Постанова № 96518794, 09.04.2021, Василівський районний суд Запорізької області

311/562/21

3/311/337/2021

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.04.2021 м. Василівка

Суддя Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В., за участю захисника - адвоката Козаченко І.В., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал (протокол серії ОБ № 104271 від 30 січня 2021 року), який надійшов з відділення поліції № 2 Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Мала Білозерка Василівського району Запорізької області не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні немає, працюючого слюсарем-сантехніком ПрАТ «ЗЗРК», зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН – НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

30 січня 2021 року о 11 годині 30 хвилин, рухаючись по вулиці Першотравнева в селі Мала Білозерка Василівського району Запорізької області ОСОБА_1 керував автомобілем FORD ESCORT державний номерний знак НОМЕР_2 у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9 А Правил дорожнього руху України та своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП України, кваліфікуючими ознаками якого є: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, що знижує увагу та швидкість реакції.

В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою провину не визнав, проти фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, заперечував та суду пояснив, що 30 січня 2021 року він алкогольні напої не вживав та близько об 11-30 годині він поїхав на автомобілі FORD ESCORT держномер НОМЕР_2 до магазину, розташованому в селі Мала Білозерка та по ходу руху побачив, як з повороту вибіг працівник поліції та жезлом зупинив його автомобіль, при цьому, коли його автомобіль на вимогу працівника поліції зупинився, останній не представився та причину зупинки не пояснив. Коли він зупинив транспортний засіб, працівник поліції попросив підійти до старшого з метою пройти тест на алкоголь за допомогою приладу «Драгер», вказавши при цьому, що він відчуває запах алкоголю. Він погодився та продув у технічний прилад, який показав результат 0,47 проміле, з яким він був згодний, пояснивши при цьому працівнику поліції, що вчора 29.01.2021 року ввечері близько о 21 год. вжив 2,5 літрів пива. Та оскільки вважав себе таким, що не перебуває у стані алкогольного сп`яніння, та мав сумніви щодо результатів проведеного щодо нього тестування, тому виявив бажання пройти медичний огляд у лікарні. Після чого він разом з працівниками поліції на службовому автомобілі поїхали до Дніпрорудненьскої лікарні, де він пройшов медичний огляд та в подальшому тестування за допомогою приладу «Драгер», результат за яким показав 0,36 проміле алкоголю, з яким він був згодний. Потім працівник поліції склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, де він виклав свої письмові пояснення про те, що вживав вчора пиво в кількості 2,5 літри та потім працівники поліції довезли його до автомобіля, який він залишив на узбіччі в с.Мала Білозерка, мали намір на евакуаторі доставити автомобіль на штрафмайданчик, проте він попросив залишити автомобіль йому. Свою провину не визнає, вказує, що відеозапис подій відсутній, свідків під час його тестування на місці зупинки не було, крім того, прилад «Драгер», за допомогою якого проводили його тестування як на місці зупинки автомобіля, так і в лікарні, не сертифікований та не є спеціальним технічним засобом, дозволеним до застосування. Від керування транспортним засобом його не відсторонювали, так як він просив працівників поліції не ставити автомобіль на штрафмайданчик. Вважає себе не винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення та просить провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні захисник - адвокат Козаченко І.В. просить закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за підставами, наведеними у письмових заперечення, викладених в редакції від 09.03.2021 року.

Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, суд виходить з наступного.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.

Згідно з положеннями ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів.

Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона цього правопорушення виражається у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року №1452/735.

Положеннями п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно п.п.2,3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року №1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно з п.п.6,7 розділ 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного

чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року №1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом;

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, відповідно до ст.266 КУпАП.

Пунктами 1, 12 розділу 2 вказаної Інструкції також визначено, що за наявності ознак алкогольного сп`яніння, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі Порядок), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Таким чином, вищезазначені нормативні акти чітко визначають, коли у поліцейського виникає право проводити огляд на стан сп`яніння водія транспортного засобу, а саме у поліцейського мають бути підстави вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до положень вищевказаного Порядку огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем в закладі охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Форма акту огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів затверджена як додаток №2 до Інструкції.

Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння.

Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Таким чином, вищезазначені нормативні акти чітко визначають, коли у поліцейського виникає право проводити огляд на стан сп`яніння водія транспортного засобу, а саме у поліцейського мають бути підстави вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.

За змістом Закону підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення.

Згідно зі ст.252 КУпАП , оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.280 КупАП суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Повно та всебічно вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши в судовому засіданні пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Козаченко І.В., незважаючи на невизнання ОСОБА_1 , своєї вини у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, знайшла своє повне підтвердження у досліджених судом наступними доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 104271 від 30 січня 2021 року, в якому містяться письмові пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких останній не заперечував проти фактичних обставин, викладених у складеному протоколі та зазначав, що вчора випив 2,5 літри пива та керував автомобілем; роздруківкою результатів приладу алкотестера «DRAGER» від 30.01.2020 року, за результатами якого ОСОБА_1 30.01.2020 року о 11-34 годині перебував у стані алкогольного сп`яніння, результат тесту позитивний – 0,47 ‰ проміле алкоголю, висновком Комунального некомерційного підприємства «Дніпрорудненська багатопрофільна міська лікарня», складеного лікарем ОСОБА_3 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 30.01.2020 року №13, відповідно до якої ОСОБА_1 знаходиться в стані алкогольного сп`яніння, актом медичного огляду №13 від 30.01.2021 року, складеного лікарем Комунального некомерційного підприємства «Дніпрорудненська багатопрофільна міська лікарня», ОСОБА_3 о 12-10 год, відповідно до якого вбачається, що за результатами обстеження за допомогою приладу алкотестера «DRAGER» відносно ОСОБА_1 результат тесту позитивний, з показником - 0,36 ‰ проміле алкоголю, та з яким ОСОБА_1 був згодний; свідоцтвом про повірку вимірювальної техніки алкотестера «DRAGER», яке чинне до 27.07.2021 року; сертифікатом калібрування алкотестера «DRAGER-6510»; рапортом начальника СРПП ВП Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області від 30.01.2021 року ОСОБА_4 .

Враховуючи викладене, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними та ретельно дослідженими у справі доказами.

Доводи захисника про те, що відсутність свідків, які повинні були засвідчити проходження ОСОБА_1 тестування за допомогою алкотестера «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу, вказує на його невідповідність, суд вважає безпідставними, оскільки ОСОБА_1 , який сумніви щодо результатів проведеного щодо нього тестування на місці зупинки, в подальшому пройшов медичний огляд у Дніпрорудненській міській лікарні та з результатами якого був згодний та відповідно до положень ч.4 ст.266 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. У відповідності до вказаної норми, присутність двох свідків при огляді на стан сп`яніння в медичній установі не передбачено.

Також заперечення сторони захисту щодо нечинності алкотестера «DRAGER», за допомогою якого проводився медичний огляд ОСОБА_1 у лікарні, спростовуються витребуваними судом свідоцтвом про повірку вимірювальної техніки алкотестера «DRAGER», чинність якого встановлена до 27.07.2021 року, а також сертифікатом калібрування алкотестера «DRAGER-6510», копії яких містяться в матеріалах справи.

Посилання захисника, що протокол про адміністративне правопорушення є неналежним доказом у розумінні ст.251 КУпАП, є непереконливими. В наявному в матеріалах справи протоколі серії ОБ № 104271 від 30 січня 2021 року відносно ОСОБА_1 , 1994 року народження, в якому докладно викладено час, місце, суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, та інші необхідні відомості. Будь-які виправлення в протоколі відсутні. Також у вказаному протоколі зазначено, що стан алкогольного сп`яніння підтверджується оглядом на стан сп`яніння, який проводився у встановленому порядку та до матеріалів справи долучено висновок №13 від 30.01.2021 року,складений лікарем КНП «Дніпрорудненська багатопрофільна міська лікарня» Білик М.С.

При цьому суд зазначає, що будь-яких зауважень до протоколу від ОСОБА_1 під час його складання не надходило. Також не надходило від ОСОБА_1 будь-яких зауважень під час отримання висновку «Дніпрорудненська багатопрофільна міська лікарня» №13 від 30.01.2021 року. Таким чином, доводи сторони захисту про невідповідність Висновку №13 від 30.01.2021 року вимогам Закону та порушення при проведенні алкогольного дослідження ОСОБА_1 , є необґрунтованими.

Врахувавши всі обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, незважаючи на обрану ОСОБА_1 захисну позицію, його вина у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є доведеною та підтверджується сукупністю досліджених судом письмових доказів.

Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву.

Дослідивши у повному обсязі матеріали справи, аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Із врахуванням фактичних обставин справи, суд доходить до висновку про законність і обґрунтованість складеного щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення у зв`язку із порушенням ним п.2.9 «а» Правил дорожнього руху. Тому, цей протокол приймається судом як доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними та ретельно дослідженими у справі доказами.

Відповідно до ст.8 Конституції, в Україні визнається і діє принцип Верховенства права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 06 листопада 2008 року у справі «Ісмаїлов проти Росії», в пункті 31 зазначив, що принцип верховенства права – одне з підвалин демократичного суспільства – закріплений в усіх статтях Конвенції, чи було досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Згідно з пунктом 34 вказаного рішення, суд повинен проаналізувати, чи дотримали органи влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищатися від обвинувачення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За загальними правилами накладення стягнення за адміністративні правопорушення, викладеними у ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає та вважає, що судом були застосовані всі можливі заходи, передбачені законодавством, для забезпечення доказів у справі і їх витребуванні, враховуючи вимоги ст..6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Враховуючи викладене, суд вважає, що слід вирішити справу в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення та його особу, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

В силу ст.ст.34,35 КУпАП обставин, які б пом`якшували або обтяжували відповідальність, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги характер та обставини вчинення правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки, враховуючи особу правопорушника, його ставлення до скоєного та ті обставини, що ОСОБА_1 вчинив суспільно-небезпечне, грубе адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке відноситься до категорії підвищеної суспільної небезпечності. Крім того, згідно зазначених у протоколі даних ОСОБА_1 на теперішній час офіційно працевлаштований, займається суспільно-корисною, має регулярний доход та постійне джерело прибутку, раніше до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не притягувався та враховуючи його молодий вік, сімейний та матеріальний стан, відсутність стійких соціальних зв`язку: ОСОБА_1 не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей немає, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , його ставлення до скоєного, який свою провину не визнав, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що передбачено санкцією ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, що передбачено санкцією ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.31, 33, 40-1, 130 ч.1, 276, 279, 280, 283 КУпАП, суддя –

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати ОСОБА_2 адміністративному стягненню у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі - 10200,00 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в сумі – 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок (Отримувач коштів - Отримувач коштів ГУК у м.Києві / м.Київ / 22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача №UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106).

Адміністративний штраф сплачувати: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі) ЗАПОРIЗЬКА ОБЛАСТЬ/ М.ЗАПОРIЖЖЯ ГУК у Зап. Обл. / Запорізька обл. / 21081300 37941997 Казначейство України (ел. адм. подат.) UA708999980313000149000008001, 2108130.

Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подаються до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд. Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО