Рішення № 96522367, 23.04.2021, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/719/21

Провадження № 2/0158/278/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/ЗАОЧНЕ/

23 квітня 2021 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі :

головуючого судді - Корецької В.В.,

за участю секретаря - Процик Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Ківерцівської міської ради, Волинської області, про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки над малолітньою дитиною,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Ківерцівської міської ради, Волинської області, про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки над малолітньою дитиною.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що її дочка ОСОБА_2 є матір`ю малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька дитини внесені до свідоцтва про народження відповідно до ст. 135 СК України. На даний час ОСОБА_2 не спілкується із дитиною, не приймає участі у його вихованні та не надає жодної матеріальної допомоги на утримання дитини. Малолітній ОСОБА_3 з моменту народження проживає разом із бабусею ОСОБА_1 , позивачем по справі, та дідусем ОСОБА_4 і повністю перебуває на їх утриманні та вихованні. ОСОБА_1 зазначає, що відповідач більше двох років зовсім не цікавиться дитиною та байдуже ставиться до своїх батьківських обов`язків.

Просить суд, позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити опіку над дитиною та призначити її його опікуном.

Відповідач ОСОБА_2 , не скористалася правом на подання у визначені судом строки відзиву на позовну заяву, зустрічного позову.

Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 16.04.2021 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 12.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, згідно із поданою заявою просила проводити розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилась.

Представник Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Ківерцівської міської ради - Поліщук О.Л., як третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, щодо позовних вимог не заперечила.

У зв`язку з наведеним, суд, на підставі ч. 5 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Всебічно проаналізувавши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до наступного висновку.

Як вбачається, із свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 12.03.2013 року малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його матір`ю є відповідач ОСОБА_2 , відомості про батька дитини згідно указаного свідоцтва, а також витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст. 135 СК України, батьком вказано ОСОБА_5 (а.с.22-23).

Позивач ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 22.01.1992 року, є матір`ю є відповідача ОСОБА_2 . Відповідно до свідоцтва про шлюб НОМЕР_3 від 24.01.2007 року позивач ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_6 (а.с. 15,24).

Судом встановлено, що відповідно до характеристики відповідача ОСОБА_2 , остання не проживає за зареєстрованим місцем проживання, є матір`ю малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у липні 2020 року залишила місце проживання та самоусунулася від утримання та виховання дитини.

Виконавчим комітетом Ківерцівської міської ради 11.02.2021 року прийнято рішення «про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітньої дитини ОСОБА_3 » (а.с. 25,34).

З довідки гуманітарного відділу Ківерцівської міської ради від 18.02.2021року №151/01-19/2-21 вбачається, що вказаним відділом проведено роботу, щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітньої дитини ОСОБА_3 , про що надано відповідні документи, а саме: заяви ОСОБА_1 ; акту обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_1 ; листа та листа-відповіді Ківерцівського відділу поліції ГУНП у Волинській області; листа та листа-відповіді служби у справах дітей Ківерцівської районної державні адміністрації; рішення виконавчого комітету Ківерцівської міської ради; характеристика ОСОБА_1 (а.с. 26).

Так, з акту обстеження умов проживання від 23.10.2020 року проведеного комісією гуманітарного відділу Ківерцівської міської ради, встановлено, що малолітній ОСОБА_3 залишився без батьківського піклування, його вихованням та утриманням займається баба ОСОБА_1 та дід ОСОБА_6 , а мати проживає зі своєю сім`єю в Білорусії (а.с. 27).

Також, згідно повідомлення Ківерцівського відділу поліції ГУНП у Волинській області від 02.12.2020 року №9230/54/01-2020, щодо вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 184 КУпАП за самоусунення останньої від утримання та виховання дитини, встановити місцезнаходження відповідачки не вдалося (а.с.29).

З довідки виданої Гуманітарним відділом Ківерцівської міської ради Загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня №1 м. Ківерці від 18.02.2021 року №20/01-29/2-21, вбачається, що за час навчання ОСОБА_3 , учня 1-го класу, з 24.09.2020 року його мати відповідач ОСОБА_2 жодного разу не цікавилась навчанням дитини, на зв`язок з вчителем не виходила. Участь в організації та залученню дитини до навчання взяла на себе бабуся ОСОБА_1 (а.с. 33).

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно із ч. 2, ч. 4 ст.155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, зокрема, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

Пленум Верховного Суду України у пунктах 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснив, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

За змістом ст.166 СК України позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року та ратифікованої постановою Верховної ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з наданими позивачем доказами, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_2 , ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нехтує своїми батьківськими обов`язками і не піклується про його фізичний і духовний розвиток. Відповідач не займається вихованням сина, не забезпечує матеріально, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини, не піклується про стан його здоров`я, хоча б мала це робити, тобто по своїй вині ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про доцільність позбавлення відповідача ОСОБА_2 , батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що повністю відповідає інтересам та бажанню дитини.

Водночас, щодо позовної вимоги про встановлення опіки суд зазначає про наступне.

Відповідно до ст. 58 ЦК України, опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Згідно з ч. 3 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

За змістом статті 19 СК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування. Звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду.

При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (ч. 5 ст. 19 СК України).

Таким чином, як вбачається з визначених норм чинного законодавства, яке регулює питання встановлення опіки над малолітньою дитиною, суд може призначити опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Представник органу опіки та піклування Виконавчого комітету Ківерцівської міської ради, Волинської області, як орган участь якого у розгляді даної категорії справ є обов`язковою, у поданій до суду заяві проти позовних вимог не заперечувала.

Водночас суд зазначає, що органи опіки та піклування самоусунулись від функцій покладених на них державою, переклали тягар встановлення опіки над малолітнім онуком на бабу, що підтверджується зібраними документами. Зокрема, з поданих позивачем до суду документів хоча і вказано про доцільність позбавлення батьківських прав, але відсутнє подання органи опіки та піклування про призначення баби ОСОБА_1 опікуном малолітнього онука, тому в цій частині позовних вимог суд відмовляє.

Разом з цим, суд звертає увагу органу опіки та піклування Виконавчого комітету Ківерцівської міської ради, Волинської області на таке.

Згідно з п. 4 п. б ч. 1 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, а саме вирішення у встановленому законодавством порядку питань опіки та піклування. Опіка (піклування) над неповнолітніми дітьми встановлюється у випадку, якщо батьки померли, невідомі, визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими, а також може бути встановлена і при житті батьків, зокрема, коли батьки судом позбавлені батьківських прав або прийнято рішення про відібрання дитини і передачу її під опіку незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини (п. 2.2 Правил опіки та піклування, з затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 № 34/166/131/88).

У відповідності до зазначених Правил опіки та піклування безпосереднє ведення справ щодо опіки і піклування покладається у межах їх компетенції на відповідні відділи й управління місцевої державної адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчих комітетів міських чи районних у містах рад.

Суд, звертає увагу третьої особи - Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Ківерцівської міської ради, Волинської області на їх обов`язок вжити необхідних заходів для негайного призначення опікуна для малолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом з тим, варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 169 Сімейного кодексу України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

В такому разі, судом буде перевірено, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини (ч. 4 ст. 169 Сімейного кодексу України).

Оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що слід позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що повністю відповідає інтересам та бажанню дитини, водночас позовні вимоги про встановлення опіки над малолітнім ОСОБА_3 не знайшли своє підтвердження, тому позовні вимоги суд задовольняє частково.

Розподіл судових витрат між сторонами суд здійснює, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Так, з відповідача на користь позивача, слід стягнути судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

На підставі 58, 60 ЦК України, ст. ст. 19, 150, 155, 164, 180, 181, 182, 184 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 3 «Конвенції про права дитини», керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Ківерцівської міської ради, Волинської області, про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки над малолітньою дитиною - задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2 , батьківських прав щодо її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Копію рішення надіслати сторонам в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно пункту 15 та підпункту 15.5 Розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Ківерцівської міської ради: Волинська область, місто Ківерці, вулиця Шевченка, будинок №14; ЄДРПОУ: 26516861.

Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька