Рішення № 96526249, 26.04.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 квітня 2021 р. Справа № 120/1971/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 13322403) про: визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром. Тому, з метою виплати з 01.03.2021 пенсії у розмірі, що нараховується до виплати згідно з "Порядком призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації", затвердженим постановою КМУ від 21.07.1992 за №418, в редакції від 09.08.2005 за №713, з урахуванням виплаченої пенсії та без обмеження максимальним розміром, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 16.03.2021 позовну заяву залишено без руху та установлено строк для усунення недоліків.

19.03.2021 до суду представником позивача подано заяву на виконання ухвали суду від 16.03.2021.

Ухвалою суду від 25.03.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, установлено строк для подання відзиву на позов.

12.04.2021 до суду відповідачем подано відзив на позов, за змістом якого останній заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зазначено, що позивач з 1993 року отримує пенсію за вислугою років як працівник льотно-випробного складу цивільної авіації, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 418 від 21.07.1992 «Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу» передбачено, що пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного, складу призначаються у розмірі 55% заробітку і за кожен рік вислуги (у чоловіків - понад 25 років), пенсія збільшується на 1% заробітку, але не менш, як на 1% мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 №713 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 № 418, згідно з якими у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку починаючи 01 березня 2005 року, заробіток з якого призначається пенсія збільшується на коефіцієнт, який визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому провадиться перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузі економіки, яка враховувалась під час призначення (перерахунку) пенсії.

Також відповідач зазначив, що з 01.10.2011 набув чинності Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», згідно якого пенсії призначенні, починаючи з 01.10.2011 обмежуються максимальною величенною десять прожиткових мінімумів, що кореспондується із ч. 3 ст. 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Отже, розмір пенсії позивача обрахований згідно вимог чинного законодавства та із застосуванням обмеження її максимального розміру, передбаченого ст. 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив наступне.

Позивач перебуває на обліку в ГУ Пенсійного фонду України у Вінницького області, з березня 1993 року та отримує пенсію за вислугу років як працівник льотно-випробувального складу відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.11.2018 року по справі №0240/3469/18-а пенсію позивачу встановлено без обмеження граничним розміром з підстав того, що пунктом другим розділом II Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №911-VIII від 24.12.2015 визначено, що дія положень даного Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються, починаючи з 01 січня 2016 року.

Проте відповідач відмовляється у виплаті позивачу пенсії на підставі пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, тому позивач звертається до суду з цим адміністративним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини, в межах даної справи, регулюються Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення» 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII), Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 № 1058-IV(далі - Закон № 1058-IV) та Порядком призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №418 від 21.07.1992 (в редакції постанови КМУ від 09.08.2005 №713) (далі Порядок № 418).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 54 Закону № 1788-XII право на пенсію за вислугу років мають такі категорії робітників і службовців авіації, а також льотно-випробного складу, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, в яких вони зайняті: працівники льотного і льотно-випробного складу після досягнення 50 років і за наявності вислуги років на цих посадах станом на 1 квітня 2015 не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок та після цієї дати при набутті вислуги років на цих посадах.

Перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу, Перелік посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, Порядок призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації затверджений постановою Кабінету Міністрів України №418 від 21.07.1992.

Відповідно до п. 7 Порядку № 418 пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу призначаються у розмірі 55 процентів заробітку (пункт 6 цього Порядку) і за кожний рік вислуги (у чоловіків - понад 30 років і у жінок - понад 25 років) пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії за віком. За кожний рік роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктом "а" статті 13 та статтею 14 Закону, пенсія збільшується на 1 процент заробітку.

Згідно з абз. "в" п. 7 Порядку, у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня (починаючи з 2005 року) заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до цього пункту, збільшується на коефіцієнт, який визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому проводиться перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії. Коли розмір пенсії, обчислений із заробітку, визначеного відповідно до цього пункту, менший ніж розмір пенсії до перерахунку, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Отже, відповідно до вказаних вище норм слід зробити висновок, що законодавством передбачено право позивача на перерахунок його пенсії в разі збільшення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня.

Матеріалами справи підтверджується, що з 01.03.2021 відповідачем здійснено перерахунок пенсії, розмір якої становить 37530,09грн. Проте, відповідачем встановлено розмір пенсії до виплати у сумі 17690,00грн.

Щодо обмеження виплати пенсії на які покликається відповідач, що визначені положеннями ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", то суд виходить з наступного.

Так, частина третя статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції Закону № 3668-VI від 08.07.2011 встановлює, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Пунктом 2 розділу II Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII визначено, що дія положень даного Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються, починаючи з 01.01.2016.

Законом України від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII визначено, внести зміни до статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме у частині третій слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінити словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".

Отже, беручи до уваги, що пенсія позивачу була призначена ще у 1993 році на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення" та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу" від 21.07.1992 №418, суд приходить висновку, що застосування відповідачем обмеження граничного розміру пенсії останнього на підставі ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI від 08.07.2011 є неправомірним. Крім того, суд звертає увагу, що положеннями вказаної статті, на які посилається відповідач, обмежено максимальний розмір пенсії по 31.12.2017, тоді як позивачеві пенсія в обмеженому розмірі виплачується з 01.03.2021.

При цьому, суд бере до уваги, що відповідно до довідки від 05.03.2021 (а.с. 10) пенсію позивач за період з січня 2020 по грудень 2020 та січень-лютий 2021 отримував у розмірі 23172,52 грн, в той час як з березня 2021 йому обмежено пенсію та яка становить 17 690грн.

В контексті вищезазначеного, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до правової позиції Європейського Суду з прав людини, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (рішення у справі «Хонякіна проти Грузії» (Khoniakina v. Georgia), № 17767/08, пункт 72, від 19 червня 2012 року).

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов`язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається (Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2004 від 17.03.2004, №20-рп/2004 від 01.12.2004, №8-рп/99 від 06.07.1999, №5-рп/2002 від 20.03.2002, №20-рп/2004 від 01.12.2004).

Враховуючи встановлені судом обставини справи, положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01.03.2021 згідно п. 7 Порядку та виплату пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 418 від 21.07.1992 (в редакції постанови КМУ №713 від 09.08.2005) з урахуванням здійснених виплат без обмеження граничним розміром.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду по справах №360/1428/17, 127/4267/17.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями ст. 72 КАС України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підсумовуючи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача, а відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 139 КАС України, понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.03.2021 згідно з "Порядком призначення та виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 № 418 (в редакції постанови КМУ від 09.08.2005 №713) без обмеження граничним розміром з урахуванням здійснених виплат.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ); Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 13322403)

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна