Ухвала суду № 96516214, 26.04.2021, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/477/21 Провадження № 4-с/613/1/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року. Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Уварової Ю.В.,

за участі секретаря - Семененко К.М.,

розглянувши скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Богодухівського районного відділу ДВС Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Колєснік І.А. звернувся до Богодухівського районного суду Харківської області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Богодухівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій просить: визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Богодухівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо невиконання ухвали Богодухівського районного суду Харківської області від 01.04.2021 про забезпечення позову за заявою ОСОБА_1 (справа № 613/442/21); зобов`язати державного виконавця Богодухівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) негайно розпочати виконання і виконати в порядку виконавчого провадження ухвалу Богодухівського районного суду Харківської області від 01.04.2021 про забезпечення позову за заявою ОСОБА_2 (справа № 613/442/21); постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця та керівника Богодухівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) та направити її на виконання до відповідного органу Міністерства юстиції та органу досудового розслідування.

В обґрунтування скарги посилається на те, що ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 01.04.2021 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану до пред`явлення позовної заяви, заборонено вчинення реєстраційних дій щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320888303:00:001:0072. Ухвала підлягала негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження та відкриття виконавчого провадження. 01.04.2021 ухвала надійшла до Богодухівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). 09.04.2021 ОСОБА_1 подав до суду позов до Богодухівської міської ради та ОСОБА_3 про визнання права власності на присадибну земельну ділянку в с. Воскресенівка площею 0.10 га, визнання недійсним рішення Богодухівської міської ради від 26.03.2021 № 595-VІІІ про передачу у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 2,00 га з кадастровим номером 6210888303:00:001:0072 та скасування державної реєстрації вказаної земельної ділянки. У зв`язку з поданням позовної заяви у встановлений 10-денний строк з дня постановлення ухвали про забезпечення позову вказані заходи забезпечення позову є чинними до вирішення справи по суті або до їх скасування судом. Однак, 13.04.2021 представнику позивача стало відомо, що 07.04.2021 всупереч зазначеній ухвалі суду державним реєстратором Солоницівської селищної ради Новохатською І.В. за заявою ОСОБА_3 здійснено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на вказану спірну земельну ділянку на підставі оскаржуваного рішення Богодухівської міської ради від 26.03.2021 № 594-VІІІ.

Таким чином, державний виконавець до цього часу не виконав ухвалу суду, внаслідок чого у справі настали негативні наслідки, упередити які було покликано рішення суду про забезпечення позову. Станом на 14.04.2021 заявник не отримував повідомлення про виконання вказаної ухвали суду, в реєстрі виконавчих проваджень така інформація також відсутня. Заявник вважає таку бездіяльність державного виконавця протиправною. З посиланням на ст.157 ЦПК України, ст.ст.3, 5, 18, 26 Закону України «Про виконавче провадження», п.5 ч.1 ст.2, ч.2 ст.25, ч.2 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» стверджує, що ухвала про забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна, яка є виконавчим документом в розумінні ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» (підпадає також під процедуру обтяження майна, встановленого органом державної влади) підлягала негайному виконанню державним виконавцем в порядку виконавчого провадження. Зазначена бездіяльність державного виконавця порушує права заявника на виконання забезпечення його позову, застосованого за його заявою, в цивільній справі з вимогами на спірну земельні ділянку.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, про дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представник Богодухівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції також в судове засідання не з`явився, надав копію повідомлення від 20.04.2021 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду скарги, оскільки вони належним чином повідомлені про дату і час судового засідання.

Дослідивши письмові матеріали, суд доходить наступного.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 01.04.2021 по справі № 613/442/21 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану до пред`явлення позову. Заборонено вчинення реєстраційних дій щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320888303:00:001:0072.

Копію зазначеної ухвали було направлено до Сектору державної реєстрації Богодухівської районної державної адміністрації та Богодухівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) для виконання.

Як зазначено у резолютивній частині ухвали, ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження та відкриття виконавчого провадження.

Копія вказаної ухвали отримана Богодухівським районним відділом ДВС Східного МУЮ (м. Харків) 01.04.2021, що підтверджується копією реєстру поштових відправлень.

Разом з тим, відповідно до сформованого станом 13.04.2021 витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, 05.04.2021 державним реєстратором Солоницівської селищної ради Харківського району Новохатською І.В. було зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6320888303:00:001:0072, за ОСОБА_3 , підстава для державної реєстрації - рішення Богодухівської міської ради Харківської області від 26.03.2021 № 594-VІІІ.

13.04.2021 представником позивача було направлено скаргу до Міністерства юстиції України щодо скасування рішення про державну реєстрацію від 07.04.2021 № 57493444, прийнятого державним реєстратором Новохатською І.В., про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку площею 2,0 га з кадастровим номером 6320888303:00:001:0072, внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заборону на вчинення реєстраційних дій до земельної ділянки з вказаним кадастровим номером. Відомості про результати розгляду цієї скарги суду не надані.

З повідомлення державного виконавця від 20.04.2021 вбачається, що виконавчий документ /ухвалу Богодухівського районного суду від 01.04.2021 у справі №613/442/21/ повернуто стягувачу ОСОБА_1 без прийняття до виконання - у зв`язку з невідповідністю виконавчого документу вимогам ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За змістом статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

Частиною 1 статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Нормами цивільного процесуального закону передбачено особливий порядок судового контролю за виконанням судових рішень, який визначений у розділі VII ЦПК України, і передбачає, зокрема, обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно з ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЗУ «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

В силу ч.1 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Зокрема, пунктом 2 частини 2 статті 18 ЗУ «Про виконавче провадження» на виконавця покладено обов`язок здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, а пунктом 8 частини 3 цієї статті виконавцю надано повноваження здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням.

Як встановлено пунктом 2 частини 1 статті 3 ЗУ «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч.1 ст.157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Вимоги до виконавчого документу визначені в статті 4 ЗУ «Про виконавче провадження».

За приписами п.3 ч.1 ст.26 Закону «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (ч.5 ст.26 Закону).

Згідно з ч.1 ст.13 ЗУ «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Як зазначалось вище ухвала суду про забезпечення позову шляхом заборони реєстраційних дій надійшла до Богодухівського районного відділу ДВС Східного МУЮ (м. Харків) 01.04.2021, виконавче провадження на підставі цієї ухвали відкрито не було.

Згідно з п.6 ч.4 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання - протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення.

В той же час повідомлення про повернення виконавчого документу було складено лише 20.04.2021, що свідчить про бездіяльність державного виконавця та неприйняття ним жодного з можливих рішень у встановлений законом строк.

Крім того суд звертає увагу, що положеннями ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено можливість повернення виконавчого документу стягувачу, зокрема у випадку невідповідності виконавчого документу вимогам закону. В такому випадку стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Повідомлення державного виконавця від 20.04.2021 адресовано ОСОБА_1 , однак виконавчий документ повернуто суду, що ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження» не передбачено.

Відповідно до ст.5 ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» державний виконавець, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону, таким чином суд не може зобов`язати виконавця виконати ухвалу в порядку виконавчого провадження. Отже ухвала суду від 01.04.2021 підлягає повторному направленню до Богодухівського районного відділу ДВС для виконання вимог ч.1 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження» та прийняття рішення в межах повноважень.

Щодо окремої ухвали, то її постановлення в силу ст.262 ЦПК України є правом, а не обов`язком суду. В даному випадку суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали.

Керуючись ст.ст.259, 262, 447-452 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження»,

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Богодухівського районного відділу ДВС Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції.

Зобов`язати державного виконавця Богодухівського районного відділу ДВС Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції розпочати примусове виконання рішення - ухвали Богодухівського районного суду Харківської області від 01.04.2021 про забезпечення позову у справі №613/442/21.

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено 26.04.2021.

Суддя -