Ухвала суду № 96525207, 26.04.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/7654/13-ц

Провадження №6/369/10/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Дубас Т.В.

за участю секретаря Мазурик Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт Фінанс" про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання по цивільній справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ПАТ «Дельта Банк» припинення поруки за договором поруки та припинення зобов`язання за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року заявник звернувся до суду з заявою про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Свою заяву мотивує тим, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 березня 2014 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 47 647,23 грн., та судовий збір в розмірі 476,47 грн., а всього 48 123,70 грн. Визнано припиненою поруку ОСОБА_2 за договором поруки № 251/ПОР-06 від 28 липня 2006 року укладеного між ТОВ «Український промисловий банк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 .

02.07.2020 року між АТ ”Дельта Банк” та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС" укладено Договір про відступлення прав вимоги № 2273/К, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором № 251/ПОР-06 від 28 липня 2006 року, перейшло до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС”.

Відповідно до офіційної інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, станом на день подання цієї заяви оригінал виконавчого листа щодо ОСОБА_1 на примусовому виконанні не перебуває.

Згідно Акту приймання-передачі оригіналів документів до договору відступлення прав вимог, оригінали виконавчих листів передані Банком до ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС" не були, що підтверджується відсутністю відповідного запису у зазначеному акті.

Наразі місцезнаходження виконавчих листів щодо ОСОБА_1 невідомо та можливість їх встановлення відсутня. Отже, виконавчі документи стягувачем втрачено. Відсутність виконавчих листів підтверджується актом приймання-передачі оригіналів документів до договору відступлення прав вимог та відповідним листом Банку.

Крім того, 02.10.2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 664 ”Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ ”Дельта Банк”, на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.10.2015 року прийнято рішення про початок процедури ліквідації Банку.

Згідно з п. 6 ст. 2 Закону України ”Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” (далі - Закон) ліквідація банку - це процедура припинення діяльності банку відповідно до законодавства.

У зв`язку з проведенням ліквідації АТ "Дельта Банк" керівництво Банку було повністю змінено, були закриті територіальні відділення Банку та звільнені всі місцеві співробітники, що здійснювали судовий супровід кредитних справ.

Заявник зазначає, що процедура ліквідації банку, яка передбачала припинення основної діяльності банку, зміну всього керівництва, закриття територіальних відділень Банку та звільнення відповідальних за супровід судових справ працівників, виконання функцій Фонду з відчуження великої кількості активів, що вплинуло на факт втрати оригіналів виконавчих листів та пропущення процесуального строку.

Таким чином, перебування АТ "Дельта Банк" у процедурі ліквідації в період втрати виконавчого листа та пропущення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, є поважною причиною та підставою для поновлення цього строку.

16 лютого 2021 року до канцелярії суду від боржника ОСОБА_1 надійшли письмові заперечення, щодо задоволення заяви ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Зазначає, що матеріали заяви не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що оригінал виконавчого документу було втрачено, а також заявником не доведено поважність причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

У судове засідання 22.01.2021 сторони не з`явилися, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 3 ст.442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши заяву та додані до неї документи, матеріали цивільної справи, вважає, що заява ТОВ «Фінансова компанія "Еліт Фінанс» підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 березня 2014 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 47 647,23 грн., та судовий збір в розмірі 476,47 грн., а всього 48 123,70 грн. Визнано припиненою поруку ОСОБА_2 за договором поруки № 251/ПОР-06 від 28 липня 2006 року укладеного між ТОВ «Український промисловий банк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 .

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 19 червня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 березня 2014 року визнано неподаною та повернуто апелянту.

02 липня 2020 року між АТ ”Дельта Банк” та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС" укладено договір про відступлення прав вимоги № 2273/К, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором № 251/ПОР-06 від 28 липня 2006 року, перейшло до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС”.

В п.5 вказаного договору зазначено, що новий кредитор підтверджує, що в момент укладення цього Договору отримав від Банку усі наявні в Банку документи, що підтверджують право вимоги до Боржників, а також реєстр Прав вимог у електронному вигляді.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до статті 15 Закону України ”Про виконавче провадження” сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

У виконавчому провадженні можуть брати участь кілька стягувачів. Кожен з них щодо іншої сторони має право брати участь у виконавчому провадженні самостійно або доручити участь у виконавчому провадженні одному із співучасників.

У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України ”Про виконавче провадження” у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 та у постанові Верховного Суду у постанові від 18 лютого 2020 року у справі № 2-1216/09.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України ”Про виконавче провадження” за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто, може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто, може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України ”Про виконавче провадження”.

Однак, щодо видачі дублікату виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення до виконання, суд дійшов висновку про відмову в цій частині у задоволенні заявлених вимог виходячи із наступного.

Згідно з ч.1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», строки у виконавчому провадженні – це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.

Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом – встановлюються виконавцем.

Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення (ч.ч.1, 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Тобто, законодавство встановлює обов`язок стягувача додержуватися строків пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Даний обов`язок насамперед обумовлюється однією з основних засад здійснення виконавчого провадження – розумності строків виконавчого провадження (п.7 ч.1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) обмежується певними строками, які хоч чітко і не окреслюються законодавцем, але знову ж таки в рамках принципу, передбаченого п.7 ч.1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» не є такими, що тривають безкінечно.

В той же час, законодавець дає змогу стягувачу звернутися до суду із заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання – відповідно до ч.1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Таким чином, основною підставою поновлення пропущеного строку є наявність поважних причин, пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Звертаючись до суду в даною заявою, представник заявника, як на підставу для її задоволення в частині вимог про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, посилається на те, що запровадження процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк» призвело до зміни керівництва, закриття територіальних відділень та звільнення відповідальних за супровід судових справ працівників, а тому на його думку вказані обставини свідчать, що вказаний строк був пропущений з поважних причин.

Суд не може погодитися з такими твердженнями представника ПАТ «Дельта Банк» з огляду на наступне.

Так, частина 2 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає, що на період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності Фонду та уповноваженій особі Фонду в межах повноважень, встановлених цим Законом та делегованих Фондом, і діють у визначених Фондом/уповноваженою особою Фонду межах та порядку.

Згідно з п.п.1, 8, 9 ч.2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; призначати проведення аудиторських перевірок та юридичних експертиз з питань діяльності банку за рахунок банку в межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду; приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов`язки, змінювати розмір оплат

Крім того, Фонд зобов`язаний забезпечити збереження активів та документації банку. Фонд вживає передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку (ч.ч.1, 6 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Відповідно до п.п.1, 4 ч.1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження: здійснює повноваження органів управління банку; вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб.

Таким чином, спочатку службові особи ПАТ «Дельта Банк», потім уповноважена особа ФГВФО на тимчасову адміністрацію ПАТ «Дельта Банк», а згодом на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» мали всі необхідні повноваження для належного контролю справи щодо боржника ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження.

Тобто твердження про те, що у зв`язку з запровадженням процедури ліквідації та відсутністю належного контролю за ходом здійснення даного виконавчого провадження, ПАТ «Дельта Банк» був позбавлений можливості здійснювати контроль по даному боржнику в межах виконавчого провадження є такими, що не відповідають обставинам справи.

Саме по собі твердження «позбавлений можливості» передбачає наявність певних об`єктивних обставин, що унеможливили б пред`явлення даного виконавчого листа до виконання. В даному ж випадку, скоріше йдеться про неналежне виконання або нехтування своїми обов`язками уповноваженої особи на здійснення тимчасової адміністрації і ліквідації ПАТ «Дельта Банк» та службових осіб і представників банку, а не «позбавлення можливості».

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Принцип правової визначеності – загальний принцип права, який гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності.

Законодавством України чітко встановлюється строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, а також передбачається можливість поновлення даного строку за наявності поважних причин. Таким чином, поновлення вищезазначеного строку за відсутності таких причин буде суперечити принципу правової визначеності.

Так, у п.41 рішення ЄСПЛ справа «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 зазначається: «Суд зазначає, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито (див. пункти 19 та 20 вище), таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду.»

Пунктами 47, 52 рішення ЄСПЛ справа «Устименко проти України» від 29.10.2015 «Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення.»

Пункт 42 рішення ЄСПЛ у справі «Zolotas проти Греції» від 29 січня 2013 року зазначає: «Суд нагадує юриспруденцію, відповідно до якої сам факт, що претензії заявника мають строк давності, не створює жодної проблеми з точки зору Конвенції. Інститут строків давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати правову певність, встановлюючи межу для дій або ж перешкоджаючи несправедливості, яка могла б бути скоєна, якби суди мали ухвалювати рішення щодо подій, які відбули у далекому минулому (J.A. Pye (Oxford) Ltd і J.A. Pye (Oxford) Land Ltd проти Сполученого Королівства [ВП], № 44302/02, § 68, CEDH 2007-III; Stubbings і інші проти Сполученого Королівства, 22 жовтня 1996 року, § 51, Recueil des arrets et decisions 1996-IV).»

Зі змісту пункту 52 рішення випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення.

Практика ЄСПЛ має враховуватися судом з огляду на положення ст. 17 Закону України від 23.02.2006 р. № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно до п.17.4 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності, суд вважає, що представником заявника не доведено поважності причин пропуску строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 , а тому не знаходить правових підстав для задоволення заяви у частині вимог про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу його дубліката.

Керуючись ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", статтями 260, 433, 512, 514 ЦК України, ч.1 ст. 442, ст. 433 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт Фінанс" про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання по цивільній справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ПАТ «Дельта Банк» припинення поруки за договором поруки та припинення зобов`язання за кредитним договором - задовольнити частково.

Замінити стягувана Акціонерне товариство "Дельта Банк” на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт Фінанс”, код ЄДРПОУ 40340222 у цивільній справі № 369/7654/13-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ПАТ «Дельта Банк» припинення поруки за договором поруки та припинення зобов`язання за кредитним договором №251/ПОР-06 від 28 липня 2006 року.

В іншій частині вимог заяви - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Дубас Т.В.