Рішення № 96522236, 09.02.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

09.02.2021 Єдиний унікальний номер 205/9388/20

Номер провадження 2/205/504/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

09 лютого 2021 року

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Шевцової М.А., розглянувши в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №205/9388/20 за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, -

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2020 року Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі» звернулося до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків.

Позовні вимоги, обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір та відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , а отже відповідач у справі є споживачем електричної енергії. Під час перевірки стану електричних приладів обліку і електроустановок у відповідачів за адресою: АДРЕСА_1 , що проводилась 20 червня 2020 року, згідно пп. 6 п. 8.4.2. ПРРЕЕ, було виявлено розкрадання електричної енергії, а саме: самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі AT «ДТЕК Дніпровські електромережі» поза розрахунковим засобом обліку з порушенням схеми обліку. Прилад обліку відсутній. Самовільне підключення виконано від опори СІП через АВ 2*32А на навантаження будинку. Електроенергія споживається, приладом обліку не враховується. Порушення виявлено та продемонстровано споживачу.»

За результатами перевірки 20 червня 2020 року актом про порушення № 019713 було зафіксовано, що відповідач розкрадає електричну енергію. Акт про порушення відповідач підписала без зауважень та заперечень.

08 липня 2020 року на засіданні комісії з розгляду актів про порушення прийнято рішення про нарахування вартості недоврахованої електричної енергії в сумі 21 749,03 грн. та складено протокол № 40/20. Відповідач на засідання не з`явилася, про місце, дату та час повідомлена належним чином. 17 липня 2020 року позивач направив на адресу відповідача протокол засідання комісії № 40/20 про прийняте рішення, розрахунок та досудову претензію.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача вартість недоврахованої електричної енергії в розмірі 21 749,03 грн. та судові витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 грудня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач особисто отримала ухвалу про відкриття спрощеного провадження з копією позовної заяви та доданими до неї документами, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.27).

У визначений в ухвалі суду строк від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Статтею 279 ЦПК України передбачено можливість розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження як з проведенням судового засідання, так і без такого.

Таким чином, положення п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 280 ЦПК України в частині необхідності повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання та не з`явлення відповідача в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, як критерії заочного розгляду справи, не можуть бути дотримані під час розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Водночас за змістом ч. 1 ст. 284, ч. 1 ст. 288 ЦПК України метою заочного розгляду справи є надання відповідачу права ініціювати перегляд заочного рішення суду та повернутись до розгляду справи у суді першої інстанції, якщо він з поважних причин не взяв участь у судовому розгляді справи, внаслідок чого не зміг подати докази, які мають істотне значення для її правильного вирішення.

Оскільки ч. 2 ст. 281 ЦПК України прямо передбачено можливість заочного розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає, що вищевказане право відповідача на ініціювання перегляду рішення суду у випадку існування поважних причин, з яким він зміг взяти участь у розгляді справи, не може ставитись в залежність від виду спрощеного провадження.

Ухвалення у такому випадку рішення суду за загальними правилами призведе до безпідставного обмеження процесуальних прав відповідача, реалізація яких можлива лише під час розгляду справи судом першої інстанції (звернення з зустрічним позовом, подання заяви про застосування наслідків спливу позовної давності тощо), у ситуації, коли відповідач фактично не отримував інформацію про розгляд справи у суді.

За таких обставин суд доходить висновку, що положення п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 280 ЦПК України в частині необхідності повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання та не з`явлення відповідача в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, як критерії заочного розгляду справи, не підлягають застосуванню під час розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, оскільки їх дотримання з об`єктивних причин не залежать від волі відповідача, а тому не можуть бути підставою для обмеження його прав.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про судовий розгляд справи та строк подання відзиву на позовну заяву, проте не подав до суду вказаний відзив, а також враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд доходить висновку про наявність підстав для проведення заочного розгляду справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, ОСОБА_1 є споживачем електроенергії за адресою: АДРЕСА_1 , та її ім`я відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 (а.с.20).

20 червня 2020 року під час перевірки стану електричних приладів обліку і електроустановок у відповідачів за адресою: АДРЕСА_1 , згідно пп. 6 п. 8.4.2. ПРРЕЕ, позивачем було виявлено порушення: самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі AT «ДТЕК Дніпровські електромережі» поза розрахунковим засобом обліку з порушенням схеми обліку. Прилад обліку відсутній. Самовільне підключення виконано від опори СІП через АВ 2*32А на навантаження будинку. Електроенергія споживається, приладом обліку не враховується. Порушення виявлено та продемонстровано споживачу. За результатами перевірки складено акт про порушення № 019713 від 20 червня 2020 року, копію якого відповідач отримала під особистий підпис (а.с.5-6).

20 червня 2020 року складено акт про усунення порушення «Правил роздрібного ринку електричної енергії», відповідно до якого за участю ОСОБА_1 для усунення порушень установлено новий прилад обліку (а.с.7).

Відповідно до протоколу № 40/20 засідання комісії з розгляду акта про порушення від 20 червня 2020 року № 019713, складеного 08 липня 2020 року (а.с.10), без присутності споживача, комісією прийнято рішення про нарахування вартості необлікованої електроенергії за період з 20 грудня 2019 року по 20 червня 2020 року, що відповідно до розрахунку (а.с.11) становить 21 749,03 грн.

17 липня 2020 року відповідачу направлено досудову претензію, протокол засідання комісії №40/20 від 08 липня 2020 року, рахунок по акту на суму 21 749,03 грн. (а.с.12-14).

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Правовідносини щодо постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, ст. ст. 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 № 312 (далі - Правила).

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання.

Частиною 4 статті 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушенням в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку. Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушення в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і без приладів обліку.

Згідно з п.п. 11 п. 5.2.1 Правил електропостачальник має право на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність споживача, іншого електропостачальника, власника мереж, оператора малої системи розподілу, оператора системи, постачальника послуг комерційного обліку;на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність споживача, іншого електропостачальника, власника мереж, оператора малої системи розподілу, оператора системи, постачальника послуг комерційного обліку.

Відповідно до п.п. 5.5.5 Правил споживач зобов`язаний: 5) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 20) не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Згідно з п.п. 8.2.5 Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою,наведеною в додатку 8до цих Правил. Акт про порушення складається представниками оператора системи,які мають таке право згідно з посадовою інструкцією,пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень. Споживачі,представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці,під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото-та відео зйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи,яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення. Акт про порушення складається у двох примірниках,один з яких передається або надсилається споживачеві.

Згідно з 8.2.6. Правил на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

Відповідно до 8.4.13. Правил у разі виявлення у побутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6-8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с.п., кВт·год), визначається за формулою 8 цієї глави.

Згідно наданого позивачем розрахунку розміру відшкодування збитків по акту №019713 від 20 червня 2020 року, загальна сума заборгованості складає 21 749,03 грн. (а.с.11).

Вищевказаний розрахунок відповідачем не оспорювався, доказів відшкодування збитків чи спростування зазначених позивачем обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За таких обставин, оцінюючи всі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, враховуючи, що позивач вірно здійснив розрахунок завданих збитків, суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача вартості необлікованої електричної енергії за актом про порушення № 019713 від 20 червня 2020 року у розмірі 21749,03 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 16, 526, 714, 1166 ЦК України, ст. 24- 27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 № 312, ст.ст. 7, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-284, 288 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» (код ЄДРПОУ: 23359034, місцезнаходження: 49107, м. Дніпро, вул. шосе Запорізьке, буд. 22) вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 21 749,03 грн. на рахунок № НОМЕР_3 в ПАТ КБ "ПУМБ", МФО 334851.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 102,00 грн. на рахунок № НОМЕР_3 в ПАТ КБ "ПУМБ", МФО 334851.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н.Г. Остапенко