Рішення № 96516707, 20.04.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/583/21

Провадження № 2/643/2493/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2021

Московський районний суд м. Харкова у складі:

судді Олійника О.О.

за участі секретаря судового засідання Свешнікової О.О.

представника позивача ОСОБА_1 - Багрія Д.С.

розглянувши в порядку спрощеного судового провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Жилкомсервіс», третя особа: Департамент житлового господарства Харківської міської ради, про відшкодування майнової та моральної шкоди, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов`язати КП «Жилкомсервіс» провести підготовку жилого будинку і його технічного обладнання за адресою: АДРЕСА_1 до експлуатації в осінньо-зимовий період, здійснити ремонт покрівлі (покриття) даху та водовідвідної системи будинку, яким буде усунуто дефекти та протікання даху, який забезпечить підтримку справності елементів, створить відповідні умови для проживання в будинку, унеможливіть затоплення квартир будинку, порушення нормальної роботи обладнання (електромережі), забезпечить безпеку людей, нормативну довговічність конструктивних елементів даху будинку, належний експлуатаційний стан його конструкцій, водозахисні якості покрівлі і кріплень її окремих елементів, нормальний стік води; стягнути з КП «Жилкомсервіс» на його користь відшкодування завданої йому шкоди у розмірі 57320 грн.; стягнути з КП «Жилкомсервіс» на його користь моральну шкоду у розмірі 15000 грн.; стягнути з КП «Жилкомсервіс» на його користь вартість висновку про розмір відновлювального ремонту і майнового збитку від 15.12.2020 року у розмірі 2000 грн.; стягнути з КП «Жилкомсервіс» на його користь вартість довідки Регіонального центру з гідрометеорології у розмірі 222 грн.; судові витрати.

В обґрунтування позову посилався на те, що 05.06.2020 року ним було виявлено протікання стелі і стін у квартирі АДРЕСА_2 , власником якої він на підставі договору купівлі-продажу від 07.08.1995 року за адресою: дев`ятиповерховий будинок АДРЕСА_3 . Вказане вище протікання виникло внаслідок протікання покрівлі частини даху будинку АДРЕСА_1 , що розташована над вищевказаною квартирою будинку (квартира знаходиться на восьмому передостанньому поверсі). Причиною протікання покрівлі стало наявність сильної зливи, яка відбулася протягом 05 червня 2020 року. Також аналогічні протікання стелі і стін було виявлено 25.11.2020 року. Протікання стелі і стін у зазначеній вище квартирі траплялось неодноразово в минулому. Власники квартир верхніх поверхів (сьомого - дев`ятого) 4-го під`їзду будинку неодноразово зверталися до комунальних підприємств та установ з метою усунення зазначеного протікання покрівлі даху та відповідних конструкцій їх квартир. Так, відповідно до актів, складених працівниками Дільниці № 38 Московської філії КП «Жилкомсервіс» 19.12.2007 року встановлено, що покрівля має відшарування руберойду, наявні дефекти покрівельного покриття у вигляді бульбашок та тріщини, дах потребує ремонту.

Так, відповідно до висновків комісії, викладених у зазначених вище актів від 19.12.2007 року, які було складено посадовими особами відповідача покрівля будинку потребує ремонту в результаті дефектів рулонного покриття покрівлі. Після чергового протікання стелі та стін, якими належному йому майну було завдано суттєвої матеріальної шкоди, 11.06.2020 року позивачем та власниками квартир № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 будинку було подано відповідне колективне звернення начальнику дільниці № 38 КП «ЖИЛКОМСЕРВІС». Відповіддю від 19.08.2020 року відповідач підтвердив, що покрівля будинку потребує ремонту та повідомив, що роботи за вказаною адресою планом робіт на 2020 рік не передбачені. 20.08.2020 року позивачем було складено відповідний акт-претензію, який було направлено до відповідача, оскільки відповідач не з`явився у зазначений строк для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. Відповіддю від 09.09.2020 року відповідач знову підтвердив, що покрівля будинку потребує ремонту та знову повідомив, що роботи за вказаною адресою планом робіт на 2020 рік не передбачені та крім того зазначив, що послуга з ремонту покрівлі до переліку послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій не включена, тому акт направлено до неналежної юридичної особи.

28.11.2006 року між позивачем, як споживачем, та відповідачем, як виконавцем, було укладено договір про надання житлово-комунальних послуг, оригінал Договору та Умови надання послуг Відповідачем знаходиться у спецвипуску друкованого видання «Слобода» № 95/1 за 28.11.2006 року. В цьому ж випуску надруковано перелік будинків, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова, в переліку є і будинок. Відповідно до п. 1 Договору Відповідач зобов`язався забезпечувати якісне надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (санітарно-технічне обслуговування, поточний ремонт, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, вивезення побутових відходів тощо) у будинках, які знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова.

Крім того з 2006 року Відповідач є балансоутримувачем будинку і зобов`язаний забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі. В результаті злив у квартирах № НОМЕР_1 , НОМЕР_4 , НОМЕР_3 , НОМЕР_2 верхніх поверхів 4-го під`їзду будинку було пошкоджено систему енергопостачання. Відповідно до Актів КП «Жилкомсервіс» покрівля даху будинку над усіма чотирма його під`їздами потребує ремонту з 2007 року. Крім того, система водовідведення у 4-му під`їзді будинку знаходиться в несправному стані, на що вказують наявні підтікання частини водовідвідного трубопроводу на дев`ятому-та восьмому поверхах 4-го під`їзду будинку, про що свідчать плями та розводи від підтікань безпосередньо на трубопроводі та стінах, що примикають до трубопроводу. Отже, не проведення поточного ремонту будинку є передумовою для подальшого розвитку дефектів та деформації частин покрівлі будинку, їх передчасного зносу та руйнування. Таким чином відповідач, як виконавець житлово-комунальної послуги з утримання будинку протягом 2006-2020 років не проводив поточний ремонт та не забезпечив створення відповідних умов для проживання в будинку, що призвело до майнового збитку позивачу у розмірі 57 320 грн. Таким чином позивач вважає, що бездіяльність відповідача призвела до фактичного руйнування частини покрівлі даху будинку, що в свою чергу призвело до нанесення йому матеріальної шкоди внаслідок затоплень його квартири під час опадів. Тому позивач, як споживач вважає, що відповідач повинен відшкодувати йому майнову шкоду (збитки), завдану залиттям квартири у розмірі 57 320 грн. та моральну шкоду у розмірі 15000 грн.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 22.01.2021 року відкрито провадження у справі.

02 лютого 2021 року на адресу суду від представника КП «Жилкомсервіс» - Шевченка В.Я. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить в позові до КП «Жилкомсервіс» відмовити в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача - Багрій Д.С. підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, надав пояснення аналогічно викладені у позовній заяві.

Представник відповідача КП «Жилкомсервіс» у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Представник третьої особи Департаменту житлового господарства Харківської міської ради до суду не з`явився, повідомлявся належним чином, причини неявки у судове засідання не повідомив, тому суд прийняв рішенням розглядати справу за їхньої відсутності.

Натомість, відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти заявлених позовних вимог, вважав, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження вимог позивача. Крім того зазначив, що КП «Жилкомсервіс» є неналежним відповідачем. Позивач в позові не зазначив яким чином і які права позивача були порушені з боку КП «Жилкомсервіс» в контексті позовних вимог. КП «Жилкомсервіс» жодних договорів з позивачем відносно проведення ремонту будинку АДРЕСА_1 не укладав. Позивачем не приведено актів цивільного законодавства де вказано, що КП «Жилкомсервіс» повинно було відремонтувати покрівлю даху будинку, тобто КП «Жилкомсервіс» не має перед позивачем юридичних обов`язків в контексті позовних вимог. Відповідно до п.2.4.4 «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» затверджених Наказом Державним комітетом України з питань житлово- комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 - Перелік ремонтних робіт на кожен будинок, включений до річного плану поточного ремонту, розробляється виконавцем послуг або власником. У зв`язку з тим, що питання фінансування ремонтів житлових будинків не входить до компетенції КП «Жилкомсервіс» та його статутних завдань, підприємство не несе відповідальності за виконання чи невиконання робіт пов`язаних з їх фінансуванням, так як ніхто безоплатно виконувати роботи не буде. КП «Жилкомсервіс» не може нести відповідальність за невиконання робіт, які не були профінансовані. Приписи ст. 13 Конституції України, Рішення Конституційного суду України від 02.03.2004 року № 4-рп/2004 « Про приватизацію державного житлового фонду», Закон України « Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» № 417-VIII від 14.05.2015 р.(далі-3акон № 417), ст. 382 ЦК України, визначають правовий режим власності багатоквартирного будинку яке є імперативним при вирішенні питання про вчинення дій. Це підтверджується Рішенням Конституційного суду України від 02.03.2004 року №-рп/2004 « Про приватизацію державного житлового фонду» де сказано, що «Питання з користуванням конструктивних елементів будинку має вирішуватися відповідно до законів про власність та інших законів України, передусім Цивільного кодексу України». У зв`язку з тим, що питання фінансування ремонтів житлових будинків не входить до компетенції КП «Жилкомсервіс» та його статутних завдань, підприємство не несе відповідальності за виконання чи невиконання робіт пов`язаних з їх фінансуванням, так як ніхто безоплатно виконувати роботи не буде. КП «Жилкомсервіс» не може нести відповідальність за невиконання робіт, які не були профінансовані. Враховуючи викладене, КП «Жилкомсервіс» вважає, співвласники багатоквартирного будинку, зобов`язані забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, в тому числі проведення робіт пов`язаних з ремонтом покрівлі. Це підтверджується також вимогами ст. 382 ЦК України, відповідно до якої: «Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі реєстрації таких прав. Як визначено ст. 322 ЦК України: «Власник зобов`язаний утримувати належне йому майно, якщо інше не встановлено договором або законом». КП «Жилкомсервіс» не отримує від мешканців м. Харкова коштів направлених на ремонт будівель, у підприємства відсутні кошти на проведення ремонтів будинку. Відповідно до п.1.3 Статуту КП «Жилкомсервіс» засновником підприємства є Харківська міська рада. Фінансування капітального ремонту проводиться з бюджету розвитку міського бюджету та виконується працівниками департаменту житлового господарства згідно розробленого проекту та кошторису. Таким чином обов`язок по проведенню капітального ремонту за рахунок бюджетних коштів лежить на власникові будинку. Відповідно пункту 6 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» де вказано, що до повноважень органів місцевого самоуправління у сфері житлово- комунальних послуг відноситься забезпечення населення житлово-комунальними послугами необхідних рівня та якості, а також пункту 2.5 Порядку № 60 в якому указано, що «Відповідальним за зменшення обсягів та якості житлово-комунальних послуг є особи, які відповідно до Порядку визначили виконавця послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків, який не забезпечив надання споживачам цих послуг відповідно до законодавства». Відповідно до Рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 року № 1186 Харківська міська рада є саме тою особою, яка визначила КП «Жилкомсервіс» виконавцем послу з управління будинком, спорудою або групою будинків. Як вбачається з письмових доказів наданих до суду позивачем Департаменту житлового господарства ХМР відомо про проблеми пов`язані із технічним станом спірного будинку. Відповідно до Рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 року № 1186 КП «Жилкомсервіс» не є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Ремонт будинку, в якому знаходиться квартира позивача, безпосередньо до обов`язків КП «Жилкомсервіс» не входить. Відповідно до ч. ст. 1166 ЦК України « Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини». З боку КП «Жилкомсервіс» нема неправомірних рішень, дій, бездіяльності та вини. Щодо звіту про оцінку майна, то вказаний технічний висновок не може слугувати належним та допустимим доказом по справі, адже у розумінні чинного ЦПК України єдиним доказом спричинення шкоди та її розміру є висновок експерта. Саме такого висновку приходить Верховний Суд України у своїй ухвалі від 20 лютого 2008 року по справі № 6-1944св07. В цій Ухвалі Верховного Суду України мовою оригіналу сказано, що « При цьому суди не зважили на те, що висновки фахівців не є висновками експертів, а тому не можуть бути доказами у справі». Вважає, що в межах заявлених позовних вимог КП «Жилкомсервіс» не є належним відповідачем, так як з боку КП «Жилкомсервіс» відсутня відповідальність за порушення невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів сторони по цій справі. Позивач не надав до суду жодних доказів стосовно підстав та заявленого розміру моральної шкоди. Судово-психологічну експертизу в контексті моральної шкоди не заявляв, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Від клопотання про виклик свідків представник позивача відмовився у судовому засіданні.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_4 на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 07.08.1995 року.

Згідно Акту обстеження санітарно-технічного стану від 19.12.2007 року, покрівля над 1-4 під`їздами житлового будинку АДРЕСА_1 потребує ремонту. Дефект покрівельного покриття складає 80% від загальної площі. Капітальний ремонт будинку не проводився через недостатнє фінансування з міського бюджету.

Судом досліджувався Звіт про оцінку майна, проведеного ТОВ «Промексперт» вартість відновлювального ремонту внутрішнього оздоблення кімнат, приміщень квартири АДРЕСА_5 , округлена до цілих чисел, складає 61969 грн. без ПДВ.; розмір майнового збитку, заподіяного власнику, становить 57320 грн.

Однак, при оцінці даного Звіту про оцінку майна у взаємозв`язку з іншими доказами по справі, судом встановлено що результати дослідження не відповідають обставинам, які містяться як у самому звіті так і суперечать іншим матеріалам справи, з огляду на наступне.

На а.с. 25 "Висновок про розмір відновлювального ремонту і майнового збитку" у п. 7 зазначено, що метою оцінки є визначення вартості відновлювального ремонту, розміру майнового збитку, заподіяного власнику в результаті затоки зверху. На а.с. 26 міститься висновок про те, що оцінювач дійшов висновку про вартість відновлювального ремонту, грунтуючись на фактах та припущеннях. На а.с. 36 у Висновках зазначено, що проведений аналіз і висновки обумовлені тільки наведеними у Звіті припущеннями і відображають особисті роздуми оцінювача. На а.с. 37 міститься "Акт обстеження житлового приміщення (квартири АДРЕСА_5 ) за фактом збитку, заподіяного в результаті затоки" від 02.12.2020 року відповідно до якого було проведено візуальне обстеження квартири АДРЕСА_2 , виявлено пошкодження даної квартири, при цьому зазначено, що дана квартира розташована на 8 поверсі 9 поверхового будинку, візуальний огляд квартири АДРЕСА_6 оцінювачем не проводився, однак у висновках цього Акту міститься наступне: пошкодження викликані потраплянням води зверху. Відповідно до Акту про залиття, аварію і обстеження санітарно технічного стану кв. АДРЕСА_4 від 20.08.2020 року (який був складений сусідами без представника КП "Жилкомсервіс") і даними візуального обстеження квартир АДРЕСА_2 і НОМЕР_2 , затоки були з боку квартири АДРЕСА_6 і викликані дефектами покрівельного покриття даху будинку над під`їздом № 4. Також у даному акті від 02.12.2020 року відсутній підпис власника квартири або його представника.

Таким чином, судом встановлено, що оцінувачем не обстежувалась квартира АДРЕСА_6 , яка знаходиться над квартирою позивача та ретельно не досліджувався дах будинку, оскільки в описовій частині як звіту, так і Акту обстеження житлового приміщення (квартири АДРЕСА_5 ) за фактом збитку, заподіяного в результаті затоки" від 02.12.2020 року не містяться даних щодо візуального обстеження квартири АДРЕСА_6 , яка знаходиться над квартирою АДРЕСА_4 . Щодо обстеження даху будинку, оцінювачем зазначено, на а.с. 31: "Встановити точну причину затоки квартири можна після часткового демонтажу покриття даху в районі стоку для води на даху". Однак зазначені дії оцінювачем проведені не були.

До звіту наданий Акт обстеження житлового приміщення (квартири АДРЕСА_5 ) за фактом збитку, заподіяного в результаті затоки" від 02.12.2020 року складений без представника КП "Жилкомсервіс". На запитання суду представник позивача повідомив, що він або позивач не запрошували представника КП "Жилкомсервіс" для складання цього Акту. Звіт про оцінку майна квартири АДРЕСА_4 базувався лише на візуальному обстеженні квартири АДРЕСА_2 у даному будинку. Зміст цього акту засвідчує лише, що 05 червня 2020 року сталося залиття стелі і стін квартири АДРЕСА_2 , яка знаходиться на 8 поверсі 9 поверхового будинку АДРЕСА_1 . Орієнтовна вартість робіт у квартирі АДРЕСА_2 складає 21 000 грн., як зазначено у вказаному Акті від 20.08.2020 року. Тоді як відповідно до Звіту про оцінку майна вартість відновлювального ремонту складає 61 969 грн. На уточнююче запитання суду, представник позивача зазначив, що дану квартиру заливає через незадовільну покрівлю даху вже впродовж 15 років, тоді як у звіті про оцінку майна та акті від 20.08.2020 року, листі від 05.01.2021 року від Харківського регіонального центру з Гідрометеорології зазначено про факти залиття квартири дощем 05 червня 2020 року та 25 листопада 2020 року. На запитання суду до представника позивача чому позивач раніше не звертався до суду, представник зазначив, що Позивач вже не міг терпіти наслідки протікання покрівлі даху після дощів та звернувся до суду тільки зараз.

Судом також встановлено, що представник позивача надав акти обстеження санітарно-технічного стану кв. 143 та кв. ІНФОРМАЦІЯ_1 , який складений представников дільниці № 38 МФ КП "Жилкомсервіс". Акту обстеження санітарно-технічного стану квартири позивача № 139, який був би складений представниками дільниці № 38 МФ КП "Жилкомсервіс", представник позивача до суду не надавав.

Судом встановлено, відповідно до пояснень представника позивача, що квартира позивача № 139 прийшла до такого технічного стану, який був оцінений у звіті про оцінку та вартість відновлювального ремонту впродовж останніх 15 років, тоді як звіт базується лише на фактах залиття, які трапились 05 червня 2020 року на 27 листопада 2020 року, а тому не можливо встановити причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача та наслідками у вигляді технічного стану квартири АДРЕСА_2 яка потребувала ремонту впродовж 15 років і що у цей стан квартиру позивача призвели саме факти залиття даху, який до сих пір не відремонтований відповідачем, впродовж 15 років, а не від будь-яких інших дій (залиття квартирою зверху тощо).

Відповідно до листа КП "Жилкомсервіс" від 19.08.2020 року роботи з ремонту покрівлі під`їзду № 4 житлового будинку АДРЕСА_1 , планом робіт на 2020 рік, сформованим в рамках виділеного бюджетного фінансування, не передбачені. Зазначені роботи внесені до переліку потреби ремонту житлових будинків комунальної власності міста за рахунок коштів бюджетного фінансування на наступний 2021 рік.

Однак, враховуючи, що Позивач та його представник не надали суду доказів причинно-наслідкового звязку між бездіяльністю КП "Жилкомсервіс", яка тривала 15 років щодо не проведення ремонту покрівлі даху та наслідками у вигляді матеріальних збитків з відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_2 , яка належить позивачу на суму 57 320 грн., судом не досліджувалось питання щодо того чи повинен КП «Жилкомсервіс» нести відповідальність за нанесену позивачу матеріальну та моральну шкоду, з огляду на доводи які були наведені як представником у своїй позовній заяві так і відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Як передбачено ст.ст. 76,77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.ст. 79, 80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як установлено ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Правовідносини, що виникають із заподіяння позадоговірної моральної шкоди, регулюються ст. ст. 23, 1167 ЦК України, зі змісту яких випливає, що моральна шкода компенсується лише винною особою.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в іншій спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, при існуванні її вини.

Згідно роз`яснень, що містяться у Постанові Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року з наступними змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами частини третьої статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Оскільки позивачем не було надано до суду доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю КП "Жилкомсервіс" щодо не проведення ремонту покрівлі даху будинку та наслідками у вигляді матеріальних збитків з відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_2 , яка належить позивачу, тому суд вважає, що позивач не довів визначені у згаданих нормах ст.ст. 23, 1167 ЦК України підстави для відшкодування моральної шкоди.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 141, 255, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 - АДРЕСА_7 , РНОКПП - НОМЕР_5

Відповідач - Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» - м. Харків, вул. Конторська, 35,код ЄДРПОУ - 34467793

Третя особа - Департамент житлового господарства Харківської міської ради - м. Харків, м-н Конституції, 16, 4-й пов., код ЄДРПОУ - 03366078.

Повний текст судового рішення складено та оголошено протягом п`яти днів з дня його проголошення.

Суддя - О.О. Олійник