Вирок № 96519167, 26.04.2021, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/715/21

Провадження № 1-кп/323/162/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.04.2021м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Фісун Н.В.

за участю секретаря

судового засідання: Мірошниченко А.О.

прокурора Щербини І.О.

представника

потерпілого Шкрьоби В.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020085310000159 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянин України, одружений, має на утриманні малолітню дитину, працює водієм у військовій частині А2110, освіта середня технічна, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

10.12.2020 в період часу з 01.30 годин до 03.00 годин ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з невстановленими особами матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, знаходячись по вул. Гоголя у м. Оріхів Запорізької області, неподалік кабельного колодязю № 3-685 та кабельного колодязю № 3-686 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, разом із вищевказаними особами шляхом злому люків кабельних колодязів, способом проникнення до підземної кабельної каналізації (сховища для зберігання кабелів діючих ліній зв`язку), вчинили крадіжку фрагменту телефонного кабелю ТППеп 100*2*0,4 довжиною 95 метрів вартістю 4363 грн. 35 коп., після чого залишили місце скоєння злочину та в подальшому розпорядилися викраденим майном на власний розсуд. Своїми злочинними діями спричинили ПАТ "Укртелеком" матеріальну шкоду на зазначену суму.

Крім того, 17.12.2020 близько 03.20 годин, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з невстановленими особами матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, діючи повторно, знаходячись між будинками № 91 та № 103 по вул. Гоголя у м. Оріхів Запорізької області, неподалік кабельних колодязів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, разом із вищевказаними особами шляхом пошкодження люків кабельних колодязів, способом проникнення до підземної кабельної каналізації (сховища для зберігання кабелів діючих ліній зв`язку), вчинили крадіжку фрагменту телефонного кабелю ТППеп 100*2*0,64 довжиною 113 метрів вартістю 13622 грн. 15 коп. та фрагменту телефонного кабелю ТППеп 100*2*0,4 довжиною 113 метрів вартістю 5190 грн. 09 коп., після чого залишили місце скоєння злочину та в подальшому розпорядилися викраденим майном на власний розсуд. Своїми злочинними діями спричинили ПАТ "Укртелеком" матеріальну шкоду на загальну суму 18 812 грн. 24 коп.

Цивільний позов по справі відсутній.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.185 ч.3 КК України визнав повністю та суду пояснив, що всі обставини кримінального правопорушення які вказані в обвинувальному акті він визнає повністю, суду пояснив, що він працював таксистом, 9.12.2020 року йому подзвонила людина та запропонувала попрацювати за містом, він погодився. До його автомобіля сіли дві людини та поїхали до м.Оріхова. Заїхали на одну із вулиць, він залишився в автомобілі, а вони пішли , повернулися через 40 хвилин, сіли до автомобіля та поїхали до люку, витягнули кабель та поїхали до м.Нікополь. Повторно здійснили крадіжку 17.12.2020 року , щиро розкаюється у скоєному.

Суд визнав недоцільним дослідження доказів відповідно до ст.349 ч.3 КПК України щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

При цьому суд враховує, що відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 27.02.1980 року (скарга № 6903/75) Девеер проти Бельгії (Deweer v. Belgium) держава та її судові органи зобов`язані забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних справ шляхом спрощеного та скороченого розгляду, і суд має перевірити, чи не був такий вибір зумовлений виключно бажанням завершити справу швидко, без участі повної судової процедури та не привертаючи уваги громадськості та засобів масової інформації, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів, заручившись підтримкою прокурора щодо отримання менш суворого покарання або взагалі звільнення від покарання за окремими епізодами справи.

Суд пересвідчився, що позиція обвинуваченого ОСОБА_1 щодо розгляду справи у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, є добровільною і не пов`язана з вищевказаними чинниками.

Таким чином, суд вважає вину ОСОБА_1 доведеною і кваліфікує його дії за ч.3 ст.185 КК України як викрадення чужого майна(крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує відповідно до ст.ст.65-67 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь тяжкості цього злочину, суд повинен виходити із усіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву та мети, способу і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали, тощо.

Відповідно до ст.66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставина, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.

Крім того, при обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до тяжкого злочину , обставини вчинення кримінального правопорушення, наслідки від вчиненого злочину, його відношення до вчиненого, визнання своєї вини, дані про його особу, те що раніше не судимий , не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, характеризується за місцем проживання та роботи виключно позитивно, має на утриманні малолітню дитину, до адміністративної відповідальності не притягувався, враховуючи думку прокурора та потерпілого щодо покарання і його виду, які прохали суд призначити покарання в межах санкції статті із застосуванням ст.ст.75,76 КК України. За таких обставин, суд вважає недоцільним призначити ОСОБА_1 відбування покарання у вигляді позбавлення волі та приходить до переконання про можливість його звільнення від відбування покарання з випробуванням у відповідності до ст. ст. 75, 76 КК України.

Судові витрати за проведення судової трасологічної експертизи становлять 4740,00 гривень, за проведення товарознавчої експертизи становлять -817,25 гривень.

Питання про речові докази у даному кримінальному провадженню вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 374 КПК України, суд ,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді 4(чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на два роки.

Згідно ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання; періодично з`являтися для реєстрації до органу з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судові витрати за проведення судової трасологічної експертизи у розмірі 4740,00 гривень, за проведення товарознавчої експертизи у розмірі -817,25 гривень.

Речові докази -

- гіпсовий зліпок сліду, взуття, напильник, дерев?яна палиця, зелена клейка стрічка, прозорі захисні окуляри, чохол чорного кольору із залізним ключем, двухсторонні ключі, садові ножиці, ліхтар, складний ніж, флеш накопичував, викрутка, тканеві перчатки, недопалок цигарки ,фрагмент золи які знаходиться у камері схову відділення поліції №4- знищити.

-фрагмент кабелю, фрагменти кабелю без оболочки, фрагмент полімерного кожуху в кількості 5-ти штук, фрагмент мідного кабелю багатожильного які знаходиться у камері схову відділення поліції №4- повернути потерпілому.

-відеозаписи долучені до матеріалів кримінального провадження залишити у справі.

-автомобіль Daewoo Lanos д/н НОМЕР_3 , який знаходиться в Оріхівському ВП повернути ОСОБА_2 та зняти з автомобіля арешт.

Заходи забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_1 під час судового розслідування застосовувалися у виді домашнього арешту до 2.03.2021 року.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Оріхівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст.394 Кримінального процесуального кодексу України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області: Н.В.Фісун