Рішення № 96526614, 26.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 року Справа № 160/13383/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Мартіросян Г.А.,

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу №160/13383/20 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

20.10.2020 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просять суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: адміністративно-побутової будівлі, будівлі зварювальної дільниці, будівлі цеху з виробництва гумово-технічних виробів продуктивністю 1 т/зміну, будівлі ділянки змішення та складу готової продукції, будівлі складу готової продукції, будівлі складу, будівля складу сировини, адміністративної будівлі, будівлі офісу, будівлі кафе, будівлі дільниці металообробки, будівлі кузні, будівлі складу металопрокату, будівлі складу запасних частин, будівлі боксу шиномонтажу, будівлі складу запасних частин, споруди складу балонів (кисню), споруди складу балонів (пропану) за адресою: Дніпропетровська обл., м. Покров, вул. Партизанська, 1 фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), до повного усунення порушень;

- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, а саме: адміністративно-побутової будівлі, будівлі зварювальної дільниці, будівлі цеху з виробництва гумово-технічних виробів продуктивністю 1 т/зміну, будівлі ділянки змішення та складу готової продукції, будівлі складу готової продукції, будівлі складу, будівля складу сировини, адміністративної будівлі, будівлі офісу, будівлі кафе, будівлі дільниці металообробки, будівлі кузні, будівлі складу металопрокату, будівлі складу запасних частин, будівлі боксу шиномонтажу, будівлі складу запасних частин, споруди складу балонів (кисню), споруди складу балонів (пропану) за адресою: Дніпропетровська обл., м.Покров, вул.Партизанська, 1 фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), до повного усунення порушень.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 20.10.2020 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.

Ухвалою суду від 21.10.2020 року позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування, було залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст. 160,161 КАС України.

Позивачем, у строк визначений в ухвалі суду від 21.10.2020 року, усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду 28.10.2020 року відкрито провадження у справі №160/13383/20 та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, в порядку положень ст. 262 КАС України.

Ухвалою суду від 28.10.2020 року також було витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії таких документів:

- докази усунення порушень, викладених у акті перевірки від 13.10.2020 року №49 та інші наявні докази щодо суті спору.

25.11.2020 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву позивача, разом із витребуваними судом доказами по справі.

Ухвалою суду від 18.12.2020 року призначено подальший розгляд адміністративної справи №160/13383/20 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування, здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 24.12.2020 року.

18.12.2020 року представник позивача та представник відповідача, кожен окремо заявили клопотання про зупинення провадження по справі №160/13383/20, з наданням часу для примирення сторін.

Ухвалою суду від 24.12.2020 року зупинено провадження у адміністративній справі №160/133836/20 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування, для надання часу для примирення сторін до 28.01.2021 року.

28.01.2021 року відповідачем надані письмові пояснення по справі щодо усунення виявлених контролюючим органом порушень, разом із додатковими доказами по справі.

28.01.2021 року розгляд справи відкладено на 24.02.2021 року.

24.02.2021 року розгляд справи відкладено на 24.03.2021 року.

24.03.2021 року позивачем надані письмові пояснення по справі та долучені додаткові докази.

24.03.2021 року розгляд справи відкладено на 26.04.2021 року.

20.04.2021 року позивачем подані письмові пояснення по справі та надані додаткові докази.

26.04.2021 року відповідачем долучені додаткові докази по справі щодо усунення виявлених порушень, а також надано заяву про закриття провадження у справі, згідно положень п.3 ст. 238 КАС України.

26.04.2021 року поновлено провадження у справі.

Згідно протоку судового засідання від 26.04.2021 року у справі №160/13383/20, суд відмовив відповідачу у задоволені його заяви про закриття провадження у справі, згідно положень п.3 ст. 238 КАС України.

26.04.2021 року закрито підготовче засідання в адміністративній справі, призначено справу до судового розгляду одразу після закінчення підготовчого засідання.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

26.04.2021 року фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Частиною четвертою статті 243 КАС встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

Позивач у позовній заяві зазначив про те, що у період з 12.10.2020 року по 13.10.2020 року відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведено позапланову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_3 ) за адресою: АДРЕСА_1 .

Актом перевірки об`єктів ФОП ОСОБА_3 щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 13.10.2020 №49 (далі - Акт) встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року №1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року за №252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» затверджено наказом Мінрегіонбуду України від 08.04.2013 року № 133 (далі - ДБН В.2.5-74:2013), Державних будівельних норм України «Пожежна безпека об`єктів будівництва», затверджених наказом Мінрегіону України від 31.10.2016 року № 287 (далі - ДБН В.1.1-7:2016), Державних будівельних норм України «Будинки адміністративного та побутового призначення», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 30.12.2010 року № 570 та від 10.02.2011 року № 23 (далі - ДБН В.2.2-28:2010), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджено наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 року №312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), Державних будівельних норм України «Котельні», затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.09.2014 року №252 (далі - ДБН В.2.5-77:2014), Державних будівельних норм України «Внутрішній водопровід та каналізація», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.10.2012 року №553 (далі - ДБН В.2.5-64:2012), Національний стандарт України «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», затверджений наказом Мінрегіону України від 15.06.2016 року № 158 (далі - ДСТУ Б В.1.1-36:2016), «Правила улаштування електроустановок», Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01, НПАОП 40.1-1.32-01), Відомчих будівельних норм України «Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа», затверджено Наказом Держкомнафтогазу України від 18.03.1994 року № 133 (далі - ВБН В.2.2-58.1-94), Постанови Кабінету Міністрів України № 440 від 05.06.2013 року «Про затвердження Порядку подання і реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки» (далі - ПКМУ №440), Правил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС України від 05.11.2018 року №879, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27.11.2018 року за № 1346/32798 (далі - ПТБ), Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 року № 1200 «Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю» (далі -Порядок забезпечення), Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 року №444 «Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (далі - Порядок здійснення навчання населення), Постанови Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 року №819 «Порядок проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту» (далі - Порядок проведення навчання), Наказу МНС України від 18.12.2000 року №338 (у редакції наказу МНС України від 16.08.2005), зареєстрований у Мін`юсті України 01.09.2005 року за № 970/11250 «Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів».

На думку позивача, подальша експлуатація об`єктів ФОП ОСОБА_3 із вищезазначеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Вказують, що відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть неефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

При відсутності або невідповідність захисту будівлі від прямих ударів блискавки та захисту від вторинних дій блискавки у випадку удару блискавки в будівельні конструкції виникає небезпечне іскріння, полум`я та електричний струм, що виник у результаті виносу високої напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів, сприяє виникненню пожежі з її небезпечними факторами та розповсюдженням їх до шляхів евакуації та місць перебування людей, та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність протипожежного водопостачання або невідповідність протипожежного водопостачання вимогам чинних будівельних норм призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі.

При прокладанні електричних проводів по горючій основі, призведе до нагрівання горючої основи під час експлуатації електричних проводів та може привести до виникнення пожежі і впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При порушенні виконання монтажу електричних мереж та їх не відповідність, тобто зменшення ступеня захисту електричних мереж, призводить до аварійної експлуатації зазначених мереж та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При оздобленні стін, стелі, підлоги на шляху евакуації матеріалами з вищою пожежною небезпекою ніж нормовані може призвести до легкого займання, швидкого горіння, з високою димоутворювальною здатністю та за токсичністю продуктів горіння - надзвичайно небезпечними, що в свою чергу перешкоджає евакуації людей, сприяє затору людського потоку та збільшення часу евакуації, збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей в будівлі.

При відсутності протипожежних дверей (люків, клапанів, вікон) з нормованою межею вогнестійкості або їх не відповідності можливі втрата цілісності та втрата теплоізолювальної спроможності даної перешкоди, що підвищує вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), унеможливлює евакуацію людей з будівлі та послідуючим отруєнням чадним газом та продуктами горіння та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність автоматичної системи пожежогасіння та автоматичної пожежної сигналізації призведе до пізнього виявлення пожежі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, не відбудеться оповіщення людей, які перебувають у приміщеннях, в зв`язку з чим продукти горіння та чадний газ унеможливить своєчасну та безпечну евакуацію з приміщень та може призвести до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

При порушенні виконання монтажу проводів і кабелів, тобто не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо), призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур),та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При порушенні виконання монтажу світильників та їх не відповідність, тобто зменшення ступеня захисту світильника, призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

В разі порушень умов експлуатації топочної (котельні), призведе до аварійної експлуатації обладнання, нагрівання елементів обладнання, що може привести до займання та виникнення пожежі в приміщенні з подальшим впливом небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При недотриманні нормованої ширини проходів (шляхів евакуації) можуть призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При недотриманні нормованої ширини проходів (шляхів евакуації) можуть призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При відсутності вікон з приямками (для випускання диму в разі пожежі) та відсутність системи димовидалення в підвальних поверхах, призведе до ускладнення видалення продуктів горіння під час пожежі з підвального поверху та збільшує ймовірність розповсюдження небезпечних факторів пожежі по всім поверхах, в тому числі по шляхам евакуації ускладнивши евакуацію людей з будівлі, що загрожуватиме життю та/або здоров`ю людей.

При зберіганні горючих речовин з порушеннями, може призвести до виникнення небезпечної газоповітряної суміші в закритому просторі, та створює небезпеку виникнення займання газоповітряної суміші з подальшим розвитком пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При зменшенні протипожежних розривів між будівлями та спорудами при дії небезпечних факторів пожежі виникає загроза швидкому розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям будівель та споруд їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур на людей, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При допущенні порушень при зберіганні балонів з горючим газом та балонів з киснем може призвести до виникнення небезпечної газоповітряної суміші в закритому просторі, та створює небезпеку виникнення займання газоповітряної суміші з подальшим розвитком пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При відсутності покриття підлоги з матеріалу, що унеможливлює виникнення іскри під час удару, може призвести до виникнення небезпечного іскріння, полум`я, та створює небезпеку виникнення займання газоповітряної суміші з подальшим розвитком пожежі.

Вибуху та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Вказують, що відсутність навчання по програмі пожежно-технічного мінімуму призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні пожежі, що в свою чергу сприяє розвитку пожежі, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення пожежі або вибуху.

При не проведенні замірів опору ізоляції силової та освітлювальної електромережі унеможливлюється визначення можливості застосування освітлювальної та силової електромережі для безаварійної роботи або роботи в режимі короткого замкнення, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При відсутності другого виходу, може призвести до перешкоджання евакуації людей, в окремих випадках унеможливить евакуацію, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки забороняється оренда приміщень без погодження з органами ДСНС України у Дніпропетровській області.

Відсутність засобів індивідуального захисту призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків.

Відсутність об`єктових тренувань з питань цивільного захисту призведе до невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей та перешкоджає ліквідації надзвичайної ситуації, а в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації або вибуху.

Відсутність навчання з питань цивільного захисту призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації.

Не проведення ідентифікації об`єкта господарської діяльності для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, унеможливлює визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, на думку позивача, відповідними не було дотримано порядок застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із цим позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, вважаючи, що наявні підстави для застосування такого заходу реагування, як зупинення роботи об`єктів відповідача до повного усунення порушення, визначені у п.12 ч.1 ст. 67 та ст. 70 Кодексу цивільного захисту України та повинні мати таку ознаку, як створення загрози життю та/або здоров`ю людей.

Додатково зазначити про те, що у період з 15.03.2021 року по 16.03.2021 року позивачем було здійснено перевірку ФОП ОСОБА_4 виключно з питань, які зазначені у заяві суб`єкта господарювання, а саме: ступінь виконання пунктів 2,3,4,7,9,13,15,16,17,18,21,22,23,25,28,29,30,32,33,34,38,39,40,41,42,43,44,45,46,47 акту від 13.10.2020 року №49.

Актом перевірки від 16.03.2021 року №17, встановлено, що порушення, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей частково усунуті.

15.04.2021 року проведено позапланову перевірку ФОП ОСОБА_1 .

Актом перевірки від 15.04.2021 року №24, встановлено, що порушення, які строюють загрозу життю та/або здоров`ю людей виконані.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач з позовними вимогами не згоден у повному обсязі, вважає доводи викладені позивачем в адміністративному позові необґрунтованими та передчасними.

Вказали, що відповідно до змісту ст.ст. 68, 70 Кодексу цивільного захисту України видно, що повне або часткове зупинення роботи підприємства можливе у тому разі, якщо встановлене порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створює загрозу життя та здоров`я людей.

При цьому, конкретного переліку до порушень, які створюють загрозу життя та здоров`я людей, у цьому кодексі не визначені.

Отже, це є оціночним поняттям, а тому, у кожному випадку слід визначати, чи створює виявлене порушення загрозу життя та здоров`ю людей у взаємозв`язку із установленими обставинними, що мають значення для вирішення цього питання.

Відповідач зазначив, що у результаті проведеної позивачем перевірки у діяльності відповідача було виявлено 47 порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, про що складено відповідний акт №49 від 13.10.2020 року.

Також, вказали, що відповідачем по мірі наявності коштів вчинялися певні заходи та дії, спрямовані на усунення виявлених органом державного нагляду та контролю порушень в межах повноважень.

У березні 2021 року на підставі посвідчення (направлення) №21 від 12.03.2021 року Головним управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проведена позапланова перевірка стану дотримання законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за наслідками, якої складено акт №17 від 16.03.2021 року.

У акті було зафіксовано 12 порушень, з 47.

У квітні 2021 року на підставі посвідчення (направлення) №31 від 15.04.2021 року Головним управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проведена позапланова перевірка стану дотримання законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за наслідками, якої складено акт №24 від 15.04.2021 року

У актах не зафіксовано порушень.

Отже, вказаним вище актом перевірки, щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту від 15.04.2021 року №24 встановлено, що порушення пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей відповідачем виконані, а тому обставини, які стали підставою для звернення Головного управління до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування перестали існувати та усунуті.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, на думку відповідача, відсутні правові підстави для застосування відносно позивача заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: адміністративно-побутової будівлі, будівлі зварювальної дільниці, будівлі цеху з виробництва гумово-технічних виробів продуктивністю 1 т/зміну, будівлі ділянки змішення та складу готової продукції, будівлі складу готової продукції, будівлі складу, будівля складу сировини, адміністративної будівлі, будівлі офісу, будівлі кафе, будівлі дільниці металообробки, будівлі кузні, будівлі складу металопрокату, будівлі складу запасних частин, будівлі боксу шиномонтажу, будівлі складу запасних частин, споруди складу балонів (кисню), споруди складу балонів (пропану) за адресою: Дніпропетровська обл., м. Покров, вул. Партизанська, 1 фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), до повного усунення порушень, у зв`язку із чим просили у позові відмовити.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судом встановлено, що у період з 12.10.2020 року по 13.10.2020 року відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведено позапланову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_3 ) за адресою: АДРЕСА_1 .

Актом перевірки об`єктів ФОП ОСОБА_3 щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 13.10.2020 №49 (далі - Акт) встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року №1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року за №252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» затверджено наказом Мінрегіонбуду України від 08.04.2013 року № 133 (далі - ДБН В.2.5-74:2013), Державних будівельних норм України «Пожежна безпека об`єктів будівництва», затверджених наказом Мінрегіону України від 31.10.2016 року № 287 (далі - ДБН В.1.1-7:2016), Державних будівельних норм України «Будинки адміністративного та побутового призначення», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 30.12.2010 року № 570 та від 10.02.2011 року № 23 (далі - ДБН В.2.2-28:2010), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджено наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 року №312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), Державних будівельних норм України «Котельні», затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.09.2014 року №252 (далі - ДБН В.2.5-77:2014), Державних будівельних норм України «Внутрішній водопровід та каналізація», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.10.2012 року №553 (далі - ДБН В.2.5-64:2012), Національний стандарт України «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», затверджений наказом Мінрегіону України від 15.06.2016 року № 158 (далі - ДСТУ Б В.1.1-36:2016), «Правила улаштування електроустановок», Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01, НПАОП 40.1-1.32-01), Відомчих будівельних норм України «Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа», затверджено Наказом Держкомнафтогазу України від 18.03.1994 року № 133 (далі - ВБН В.2.2-58.1-94), Постанови Кабінету Міністрів України № 440 від 05.06.2013 року «Про затвердження Порядку подання і реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки» (далі - ПКМУ №440), Правил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС України від 05.11.2018 року №879, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27.11.2018 року за № 1346/32798 (далі - ПТБ), Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 року № 1200 «Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю» (далі -Порядок забезпечення), Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 року №444 «Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (далі - Порядок здійснення навчання населення), Постанови Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 року №819 «Порядок проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту» (далі - Порядок проведення навчання), Наказу МНС України від 18.12.2000 року №338 (у редакції наказу МНС України від 16.08.2005), зареєстрований у Мін`юсті України 01.09.2005 року за № 970/11250 «Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів».

У акті було зафіксовано 47 порушень вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки України, Державних будівельних норм України.

На підставі вищезазначеного, з урахуванням виявлених порушень, позивач звернувся до суду із позовом та на підставі акту перевірки №49 від 13.10.2020 року, в якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: адміністративно-побутової будівлі, будівлі зварювальної дільниці, будівлі цеху з виробництва гумово-технічних виробів продуктивністю 1 т/зміну, будівлі ділянки змішення та складу готової продукції, будівлі складу готової продукції, будівлі складу, будівля складу сировини, адміністративної будівлі, будівлі офісу, будівлі кафе, будівлі дільниці металообробки, будівлі кузні, будівлі складу металопрокату, будівлі складу запасних частин, будівлі боксу шиномонтажу, будівлі складу запасних частин, споруди складу балонів (кисню), споруди складу балонів (пропану) за адресою: Дніпропетровська обл., м. Покров, вул. Партизанська, 1 фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), до повного усунення порушень.

Позивач вважає, що подальша робота об`єкта відповідача з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей, а не усунення виявлених перевіркою порушень прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей.

Разом з тим, під час судового розгляду відповідач письмово повідомив позивача про усунення порушень, виявлених під час перевірки, та просив здійснити повторну перевірку.

15.03.2021 року на підставі розпорядчого документу від 10.03.2021 року №5 та посвідчення (направлення) від 12.03.2021 року №21 Головним управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області була проведена позапланова перевірка стану дотримання законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за наслідками якої складено акт №17 від 16.03.2021 року.

Згідно вказаного вище акту перевірки, контролюючим органом було виявлено 12 порушень, із зазначених вище 47.

У подальшому відповідач продовжував виконувати роботи з усунення інших виявлених порушень згідно акту перевірки від 13.10.2020 року №49.

Так, згідно матеріалів справи, 15.04.2021 року на підставі розпорядчого документу від 09.04.2021 року №10 та посвідчення (направлення) від 15.04.2021 року №31 Головним управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області була проведена позапланова перевірка стану дотримання законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за наслідками якої складено акт №24 від 15.04.2021 року.

У акті не зафіксовано порушень.

Таким чином, при повторній перевірці позивачем встановлено, що відповідачем було усунуто встановлені порушення згідно акту перевірки від 13.10.2020 року №49.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості застосування до відповідача заходів реагування шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) його об`єктів, суд зазначає про таке.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до підпункту 39 пункту 4 «Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1052 на ДСНС України покладено завдання організовувати і здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно - правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання.

Згідно підпунктів 27, 35 пункту 4 «Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області», затвердженого наказом ДСНС України № 3 від 04.02.2013 року (у редакції наказу ДСНС України від 21.09.2017 року № 507) Головне управління відповідно до покладених на нього завдань організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання; складає акти перевірок, видає припису, постанови, розпорядження про усунення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Відповідно до частини першої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно підпункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно підпунктів 1, 4, 6, 8 частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема:

- недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

- нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

- невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

- відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V (далі Закон № 877-V).

Відповідно до статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно частини першої та шостої статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до статті 20 Кодексу цивільного захисту України на суб`єкта господарювання покладаються обов`язки щодо забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

З аналізу правових норм, які містяться у пункті 12 частини першої статті 67, частині другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, вбачається, що передумовою звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду щодо застосування або підтвердження обґрунтованості застосування заходів реагування є встановлення такого порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Порушення, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, Кодексом цивільного захисту України не визначено, отже, віднесення до зазначеної категорії є оцінкою суб`єкта владних повноважень, а тому, в кожному окремому випадку суб`єкт владних повноважень має визначати чи створюють виявлені порушення загрозу життю та здоров`ю людей у взаємозв`язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.

Важливою умовою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованих підстав для застосування саме конкретного заходу реагування та його адекватність виявленим порушенням.

На підставі вищевикладеного, вирішуючи питання про необхідність вжиття заявлених позивачем заходів реагування у цій справі, суд виходить із такого.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що у період з 12.10.2020 року по 13.10.2020 року відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведено позапланову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_3 ) за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно матеріалів справи, судом встановлено, що у вищевказаному акті було зафіксовано 47 порушень вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки України, Державних будівельних норм України.

Так, судом встановлено, що відповідачем вчинилися заходи та дії, спрямовані на усунення виявлених органом державного нагляду та контролю порушень, виявлених під час перевірки щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Разом з цим, під час судового розгляду відповідач письмово повідомив позивача про усунення порушень, виявлених під час перевірки, та просив здійснити повторну перевірку.

15.03.2021 року на підставі розпорядчого документу від 10.03.2021 року №5 та посвідчення (направлення) від 12.03.2021 року №21 Головним управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області була проведена позапланова перевірка стану дотримання законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за наслідками якої складено акт №17 від 16.03.2021 року.

Згідно вказаного вище акту перевірки, контролюючим органом було виявлено 12 порушень, із зазначених вище 47.

Згідно пояснень позивача, встановлено, що контролюючим органом було здійснено перевірку ФОП ОСОБА_4 виключно з питань, які зазначені у заяві суб`єкта господарювання, а саме: ступінь виконання пунктів 2, 3, 4, 7, 9, 13, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 25, 28, 29, 30, 32, 33, 34, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47 акту від 13.10.2020 року №49. Таким чином, актом перевірки від 16.03.2021 року №17, встановлено, що порушення, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей частково усунуті.

У подальшому відповідач виконував роботи з усунення інших виявлених порушень згідно акту перевірки від 13.10.2020 року №49.

Так, згідно матеріалів справи, 15.04.2021 року на підставі розпорядчого документу від 09.04.2021 року №10 та посвідчення (направлення) від 15.04.2021 року №31 Головним управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області була проведена позапланова перевірка стану дотримання законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за наслідками якої складено акт №24 від 15.04.2021 року.

У акті не зафіксовано порушень.

Таким чином, при повторній перевірці позивачем встановлено, що відповідачем було усунуто встановлені порушення в повному обсязі.

Отже, згідно матеріалів справи, судом встановлено, що відповідачем усунуто всі виявлені порушення, зазначені в акті перевірки №49 від 13.10.2020 року, про що свідчать надані вказані вище акти перевірки № 24 від 15.04.2021 року та №17 від 16.03.2021 року.

Відповідачем було виконано вимоги контролюючого органу та усунуто виявлені порушення.

Таким чином, обставини, які стали підставою для звернення до суду із цим позовом, відповідачем усунуто в повному обсязі.

Відсутність доведеної загрози життю та здоров`ю людей є підставою для відмови у позові контролюючого органу про застосування запобіжного заходу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність беззаперечних підстав для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення його роботи та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

VІІ. ВИСНОВОК СУДУ

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.

Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.

Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Зокрема Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

З огляду на викладене, а також зважаючи на той факт, що порушення, зазначені в акті перевірки від 49 від 13.10.2020 року відповідачем усунуті, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування.

Таким чином, у задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування, слід відмовити.

З урахуванням того, що позов не підлягає задоволенню, судові витрати слід покласти на позивача згідно до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 205, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Позивач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Короленка, 4, код ЄДРПОУ 38598371).

Відповідач: ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код ОКПП НОМЕР_1 ).

Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 26.04.2021 року.

Суддя В.В Ільков