
Справа № 428/6336/20
Провадження № 2/645/335/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2021 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого - судді Горпинич О.В..,
за участю секретаря Проневич Д.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача Семенова С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у місті Харкові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМОН-РА» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, яким просить визнати протиправними та скасувати наказ ТОВ «Амон-Ра» від 24.04.2020 року про його звільнення, поновити на посаді адміністратора, стягнути з підприємства відповідача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, та на відшкодування моральної шкоди 50000 грн., судові витрати. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 05.02.2019 року він працював в ТОВ «Амон-Ра» на посаді адміністратора, у зв`язку з прийняттям рішення про укладення контракту із Збройними Силами України на проходження військової служби, позивач був відсутній на роботі, починаючи з 12.05.2020 року, з поважних причин, оскільки перебував на військовій службі в ЗС України за контрактом, та уклавши контракт користується гарантією збереження за ним місця роботи, посади і середнього заробітку. Підприємство відповідача минулою датою, а саме: 24.04.2020 року звільнило його із займаної посади на підставі п.4 ст.40 КЗпП України, безпідставно та з порушенням процедури розгляду і накладення дисциплінарного стягнення. Процедура розгляду і накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення була порушена, оскільки була проведена без нього, пояснення у нього ніхто не отримав, з наказом про звільнення та з наказом про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення його ніхто не ознайомив і копію не видав. При цьому, щодо одного й того самого порушення трудової дисципліни до нього застосовано дві санкції, що порушує Конституцію України. З огляду на це, він підлягає поновленню на роботі та на його користь підприємство відповідача повинно сплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу. Підприємство відповідача в період з 18 березня по 11 травня 2020 року перебувало на карантині, і відповідно всі працівники підприємства відповідача також знаходились у платних та безоплатних відпустках. Зокрема, позивач в період з 18.03.2020 року по 03.04.2020 року та з 04.04.2020 року по 12.05.2020 року перебував в безоплатній відпустці за власним бажанням у зв`язку із карантином. На початку квітня 2020 року, позивач виявив бажання проходити військову службу за контрактом у Збройних Силах України, для чого прийшов до Рубіжанського-Кремінського об`єднаного міського військового комісаріату. 12.05.2020 року позивач призваний на військову службу за контрактом до військової частини А1314, про що листом від 12.05.2020 року № 3/230 письмово повідомлено підприємство відповідача. 12.05.2020 року та 13.05.2020 року позивач спілкувався за допомогою мобільного зв`язку із представниками відповідача - головним бухгалтером та директором, який повідомляв про призов до ЗСУ. 13.05.2020 року відповідач, в особі свого представника, звертався до Немишлянського РВК м. Харкові до підполковника Бугайова із усним запитом про дійсність призову позивача до ЗСУ. Підполковник Бугайов підтвердив факт проходження військової служби в ЗСУ позивача. В травні 2020 року відповідачем відраховувалися аліменти із заробітної плати позивача. 10.06.2020 року відповідачем направлено адвокатський запит до Рубіжансько-Кремінського об`єднаного військового комісаріату про визначення подальших дій відносно позивача щодо порядку проходження останнім військової служби. 10.06.2020 року виплата заробітної плати зупинена. Позивачу, 18.06.2020 року стало відомо з даних в реєстрах ПФУ про те, що він нібито звільнений із підприємства з 24.04.2020 року минулою датою, однак, до теперішнього часу, ані трудова книжка, ані наказ про звільнення позивачу не надавалися. Одразу відзначає, що зміст цього наказу не містить будь-яких відомостей про те, що хоча б один день з тих, що були визнані прогулами, був визнаний директором підприємства такими, що має місце без поважних причин з наведенням відповідних мотивів. Не міститься у наказі будь-яких даних про те, що ним при обранні виду стягнення було враховано і оцінено ступень тяжкості вчиненого позивачем проступку, наявність чи відсутність заподіяної шкоди підприємству, і попередню його роботу, як працівника. Також в позові зазначалося, що гарантіями захисту від незаконного звільнення, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, в силу положень ст.ст. 40, 43, 139, 147-149 КЗпП України, є виключений перелік випадків коли трудовий договір може бути розірваний; необхідність отримання у певних випадках попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на розірвання трудового договору, який повинен дотриматися порядку розгляду цього питання; власник або уповноважений ним орган повинен дотриматися підстав, строків і процедури накладення такого дисциплінарного стягнення, як звільнення працівника. Відповідач звільнив позивача на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України, за прогули без поважних причин. Відповідно до положень п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірваний у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, при цьому позивачу ніхто не телефонував, не розшукував. В позові вказувалося, що звістка про звільнення стала для позивача несподіванкою, оскільки позивач втратив роботу із негативним резюме - виявлення невідповідності займаній посаді під час випробування; у зв`язку з новиною про звільнення позивач важко переживає; це відображається в родинних стосунках, та в стосунках із своїм звичайним оточенням, позивач став неспокійним, дратівливим. У нього погіршився сон, апетит, порушився режим звичайного життя; позивач змушений замість плідної праці, витрачати час та гроші на юридичні консультації, в подальшому відвідувати судові засідання. Все це вносить дисгармонію у сімейне життя, порушуватиме звичайний режим перебування в суспільстві. Позивач вважає, що у разі встановлення судом факту незаконного звільнення позивача, яке призвело до порушення права на працю, вже буде достатнім доказом того, що позивачу було завдано моральної шкоди, що призвело до втрати нормальних життєвих зв`язків, докладання додаткових зусиль в організації свого життя через незаконне звільнення та погіршення гармонійних відносин у сімейних стосунках.
На підставі викладеного до суду було подано відповідний позов.
Ухвалою судді Сєверодонецького міського суду Луганської області від 07.08.2020 року передано вищевказану цивільну справу до Фрунзенського районного суду м. Харкова для розгляду за підсудністю.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2020 року визначено головуючого суддю - Горпинич О.В..
Ухвалою судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 08.09.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
Ухвалою судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06.10.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 20.10.2020 року на 15 год. 00 хв.
16.10.2020 року ухвалою судді Фрунзенського районного суду м. Харкова задоволено клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
20.10.2020 року на адресу Фрунзенського районного суду м. Харкова надійшла заява представника позивача, згідно якої він просив відкласти розгляд справи, у зв`язку із неможливістю своєчасного прибуття до судового засідання. Також надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з застосуванням системи «EASYCOM».
Розгляд справи відкладено на 17.11.2020 року на 11 год. 00 хв.
У зв`язку з із заявою представника позивача від 12.11.2020 року про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 15.12.2020 року на 11 год. 00 хв..
15.12.2020 року від представника позивача надійшла заява, якою він просив відкласти судове засідання, призначене на 15.12.2020 року на 11 год. 00 хв., у зв`язку з чим, розгляд справи відкладено на 12.01.2021 року на 10 год. 00 хв..
В судовому засіданні від 12.01.2021 року представником підприємства відповідача Семеновим С.В. заявлено клопотання про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи, оскільки договір про надання правової допомоги саме з ним ТОВ «Амон-Ра» було укладено 11.01.2021 року. Розгляд справи відкладено на 01.02.2021 року на 10 год. 00 хв..
Представником позивача було подано клопотання про витребування доказів, а також клопотання про допит свідків.
Ухвалою суду від 05.02.2021 року клопотання про витребування доказів задоволено. А також частково задоволено клопотання про виклик свідків - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ..
03.03.2021 року справа слухалася, оголошено перерву до 01.04.2021 року до 14 год. 30 хв..
01.04.2021 року справа слухалась, оголошено перерву до 08.04.2021 року до 15 год. 00 хв., за клопотанням представника позивача, у зв`язку з необхідністю бути в іншому судовому засіданні при розгляді кримінальної справи.
Необхідно врахувати, що раніше на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якої представника ТОВ «Амон-Ра» просили позовну заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення.
У відзиві зазначалося, що 05.02.2019 року позивач був прийнятий на посаду адміністратора Торгівельного Центру «Велта Сіті» ТОВ «Амон-Ра» з окладом згідно штатного розкладу. Позивач був ознайомлений з посадовими обов`язками адміністратора Торгівельного центру, в яких зазначалося, що він повинен знати постанови, розпорядження, накази та інші нормативні документи, режим їх роботи. З метою належного та вчасного доведення розпоряджень, наказів, графіків, в тому числі наказів про затвердження графіків роботи працівників ТЦ «Велта Сіті» та безпосередньо самих графіків роботи на кожен місяць працівників на «Дошці інформації», яка розташована біля поста адміністратора ТЦ «Велта Сіті», оприлюднювалися накази, розпорядження та графіки роботи на кожен місяць працівників ТЦ «Велта Сіті». Оприлюднення графіків роботи працівників ТЦ «Велта Сіті» здійснювалось наступним чином: графік роботи працівників ТЦ «Велта Сіті» на перший квартал 2020 року був оприлюднений на дошці інформації 15.12.2019 року, що підтверджується змістом п.2 Наказу від 05.12.2019 року № 18; графік роботи працівників ТЦ «Велта Сіті» на другий, третій та четвертий квартал 2020 року були оприлюднені відповідно 10.03.2020 року, 15.06.2020 року та 15.09.2020 року, що підтверджується змістом п.3 Наказу від 05.11.2019 року № 18, тощо. Графік роботи на січень, лютий та березень місяці 2020 року були затверджені Наказом Генерального директора ТОВ «Амон-Ра» від 05.11.2020 року № 22 та відповідно до вказівки у п.3 цього Наказу затверджені графіки роботи на січень, лютий та березень 2020 року та були оприлюднені на Дошці інформації. 10.03.2020 року Наказом генерального директора ТОВ «Амон-Ра» від 10.03.2020 року № 3 Про затвердження графіків роботи були затверджені графіки роботи працівників ТЦ «Велта Сіті» на квітень, травень та червень місяці 2020 року. Оскільки у березні місяці 2020 року на території України було запроваджено заходи щодо запобігання поширення коронавірусної хвороби COVID-19 Наказом генерального директора ТОВ «Амон-Ра» від 12.03.2020 року № 3 Про роботу під час карантину у відповідності до вимог законодавства встановлені та введені відповідні попереджувальні заходи, які запроваджені по ТЦ «Велта Сіті» у зв`язку з пандемією коронавірусної хвороби та унеможливленням захворюванням за пропозицією працівників ТЦ «Велта Сіті» Наказом генерального директора ТОВ «Амон-Ра» від 12.03.2020 року № 5 Про зміни графіку роботи під час карантину були внесені зміни в графік роботи працівників з 18.03.2020 року по 03.04.2020 року. Внесені зміни до графіку роботи працівників ТЦ «Велта Сіті» на період з 18.03.2020 року по 03.04.2020 року були оприлюднені у відповідності до п.4 Наказу генерального директора ТОВ «Амон-Ра» від 12.03.2020 року № 3 Про зміни графіку роботи під час карантину. З 04.04.2020 року працівники ТЦ «Велта Сіті» повинні були приступити до роботи у відповідності до затвердженого Графіку роботи за квітень 2020 року, що підтверджується змістом п. 1 Наказу Генерального директора ТОВ «Амон-Ра» від 12.03.2020 року № 4 Про роботу під час карантину. 18.03.2020 року працівники ТЦ «Велта-Сіті» - ОСОБА_6 , ОСОБА_1 ОСОБА_7 та головний бухгалтер ТОВ «Амон-Ра» ОСОБА_8 подали заяви з проханням надати відпустку без збереження заробітної плати з 18.03.2020 року по 03.04.2020 року. Відповідно до Графіку виходу на роботу адміністраторів ТОВ «Амон-Ра» ТЦ «Велта Сіті», затвердженого Наказом генерального директора ТОВ «Амон-Ра» від 10.03.2020 року № 3 Про затвердження графіків, роботи були затверджені графіки роботи працівників ТЦ «Велта Сіті» на квітень, травень та червень місяці 2020 року. Позивач повинен був вийти та приступити до роботи 06.04.2020 року. Позивач нехтуючи встановленим графіком роботи, 06.04.2020 року на роботу не вийшов, не дзвонив та не попереджав про обставини невиходу на роботу, на дзвінки головного бухгалтера ТОВ «Амон-Ра» не відповідав. У зв`язку із зазначеним ТЦ «Велта Сіті» був зачинений майже на 10 годин та орендарі приміщень ТЦ «Велта Сіті» були позбавлені можливості вчасно потрапити до власних приміщень, товарів, матеріальних цінностей. Не було вчасно здійснене прибирання та дезінфекція приміщень ТЦ «Велта Сіті» та приміщень, що орендувалися. В результаті зазначеної події склались негативні відносини між орендарями приміщень ТЦ «Велта Сіті» та керівником ТЦ «Велта Сіті» ТОВ «Амон-Ра» та був підірваний авторитет та нормальні ділові зв`язки ТОВ «Амон-Ра». Позивач продовжуючи порушувати трудову дисципліну та приписи графіку виходу на роботу, 07.04.2020 року також не вийшов на роботу, на телефонні дзвінки головного бухгалтера ТОВ «Амон-Ра» не відповідав. З метою встановлення об`єктивних обставин невиходу позивача на роботу 06 та 07 квітня 2020 року Наказом генерального директора ТОВ «Амон-Ра» від 08.04.2020 року № 11 Про розгляд відсутності на робочому місці, на головного бухгалтера ТОВ «Амон-Ра» на ОСОБА_8 покладено обов`язок встановити причини та обставини відсутності позивача на робочому місці. З метою недопущення в подальшому порушень трудової дисципліни вирішено 10.04.2020 року о 10 год. 00 хв. провести загальні збори трудового колективу ТЦ «Велта Сіті» ТОВ «Амон-Ра» куди запросити позивача для вирішення питання щодо унеможливлення ним в подальшому порушувати трудову дисципліну, зазначене підтверджується змістом п.1 Наказу генерального директора ТОВ «Амон-Ра» від 08.04.2020 року № 11. 10.04.2020 року відбулось засідання загальних зборів трудового колективу ТЦ «Велта Сіті» ТОВ «Амон-Ра», але у зв`язку з відсутністю позивача було вирішено перенести засідання зборів на 24.04.2020року на 10 год. 30 хв. та викликати позивача. З 10.04.2020 року по 24.04.2020 року позивач на робочому місці не з`явився, на телефонні дзвінки не відповідав, під час відвідування його за місцем проживання двері ніхто не відкривав. Згідно вимог Наказу генерального директора ТОВ «Амон-Ра» від 10.04.2020 року № 12 Про проведення службового розслідування комісія провела службове розслідування щодо факту відсутності позивача на роботі та на робочому місці та встановила наступне - позивач повинен був приступити до роботи 06.04.2020 року, але з 06.04.2020 року по 24.04.2020 року на роботу не виходив, з питань надання йому відпустки, вихідних не звертався, на телефонні дзвінки не відповідав, при відвідуванні за місцнм реєстрації та ймовірному проживанню ніхто двері не відчинив, зазначене підтверджується змістом висновку проведення службового розслідування по факту відсутності адміністратора ТЦ «Велта Сіті» ТОВ «Амон-Ра» ОСОБА_1 на роботі без поважних причин від 24.04.2020 року, затвердженого генеральним директором ТОВ «Амон-Ра». 24.04.2020 року відбулося засідання загальних зборів трудового колективу ТЦ «Велта Сіті» ТОВ «Амон-Ра», на яке позивач не з`явився. Рішення трудового колективу ТЦ «Велта Сіті» було запропоновано керівництву ТОВ «Амон-Ра» звільнити позивача за прогул. Зазначене підтверджується змістом Протоколу засідання загальних зборів трудового колективу ТЦ «Велта Сіті» ТОВ «Амон-Ра» від 24.04.2020 року № 2. Враховуючи пропозицію трудового колективу Наказом генерального директора ТОВ «Амон-Ра» від 24.04.2020 року № 13 Про звільнення ОСОБА_1 , позивач 24.04.2020 року був звільнений з роботи за прогул, відповідно до приписів п. 4 ст. 40 КЗпП. Зазначеним Наказом встановлено нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2020 рік. Представник відповідача зазначає, що головним бухгалтером ТОВ «Амон-Ра» було допущено невчасне заповнення та надсилання трудової книжки позивачу 10.05.2020 року. В зв`язку із зазначеною обставиною відповідач нарахував та виплатив позивачу середній заробіток за травень місяць 2020 року з утримання усіх податків та аліментів.
05.01.2021 року надійшов відзив, в якому містилося прохання про поновлення строку на подачу відзиву, а також зазналося про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без задоволення, а також було надано окреме клопотання про поновлення строку на подачу відзиву. В обґрунтування клопотання зазначалося, що представник підприємства відповідача, як адвокат, тільки 11.01.2021 року уклав з відповідачем ТОВ «Амон-Ра» договір про надання правової (правничої) допомоги. В якості представника відповідача він ознайомився з ухвалою про відкриття провадження, позовом та додатками 12.01.2021 року. В обґрунтування відзиву представник відповідача вказував, що у позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що був відсутній на робочому місці, починаючи з 12.05.2020 року, оскільки з цієї дати перебував на військовій службі у Збройних Силах України за укладеним контрактом, у зв`язку з чим на нього розповсюджується гарантія збереження за ним місця роботи, посади і середнього заробітку. При цьому, відповідно до позовної заяви, ОСОБА_1 нібито звільнений з займаної посади адміністратора ТОВ «Амон-Ра» минулою датою, коли він вже перебував на військовій службі. Такі твердження позивача не відповідають дійсності та суперечать фактичним обставинам. Так, 05.02.2019 року позивач був прийнятий на посаду адміністратора Торгівельного Центру «Велта Сіті» ТОВ «Амон-Ра». Підприємством відповідача встановлено доведення наказів про затвердження графіків роботи працівників ТЦ «Велта Сіті» шляхом оприлюднення на «Дошці інформації», яка розташована біля поста адміністратора ТЦ «Велта Сіті». Оскільки у березні 2020 року на території України було запроваджено заходи щодо запобігання поширення коронавірусної хвороби COVID - 19 Наказом генерального директора ТОВ «Амон-Ра» від 12.03.2020 року № 4 Про роботу під час карантину у відповідності до вимог законодавства встановлені та введені відповідні попереджувальні заходи щодо роботи підприємства та орендарів приміщень по ТЦ «Велта Сіті». Наказом генерального директора ТОВ «Амон-Ра» від 12.03.2020 року № 5 «Про зміни графіку роботи від час карантину» були внесені зміни в графік роботи працівників з 18.03.2010 року по 03.04.2020 року, які оприлюднені у відповідності до п.4 Наказу Генерального директора ТОВ «Амон-Ра». Починаючи з 04.04.2020 року, працівники ТЦ «Велта Сіті», в тому числі ОСОБА_1 повинні були приступити до роботи у відповідності до затвердженого Графіку роботи за квітень 2020 року. Але позивач, починаючи з 06.04.2020 року, на роботу не вийшов. При цьому позивач не телефонував та не попереджав про обставини невиходу на роботу, на дзвінки головного бухгалтера ТОВ «Амон-Ра» не відповідав. 24.04.2020 року відбулися засідання загальних зборів трудового колективу ТЦ «Велта Сіті» ТОВ «Амон-Ра» на які позивач не з`явився. Рішенням трудового колективу ТЦ «Велта Сіті» було запропоновано керівництву ТОВ «Амон-Ра» звільнити позивача за прогул. Наказом генерального директора ТОВ «Амон-Ра» від 24.04.2020 року № 13 позивач був звільнений за прогул, відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП. Зазначеним Наказом встановлено нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2020 рік. Трудову книжку вислати за місцем реєстрації позивача. Також у відзиві зазначалося, що головним бухгалтером ТОВ «Амон-Ра» було допущено невчасне заповнення та надсилання трудової книжки позивача, 10.05.2020 року. У зв`язку із зазначеною обставиною відповідач нарахував та виплатив позивачу середній заробіток за травень місць 2020 року з утримання усіх податків та аліментів. Також зазначалося, що допущені позивачем порушення трудового законодавства так і звільнення його з займаної посади, відбулись раніше, ніж позивач уклав контракт зі Збройними Силами України. Позивач вказував, що написав заяву про відпустку з 04.04.2020 року по 11.05.2020 року, проте позивач написав лише заяву, в якій просив надати йому відпустку за власним бажанням з 18.03.2020 року по 03.04.2020 року. Інших заяв, насамперед, заяву про надання йому відпустки за власним бажанням, в період з 04.04.2020 року по 11.05.2020 року, позивач до ТОВ «Амон-Ра» не подавав та не реєстрував, будь-яких доказів подання такої заяви позивачем та його представником не надано. У відзиві вказувалося, що позивач просить стягнути моральну шкоду, проте не надав жодних належних та допустимих доказів в обґрунтування їх наявності та розміру.
На підставі викладеного просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, в межах наданих доказів, заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
За ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до статті 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; обов`язковість рішень суду.
Згідно статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (ст. 16 ЦК України).
За ч. 2 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Цивільним процесуальним кодексом України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, які мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності.
У відповідності до частини 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2 вказаної статті Кодексу).
Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 82 ЦПК України визначено випадки, у яких сторона звільняється від доказування обставин, на які посилається.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документ, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
Згідно наказу №3 Товариства з обмеженої відповідальністю «Амон-Ра» від 04.02.2019 року ОСОБА_1 прийнятий на посаду адміністратора з 05.02.2019 року з окладом згідно штатного розкладу. Підстава: заява ОСОБА_1 (том1 а.с. 211, 212).
Наказом ТОВ «Амон-Ра» № 14 від 04.11.2019 року ОСОБА_1 прийнятий на посаду оператора котельні з 05.11.2019 року за сумісництвом на ј окладу згідно штатного розкладу (том 1 а.с. 213).
Посадовою інструкцію адміністратора торгового центу ТОВ «Амон-Ра» передбачено, що адміністратор, крім іншого, зобов`язаний своєчасно відчиняти та зачиняти будівлю торговельного центру, ставити та знімати його з пульта охоронної сигналізації. Цією інструкцією передбачено, що адміністратор зобов`язаний знати: постанови, розпорядження, накази та інші нормативні документи, які стосуються організації підприємства: організаційну структуру управління підприємством; права та обв`язки працівників, режим їх роботи: правила та методи організації процесу обслуговування відвідувачів тощо. З вищевказаною Інструкцією ознайомлений ОСОБА_1 (том 1 а.с. 217).
Наказом №16 Товариства з обмеженою відповідальністю «Амон-Ра» від 05.11.2019 року ОСОБА_1 призначити відповідальним за безпечну експлуатацію систем газопостачання та облік використання газу торгівельного центру (том 1 а.с. 215).
Інструкцією по охороні праці № 1 для відповідального за газове господарство передбачено, що відповідальний зобов`язаний, крім іншого виконувати інструкції по охороні праці, правила внутрішнього трудового розпорядку, протипожежної служби (том 1 а.с. 216). З вищевказаною Інструкцією ознайомлений ОСОБА_1 - оператор котельної.
Наказом № 18 ТОВ «Амон-Ра» від 05.11.2019 року Про оприлюднення наказів, розпоряджень вказувалося, що оприлюднення графіку роботи персоналу ТЦ «Велта Сіті» на другий, третій та четвертий квартал 2020 року здійснити шляхом вивішування завірених належним чином ксерокопій зазначених документів на дошці інформування для персоналу ТЦ «Велта Сіті» до 10.03.2020 року, до 15.06.2020 року, до 15.09.2020 року та 15.12.2020 року, відповідно. Оприлюднення графіків роботи персоналу ТЦ «Велта Сіті» на кожен наступний місяць 2020 року здійснюється шляхом вивішування завіреної належним чином ксерокопії зазначеного документу на дошці інформування до 15 числа кожного місяця, який передує місяцю виконання графіку роботи (том 1 а.с. 218,219).
Наказом № 3 ТОВ «Амон-Ра» від 10.03.2020 року затверджено графік роботи. Згідно цього наказу, з метою впорядкування персоналу Торгівельного центру «Велта Сіті» ТОВ «Амон-Ра» затверджено графік роботи персоналу ТЦ на квітень, травень, червень 2020 року. Відповідальним за вище зазначені заходи призначено головного бухгалтера ТОВ «Амон-Ра» ОСОБА_8 . Завірену належним чином копію цього Наказу разом з завіреним належним чином графіком на квітень, травень, червень 2020 року оприлюднити на дошці інформації (том 1 а.с. 223).
Згідно графіку виходу на роботу адміністраторів ТОВ «Амон-Ра» ТЦ «Велта Сіті» на ІІ-й квартал 2020 року у квітні 2020 року ОСОБА_1 повинен вийти на роботу у квітні 2,3,6,7,10,11, 14,15,20,23,24 числа (том 1 а.с. 221).
Наказом №4 ТОВ «Амон-Ра» від 12.03.2020 року Про роботу під час карантину встановлено, що адміністраторам, оператору котельної та інженеру-енергетику роботу розпочати з 04.04.2020 року відповідно до затвердженого графіку за квітень 2020 року. Адміністраторам ТЦ «Велта Сіті» організувати та контролювати вхід, вихід та перебування у приміщенні ТЦ «Велта Сіті» осіб, які орендують приміщення в засобах індивідуального захисту, а також організувати та контролювати санітарно-протиепідемічну обробку поверхонь, з якими контактують орендарі торговельних приміщень ТЦ «Велта Сіті»; адміністраторам ТЦ «Велта Сіті» організувати виконання заявок арендаторів з питань санітарно-технічного стану приміщень торгівельного центру; організувати виконання заявок орендаторів з питань санітарно-технічного стану приміщень торгівельного центру; організувати виконання заявок орендарів з питань забезпечення стану засобів дезінфекції (том 1 а.с. 225).
Наказом ТОВ «Амон-Ра» № 5 від 12.03.2020 року внесено зміни в графік роботи з 18.03.2020 року по 03.04.2020 року, зокрема, для оператора котельної, адміністраторів ТОВ «Амон-Ра» (том 1 а.с. 226).
Заявою від 17.03.2020 року ОСОБА_1 просив надати йому відпустку без збереження заробітної плати на період встановлений рішенням КМУ карантину з 18 березня по 03 квітня 2020 року (том а.с. 229).
Наказом № 6 ТОВ «Амон-Ра» від 17.03.2020 року надано відпустку за свій рахунок з 18 березня по 03 квітня 2020 року наступним працівникам: адміністратору ОСОБА_6 , адміністратору та оператору котельні Поплавко А.Л., інженеру-енергетику ОСОБА_7 (том 1 а.с. 227).
Інших заяв ОСОБА_9 про відпустку та накази про відпустку відносно останнього, зокрема, з 04.04.2020 року по 11.05.2012 року, матеріали справи не містять.
Доповідною запискою від 06.04.2020 року головний бухгалтер ТОВ «Амон-Ра» ОСОБА_8 повідомляла Генерального директора ТОВ «Амон-Ра», що 06.04.2020 року на роботу повинен був вийти відповідно до графіку роботи на квітень місяць 2020 року адміністратор ТЦ «Велта Сіті» ТОВ «Амон-Ра» ОСОБА_1 , але останній на роботу не з`явився, на робочому місці впродовж робочого дня з 08 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. був відсутній. Внаслідок неприбуття та відсутності на робочому місці адміністратора ОСОБА_1 не було вчасно відкрито приміщення торгівельного центру «Велта Сіті», особи, які орендують приміщення в торгівельному центрі «Велта Сіті» не потрапили вчасно до орендованих приміщень, власного майна та товарів, не організовано та не проконтрольовано прибирання приміщень торговельного центру «Велта Сіті», не організовано та не проконтрольовано санітарно-протиепідемічну обробку поверхонь з якими контактують орендатори торгівельних приміщень ТЦ «Велта Сіті», не організовано виконання заявок орендаторів з питань санітарно-технічного стану приміщень ТЦ та стану засобів дезінфекції. Не перевірено стан протипожежної системи сигналізації. Не здійснено контроль газового господарства торгівельного центра та систем внутрішньо будинкового газопостачання. На засоби телефонного зв`язку адміністратор ОСОБА_1 не відповідає. Просила здійснити засобу реагування на поведінку адміністратора ОСОБА_1 (том 1 а.с. 232).
В справі міститься доповідна записка від 07.04.2020 року, якою головний бухгалтер ТОВ «Амон-Ра» ОСОБА_8 повідомляла Генерального директора ТОВ «Амон-Ра» ОСОБА_4 , що 07.04.2020 року ОСОБА_1 на роботу не з`явився, на робочому місці впродовж робочого дня з 08 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. був відсутнім (том 1 ас.с. 233).
Наказом № 11 ТОВ «Амон-Ра» від 08.04.2020 року про розгляд відсутності на робочому місці у зв`язку з відсутністю на робочому місці 06.04.2020 року та 07.04.2020 року адміністратора ТЦ «Велта-Сіті» ОСОБА_1 з невстановлених причин вирішено провести о 10 год. 00 хв. 10.04.2020 року загальні збори трудового колективу ТОВ «Амон-Ра» ТЦ «Велта Сіті». За наявними засобами зв`язку викликати адміністратора ОСОБА_1 на загальні збори. Відповідальним за вищезазначені заходи призначено головного бухгалтера ТОВ «Амон-Ра» ОСОБА_8 (том1 а.с. 234).
Доповідною запискою головний бухгалтер ОСОБА_8 , доповідала про те, що 08.04.2020 року та 09.04.2020 року вона намагалася за допомогою телефонного зв`язку на номера: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 зв`язатися з ОСОБА_1 , проте за зазначеними номерами ніхто не відповідав (том 1 а.с. 235).
Згідно протоколу № 1 загальних зборів трудового колективу ТЦ «Велта Сіті» ТОВ «Амон-Ра» від 10.04.2020 року вирішено перенести загальні збори трудового колективу ТЦ «Велта Сіті» ТОВ «Амон-Ра» на 24.04.2020 року на 10 год. 30 хв. та повторно викликати ОСОБА_1 (том 1 а.с. 236-238).
10.04.2020 року складено акт №1 ТОВ «Амон-Ра» про те, що цього дня адміністратор ОСОБА_1 був відсутній на роботі цілий день без попередження відсутності і без поважних причин з 08 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. на телефоні дзвінки не відповідає. Акт підписаний головним бухгалтером ОСОБА_8 , інженером-енергетиком ОСОБА_7 , адміністратором ОСОБА_6 (том 1 а.с. 239).
Наказом № 12 ТОВ «Амон-Ра» від 10.04.2020 року створено комісію для проведення службового розслідування по факту відсутності адміністратора ТЦ «Велта Сіті» ТОВ «Амон-Ра» ОСОБА_1 на роботі (том 1 а.с. 240).
Визначено склад комісії для проведення службового розслідування по факту відсутності ОСОБА_1 на робочому місці (том 1 а.с. 241). Також було затверджено план проведення службового розслідування по факту відсутності адміністратора ОСОБА_1 на робочому місці (том 1 а.с. 242, 243).
Головний бухгалтер ОСОБА_8 доповідною запискою повідомляла Генерального директора ТОВ «Амон-Ра» ОСОБА_4 , що 11.04.2020 року на роботу не з`явився адміністратор ОСОБА_1 (том 1 а.с. 244).
Доповідними записками головний бухгалтер ОСОБА_8 повідомляла Генерального директора ТОВ «Амон-Ра» про те, що 14.04.2020 року, 15.04.2020 року, 19.04.2020 року, 20.04.2020 року на роботу не з`явився ОСОБА_1 (том 1 а.с.247,248, 251,252).
Інженер-енергетик ТЦ «Велта Сіті» ТОВ «Амон-РА» ОСОБА_7 доповідною запискою повідомляв Генерального директора ТОВ «Амон-Ра», що адміністратора ТЦ «Велта Сіті» ТОВ «Амон-Ра» ОСОБА_1 з питань можливого невиходу на роботу, запізнення, надання йому відпустки за власний рахунок не звертався (том 1 а.с. 253).
23.04.2020 року ТОВ «Амон-Ра» складено акт, згідно якого адміністратор ОСОБА_1 цього дня був відсутній на роботі цілий день без попередження причин відсутності і без поважних причин, на телефонні дзвінки не відповідає. Акт підписаний головним бухгалтером ОСОБА_8 , інженером-енергетиком ОСОБА_7 , адміністратором ОСОБА_6 (том 1 а.с. 254).
Згідно висновку проведення службового розслідування по факту відсутності адміністратора ТЦ «Велта Сіті» ТОВ «Амон-Ра» ОСОБА_1 на робочому місці без поважних причин встановлено, що згідно графіку роботи на квітень місяць 2020 року, затверджений генеральним директором ТОВ «Амон-Ра» та оприлюднений на дошці інформації, у визначені дні, а саме: 06.04.2020 року, 07.04.2020 року, 10.04.2020 року, 11.03.2020 року, 14.04.2020 року, 15.04.2020 року, 19.04.2020 року, 20.04.2020 року. 23.04.2020 року був відсутній на робочому місці без поважних причин. З 06.04.2020 року не здійснює контроль газового господарства торгівельного центра та систем внутрішньо будинкового газопостачання. На засоби телефонного зв`язку не відповідає (том 1 а.с. 255, 256).
В матеріалах справи міститься протокол № 2 загальних зборів трудового колективу торгівельного центру «Велта Сіті» ТОВ «Амон-Ра» від 24.04.2020 року, згідно якого було прийнято рішення про звільнення адміністратора ТЦ «Велта Сіті» ТОВ «Амон-Ра» ОСОБА_1 24.04.2020 року за п.4 ст. 40 КЗпП України за прогул (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин (том 1 а.с. 257-261).
Наказом № 13 від 24.04.2020 року ТОВ «Амон-Ра» у зв`язку з відсутністю на роботі без поважних причин 06.04.2020 року, 07.04.2020 року, 10.04.2020 року, 11.04.2020 року, 14.04.2020 року, 15.04.2020 року, 19.04.2020 року, 20.04.2020 року, 23.04.2020 року, 24.04.2020 року адміністратор ТЦ «Велта Сіті» ТОВ «Амон-Ра» ОСОБА_1 та відповідно до рішення протоколу № 2 загальних зборів трудового колективу ТЦ «Велта Сіті» ТОВ «Амон-Ра» від 24.04.2020 року, звільнено ОСОБА_1 24.04.2020 року за прогул (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, передбачений п. 4 ст. 40 КЗпП України; вирішено нарахувати та виплатити належну компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2020 рік; оформити та видати трудову книжку, або направити останню на адресу ОСОБА_1 .. Відповідальним за вищезазначені заходи призначити головного бухгалтера ТОВ «Амон-Ра» ОСОБА_8 , наказ оприлюднити на дошці інформації (том 1 а.с. 262).
Наказом № 17 від 15.05.2020 року ТОВ «Амон-Ра» внесені зміни в графік роботи адміністраторів ТЦ на травень-червень 2020 року (том1 а.с.263, 264, 265).
Наказом № 18 від 22.05.2020 року ТОВ «Амон-Ра» вирішено провести перевірку на відповідальність та законність підстав звільнення з роботи ОСОБА_1 (том 1 а.с. 266).
Доповідної запискою головний бухгалтер ОСОБА_8 повідомляла Генерального директора ОСОБА_4 , що у зв`язку зі звільненням адміністратора ОСОБА_1 10.06.2020 року поштою листом з повідомленням, на його адресу була направлена трудова книжка та розрахунковий лист. 24.06.2020 року прийшло повідомлення, що лист повернувся, оскільки отримувач не забрав його (том 1 а.с. 268).
01.05.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Військового комісаріату Немишлянсього РВК із заявою, якою просив зняти його з військового обліку військовозобов`язаних офіцерського складу запасу у зв`язку зі зміною місця проживання (том 1 а.с. 272).
Довідкою від 02.02.2021 року ТОВ «Амон-Ра» повідомляли, що повідомлення Рубіжанського-Кремінського об`єднаного міського військового комісаріату від 12.05.2020 року про направлення ОСОБА_1 на військову служба ТОВ «Амон-Ра» отримало 22.05.2020 року (том 2 а.с. 130).
Відповідно до табелю обліку використання робочого часу за квітень 2020 року ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці 06, 07, 10, 11, 14, 15 квітня 2020 року.
Довідкою ТОВ «Амон-Ра» від 23.02.2021 року № 1/23-02 встановлено, що ОСОБА_1 було нараховано заробітної плати та інших виплат за період квітень - липень 2020 року в сумі 14 434,50 грн..
В судовому засіданні, а також у своїй заяві (том 2 а.с. 128) представник ТОВ «Амон-Ра» повідомляв, що на даному підприємстві відсутня первинна профспілкова організація, а тому посилання представника позивача щодо порушення вимог законодавства по необхідність участі профспілкового представника, не відповідають дійсності, оскільки профспілкової організація на підприємстві відсутня.
Тобто, звільнення позивача за пунктом 4 статті 40 КЗпП України проведено наказом відповідача ТОВ «Амон-Ра» від 24.04.2020 року у зв`язку з прогулом.
За змістом вказаного наказу підставами для звільнення позивача саме за пунктом 4 статті 40 КЗпП України стали акти про відсутність на робочому місці від 06.04.20202 року, 07.04.2020 року, 10.04.2020 року, 11.04.2020 року, 14.04.2020 року, 15.04.2020 року, 19.04.2020 року, 20.04.2020 року, 23.04.2020 року, 24.04.2020 року.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.232 КЗпП України, безпосередньо в районних міських судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижче оплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу.
На думку суду,є загальновідомою обставиною, яка визнається сторонами та не потребує доказуванню відповідно до ч.3 ст.82 ЦПК України, що на підставі Постанови КМ України №211 від11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 на всій території України був введений тритижневий карантин, дія якого неодноразово подовжувалась наступними Постановами КМУ.
Під час карантину роботодавець може звільняти працівників без ризику порушення законодавства про працю за умови дотримання законних підстав та встановленої законодавством процедури, а також уникаючи будь-яких форм тиску на працівників та спонукання до звільнення.
Відповідно до положень статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.
Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такі заходи стягнення як догана або звільнення.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків.
Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.
Пунктом четвертим частини першої статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП власник має право розірвати трудовий договір у разі скоєння працівником прогулу без поважних причин. Звільнення за прогул є дисциплінарним стягненням та здійснюється з дотриманням правил, встановлених для застосування дисциплінарних стягнень.
Прогулом вважається відсутність працівника на роботі як протягом всього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин, в тому числі залишення роботи до закінчення строку трудового договору (пункт 24 постанови №9 Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів»).
Пунктом 22 Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 р. № 9 (надалі також - Постанова № 9) передбачено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами З, 4. 7, 8 ст.40 п.І ст.41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Виходячи з цих роз`яснень Верховного суду України поважними причинами варто визнавати такі причини, що виключають вину працівника. При такому розумінні поважних причин п. 4 ст. 40 КЗпП України не суперечить п. 24 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку, який кваліфікує поведінку працівника як порушення трудової дисципліни (прогул - це різновид такого порушення) за наявності вини працівника. Наявність поважних причин визнається у разі доведеної непрацездатності працівника, хоча б вона і не була підтверджена лікарняним листком, відмови працівника від переміщення, якщо робота протипоказана працівникові за станом здоров`я. Поважними можуть бути визнані і причини сімейно-побутового характеру, якщо вихід працівника на роботу за наявності таких причин міг би заподіяти працівникові або іншим особам шкоду, що значно перевищує ту шкоду, що заподіяна власникові невиходом на роботу. Тобто загальним критерієм вини працівника в здійсненні прогулу є належна дбайливість про виконання трудових обов`язків.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 11.03.2020 р. у справі № 459/2618/17 причину відсутності працівника на роботі можна вважати поважною, якщо з`явленню перешкоджали істотні обставини, які не можуть бути усунені самим працівником. Зокрема, до них належать до яких відносяться:
- пожежа, повінь (інші стихійні лиха);
- аварії або простій на транспорті;
- виконання громадянського обов`язку (надання допомоги особам, які постраждали від нещасного випадку, порятунок державного або приватного майна при пожежі, стихійному лиху);
- догляд за членом сім`ї. який несподівано захворів;
- відсутність на роботі з дозволу безпосереднього керівника;
- відсутність за станом здоров`я.
При цьому відсутність працівника на роботі за станом здоров`я може підтверджуватися не лише листком непрацездатності, але й довідкою медичної установи, показаннями свідків або іншими доказами (ухвала ВСУ від 31.10.2002 р. у справі № 6-10006кс02).
Позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин відсутності на робочому місті у вищезазначені дати, доводи позивача, що позивач через головного бухгалтера ТОВ «Амон-Ра» ОСОБА_8 передав заяву на відпустку на період з 04.04.2020 року по 11.05.2020 року, не підтверджені жодним чином будь-якими доказами, а ґрунтуються лише на поясненнях позивача та його представника у судовому засіданні.
Суду не надано копії заяви ОСОБА_1 про відпустку в період з 04.04.2020 року по 11.05.2020 року, хоча таку заяву можливо було направити за допомогою електронної адреси підприємства відповідача, або за допомогою будь-якого наявного мессенджеру мобільного терміналу (Viber, WatsApp, Telegram тощо).
Також позивач не був позбавлений можливості з`ясувати долю своєї заяви про відпустку, як зазначає останній з 04.04.2020 року по 11.05.2020 року передану головному бухгалтеру, чи взагалі вона отримана уповноваженою особою підприємства, чи задоволена заява про відпустку.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 , повідомила, що вона працює головним бухгалтером ТОВ «Амон-Ра», займається введенням кадрів. Починаючи з березня по 03.04.2020 року, включно, працівники знаходилися у відпустці, 04.04.2020 року працівники усі, окрім ОСОБА_1 , вийшли на роботу. На той час були присутні адміністратор, інженер, директор, та вона. Свідок пояснювала, що у них наявна дошка оголошень, на якій оприлюднюються усі накази та графіки роботи.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , повідомив, що працює інженером - енергетиком в ТОВ «Амон-Ра». На підприємстві завжди була дошка оголошень, інформаційний стенд на якому містилася інформація щодо графіку роботи та відпусток. На період карантину також був графік. Свідок до 03.04.2020 року знаходився у відпустці, після цього вийшов на роботу, незважаючи на запроваджені заходи карантину. Також свідок пояснив, що карантинні заходи стосувалися лише щодо відвідувачів магазину, тоді як необхідно було утримувати приміщення ТОВ «Велта Сіті», у зв`язку з чим, після закінчення відпусток, 03.04.2020 року, всі працівники вийшли на роботу, окрім ОСОБА_1 .
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , пояснив, він працював у 2020 році адміністратором ТЦ «Велта Сіті» ТОВ «Амон-Ра», він був у відпустці з 30.03.2020 року по 03.04.2020 року, та 04.04.2020 року був зобов`язаний вийти на роботу. Свідок повідомив, що усі працівники ТЦ «Велта Сіті» ТОВ «Амон-Ра» почали роботу з 04.04.2020 року, оскільки необхідно було утримувати приміщення магазину. Також свідок пояснив, що дошка оголошень завжди була на підприємстві, на який оприлюднювали графіки роботи та відпусток.
Допитана в якості свідка ОСОБА_4 , повідомила, що вона є генеральним директором ТОВ «Амон-Ра» у зв`язку з запровадженням карантинних заходів у 2020 році, працівники ТОВ «Амон-Ра» знаходилися у відпустці без збереження заробітної плати з 18.03.2020 року по 03.04.2020 року, у тому числі адміністратор ОСОБА_1 . Та 04.04.2020 року працівники повинні були вийти на роботу. Для того, щоб працівники вийшли на роботу, головний бухгалтер підприємства ОСОБА_8 всім телефонувала.
Як раніше встановлено судом, позивач має два мобільних термінали з наступними номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .
Позивачем надано роздруківку вхідних телефонних дзвінки на його мобільний термінал з наступним номером НОМЕР_1 , але необхідно зауважити, що дана роздруківку містить дані тільки, починаючи з 20.04.2020 року.
Позивачем, вже в судовому засіданні від 15.04.2021 року залучена роздруківка з мобільного терміналу (номер мобільного терміналу є нечитабельним), починаючи з 15.03.2020 року по 31.05.2020 року. Проте, даний доказ поданий з пропуском строку звернення до суду із відповідними доказами, крім того, з даної роздруківки не можливо встановити номер мобільного телефону, на який здійснювалися дзвінки.
Згідно ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Як на підставі пропуску строку подання доказу, а саме роздруківки вхідних дзвінків на мобільний термінал позивача, представник позивача посилався на його необізнаність про існування даної роздруківки.
Проте необхідно наголосити, що позов до суду був поданий 06.08.2020 року, тоді як вищевказана роздруківка отримана позивачем тільки 06.02.2021 року, тобто через півроку із зверненням до суду і з позовною заявою.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що доводи позивача на те, що його ніхто не розшукував та не телефонував, не заслуговують на увагу суду, оскільки не підтверджені позивачем належними доказами.
Посилання позивача на те, що в період з 04.04.2020 року по 11.05.2020 року він знаходився у відпустці, не підтверджено жодним доказом, крім пояснень самого позивача.
Отже, за таких обставин суд вважає, що позивачем 06.04.2020 року, 07.04.2020 року, 10.04.2020 року, 11.04.2020 року, 14.04.2020 року, 15.04.2020 року, 19.04.2020 року, 20.04.2020 року, 23.04.2020 року, 24.04.2020 року було вчинено дисциплінарний проступок у виді прогулу, а тому у відповідача відповідно до положень ч.4 ст.40, ст.148 КЗпП України були наявними підстави для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.
У позові зазначалося, що процедура розгляду і накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення була порушена, оскільки була проведена без нього, пояснення у нього ніхто не отримав.
Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.
Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.
Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.
Відповідна правова позиція викладена також Верховним Судом у справах №761/39962/16-ц від 11.07.2019 року; №302/836/17 від 14.01.2019 року.
Також в судовому засіданні не підтверджено, що позивача звільнено, як останній зазначає, минулою датою.
При звільненні позивача відповідачем були дотримані положення статей 40, 43, 147, 148, 149 КЗпП України, що повністю підтверджується наданими відповідачем доказами.
Що стосується доводів позивача про порушення відповідачем вимог ст..ст.47, 116 КЗпП України щодо видачі трудової книжки, то, як встановлено судом в день звільнення позивач був відсутнім на роботі, а роботодавець направив трудову книжку поштою, проте у зв`язку з поверненням цінного листа (том 1 а.с.278, 279), який був направлений на адресу ОСОБА_1 , наказом ТОВ «Амон-Ра» № 20 від 24.06.2020 року (том 1 а.с. 267) переміщено даний документ в архів.
Також згідно розрахункового листка за червень 2020 року ТОВ «Амон-Ра» було виплачено ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну видачу трудової книжки (том1 а.с.280).
Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Також, згідно роз`яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
З огляду на наведене, враховуючи, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення своїх позовних вимог в частині визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки не ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах, суд прийшов до висновку, що в їх задоволенні слід відмовити.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
ухвалив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 26.04.2021 року
Головуючий суддя: О.В. Горпинич
Судове рішення № 96516846, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова) було прийнято 15.04.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 428/6336/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: