Ухвала суду № 96518152, 21.04.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/3909/21

провадження 1-кп/243/607/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2021 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Мірошниченко Л.Є.

За участю

секретаря судового засідання Мірошниченко В.В.

прокурора Кузнецової К.В.

потерпілої ОСОБА_1

особи, яка вчинила

суспільно небезпечне діяння ОСОБА_2

законного представника особи,

яка вчинила суспільно небезпечне діяння ОСОБА_3

захисника адвоката Врублевського В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 7, клопотання у кримінальному провадженні, що внесене до ЄРДР за №12021052510000229 від 04.03.2021 року, про застосування примусових заходів медичного характеру, відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янська Донецької області, громадянина України, інваліда І групи, не одруженого, раніше не судимого, такого, що не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , -

у скоєнні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст. 126-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До Слов`янського міськрайонного суду надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021052510000229 від 04.03.2021 року відносно ОСОБА_2 , у скоєнні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст. 126-1 КК України.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 , протягом тривалого проміжку часу спільно проживає з ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 . Останні між собою пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, тобто ОСОБА_2 перебуває з ОСОБА_1 у сімейних відносинах.

Під час сумісного проживання ОСОБА_2 вчиняє по відношенню своєї співмешканки ОСОБА_1 домашнє насильство, що виражається у систематичному висловлюванні на адресу останньої, образ грубою нецензурною лайкою, залякувань, таким чином, ОСОБА_2 застосовує психологічне насильство, своєю поведінкою по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_1 , чим завдає їй психологічні страждання, у зв`язку із чим відносно ОСОБА_2 Слов`янським міськрайонним судом Донецької області від 05.02.2021 року винесено шість постанов про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також шість постанов від 08.02.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Однак, ОСОБА_2 незважаючи на те, що за вчинення вказаних дій, його притягнуто до адміністративної відповідальності, продовжував свої систематичні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства стосовно своєї співмешканки ОСОБА_1

Так, 03.03.2021 року ОСОБА_2 спільно зі своєю співмешканкою ОСОБА_1 знаходились за адресою: АДРЕСА_2 . Після чого, в зазначений день, 03.03.2021 року близько о 11 годині 00 хвилин ОСОБА_2 знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, в зазначеному місці, перебуваючи в стані неосудності, грубо виражався на адресу своєї співмешканки ОСОБА_1 нецензурною лайкою, ображав її, залякував, чим принижував її гідність, спричиняв психічний дискомфорт, зумовивши інтенсивні психічні страждання своєю поведінкою, тим самим завдав їй психологічну травму.

Крім цього, 04.03.2021 року ОСОБА_2 спільно зі своєю співмешканкою ОСОБА_1 знаходились за адресою: АДРЕСА_2 . Після чого, в зазначений день, 04.03.2021 року близько о 12 годині 00 хвилин ОСОБА_2 знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, в зазначеному місці, перебуваючи в стані неосудності, грубо виражався на адресу своєї співмешканки ОСОБА_1 нецензурною лайкою, ображав її, залякував, чим принижував її гідність, спричиняв психічний дискомфорт, зумовивши інтенсивні психічні страждання своєю поведінкою, тим самим завдав їй психологічну травму.

Крім цього, 05.03.2021 року ОСОБА_2 спільно зі своєю співмешканкою ОСОБА_1 знаходились за адресою: АДРЕСА_2 . Після чого, в зазначений день, 05.03.2021 року близько о 10 годині 00 хвилин ОСОБА_2 знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, в зазначеному місці, перебуваючи в стані неосудності, грубо виражався на адресу своєї співмешканки ОСОБА_1 нецензурною лайкою, ображав її, залякував, чим принижував її гідність, спричиняв психічний дискомфорт, зумовивши інтенсивні психічні страждання своєю поведінкою, тим самим завдав їй психологічну травму.

Крім цього, 09.03.2021 року ОСОБА_2 спільно зі своєю співмешканкою ОСОБА_1 знаходились за адресою: АДРЕСА_2 . Після чого, в зазначений день, 09.03.2021 року близько о 11 годині 00 хвилин ОСОБА_2 знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, в зазначеному місці, перебуваючи в стані неосудності, грубо виражався на адресу своєї співмешканки ОСОБА_1 нецензурною лайкою, ображав її, залякував, чим принижував її гідність, спричиняв психічний дискомфорт, зумовивши інтенсивні психічні страждання своєю поведінкою, тим самим завдав їй психологічну травму.

Крім цього, 10.03.2021 року ОСОБА_2 спільно зі своєю співмешканкою ОСОБА_1 знаходились за адресою: АДРЕСА_2 . Після чого, в зазначений день, 10.03.2021 року близько о 12 годині 00 хвилин ОСОБА_2 знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, в зазначеному місці, перебуваючи в стані неосудності, грубо виражався на адресу своєї співмешканки ОСОБА_1 нецензурною лайкою, ображав її, залякував, чим принижував її гідність, спричиняв психічний дискомфорт, зумовивши інтенсивні психічні страждання своєю поведінкою, тим самим завдав їй психологічну травму.

Крім цього, 11.03.2021 року ОСОБА_2 спільно зі своєю співмешканкою ОСОБА_1 знаходились за адресою: АДРЕСА_2 . Після чого, в зазначений день, 11.03.2021 року близько о 13 годині 00 хвилин ОСОБА_2 знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, в зазначеному місці, перебуваючи в стані неосудності, грубо виражався на адресу своєї співмешканки ОСОБА_1 нецензурною лайкою, ображав її, залякував, чим принижував її гідність, спричиняв психічний дискомфорт, зумовивши інтенсивні психічні страждання своєю поведінкою, тим самим завдав їй психологічну травму.

В результаті вчинення ОСОБА_2 вказаних, систематичних дій, спрямованих на вчинення психологічного насильства, відповідно до висновку судово-психологічної експертизи у ОСОБА_1 існують підстави для констатації надлишкових перешкод, які створилися у її життєдіяльності внаслідок дій ОСОБА_2 , які зумовили порушення звичного стереотипу її життєдіяльності, завдали утиску фундаментальним особистим цінностям та потребам підекспертної в особистому благополуччі та дитячому благополуччі, в продуктивній життєдіяльності.

З урахуванням індивідуально-психологічних особливостей особистості ОСОБА_1 , ситуація, що досліджується за справою, є для неї суттєво психотравмуючою (стресогенною), що безпосередньо викликає психічний дискомфорт, зумовивши тривалі та інтенсивні фізичні й психічні страждання, які існують до даного часу. Внаслідок дій ОСОБА_2 у ОСОБА_1 мають місце тривалі, інтенсивні й негативні за своїми проявами фізичні та психічні (моральні) страждання, зміст яких локалізований у межах дослідженої ситуації.

В судовому засіданні, особа стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_2 підтвердив обставини викладені у клопотанні, зазначив, що він перебуває у сімейних відносинах з ОСОБА_1 , з якою проживає за адресою: АДРЕСА_2 . У березні місяці, а саме 03,04,05,09,10,11, в денний час, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, за місцем мешкання він грубо виражався на адресу ОСОБА_1 нецензурною лайкою, ображав, залякував її принижував її гідність, спричиняв психічний дискомфорт. Крім того, зазначив, що раніше неодноразово вже притягувався до адміністративної відповідальності за сімейне насильство у сім`ї відносно ОСОБА_1 , у лютому 2021 року.

В судовому засіданні прокурор підтримала вказане клопотання та просила його задовольнити відповідно до ст. 94 КК України та з урахуванням думки представника потерпілого.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечувала проти застосування до ОСОБА_2 примусових заходів медичного характеру.

Захисник Врублевський В.В. та законний представник ОСОБА_3 в судовому засіданні просили застосувати до ОСОБА_2 примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Причетність ОСОБА_2 до вчинення суспільно-небезпечного діяння підтверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

Так, згідно до висновку судово-психологічної експертизи №1413-1414 від 17.03.2021 року, вбачається, що у ОСОБА_1 існують підстави для констатації надлишкових перешкод, які створилися у її життєдіяльності внаслідок дій ОСОБА_2 , які зумовили порушення звичного стереотипу її життєдіяльності, завдали утиску фундаментальним особистим цінностям та потребам підекспертної в особистому благополуччі та дитячому благополуччі, в продуктивній життєдіяльності. З урахуванням індивідуально-психологічних особливостей особистості ОСОБА_1 , ситуація, що досліджується за справою, є для неї суттєво психотравмуючою (стресогенною), що безпосередньо викликає психічний дискомфорт, зумовивши тривалі та інтенсивні фізичні й психічні страждання, які існують до даного часу. Внаслідок дій ОСОБА_2 у ОСОБА_1 мають місце тривалі, інтенсивні й негативні за своїми проявами фізичні та психічні (моральні) страждання, зміст яких локалізований у межах дослідженої ситуації.

У відповідність до постанов судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності:

-від 05.02.2021 року за ч.1 ст. 173-2 КУпАП до штрафу у розмірі 170 грн. 00 коп.;

-від 08.02.2021 року за ч.1 ст. 173-2 КУпАП до штрафу у розмірі 340 грн. 00 коп.;

-від 08.02.2021 року за ч.2 ст. 173-2 КУпАП до штрафу у розмірі 340 грн. 00 коп.;

-від 26.02.2021 року за ч.2 ст. 173-2 КУпАП до штрафу у розмірі 340 грн. 00 коп.

З висновку судово-психіатричної експертизи №156 від 26.03.2021 року, що проведений відділенням АСПЕ КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янськ», вбачається, що ОСОБА_2 , 1985 року народження, в період часу, відповідний інкримінованому діянню, хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом душевної діяльності, слабоумством, не страждав. Виявляв ознаки помірної розумової відсталості, ускладнені психічними ми та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності. Не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_2 в період часу, відповідний інкримінованого діяння, не знаходився в тимчасово - хворобливому стані. В даний час ОСОБА_2 хронічним психічним захворюванням не страждає, не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Аналізуючи вищезазначені докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що ОСОБА_2 своїми діями скоїв суспільно-небезпечне діяння що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Законом України про кримінальну відповідальність, а саме домашнє насильство, тобто систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань потерпілої особи, кримінальна відповідальність за яке настає за ст. 126-1 КК України, в той же час, ОСОБА_2 на момент скоєння кримінального правопорушення перебував у стані неосудності, тобто не є суб`єктом вказаного кримінального правопорушення.

Як передбачено частиною 1 статті 18 КК України, суб`єктом злочину є фізична осудна особа.

Згідно до частин 1,2 ст.19 КК України, осудною вважається особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії / бездіяльність / і керувати ними. Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії / бездіяльність / внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Частиною 2 статті 513 КПК України, передбачено, що визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Відповідно до ст.ст. 92, 93 КК України, примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціалізований лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчинення нею суспільно небезпечних діянь. Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані, зокрема, до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.

Дані про особу ОСОБА_2 раніше не судимий, інвалід І групи з дитинства, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-психіатра з 1992 року по теперішній час з діагнозом: "Помірна розумова відсталість, з мінімальними поведінковими порушеннями". За місцем мешкання характеризується посередньо.

З урахуванням наведеного, судом встановлено, що ОСОБА_2 вчинив суспільно небезпечне діяння, та на момент його вчинення він перебував в стані неосудності і внаслідок психічних розладів не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. На даний час ОСОБА_2 також не може усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, тому не підлягає кримінальній відповідальності.

Вирішуючи питання щодо виду примусового заходу медичного характеру, який необхідно застосувати до ОСОБА_2 , суд виходиться з наступного.

Так, відповідно до абз.1 п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 "Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування", від 03.06.2005 року, коло осіб, щодо яких можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру, визначено у ст. 93 КК України, а вичерпний перелік видів цих заходів у ст. 94 цього Кодексу.

Відповідно до п. 15 зазначеної постанови - для об`єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб (ч.1 ст. 94 КК України), суд має спочатку з`ясувати думку експертів-психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру.

Згідно до ч.2 ст. 94 КК України, надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров`я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.

Отже висновок експерта носить рекомендаційний характер та враховується судом в сукупності із характером та тяжкістю вчиненого суспільного небезпечного діяння при визначені виду примусового заходу медичного характеру.

Суд, вважає, що метою примусових заходів медичного характеру є не тільки обов`язкове лікування особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, але й запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь (ст. 92 КПК України). Для досягнення цієї мети суд має визначити конкретний вид примусового заходу, враховуючи всі передбачені ст. 94 КК України критерії в їх сукупності.

Частиною 2 ст. 292 КПК України передбачено, що клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, зокрема, має містити інформацію про примусовий захід медичного характеру, який пропонується застосувати.

Зазначена інформація не є обов`язковою для суду. Вона має рекомендаційний характер і лише суд, ураховуючи характер і тяжкість захворювання, тяжкість вчиненого діяння, ступінь небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, застосовує певний вид примусового заходу.

Відповідно до положень п. 5 ч.1 ст. 513 КПК України, під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з`ясовує чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.

У зв`язку з вищенаведеним, суд вважає, що ОСОБА_2 дійсно не може керувати своїми діями та на теперішній час потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Відповідно до ст. 124 КПК України, процесуальні витрати стягуються з обвинуваченого лише у разі ухвалення обвинувального вироку. Стягнення процесуальних витрат при застосуванні примусових заходів медичного характеру нормами чинного КПК України не передбачені.

Цивільний позов не заявлявся. Речові докази за провадженням відсутні

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.18,19,92-94 КК України, ст.512-513 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_2 щодо вчинення суспільно-небезпечного діяння за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12021052510000229 від 04.03.2021 року - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Запобіжний захід, відповідно до видів, передбачених ст. 131 КПК України - не обирався.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Донецького апеляційного суду через Слов`янській міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складений 21.04.2021 року.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Л.Є. Мірошниченко