Рішення № 96520553, 21.04.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10462/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.04.2021 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді - Сарай А.І.,

за участю секретаря судового засідання - Зборовської Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Міщенко Ольга Олександрівна, до Пацканівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу Хваста Мар`яна Михайлівна, про встановлення факту родинного зв`язку та визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Міщенко Ольга Олександрівна, звернулася в суд з позовною заявою до Пацканівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу Хваста Мар`яна Михайлівна, про встановлення факту родинного зв`язку та визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування.

У позовній заяві представник позивачки посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 56 років помер батько позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , 1940 року народження.

25 квітня 2016 року приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Хваста М.М. заведено спадкову справу № 17/2016 за померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 . Відповідно до заповіту ОСОБА_2 , посвідченого 05.05.1996 року виконавчим комітетом Пацканівської сільської ради за реєстровим номером 17, все належне йому майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він законом матиме право, заповідав доньці ОСОБА_1 .

Враховуючи те, що на момент смерті ОСОБА_2 на його утриманні знаходилася непрацездатна за віком дружина ОСОБА_3 , вона є першої черги спадкоємцем за законом на обов`язкову 1/4 частки у спадщині.

Вказує, що у зв`язку з цим, ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом на 3/4 частки у спадщині.

Згідно з довідкою виконкому Пацканівської сільської ради від 09.02.2017 року № 130 на день смерті ОСОБА_2 разом із ним в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані та проживали члени сім`ї: дружина - ОСОБА_3 , 1948 р.н.; дочка - ОСОБА_1 , 1970 р.н.; зять - ОСОБА_4 , 1967 р.н.; онука - ОСОБА_5 , 1992 р.н.

Отже, позивачка ОСОБА_1 та її мати ОСОБА_3 спадщину у встановлений законом строк прийняли, та є єдиними спадкоємцями після ОСОБА_2 .

Зауважує, що інших спадкоємців, передбачених ст. 1241 ЦК України, немає, що підтверджується листом приватного нотаріусу Ужгородського районного нотаріального округу Хваста М.М. від 25.04.2016 року № 84/02-14.

Водночас, в свідоцтві про смерть батька позивачки, заповіті, свідоцтві про одруження батьків позивачки та свідоцтві про народження позивачки наявні розбіжності в імені та по батькові ОСОБА_2 , що не дає можливості оформити свідоцтво про право на спадщину після його смерті.

Зазначає, що у свідоцтві про народження позивачки ОСОБА_1 , виданого 18.04.1970 року серії НОМЕР_1 , її батьком зазначено ОСОБА_7 , а її по батькові - ОСОБА_1 .

У свідоцтві про одруження батьків позивачки, виданого 25.09.1965 року серії НОМЕР_2 , прізвище, ім`я та по батькові її батька зазначено як ОСОБА_7 .

Враховуючи викладене та те, що позивачка не має можливості документально підтвердити факт наявності родинних відносин між нею - ОСОБА_1 і померлим - ОСОБА_2 , а також між її матір`ю - ОСОБА_3 та померлим батьком - ОСОБА_2 , позивачка не може отримати свідоцтво про право на спадщину на ім`я ОСОБА_1 .

Представник позивачки наголошує, що з огляду на те, що в даній справі наявний спір про право, вимога щодо встановлення факту родинних відносин між померлим ОСОБА_2 та його донькою ОСОБА_1 і дружиною ОСОБА_3 заявляється в порядку позовного провадження.

На час смерті ОСОБА_2 до складу спадщини входили: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказує, що рішенням виконавчого комітету Пацканівської сільської ради народних депутатів Ужгородського району Закарпатської області від 18.09.1991 року № 18 «Про оформлення права власності на житлові будинки громадян в с. Пацканьово» (із змінами, внесеними згідно з рішенням виконавчого комітету Пацканівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 27.01.2017 року № 02) за батьком позивачки - ОСОБА_2 в цілому оформлено право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 згідно з записом в погосподарській книзі виконкому Пацканівської сільської ради народних депутатів в селі Пацканьово.

Відповідно до технічного паспорта на об`єкт нерухомого майна житловий будинок АДРЕСА_1 складається з житлового будинку під літ. А загальною площею 67,4 кв.м., житловою площею 34,5 кв.м., літня кухня - літ.Б, сарай літ.В, сарай - літ.Г, сарай - літ.Д, навіс - літ.В, убиральня - літ.Ж, сарай - літ.З, навіс - літ.К, ворота № 1, хвіртка № 2, огорожа № 3, ворота № 4.

Звертає увагу, що як вбачається зі змісту виписки з погосподарської книги, виданої Пацканівською сільською радою 28.01.2020 року за № 33/02-05, житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , рік побудови - 1960 року, який належав померлому батькові - ОСОБА_2 у погосподарському обліку дійсно закріплений номер НОМЕР_3 , книга № 3, сторінка № 49, та присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 .

На звернення позивачки щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на 3/4 частини житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Хваста М.М. листом від 25.04.2016 року № 84/02-14 повідомлено, що таке свідоцтво не може бути видано, оскільки не надано правовстановлюючий документ на житловий будинок на ім`я померлого ОСОБА_2 та рекомендовано звернутися до суду.

Зазначає, що дані обставини у своїй сукупності свідчать про те, що спірне домоволодіння побудовано відповідно до діючого на час його будівництва законодавства та належним чином було зареєстровано органом місцевого самоврядування в погосподарській книзі.

Оскільки спадкодавцем ОСОБА_2 за життя було набуто право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , відповідно таке право власності на спірний житловий будинок набуто і спадкоємцями: ОСОБА_1 на 3/4 частини житлового будинку в порядку спадкування за заповітом; ОСОБА_3 - на 1/4 частини житлового будинку в порядку спадкування за законом.

Крім того, представник позивачки вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 55 років померла мати позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .

01 квітня 2016 року приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Хваста М.М. заведено спадкову справу № 14/2016 за померлою ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки виконкому Пацканівської сільської ради від 31.03.2016 року № 217 ОСОБА_3 заповіту в сільській раді не посвідчувала.

Згідно з довідкою виконкому Пацканівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 09.02.2017 року № 131 на день смерті ОСОБА_3 разом із нею в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані та проживали члени сім`ї: дочка - ОСОБА_1 , 1970 р.н.; зять - ОСОБА_4 , 1967 р.н.; онука - ОСОБА_5 , 1992 р.н.

Отже, в силу приписів ч. 3 ст. 1268 ЦК України позивачка ОСОБА_1 спадщину за померлою ОСОБА_3 у встановлений законом строк прийняла, та є єдиним спадкоємцем першої черги за законом.

Інших спадкоємців, передбачених ст. 1241 ЦК України, немає, що підтверджується листом приватного нотаріусу Ужгородського районного нотаріального округу Хваста М.М. від 25.04.2016 року № 83/02-14.

Вказує, що на звернення позивачки щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/4 частину житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Хваста М.М. листом від 25.04.2016 року № 84/02-14 відмовлено, оскільки не надано правовстановлюючий документ на 1/4 частину житлового будинку на ім`я померлої ОСОБА_3 та рекомендовано звернутися до суду.

На підставі викладеного, представник позивачки просить суд:

встановити факт, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 є рідним батьком ОСОБА_1 та чоловіком ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на 3/4 частини житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на 1/4 частину житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.10.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за вказаною позовною заявою до судового розгляду по суті на 21 квітня 2021 року о 10 год. 50 хв.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, при цьому її представник подала до суду заяву про розгляд справи без участі позивача, згідно з якою просять розглянути справу без участі позивача та її представника за наявними у ній матеріалами, зазначивши, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити.

Представник відповідача - Пацканівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області у судове засідання не з`явився, при цьому від Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області до суду надійшло клопотання, підписане селищним головою, згідно з яким просить залучити до справи Середнянську селищну раду Ужгородського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ 04349923, місцезнаходження: Закарпатська область, Ужгородський район, смт. Середнє, вул. Закарпатська, 63), як правонаступника Пацканівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області. Позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту родинного зв`язку та визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування, Середнянська селищна рада Ужгородського району Закарпатської області, як відповідач, визнає у повному обсязі. Розгляд даного клопотання та засідання у справі просять провести без їх участі та прийняти рішення за наявними у матеріалах справи документами.

Третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу Хваста М.М. у судове засідання не з`явилася, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, письмових пояснень щодо позову не подано, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області І сесії VIII скликання від 01 грудня 2020 року «Про початок реорганізації Пацканівської сільської ради шляхом приєднання до Середнянської селищної ради» почато процедуру реорганізації Пацканівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ 04349811, місцезнаходження: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Пацканьово) шляхом приєднання до Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ 04349923, місцезнаходження: Закарпатська область, Ужгородський район, смт. Середнє, вул. Закарпатська, 63). Пунктом 2 даного рішення визначено, що Середнянська селищна рада Ужгородського району Закарпатської області є правонаступником всього майна та обов`язків Пацканівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.

Відтак, Середнянська селищна рада Ужгородського району Закарпатської області є правонаступником Пацканівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , 1940 року народження, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 01 жовтня 2015 року.

25 квітня 2016 року приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Хваста М.М. заведено спадкову справу № 17/2016 за померлим ОСОБА_2 .

Згідно з заповітом ОСОБА_2 , посвідченим 05.05.1996 року виконавчим комітетом Пацканівської сільської ради за реєстровим номером 17, все належне йому майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він законом матиме право, заповів доньці ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ч. 1 ст. 1233 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

На момент смерті ОСОБА_2 на його утриманні знаходилася непрацездатна за віком дружина ОСОБА_3 , відповідно вона є першої черги спадкоємцем за законом на обов`язкову 1/4 частки у спадщині, а ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом на 3/4 частки у спадщині.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Довідкою, видною виконкомом Пацканівської сільської ради від 09.02.2017 року № 130, підтверджується, що на день смерті ОСОБА_2 разом із ним в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані та проживали члени сім`ї: дружина - ОСОБА_3 , 1948 р.н.; дочка - ОСОБА_1 , 1970 р.н.; зять - ОСОБА_4 , 1967 р.н.; онука - ОСОБА_5 , 1992 р.н.

За наведених обставин, ОСОБА_1 та її мати ОСОБА_3 спадщину у встановлений законом строк прийняли, та є єдиними спадкоємцями після ОСОБА_2 . Інших спадкоємців, передбачених ст. 1241 ЦК України, немає, що підтверджується листом приватного нотаріусу Ужгородського районного нотаріального округу Хваста М.М. від 25.04.2016 року № 84/02-14.

З свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , заповіту, свідоцтва про одруження батьків позивачки та свідоцтва про народження позивачки вбачається наявність розбіжностей в імені та по батькові ОСОБА_2 .

Зокрема, у свідоцтві про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_5 , виданому 18.04.1970 року, її батьком зазначено ОСОБА_7 , а її по батькові - ОСОБА_1 , а у свідоцтві про одруження батьків позивачки серії НОМЕР_2 , виданому 25.09.1965 року, прізвище, ім`я та по батькові її батька зазначено як ОСОБА_7 .

Відповідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. п. 1, 7 постанови від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення. Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Як роз`яснено у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Встановлення факту родинних відносин відповідно до спадкового законодавства має для позивачки юридичне значення та діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, позивачка позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на її ім`я.

За урахуванням встановлених обставин та беручи до уваги, що всі анкетні дані у наведених документах, крім вказаних розбіжностей співпадають, суд вважає, що вимоги позивача у цій частині є підставними, їх слід задовольнити та встановити факт, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 є рідним батьком ОСОБА_1 та чоловіком ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

У відповідності до ч. 1 ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Матеріалами справи встановлено, що на час смерті ОСОБА_2 до складу спадщини входили: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням виконавчого комітету Пацканівської сільської ради народних депутатів Ужгородського району Закарпатської області від 18.09.1991 року № 18 «Про оформлення права власності на житлові будинки громадян в с. Пацканьово» (із змінами, внесеними згідно з рішенням виконавчого комітету Пацканівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 27.01.2017 року № 02) за батьком позивачки - ОСОБА_2 в цілому оформлено право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 згідно з записом в погосподарській книзі виконкому Пацканівської сільської ради народних депутатів в селі Пацканьово.

Згідно з технічним паспортом на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок АДРЕСА_1 , такий складається з житлового будинку під літ.А загальною площею 67,4 кв.м., житловою площею 34,5 кв.м., літня кухня - літ.Б, сарай літ.В, сарай - літ.Г, сарай - літ.Д, навіс - літ.В, убиральня - літ.Ж, сарай - літ.З, навіс - літ.К, ворота № 1, хвіртка № 2, огорожа № 3, ворота № 4.

Із змісту виписки з погосподарської книги, виданої Пацканівською сільською радою 28.01.2020 року за № 33/02-05, вбачається, що житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , рік побудови - 1960 року, що належав померлому батькові - ОСОБА_2 у погосподарському обліку дійсно закріплений номер НОМЕР_3 , книга № 3, сторінка № 49, та присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 .

Приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Хваста М.М. листом від 25.04.2016 року № 84/02-14 на звернення позивачки щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на 3/4 частини житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено, що таке свідоцтво не може бути видано, оскільки не надано правовстановлюючий документ на житловий будинок на ім`я померлого ОСОБА_2 та рекомендовано звернутися до суду.

Порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP був встановлений інструкцією, яка затверджена Міністерством комунального господарства Української PCP 31 січня 1966 року та втратила чинність згідно з наказом Держжитлокомунгоспу № 56 від 13 грудня 1995 року.

Згідно з пунктами 4, 7 цієї Інструкції підлягали реєстрації всі будинки і домоволодіння, у тому числі належні громадянам на праві особистої власності, і здійснювалась вона на підставі документів, що встановлюють право власності (правовстановлюючих документів, перелік яких додано до вказаної Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 9 постанови від 04 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

Вказаною Інструкцією обов`язковою була реєстрація права власності на житлові будинки в органах БТІ лише у містах і селищах міського типу, однак не у сільській місцевості.

Згідно зі ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 43 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані: документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги; виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості є необов`язковим.

Вказані обставини свідчать про те, що спірне домоволодіння побудовано відповідно до діючого на час його будівництва законодавства та належним чином було зареєстровано органом місцевого самоврядування в погосподарській книзі.

Згідно з листом № 10-1387/0/4-12 від 27.09.2012 року «Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм законодавства про власність та спадкування» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ роз`яснив, що відповідно до статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-1V «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Відповідно до статті 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на придбане, побудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його придбання, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

За таких обставин, оскільки спадкодавцем ОСОБА_2 за життя було набуто право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , відповідно таке право власності на спірний житловий будинок набуто і спадкоємцями: ОСОБА_1 на 3/4 частини житлового будинку в порядку спадкуваня за заповітом; ОСОБА_3 - на 1/4 частини житлового будинку в порядку спадкування за законом.

Разом з тим, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 17.09.2003 року.

01 квітня 2016 року приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Хваста М.М. заведено спадкову справу № 14/2016 за померлою ОСОБА_3 .

Згідно з довідкою, виданою виконкомом Пацканівської сільської ради від 31.03.2016 року № 217, ОСОБА_3 заповіту в сільській раді не посвідчувала.

Відповідно до довідки, виданої виконкомом Пацканівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 09.02.2017 року № 131, на день смерті ОСОБА_3 разом із нею в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані та проживали члени сім`ї: дочка - ОСОБА_1 , 1970 р.н.; зять - ОСОБА_4 , 1967 р.н.; онука - ОСОБА_5 , 1992 р.н.

За таких обставин, у сили ч. 3 ст. 1268 ЦК України позивачка ОСОБА_1 спадщину за померлою ОСОБА_3 у встановлений законом строк прийняла, та є єдиним спадкоємцем першої черги за законом.

Листом приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу Хваста М.М. від 25.04.2016 року № 83/02-14 підтверджується, що інших спадкоємців, передбачених ст. 1241 ЦК України, немає.

Приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Хваста М.М. листом від 25.04.2016 року № 84/02-14 на звернення позивачки щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/4 частину житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відмовлено, оскільки не надано правовстановлюючий документ на 1/4 частину житлового будинку на ім`я померлої ОСОБА_3 та рекомендовано звернутися до суду.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що можливість отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі у позивачки відсутня, а тому його невизнане право підлягає захисту шляхом визнання за нею права приватної власності на 3/4 частини житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та права приватної власності на 1/4 частину житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами ч. 1 ст. 76, ч. ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, позовні вимоги позивачки, як такі, що є доведеними в судовому порядку, підлягають до задоволення повністю.

Керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 89, 141, 223, 258, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 16, 328, 1216, 1217, 1218, 1220, 1223, 1258, 1261, 1297 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Міщенко Ольга Олександрівна, до Пацканівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу Хваста Мар`яна Михайлівна, про встановлення факту родинного зв`язку та визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування - задовольнити повністю.

Встановити факт, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 є рідним батьком ОСОБА_1 та чоловіком ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на 3/4 частини житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на 1/4 частину житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Пацканівська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04349811, що знаходиться за адресою: с. Пацканьово, Ужгородський район, Закарпатська область, правонаступником якої є Середнянська селищна рада Ужгородського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04349923, що знаходиться за адресою: вул. Закарпатська, 63, смт. Середнє, Ужгородський район, Закарпатська область.

Третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу Хваста Мар`яна Михайлівна, що знаходиться за адресою: вул. Минайська, 40, м. Ужгород, Закарпатська область.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Повний текст рішення складено 21 квітня 2021 року.

Головуюча А.І. Сарай