з моменту отримання копії ухвали.

Керуючись ст.ст. 160, 161, ч.1 ст.169, ч.13 ст.ст. 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Київській області про зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачу у п`ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позову без руху електронною поштою усунути недоліки позовної заяви та надати до канцелярії суду:

- оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 9582,28 грн., сплаченого за наступними реквізитами:

Отримувач коштів УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача (IBAN) UA368999980313141206084004632

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до ч.15 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали напривити електронною поштою особі, яка звернулася із позовною заявою.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Серьогіна