Рішення № 96526765, 27.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2021 року Справа № 160/3580/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Ніколайчук С.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до департаменту соціальної політики Кам`янської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог на стороні позивача – ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

12.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до департаменту соціальної політики Кам`янської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог на стороні позивача – ОСОБА_2 , в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії департаменту соціальної політики Кам`янської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у надані щомісячної адресної грошової допомоги як внутрішньо перемішеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до поданих заяв уповноваженої особи ОСОБА_2 у період після серпня 2016 року до січня 2021 року,

- зобов`язати департамент соціальної політики Кам`янської міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної адресної грошової допомоги як внутрішньо перемішеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до поданих заяв уповноваженої особи ОСОБА_2 у період після серпня 2016 року до січня 2021 року.

В обгрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується з діями відповідача щодо припинення виплати щомісячної адресної допомоги, у зв`язку з тим, що позивач знаходиться на військовій службі за контрактом в Збройних Силах України, тому фактично не проживає у м. Кам`янське. Позивач зазначає, що в судовому порядку було зобов`язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу щомісячної адресної допомоги як внутрішньо переміщеній особі на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату комунальних послуг, відповідно до заяви, поданої в серпні 2016 року. На думку позивача, у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у виплаті щомісячної адресної допомоги, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст.257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

13.04.2020 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначив, що згідно постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2018 року у справі №209/3406/17 за виконавчим листом від 13.11.2018 року позивачу вже виплачено грошову допомогу за період з 31.08.2016 року по 27.02.2017 року у сумі 442 грн. щомісячно. У зв`язку з цим, претендувати на повторну виплату за цей період позивач не має права. Відповідач зазначає, що подані ОСОБА_2 заяви від 06.10.2016 року та 06.04.2017 року стосувались лише ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , позивач у вказаних заявах зазначений не був. За кожною заявою уповноваженого представника сім`ї ОСОБА_2 управління проводили обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, про що складені акти: від 13.10.2017 №1321, від 19.04.2018 №359, від 17.10.2018 №1155, від 02.04.2019 №264, від 11.10.2019 №850. Під час проведення перевірок фактичне проживання позивача за адресою вказаною у заяві ОСОБА_2 не було підтверджено. Управлінням 20.04.2018 за №08/1196 до Кам`янського об`єднаного міського військового комісаріату надісланий запит стосовно ОСОБА_1 . Згідно відповіді Кам`янського об`єднаного міського військового комісаріату від 25.04.2018 №7/1335, інформація про проходження ОСОБА_1 військової служби та безпосередньо в антитерористичній операції відсутня. З огялду на викладене, відповідачем були прийняті рішення про відмову ОСОБА_1 в призначенні грошової допомоги на проживання. З огляду на викладене, відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 28.12.2015 року ОСОБА_1 взятий на облік відповідача, як внутрішньо переміщена особа за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_1 , після чого з 26.01.2016 року по 25.07.2016 року йому виплачувалася щомісячна адресна допомога.

31.08.2016 року позивач подав заяву на призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, але після проведеної перевірки та акту обстеження матеріально - побутових умов сім`ї 12.09.2016 року, з`ясовано, що позивач проходить службу за контрактом у м. Київі та за адресою проживання відсутній та протоколом міської комісії з призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 14 від 29.09.2016 р. відмовлено в призначенні щомісячної адресної допомоги.

Як вбачається із довідки командира військової частини А0222 від 30.11.2015 року, та відпускного квитка від 23.12.2017 року, позивач з 08 жовтня 2013 року до теперішнього часу перебуває на військовій службі за контрактом. На момент звернення із заявою про призначення допомоги проходив службу у в/ч А0222 у м. Києві, тобто, на час звернення до відповідача з заявою про взяття на облік як внутрішньо переміщені особи, позивач вже перебував на військовій службі.

В заяві позивача та в довідці управління соціальної політики Кам`янської міської ради від 28.12.2015 року №4164 вказано фактичне місце проживання - АДРЕСА_2 .

Також встановлено, що за даною адресою в серпні 2016 року проживали і члени сім`ї позивача.

Не погоджуючись з відмовою у призначенні щомісячної адресної допомоги через перебування позивача не за фактичним місцем реєстрації, а на військовій службі, позивач звернувся до суду з позовом.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2018 року у справі №209/3406/17 визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення адміністрації Дніпровського району Кам`янської міської ради щодо відмови позивачу у наданні щомісячної адресної грошової допомоги як внутрішньо переміщеній особі на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово комунальних послуг; зобов`язано Управління соціального захисту населення адміністрації Дніпровського району Кам`янської міської ради здійснити нарахування та виплату позивачу щомісячної адресної грошової допомоги як внутрішньо переміщеній особі на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово комунальних послуг, відповідно до заяви поданої в серпні 2016 року.

Позивач зазначає, що в подальшому звертався із заявами про продовження виплати щомісячної адресної допомоги, проте відпоідачем відмовлено у призначенні та виплати такої допомоги через відсутність позивача за місцем реєстрації на момент проведення перевірки та складання акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї.

Не погоджуючись з відмовою у призначенні та виплаті щомісячної адресної грошової допомоги як внутрішньо переміщеній особі на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово комунальних послуг, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-УІІ (далі - Закон №1706-УІІ) встановлені гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до Закону №1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Факт внутрішнього переміщення, відповідно до частини 1 та 2 статті 4 Закону №1706-VII, підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Згідно з п.п. 2, 4, 5, 14, Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 (далі - Порядок №365), документом, що підтверджує статус внутрішньо переміщеної особи, є довідка, видана такій особі відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (далі - Порядок №509).

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення. Згідно з ч.1 ст.5, ч.1-3 ст.7, ст.12 Закону № 1706-VІІ довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Позивач є внутрішньо переміщеною особою з м.Луганськ до м.Кам`янське, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 02.11.2017 №681741 (на обліку з 28.12.2015) за фактичним місцем проживання/перебування, як зазначено в довідці: АДРЕСА_3 .

Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога) визначає

«Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 (далі - Порядок №505).

Відповідно до пункту 2 Порядку №505 передбачено, що грошова допомога надається громадянам України, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, або змушені були покинути своє постійне місце проживання в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, і перемістилися в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - особа, яка переміщується), а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Відповідно до пункту 3 Порядку №505 грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім`ї (далі - уповноважений представник сім`ї) у таких розмірах: для осіб, які отримують пенсію, дітей, студентів денної форми навчання закладів вищої освіти та учнів закладів професійно-технічної освіти, які досягли 18-річного віку (до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) - 1000 гривень на одну особу (члена сім`ї); для осіб з інвалідністю І групи та дітей з інвалідністю - 130 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для осіб з інвалідністю II групи - 115 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для осіб з інвалідністю III групи - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім`ї).

Згідно з п.5 Порядку №505, уповноваженим представником сім`ї у заяві зазначаються такі відомості про всіх членів сім`ї, які претендують на отримання грошової допомоги:

- прізвище, ім`я та по батькові;

- число, місяць, рік народження;

- серія, номер (у разі наявності) паспорта громадянина України, ким і коли виданий або серія, номер документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства – документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків (не зазначається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному територіальному органу ДФС і мають відмітку в паспорті);

- інформацію про:

- зареєстроване та фактичне місце проживання (перебування);

- наявність у будь-якого із членів сім`ї у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення;

- наявність житлового приміщення, яке зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції, або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;

- наявність у будь-якого з членів сім`ї на депозитному банківському рахунку (рахунках) коштів у розмірі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб;

- місце роботи осіб працездатного віку та час, з якого особа там працює;

- наявність у будь-якого з членів сім`ї інвалідності із зазначенням групи інвалідності.

До заяви додаються:

- копія довідки з військової частини про залучення до проведення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (для військовослужбовців з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації),

- копія довідки з місця роботи або копія іншого документа, що посвідчує зайнятість (для працездатних осіб),

- копія свідоцтва про шлюб,

- копії свідоцтв про народження дітей, засвідчені власним підписом уповноваженого представника сім`ї,

- копія довідки від уповноваженого банку із зазначенням реквізитів поточного рахунка,

- письмова згода (у довільній формі) про виплату грошової допомоги уповноваженому представнику сім`ї від інших членів сім`ї та згода на обробку персональних даних,

- письмовий дозвіл на розкриття уповноваженим банком інформації, що містить банківську таємницю, щодо поточного рахунка, відкритого уповноваженому представнику сім`ї в установі уповноваженого банку.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім`ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 Порядку №505) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`являє довідки всіх членів сім`ї про взяття на облік осіб, які переміщуються, строк дії яких продовжено на наступний період.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 просить суд зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату йому грошової допомоги за період після серпня 2016 року до січня 2021 року.

Згідно з постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2018 року у справі №209/3406/17 за виконавчим листом від 13.11.2018 року позивачу виплачено грошову допомогу за період з 31.08.2016 року по 27.02.2017 року у сумі 442 грн. щомісячно.

Вказане підтверджується долученим до матеріалів справи рішенням від 10.12.2018 року.

Отже, позовні вимоги про визнання дій протиправними та зобов`язання департамент соціальної політики Кам`янської міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної адресної грошової допомоги як внутрішньо перемішеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до поданих заяв уповноваженої особи ОСОБА_2 у період після серпня 2016 року по лютий 2017 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 06.10.2016 року звернувся до управління соціального захисту населення адміністрації Дніпровського району Кам`янської міської ради із заявою для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг №837 лише на себе.

Позивач в заяві від 06.10.2016 року для призначення грошової допомоги не зазначений. За цією заявою ОСОБА_2 на період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року була призначена грошова допомога.

Таким чином, позивачу на період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року грошова допомога не призначалась у зв`язку з тим, що заяви від нього до управління не надходило.

Наступну заяву для призначення грошової допомоги від 06.04.2017 року №253 ОСОБА_2 надав до управління вже як уповноважений представник сім`ї. Серед членів сім`ї ОСОБА_2 зазначена тільки ОСОБА_3 , позивача у заяві не має.

У зв`язку з відсутністю позивача у заяві уповноваженого представника сім`ї від 06.04.2017 року, питання призначення йому грошової допомоги не розглядалося та в результаті грошова допомога не призначалася. На цій підставі претендувати на призначення та виплату грошової допомоги за заявою від 06.04.2017 на період з 06.04.2017 по 05.10.2017 року позивач не має права.

Позивач уповноважив ОСОБА_2 на отримання належних йому сум щомісячної адресної допомоги нарахованих, як внутрішньо переміщеній особі, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг 06.10.2017. Одночасно з цим, 03.10.2017 року позивач уповноважив через нотаріально завірену довіреність свою матір ОСОБА_3 представляти його інтереси в усіх органах влади, тощо.

Уповноваженим представником сім`ї позивача став його вітчим - ОСОБА_2 , який від імені всіх членів сім`ї надавав до управління заяви для призначення грошової допомоги.

Таким чином, за позовними вимогами вирішенню підлягає питання стосовно виплати грошової допомоги за період з жовтня 2017 року до січня 2021 року.

Уповноваженим представником сім`ї ОСОБА_2 починаючи з жовтня 2017 року до управління надано шість заяв для призначення грошової допомоги, в якій значиться позивач, а саме: від 09.10.2017 №779, від 11.04.2018 №220, від 11.10.2018 №685, від 28.03.2019 №182, від 09.10.2019 №635, від 05.10.2020 №382. В цих заявах у графі «Місце роботи» ОСОБА_1 зазначено, що він - військовослужбовець.

Згідно з п.п. 2, 3, 5, 6, 7, 8, 12, 13 Порядку №365 контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення шляхом відвідування не рідше ніж одного разу на шість місяців фактичного місця проживання/'перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї з урахуванням положень пунктів 8 і 9 Порядку №365 за формою, встановленою Мінсоцполітики.

За результатами такої перевірки структурний підрозділ з питань соціального захисту населення готує подання про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальних виплат до комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утвореної районними, районними у мм. Києві і Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад.

За кожною заявою уповноваженого представника сім`ї ОСОБА_2 управління проводили обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, про що складені акти: від 13.10.2017 №1321, від 19.04.2018 №359, від 17.10.2018 №1155, від 02.04.2019 №264, від 11.10.2019 №850. Під час проведення перевірок фактичне проживання позивача за адресою вказаною у заяві ОСОБА_2 не було підтверджено.

Управлінням 20.04.2018 за №08/1196 до Кам`янського об`єднаного міського військового комісаріату надісланий запит стосовно ОСОБА_1 . Згідно відповіді Кам`янського об`єднаного міського військового комісаріату від 25.04.2018 №7/1335, інформація про проходження ОСОБА_1 військової служби та безпосередньо в антитерористичній операції відсутня.

Згідно з п.5 Порядку №505 призначення і виплата грошової допомоги здійснюється уповноваженим органом за фактичним місцем проживання (перебування). До заяви додається копія довідки з військової частини про залучення до проведення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (для військовослужбовців з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації).

Судом встановлено, що відповідно до витягу з наказу командира оперативно-тактичного угрупування «ЛУГАНСЬК» № 179 від 26 червня 2017 року, № 189 від 06 липня 2017 року; витягу з наказу командира оперативно-тактичного угрупування «Донецьк» №28 від 30 січня 2018 року, № 108 від 29 квітня 2018 року; витягу з наказу командира військової частини: А1302 № 6 від 06 липня 2017 року; № 10 від 09 січня 2018 року, № 121 від 30 квітня 2018 року; довідки військової частини А1302 з вихідним номером № 3033 від 07 липня 2020 року, прізвище старшого сержанта з 08 жовтня 2013 року по 23 листопада 2020 року, в різних військових частинах на різних посадах ОСОБА_4 проходив військову службу за контрактом в Збройних Сила України та брав участь в Антитерористичній операції.

Вказане підтверджується рішенням Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 26.01.2021 року у справі №209/3836/20, яким заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_4 ), заінтересована особа - Командування Сухопутних військ Збройних сил України (ЄДРПОУ 22991037, юридична адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 19, про встановлення факту, що має юридичне значення задоволено.

Встановлено факт належності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) правовстановлюючих документів, а саме:

- витягів з наказу командира оперативно-тактичного угрупування «ЛУГАНСЬК» №179 від 26 червня 2017 року, № 189 від 06 липня 2017 року;

- витягів з наказу командира оперативно-тактичного угрупування «Донецьк» №28 від 30 січня 2018 року, № 108 від 29 квітня 2018 року;

- витягів з наказу командира військової частини А1302 № 6 від 06 липня 2017 року; № 10 від 09 січня 2018 року, № 121 від 30 квітня 2018 року;

- довідки військової частини А1302 з вихідним номером № 3033 від 07 липня 2020 року.

Таким чином, судом підтверджено факт перебування позивача на військовій службі. Перебування на військовій службі не є підставою для відмови у призначенні та виплати щомісячної адресної грошової допомоги як внутрішньо перемішеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за заявами представника позивача від 09.10.2017 року №779, від 11.04.2018 року №220, від 11.10.2018 року №685, від 28.03.2019 року №182, від 09.10.2019 року №635, від 05.10.2020 року №382.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та члени його сім`ї є внутрішньо переміщеними особами та мають право на призначення щомісячної адресної допомоги, з моменту подання заяви до уповноваженого органу. Обмежень щодо призначення щомісячної адресної допомоги позивачу, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №505 від 01.10.2014, судом не встановлено.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенцію) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року в справі «Чуйкіна проти України» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява №28924/04) констатував: «50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom, пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

Підсумовуючи викладене, суд зробив висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Таке рішення на переконання суду свідчитиме про дотримання судом основних принципів здійснення судочинства.

При цьому, суд виходить з положень, закріплених в п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, де вказано, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

Розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст. 139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи не здійснюється, оскільки позивач у відповідності п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 132, 139, 246, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ) до Департаменту соціальної політики Кам`янської міської ради (пр. Василя Стуса, б.10/12, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51900 , код ЄДРПОУ 41490026); третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог на стороні позивача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задоволити.

Визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики Кам`янської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у надані щомісячної адресної грошової допомоги як внутрішньо перемішеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до поданих заяв уповноваженої особи ОСОБА_2 у період після серпня 2016 року до січня 2021 року.

Зобов`язати Департамент соціальної політики Кам`янської міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної адресної грошової допомоги як внутрішньо перемішеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до поданих заяв уповноваженої особи ОСОБА_2 від 09.10.2017 року №779, від 11.04.2018 року №220, від 11.10.2018 року №685, від 28.03.2019 року №182, від 09.10.2019 року №635, від 05.10.2020 року №382.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук