Ухвала суду № 96516566, 26.04.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

26.04.2021

642/6075/17

№ 8/642/1/21

УХВАЛА

Іменем України

21 квітня 2021 року Ленінський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді Бородіної О.В.,

за участю секретаря Добронос Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 11.03.2020 року за нововиявленими обставинами,

встановив:

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 11 березня 2020 року у задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Харківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» про визнання права власності за набувальною давністю, відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного суду від 04 травня 2020 року рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 11.03.2020 року залишено без змін.

01.02.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Харкова із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 11.03.020 року. Заява мотивована тим, що він звертався до голови Харківської міської ради з заявою з проханням виділити йому земельну ділянку для обслуговування та експлуатації сараю з льохом № НОМЕР_1 у дворі будинку АДРЕСА_1 , право власності за набувальною давністю на який він просив визнати у даній цивільній справі. Ним було отримано відповідь 13.08.2020 року заступника Департаменту начальника відділу підготовки розпорядчих актів Артибаш Н.І. від 06.08.2020 року № К-4-25216/1-20.08-31, у якій було вказано перелік документів, які необхідно надати. Зазначає, що він не має можливості з об`єктивних причин надати всі документи, які передбачені п. 3.1. Порядку вирішення питань, пов`язаних із самочинним будівництвом, затвердженим рішенням 20 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.06.2018 року № 1131/18 для збереження об`єкта. Так він не може надати копії матеріалів технічної інвентарізації об`єкту нерухомого майна (технічний паспорт). Як одну з нововиявлених обставин ОСОБА_1 посилається на відповідь директора КП «Харківське міське БТІ» від 31.12.2020 року № 13207/0410/20, у якій йому було відмовлено в проведенні технічної інвентарізації сараю з льохом № НОМЕР_1 у дворі будинку АДРЕСА_1 . Вважає, що саме зазначена відповідь є істотною обставиною, що не була встановлена судом та не була відома особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, тому наявна підстава для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами. Крім того, ОСОБА_1 зазначає про другу нововиявлену обставину, яка на його переконання спростовує твердження у рішенні суду, що він не є добросовісним набувачем нерухомого майна. А саме, як він вказує, йому стало відомо, його мати ОСОБА_4 в період 1999-2002 років дала хабара співробітникам ЖЕК №5 за збереження права володіння і користування даним сараєм з льохом приховано від нього в своїх особистих інтересах та в інтересах його зведеного брата ОСОБА_3 . Вважає, що посилання у рішенні суду про «недобросовісність набувача» під собою приховує його співучасть у даванні хабара, та дискредитує його за розкриття ним діяльності антидержавної агенції «Делла-Центр» в Національній юридичній академії України. Вважає це є істотною обставиною, що не була встановлена судом та не була відома особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. ОСОБА_1 посилається на те, що вказане дає підстави для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами

Звертаючись з заявою, просив скасувати рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 11.03.2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про визнання права власності за набувальною давністю на сарай з льохом № НОМЕР_1 у дворі будинку АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні заявник підтримав заявлені вимоги.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином.

Суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до пунктів 3, 4, 5, 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Як зазначено у п. 7 вищезазначеної Постанови, питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Відповідно до частини четвертої статті 423 ЦПК України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювались судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру. (Пономарьов проти України, № 3236/06 §40 ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).

Разом з тим, процедура скасування остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ у справі «PRAVEDNAYA v. RUSSIA № 69529/01, § 27, 28, від 18 листопада 2004 року).

Враховуючи наведені вище норми процесуального права, доводи заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, суд приходить до висновку, що заявником не наведено нововиявлених обставин, які б давали підстави скасувати судове рішення, а доводи заявника, на які він посилається, як на нововиявлені обставини, а саме відповідь директора КП «Харківське міське БТІ» від 31.12.2020 року № 13207/0410/20, у якій йому було відмовлено в проведенні технічної інвентарізації сараю з льохом № НОМЕР_1 у дворі будинку АДРЕСА_1 , за своєю суттю не є доказом, яким підтверджуються нововиявлені обставини та не відноситься до таких у розумінні ст. 423 ЦПК України, і не є підставою для перегляду і скасування рішення суду за нововиявленими обставинами.

ОСОБА_1 вже звертався до суду із заявою про перегляд судового рішення від 11.03.2020 року за нововиявленими обставинами, посилаючись, як на нововиявлену обставину, на відповідь 13.08.2020 року заступника Департаменту начальника відділу підготовки розпорядчих актів Артибаш Н.І. від 06.08.2020 року № К-4-25216/1-20.08-31, у якій було вказано перелік документів, які він мав змоги надати.

У задоволенні заяви про перегляд рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 11.03.2020 року за нововиявленими обставинами відмовлено.

Звертаючись вдруге, ОСОБА_1 вважав, що вказана відповідь директора КП «Харківське міське БТІ» від 31.12.2020 року № 13207/0410/20, і є істотною обставиною.

Тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України свідчить, що нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Таким чином, нововиявленими обставинами за своєю суттю є фактичні дані, що в установленому законом порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення (частина друга статті 423 ЦПК України).

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Вказані правові норми передбачають, що це мають бути обставини, які є істотними, тобто, такими, що якби вони були відомі раніше, то суд ухвалив би інше рішення; вони є нововиявленими, а не новими обставинами, тобто, існували на час розгляду судом спору; вони входять до предмету доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

На відміну від нововиявлених обставин, нові обставини, тобто обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухвалені судового рішення, є новими обставинами. За аналогією не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами нові докази.

Згідно з практикою ЄСПЛ процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості надати цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення «Праведная проти Росії» від 18 листопада 2004 року).

Зі змісту відповіді директора КП «Харківське міське БТІ» від 31.12.2020 року № 13207/0410/20, вбачається, що ОСОБА_1 роз`яснено порядок проведення технічної інвентаризації, та вказано про відсутність правових підстав для прийняття від нього замовлення на виконання послуг у сприянні в отриманні робіт з технічної інвентаризації відповідних допоміжних будівель, а також повідомлено, що він може звернутися для виготовлення технічного паспорту до будь-якого суб`єкта господарювання, відповідальний виконавець якого пройшов професійну атестацію та отримав кваліфікаційний сертифікат, та це не є нововиявленими обставинами, і взагалі не є доказом підтвердження нововиявлених обставин, тому дана відповідь не могла вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Доводи ОСОБА_1 щодо подій, які, як він вважає, свідчать на протиправні дії його матері при отриманні сараю з льохом у користування, про які йому було невідомо, та які на його переконання використовуються для його дискредитації, не є нововиявленими обставинами, як вважає ОСОБА_1 . Фактично такими доводами він обвинувачує інших осіб у протиправних діях, що не є предметом розгляду цієї справи. При цьому жодних обгрунтувань а ні в заяві, а ні в судовому засіданні, про те, яким чином ці посилання могли б вплинути на результат розгляду справи про визнання права власності на майно за набувальною давністю, ним не зазначено.

Отже, враховуючи наведені вище норми процесуального права, доводи заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, суд приходить до висновку, що заявником не наведено нововиявлених обставин, які б давали підстави скасувати судове рішення.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 429 ЦПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами суд постановляє ухвалу (частина четверта статті 429 ЦПК України).

З урахуванням викладеного вище, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 11.03.2020 року слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 268, 423, 429 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про перегляд рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 11.03.2020 року за нововиявленими обставинами.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня виготовлення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає чинності після закінчення терміну на апеляційне оскарження, а у випадку її оскарження після розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 26.04.2021 року.

Суддя Бородіна О.В.