Вирок № 96516201, 26.04.2021, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 623/1971/20

№ 1-кп/610/62/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2021 року колегія суддів Балаклійського районного суду Харківської області у складі:

головуючого - Храмцова В.Б.,

суддів Купіна В.В., Стригуненка В.М.,

за участі: секретарів судових засідань Денисової В.С., Турченкової О.В., Петрової І.В.

прокурорів Чумаченко Ю.С., Молодовського І.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Кузнєцова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія кримінальне провадження №12020220320000058 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Грозний, РФ, громадянина України, з вищою освітою, не працевлаштованого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , раніше не судимого,-

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених за ч.4 ст.187, п.п.6,12 ч. 2 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4., приблизно о 1 годині ночі, за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_2 (матеріали стосовно якого виділено в окреме кримінальне провадження у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 ), діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння чужим майном, без дозволу власника будинку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , через двері, які відчинив потерпілий, проник до будинку АДРЕСА_2 , де вчинив напад на останнього, в ході якого, ОСОБА_2 , маючи на меті позбавити ОСОБА_3 можливості чинити опір та викликати допомогу, наніс потерпілому множинні удари кулаками обох рук в ділянку обличчя та декілька ударів дерев`яним бильцем від крісла, чим спричинив тілесні ушкодження, у вигляді забито-рваних ран, синців і саден обличчя, рваних ран і синців м`яких тканин губ, перелому кісток носа, які відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості та декілька ударів ногами в ділянку тулубу, чим спричинив тілесне ушкодження, у вигляді тупої травми грудної клітини, що виразилося у вигляді прямих переломів ребер праворуч, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості та поширеного синця на грудній клітці праворуч, який відноситься до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості. Після чого, ОСОБА_2 зв`язав ОСОБА_3 руки та ноги, а також закрив дихальні отвори, чим спричинив потерпілому тілесне ушкодження, у вигляді гострої механічної асфіксії, які відносяться до тілесних ушкоджень тяжкого ступеня тяжкості, тим самим застосував до ОСОБА_3 насильство, яке є небезпечним для життя.

В той час, коли ОСОБА_2 заподіював тілесні ушкодження ОСОБА_3 , ОСОБА_1 знаходився біля потерпілого, та спостерігав за ним, щоб він не викликав допомогу, після чого заволодів грошима в сумі 12000 грн., чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму та з місця скоєння злочину зник, розпорядившись майном ОСОБА_3 на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4, приблизно о 1-00 годині ночі, за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_2 (матеріали стосовно якого виділено в окреме кримінальне провадження у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 ), діючи з корисливих мотивів, з метою заволодіння грошима ОСОБА_3 , знаходячись у будинку АДРЕСА_2 , де ОСОБА_2 маючи на меті позбавити останнього можливості чинити опір та викликати допомогу, наніс потерпілому множинні удари кулаками рук в ділянку обличчя та декілька ударів дерев`яним бильцем від крісла, чим спричинив тілесні ушкодження, у вигляді забито-рваних ран, синців і саден обличчя, рваних ран і синців м`яких тканин губ, перелому кісток носа, які відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості та декілька ударів ногами в ділянку тулубу, чим спричинив тілесні ушкодження, у вигляді тупої травми грудної клітини, що виразилася у вигляді прямих переломів ребер праворуч, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості та поширеного синця на грудній клітці праворуч, який відноситься до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.

Далі, ОСОБА_1 спостерігав за ОСОБА_3 , щоб останній не викликав допомогу, в той час як ОСОБА_2 зв`язав потерпілому руки та ноги, заподіявши при цьому тілесні ушкодження у вигляді циркулярно-розташованих потертостей шкіри в ділянці обох променево-зап`ясткових суглобів, які відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості, а також, з метою заподіяння смерті ОСОБА_3 , закрив дихальні отвори, чим спричинив потерпілому тілесне ушкодження, у вигляді гострої механічної асфіксії, які відносяться до тілесних ушкоджень тяжкого ступеня тяжкості. Смерть потерпілого настала внаслідок механічної асфіксії від закриття дихальних отворів (рота й носа) компактним тілом, що ще й ускладнилося наявністю перелому кісток носу з щільним заповненням згустками крові порожнин носа, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав, пояснивши суду, що у нього на час вчинення злочину виникло скрутне матеріальне становище. 17.01.2020 року у електропотязі Харків - Слав`янськ він познайомився із ОСОБА_2 , який запропонував допомогти йому забрати борг у ОСОБА_3 , на що він погодився. Близько 1 години ночі вони разом із ОСОБА_2 прибули на таксі до с. Крамарівка, де мешкав потерпілий ОСОБА_3 .. ОСОБА_2 постукав у двері та після того як потерпілий відчинив вхідні двері, ОСОБА_2 , подолавши опір потерпілого, заштовхнув його у будинок. Він зайшов слід за ними. ОСОБА_2 посадив потерпілого у крісло та став вимагати гроші. Після того як потерпілий сказав, що у нього немає грошей, ОСОБА_2 почав наносити удари кулаками по обличчу потерпілого. Він ( ОСОБА_1 ) намагався зупинити дії ОСОБА_2 шляхом усних прохань, але той пригрозив йому фізичною розправою та наказав йому спостерігати за ОСОБА_3 . Після чого, знайшовши гроші у будинку потерпілого, ОСОБА_2 продовжив наносити удари бильцем від крісла по обличчю потерпілого а потім повалив останнього на підлогу та прив`язав його руки до крісла а ноги до столу. Рот потерпілому він закрив куском простирадла, зробивши з нього кляп. Після чого ОСОБА_2 наніс декілька разів ногами у ділянку голови потерпілого. Коли він ( ОСОБА_1 ) разом із ОСОБА_2 залишали будинок потерпілого, останній залишався живим. Після чого вони направилися до м. Ізюм а звідти до м. Слав`янськ, де ОСОБА_2 дав йому 600 гривень. Після тих подій він більше його не бачив. До поліції не звертався, оскільки боявся наслідків як з боку ОСОБА_2 так і з боку правоохоронних органів. Від працівників поліції він дізнався що потерпілий помер а сума, що була викрадена ОСОБА_2 становила 12000 грн.

Незважаючи на заперечення своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1 та твердження про непричетність його у вчиненні злочинів, його вина у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджується належними, допустимими та достовірними доказами, які в сукупності та взаємозв`язку є достатніми для постановлення обвинувального вироку.

Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , який працює таксистом, повідомив, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року, близько 01-00 години ночі надійшов виклик таксі до залізничного вокзалу, він під`їхав, у автомобіль сіли двоє чоловіків. У чоловіка, що сів спереду було татуювання на правій руці. Останній поросив відвезти їх до с. Крамарівка. Розрахувались за це 200 грн.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 зазначив що він працює охоронцем в селі Забавне на овочевій базі. Взимку 2020 року, більш точну дату не пом`ятає, близько 2 годин ночі на територію бази зайшли 2 чоловіка, попросили викликати таксі до Ізюму, один з них дав йому 200 грн. за це.

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що працює таксистом. Взимку, більш точну дату не пом`ятає, біля 02 год. 30 хв. надійшов виклик таксі на овочеву базу. В автомобіль сіли двоє чоловіків, одного звали ОСОБА_1 , попросили їхати до м. Ізюм на автовокзал через ринок «поворотка», оскільки автобусів автовокзалі не було, попросили відвезти до м. Слав`янськ через ринок «Поворотка», на ринку він чекав їх близько пів години, потім чоловіки передумали їхати до м. Слав`янськ, оскільки треба було проходити блок пост, і попросили відвезти їх на залізничний вокзал. Бачив у одного з чоловіків, той що сидів спереду гроші у сумі близько 15-20 000 грн.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що наприкінці січня 2020 року проходила практику у кафе «Домашняя кухня», що розташоване по вул. Правди у м. Ізюм, у період з 03 до 04 годин ночі зайшли два відвідувача, один високий, 35-40 років, з татуюванням на правій руці, другий не високого зросту, близько 50 років, сказали що їх чекає таксі, замовили поїсти та випити, бачила як чоловік той, що невисокого зросту ходив змивати кров з куртки та радив високому, щоб він також сходив змив кров з рук. Високий розповів, що вони тільки познайомилися і билися з товпою людей «спина к спине».

Свідок ОСОБА_11 пояснила, шо ІНФОРМАЦІЯ_4, зателефонувала сестра потерпілого ОСОБА_3 і повідомила що останній лежить вдома мертвий. Коли вона приїхала до ОСОБА_3 додому, побачила, що ОСОБА_3 лежить із зв`язаними руками та ногами з кляпом у роті обличчям до підлоги у калюжі крові. Повідомила, що з будинку ОСОБА_3 зникли паспорт і гроші.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується письмовими доказами, що були досліджені колегією суддів, а саме:

- протоколом затримання ОСОБА_1 від 22.01.2020 року, відповідно до якого затримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 як особу, яка підозрюється у вчиненні злочинів (т.1 а.с. 111-112 )

-протоколом огляду місця події від 18.01.2020 року з ілюстративною фототаблицею - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , який містить опис обстановки в будинку, опис та місцезнаходження трупа ОСОБА_3 , в ході огляду виявлені та вилучені з кімнати №1: сліди пальців рук, речовини бурого кольору, вилучені з ковдри, підлоги, бильця крісла, подушки, недопалки цигарок з попільнички, фрагменти тканини з рук, ніг та голови трупу, ковдра та окуляри із нашаруванням речовини бурого кольору; з кімнати №2: сліди пальців рук, гаманець, 2 аркуші паперу з рукописним текстом, фрагмент фотокарки та поштовий конверт із нашаруванням речовини бурого кольору; з кухонної кімнати: недопалок цигарки та пачка з - під цигарок «MILITARY», слід низу підошви взуття, вилучений з грунту у дворі домоволодіння (т.1 а.с. 123-176)

-протоколом огляду місця події від 20.01.2020 року з ілюстративною таблицею за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого був виявлений та вилучений рушник (т.2 а.с. 228-230).

-Дослідженим у ході судового розгляду відеозаписом проведення слідчого експерименту від 27.01.2020 року за участю ОСОБА_2 , який показав домоволодіння загиблого ОСОБА_3 - будинку АДРЕСА_2 , і пояснив про обставини спричинення тілесних ушкоджень потерпілому та їх механізм. Крім того, пояснив, що дав ОСОБА_1 наказ : «смотри за дедом» і той увесь час знаходився поруч із потерпілим.

-Дослідженим у ході судового розгляду відеозаписом проведення слідчого експерименту від 27.01.2020 року за участю ОСОБА_1 , який показав домоволодіння загиблого ОСОБА_3 - будинку АДРЕСА_2 і пояснив про обставини спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 потерпілому та їх механізм.

- лікарським свідоцтвом про смерть №17, відповідно якого смерть ОСОБА_3 , 1949 р.н. настала у результаті механічної асфіксії закриття дихальних отворів відІНФОРМАЦІЯ_4 (т.2 а.с.98);

-висновком судово-медичної експертизи №17-13Т/20 від 19.01.2020 року та фото таблицею до нього, згідно з яким:

1. при розтині трупа гр-на ОСОБА_3 виявлені наступні тілесні ушкодження: - ознаки гострой механічної асфіксії, в наслідок закриття дихальних отворів компактна стороннім тілом ( фрагмент тканин); а саме ознаки гострої альвеолярної емфиземи на сліди вдавленні ребер в легенях, крововиливи в білкові оболонки обох очей та слизові оболонки повік, плями Тард`є на поверхні легень та серця;

-тупа травма голови у вигляді: кровоподтечности м`яких покривів з боку їх внутрішньої поверхні, множинних підшкірних гематом волосяній частини голови, забито-рваних ран, синців і саден обличчя, рваних ран і синців м`яких тканин губ, перелому кісток носа, забито- рваних ран шкіри й м`яких тканин вушних раковин з переломів і вивихом їх хрящів;

- тупа травма грудної клітки у вигляді прямих переломів ребер праворуч, поширенного синця на грудній клітці праворуч;

-циркулярно розташовані потертості шкіри в області обох променево-зап`ясткових суглобів.

-2. По ступеню тяжкості, стосовно до живих осіб, керуючись п.4.8 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (Наказ №6 від 17.01.95р. МО Україні): механічна асфіксія від закриття дихальних отворів компактним тілом відноситься до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, небезпечних для життя (п.п.2.1.1.). Переломи ребер - це СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості тілесні ушкодження, що повлекли за собой тривалий розлад здоров`я (п. 2.2.1.). Забийні рани голови, синці й садна обличчя, перелом кісток носу, травма вушних раковин, синці на грудній клітині та ушкодження шкіри на верхніх кінцівках - відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкодженнь ( п.2.3.1.).

-Строк утворення асфиктичного комплексу ушкоджень та змін від закриття дихальних отворів компактним тілом і строк утвору інших тілесних ушкоджень відповідають одному часу.

-Також при розтині тіла виявлено захворювання серцевосудинної системи- післяінфарктний великовогнищевих кардіосклероз, та злоякісне новоутворення шлунку, що значно впливало на розвиток наслідків травм. .

-3. Смерть потерпілого настала в наслідок механічної асфіксії від закриття дихальних зів (рота й носа) компактним тілом, що ще й ускладнилося наявністтю перелома кісток носу з щільно заповненніям тягучими яскраво-червоними згортками крові порожнин носа. Враховуючи динаміку трупних явищ, випливає, що смерть потерпілого настала в період з 01.00годин до 02.00години ІНФОРМАЦІЯ_4.

-4. Смерть потерпілого настала швидко після закриття дихальних отворів, припинення поступу повітря й розвитку гострої асфіксії.

-5. Комплекс асфиктичних ознак, тілесні ушкодження мають характер прижиттєвих, на що вказують крововиливи в області ушкоджень.

-6. Гостра механічна асфіксія виникла в наслідок закриття дихальних отворів (порожнини рота) стороннім тілом, порожнин носа - щільними згортками крові в наслідок перелому кісток носу. Рани, виявлені на обличчі потерпілого мають характер забійних, на що вказують характер країв і кінців ран, стан підлягаючих м`яких тканин. При утворі забійних ран обличчя потерпілий був звернений до нападаючої особи обличчям. При цьому потерпілому було нанесено багато ударних впливів з помірною силою тупими твердими предметами (предметом) з обмеженою діючою поверхнею. В правій скроневій області обличчя удар був нанесених тупим твердим предметом з обмеженою травмуючою поверхнею, який мав виражене ребро. При цьому потерпілий міг перебувати як у вертикальному, так і в іншому положенні. По правій бічній поверхні грудной клітини було нанесено прямий удар тупим твердим предметом обмеженою діючою поверхнею.

-Пошкодження в ділянці обох променево-зап`ясткових суглобів, утворилися за механізмом стиснення - тертя, можливо в наслідок стиснення зап`ясток тупим твердим предметом (можливо й при зв`язуванні верхніх кінцівок потерпілого тканиною).

-Усі вищевказані тілесні ушкодження у вигляді ран, саден, разривів м`яких тканин, травми губ, вушних раковин, перелома кісток носу та ребер утворювалися від множинного ударного впливу зі помірно-значною силою тупими твердими предметами з обмеженою діючою ло- к-ею Тупими твердими предметами, якими наносилися удари потерпілому могли бути й кулак, нога сторонньої людини.

-7. Після закриття дихальних отворів компактним тілом розвилася гостра асфіксія і смерть ОСОБА_3 настала протягом швидкого часу.

-8. Кров потерпілого належить до групи О с изогемагглютининами анти-А й анти-В.

-9. Утвір загального комплексу вищевказаних ушкоджень від дії власної руки, а також від мимовільного падіння на яку-небудь поверхню виключається.

-10. Після нанесення тілесних ушкоджень у вигляді ран, синців і саден обличчя, грудної клітини, кінцівок, потерпілий міг робити неякі цілеспрямовані дії (звати на домопогу, розмовляти та т.п.). Після щільного закриття дихальних отворів компактним тілом настала гостра асфіксія, різка втрата свідомості, під час якої потерпілий не мог робити або які дії.

-11. Ознак, що вказують на можливу самооборону, на трупі не виявлене.

-12. Даних про грубе переміщення трупа після настання смерті в експерта не має.

-13. Між отриманими потерпілим тілесними ушкодженнями і його смертю є прямий причинно- наслідковий зв`язок.

-14. При судово-токсикологічній експертизі, крові від трупа ОСОБА_3 , етиловий та інші спирти не виявлені (т.2 а.с.59-62, 65-69);

-висновком судово-медичної експертизи №9/66СЕ-20 від 27.02.2020 року та таблицею до нього, згідно з яким встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка крові трупа гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об`єкт №1) (таблиця 1.1., додаток 1) (т.1 а.с.177-190);

-висновком судово-медичної експертизи №9/86СЕ-20 від 05.03.2020 року та таблицею до нього, згідно з яким на наданому на дослідженні недопалку цигарки білого кольору з надписом «03» (об`єкт №1) виявлені клітини з ядрами, кров людини не виявлено. Встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) клітин з ядрами, виявлених на недопалку цигарки білого кольору з надписом «03» (об`єкт №1), які належать невстановленій особі чоловічої генетичної статі (таблиця 1, додаток 1) (т.1 а.с.194-200);

-висновком судово-медичної експертизи №9/85СЕ-20 від 12.03.2020 року та таблицею до нього, згідно з яким на наданому на дослідження недопалку цигарки «І» (обєкт№1) виявлені клітини з ядрами, кров людини не виявлено. Встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) клітин з ядрами, виявлених на недопалку цигарки «І» (обєкт №1), та сліду крові й клітин з ядрами, виявлених на недопалку сигарети «ІІ» (обєкт №2) які збігаються між собою і належать невстановленій особі чоловічої генетичної статі (таблиця 1.1, додаток 1) (т.1 а.с. 204-212);

-висновком судово-медичної експертизи №9/75СЕ-20 від 18.03.2020 року та таблицею до нього, згідно з яким на наданому на дослідження змиві з поверхні бильця крісла в кімнаті «1» (з лівої сторони) (об`єкт №1) виявлені клітини з ядрами, кров людини не виявлено. Встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) клітин з ядрами, виявлених на змиві з поверхні бильця крісла в кімнаті «1» (з лівої сторони) (об`єкт №1), які належать невстановленій особі чоловічої генетичної статі (таблиця 1.1, додаток 1) (т.1 а.с.216-223);

-висновком судово-медичної експертизи №9/71СЕ-20 від 31.03.2020 року та таблицею до нього, згідно з яким на наданому на дослідження фрагментах ткан

-ини, позначених як «І», «ІІ», «ІІІ» (об`єкти №№1-19) виявлено клітини з ядрами та кров людини. Встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) клітин з ядрами, виявлених на фрагментах тканини, позначених як «І», «ІІ», «ІІІ» (об`єкти №№1-19) , які збігаються між собою та належать невстановленій особі чоловічої генетичної статі (таблиця 1.1, додаток 1) (т.1 а.с.227-236);

При проведенні судово-медичної експертизи марлевого тампону-змиву (об`єкт №1), вилученого 18.01.2020 року, під час огляду місця події-приватного будинку, розташованого та території домоволодіння АДРЕСА_2 , у кімнаті №1, з бильця крісла, встановлено, що речовина на тампоні є кров`ю людини. При серологічному дослідженні, в крові виявлений антиген Н, який властивий групі крові О (1) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В. При цитологічному дослідженні, встановити статеву належність крові не було можливості у зв`язку з відсутністю в препараті клітинних елементів крові, необхідних для даного методу дослідження. Таким чином, враховуючи результати досліджень і групу крові потерпілого, можна припустити, що дані сліди крові походять від будь-якої людини з груповою належністю крові О (І) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_3 (т.2 а.с.55-57);

-висновком судово-медичної експертизи №17-37-МК/17-Із.т./20 від 23.01.2020 року, згідно з яким при судово-медичній експертизі шкірного клаптя з раною з правої скроні від трупа гр. ОСОБА_3 , 1949 р.н. встановлено одну рану, яка по своїм морфологічним ознакам є забійною. Дана забійна рана утворилася від травматичної дії тупого предмета з обмеженою травмуючою поверхнею, який мав виражене ребро, за механізмом удару, з елементами стиснення.(т.2 а.с.63-64);

-Паспортом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якого вбачається вік потерпілого на момент події - 71 рік (т.2 а.с.96);

-копією лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_3 від 21.01.2020 року відповідно до якої, причиною смерті останнього стала механічна асфікція закриття дихальних отворів (т.2 а.с. 98);

-Висновком судової молекулярно - генетичної експертизи від 08.05.2020 року № 9/499СЕ-20 та таблицями до нього, відповідно до якого Генетичні ознаки (ДНК-профілі) слідів крові та клітин з ядрами, виявлених на фрагментах тканини, позначених як "І", "II", "III" (об`єкти №№ 1-19 згідно висновку судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 31.03.2020 № 9/71СЕ-20), збігаються між собою та з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка крові трупа гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об`єкт № 1 згідно висновку судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 27.02.2020 № 9/66СЕ-20). Сукупність генетичних ознак. встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 228 децильонів осіб (2,28 х 1035) (т.3 а.с. 14-18);

- висновком експерта №43-І3/20 від 10.02.2020 року та табляцями до нього, відповідно до якого встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка букального епітелію підозрюваного гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (обєкт №1) (таблиця 1.1, додаток 1) (т.2 а.с. 128-134);

- висновком експерта №9/293СЕ-20 від 10.04.2020 року та табляцями до нього, відповідно до якого встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (обєкт №1) (таблиця 1.1, додаток 1) (т.2 а.с. 138-144);

-висновком експерта №14/146-С/20 від 06.03.2020 року, відповідно до якого кров підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відноситься до групи АВ.(т.2 а.с. 157-158);

-висновком судово-медичної експертизи №14/108-С/20 від 13.02.2020 року, відповідно до якого кров ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відноситься до групи АВ.(т.2 а.с. 182-183);

-висновком експерта №14/148-С/20 від 12.03.2020 року, відповідно до якого згідно «Висновка експерта» №14/169-Дм/20 від 21.01.2020р.: «Кров від трупа ОСОБА_3 , 1949р.н. (№17-13/20), належить до групи з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В»,

- Кров підозрюваного ОСОБА_1 відноситься до групи АВ,

- Кров підозрюваного ОСОБА_2 належить до групи АВ;

-висновком експерта №14/112-С/20 від 02.03.2020 року, відповідно до якого на джинсових брюках (обєкти №1,2) підозрюваного ОСОБА_1 знайдена кров людини, в якій виявлений антиген Н. Таким чином можна вважати, що кров у даних обєктах належить до групи О з ізогемаглютининами анти-А і анти-В, походження якої від потерпілого ОСОБА_3 не виключається. (т2 а.с.177-178);

-висновком судово-медичної експертизи №14-І3/20 від 24.01.2020 року, відповідно до якого у гр-на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на голові, шиї, тулубі та кінцівках будь-яких тілесних ушкоджень та слідів їх загоєнь не виявлено.(т.2 а.с. 218);

-висновком судово-медичної експертизи №163-І3/20 від 29.05.2020 року, відповідно до якого деякі тілесні ушкодження, що були виявлені у потерпілого ОСОБА_3 , 1949 р.н. могли утворитися внаслідок механізму нанесення ушкоджень, на які вказує підозрюваний ОСОБА_2 під час проведення слідчого експерименту. (т.2 а.с. 244-245);

-висновком судово-медичної експертизи №162-І3/20 від 29.05.2020 року, відповідно до якого тілесні ушкодження, що були виявлені у потерпілого ОСОБА_3 , 1949 р.н. могли утворитися внаслідок механізму нанесення ушкоджень, на які вказує підозрюваний ОСОБА_1 під час проведення слідчого експерименту. (т.2 а.с. 247-248);

-протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.01.2020 року та 24.01.2020 року, в ході якого свідок ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як осіб, яких ІНФОРМАЦІЯ_4 року він відвіз з залізничного вокзалу м. Ізюм Харківської області до с. Крамарівка Ізюмського району Харківської області(т.2 а.с.205-206, 219-220);

- протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.01.2020 року та 24.01.2020 року, в ході якого свідок ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як осіб, яких ІНФОРМАЦІЯ_4 року він відвіз з с. Крамарівка Ізюмського району Харківської області до м. Ізюм Харківської області.(т.2 а.с.208, 221-222 );

-протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.03.2020 року, в ході якого свідок ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як осіб, які ІНФОРМАЦІЯ_4 року просили його викликати таксі до м. Ізюм Харківської області (т.2 а.с.43-44, 46-47);

-постановою про закриття кримінального провадження № 12020220320000484 від 04.06.2020 року за ознаками злочинів, передбачених ч.4 ст.187, п.п.6,12 ч. 2 ст. 115 КК України у зв`язку зі смертю підозрюваного ОСОБА_2 (т.3 а.с.161-164);

-постановою від 20.05.2020 року про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні за № №12020220320000058 та квитанцією №346 про передачу їх на зберігання до камери зберігання речових доказів Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області, а саме: недопалок цигарки білого кольору з надписом «03», пачка з-під цигарок з надписом «Military», гаманець з малюнком червоно- синього та зеленого кольорів, два фрагменти тканини білого кольору з вузлами та нашаруванням РБК (з рук трупа), 5 фрагментів тканини білого кольору з вузлами та нашаруванням РБК (з голови трупа), змив речовини бурого кольору з підлоги біля голови трупу, фрагмент тканини білого кольору з вузлами та нашаруванням РБК (з ніг трупа), два недопалки цигарок білого кольору з попільнички на столі, дерев`яне бильце з підлоги в кімнаті № 1, фрагмент тканини білого кольору з нашаруванням РБК (вирізаної з подушки на кріслі), ковдра з нашаруванням РБК, змив РБК з поверхні бильця крісла, два аркуші паперу з рукописним текстом, фрагмент фотокартки, конверт поштовий з нашаруванням РБК, фрагмент тканини білого кольору з вузлами та нашаруванням РБК (з рук трупа), фрагменти тканини білого кольору з вузлами та нашаруванням РБК (з ніг трупу), окуляри з нашаруванням РБК, стартовий пакет без сім-карти «Київстар» з номером НОМЕР_2 , гіпсовий знімок низу підошви взуття, ковдра, змив з поверхні вікна (з правої сторони від вхідної двері), змив з дзвінка, змив з ручок відкриття вхідних дверей до будинку, змив з поверхні вимикача світла в тамбурі, змив з поверхні металевого гачка (з внутрішньої сторони), дерев`яного коробу дверей, змив з ручок відкриття дверей в тамбурі, змив з поверхні вимикача світла в кухні, змив з поверхні вимикача світла в кімнаті № 1, змив з поверхні бильця крісла, змив з поверхні вимикача світла в кімнаті № 2, змив з ручок відкриття дверей до кімнати № 2, змив з ручки кришки (футляра) швейної машинки, змиви з поверхні металевих билець ліжка, змив з поверхні дерев`яної фото рамки (в кімнаті №2), змив з поверхні дерев`яної фото рамки (на стільці в кімнаті №2), змив з поверхні валізи, сліди рук на 7 ВЛС, бавовняний светр, сіро-білого кольору, чоловіча сорочка, х/б, тільняшка з чорно-білими смугами, трикотажна майка, сірого кольору, трикотажні гамаш і, чорного кольору, трикотажні труси, чорного кольору, трикотажні труси, синього кольору, бавовняні шкарпетки, відбитки пальців рук з трупу ОСОБА_3 , зразки крові трупу ОСОБА_3 на марлевий бинт, зразки волос трупу ОСОБА_3 , нігтьові пластини з правої та лівої рук трупу ОСОБА_3 , змиви з долоней рук, зразки крові та зразок букального епітелію, чоловічі джинси, синього кольору, светр, сірого кольору, куртка темно-сірого кольору, змив РБК з килиму, 2 сліди папілярних візерунків, фрагмент занавіси з нашаруванням РБК на підлозі в кімнаті, наволочку з нашаруванням РБК на ліжку в кімнаті, записник з номерами телефонів, дерев`яну палиця, довжиною 86 см, мобільний телефон білого кольору «Samsung La Fleur GT- S5250», два паперових квитка AT «Укрзалізниця» від 24.01.2020, зимову куртку, кофту з капюшоном, джинси, кросівки, були відібрані зразки крові ОСОБА_2 та зразок букального епітелію ОСОБА_2 , здано до камери зберігання речових доказів Ізюмського ВП ГУ НП в Харківській області. (Квитанція № 346) (т.2 а.с. 249-250, т.3 а.с. 1-3).

До показань свідка з боку захисту ОСОБА_13 , яка пояснила, що є онучкою потерпілого ОСОБА_3 , який розповідав їй, що восени 2019 року до нього приходив чоловік середніх років та шахрайськими діями заволодів грошовими коштами, суд відноситься до цих показань як до доказу що є неналежним, оскільки вони не стосуються предмету доказування по цій справі, не підтверджують винність обвинуваченого та не виправдовують його.

До пояснень обвинуваченого ОСОБА_1 , що він намагався зупинити ОСОБА_2 наносити тілесні ушкодження ОСОБА_3 шляхом прохань, суд відноситься критично, оскільки вони спростовуються відеозаписом проведення слідчого експерименту від 27.01.2020 року за участю ОСОБА_2 , який пояснив, що ОСОБА_1 його ні про що не просив, коли він наносив удари ОСОБА_3 та шукав гроші у будинку.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 з приводу того, що він не звернувся до правоохоронних органів, так як боявся наслідків з боку останніх та ОСОБА_2 , суд відноситься критично, оскільки вони не підтверджені жодними об`єктивними доказами, а на думку суду є намаганням підсудного ввести суд в оману з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

При наданні правової оцінки аргументам та доводам обвинуваченого ОСОБА_1 щодо відсутності у його діях, на момент вчинення інкримінованих йому суспільно небезпечних діянь, корисливого мотиву, а також відсутності попередньої домовленості із ОСОБА_2 на позбавлення життя ОСОБА_3 , суд доходить наступного.

Розбій, як злочин проти відносин власності (ст. 187 КК), - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства.

Під нападом у складі розбою слід розуміти раптові, несподівані для потерпілого умисні дії, спрямовані на негайне вилучення його майна шляхом застосування до нього фізичного або психологічного насильства, небезпечного для життя і здоров'я.

Таким чином, напад завжди супроводжується насильством над потерпілим, як способом подолання дійсного чи можливого опору з метою заволодіння чужим майном.

При цьому фізичне насильство полягає в силовому впливі на потерпілого, який призводить до заподіяння йому легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров`я або незначною втратою працездатності, ушкоджень середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, а також в інших насильницьких діях, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров`я в момент їх заподіяння. Психологічне ж насильство полягає у погрозі негайного застосування до потерпілого фізичного насильства, небезпечного для його життя чи здоров'я.

Розбій вважається закінченим злочином з моменту нападу, поєднаного із застосуванням або погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я, незалежно від того, заволодів майном злочинець чи ні.

Співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб`єктів злочину у вчиненні умисного злочину (ст. 26 КК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 27 ККУ пособником визначається особа, яка порадила, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 18 жовтня 2018 року у справі № 11/785/124/14 нагадав, що домовитися про спільне вчинення злочину заздалегідь означає дійти згоди про скоєння відповідного діяння до моменту виконання його об`єктивної сторони. Така домовленість може відбуватись у будь-якій формі - як у вербальній, так і за допомогою конклюдентних дій.

Конклюдентними вважають мовчазні дії, з яких можна зробити висновок про дійсні наміри особи, внаслідок чого дії співучасників стають узгодженими.

Причому проміжок часу між домовленістю і реальним початком учинення злочину може бути різний і вирішальної ролі не відіграє. Домовленість може бути досягнута як за тривалий час до вчинення суспільно небезпечного діяння, так і за кілька годин, хвилин чи секунд.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 і ОСОБА_2 направлялися до потерпілого ОСОБА_3 за грошима, в ході розвитку подій ОСОБА_1 бачив яким чином ОСОБА_2 ті гроші отримує, не покинув місце вчиення злочину, а сприяв злочиниим діям ОСОБА_2 спостерігаючи за потерпілим, отримав у результаті частину грошей а від так суд вважає доведеним, що вчинення цих злочинів за попередньою змовою групою осіб відбулась за домовленістю у формі конклюдентних дій.

Ні ОСОБА_2 , ані ОСОБА_1 не надали потерпілому медичної допомоги, не викликали її, не звернувся за допомогою до інших людей, втекли разом.

Отже, факт протиправного заволодіння грошима потерпілого за відсутності інших мотивів для заподіяння йому тілесних ушкоджень та подальший розподіл цих грошей між собою свідчать саме про вчинення розбійного нападу.

Відповідно до Постанови пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 року №2 «Про судову в справах проти життя та здоров`я особи», зокрема, у п.10 визначено, що за п.6 ч.2 ст.115 КК України, як учинене з корисливих мотивів умисне вбивство кваліфікується в разі, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв`язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також коли виник корисливий мотив - до початку чи під час вчинення цього злочину.

У разі вчинення умисного вбивства під час розбійного нападу дії винного кваліфікуються за п.6 ч.2 ст.115 КК України і статтею, якою передбачено відповідальність за злочинне заволодіння майном ч.4 ст.187 КК України. Крім того, пункт 16 названої постанови роз`яснює, що вчиненим за попередньою змовою групою осіб (п.12 ч.2 ст.115 КК України) умисне вбивство вважається тоді, коли в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання.

За цей злочин несуть відповідальність і ті особи, котрі хоча й не вчинювали дій, якими безпосередньо була заподіяна смерть потерпілому, але будучи об`єднаними з іншими співвиконавцями вбивства єдиним умислом, спрямованим на позбавлення потерпілого життя, виконали хоча б частину того обсягу дій, який група вважала необхідним для реалізації цього умислу. З урахуванням конкретних обставин справи та змісту спільного умислу осіб, що вчинюють вбивство за попередньою змовою, до таких дій можуть бути віднесені, зокрема, ведення спостереження за потерпілим, іншими особами чи обстановкою безпосередньо перед убивством або під час його вчинення з метою забезпечити реалізацію спільного умислу на вбивство.

При кваліфікації дій обвинуваченого суд виходить з того, що стороною обвинувачення доведені обставини, за яких ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вчинили умисне вбивство ОСОБА_3 під час розбійного нападу на нього, домовившись про його вбивство після нанесення йому тяжких тілесних ушкоджень саме в момент розбійного нападу.

Про наявність умислу у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на вчинення розбійного нападу свідчить сукупність їхніх дій до, під час та після вчинення злочинів а також показання обвинуваченого ОСОБА_1 у тій частині, що саме ОСОБА_2 знайшов гроші у будинку ОСОБА_3 , частину яких в подальшому розділив з ОСОБА_1 .

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що попередньо у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був умисел саме на вчинення розбійного нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_3 а про наявність же умислу на вбивство останнього свідчать цілеспрямовані дії щодо завдання йому ударів в життєво важливий орган - голову, а також перекриття дихальних шляхів, у результаті чого і настала смерть потерпілого.

Саме під час вчинення розбою у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник умисел на вбивство ОСОБА_3 , оскільки останній міг повідомити у поліцію про вчинення відносно нього злочину.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 щодо відсутності його вини за ч.4 ст.187 та ч.2 ст.115 КК України, дані ним в судовому засіданні суперечать всім іншим матеріалам кримінального провадження, і не можуть бути прийняті судом для обґрунтування вироку. Невизнання в судовому засіданні обвинуваченим своєї вини, суд вважає спробою останнього уникнути кримінальної відповідальності саме за ч.4 ст.187 та ч.2 ст.115 КК України, а також відсутністю у обвинуваченого ОСОБА_1 критичного аналізу своїх умисних дій та небажанням визнати злочинну неправомірність своїх умисних дій, при вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.187 КК України відносно потерпілого ОСОБА_3 та при вчиненні злочину відносно нього ж, передбаченого п.п. 6 та 12 ч.2 ст.115 КК України.

Пояснення ОСОБА_1 що його умисел не охоплювався умислом ОСОБА_2 , оскільки останній сказав що вони їдуть забирати у ОСОБА_3 законний борг не знаходить свого підтвердження у матеріалах справи, оскільки ОСОБА_1 після проникнення до будинку потерпілого після подолання його опору усвідомлював явну протиправність дій з боку ОСОБА_2 , нічого не вчиняв аби відвернути наслідки діянь останнього, як під час вчинення злочинів та і після цього, продовжував перебувати у будинку і спостерігати за потерпілим ОСОБА_3 , щоб той не викликав допомогу, що свідчить про попередню змову між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про вчинення злочинів, в якому ОСОБА_2 виступав організатором та виконавцем а ОСОБА_1 - пособником.

Відповідно до ч.2 ст.29 КК України, організатор, підбурювач та пособник підлягають кримінальній відповідальності за відповідною частиною статті 27 і тією статтею (частиною статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає злочин, вчинений виконавцем.

Таким чином, органом досудового розслідування помилково не уточнена роль підсудного у співучасті, оскільки він, як встановлено судом, був пособником ОСОБА_2 , позаяк своїми діями він полегшив вчинення злочину ОСОБА_2 , забезпечивши того тією допомогою, яку просив останній.

Отже, мотивом позбавлення життя ОСОБА_3 , який виник під час розбійного нападу, було бажання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 отримати матеріальні блага для себе а також небажання бути викритими у вчиненні злочинів, а тому суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначених діянь встановлена, та кваліфікує його дії

- за ч. 5 ст.27 п.п. 6, 12 частиною другої ст. 115 Кримінального кодексу України - пособник у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, з корисливих мотивів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб;

- ч.5 ст.27 ч.4 ст. 187 Кримінального Кодексу України - пособник у розбої, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у житло та поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень. Тобто як ідеальну сукупність злочинів.

Суд не вбачає підстав для виходу за межі висунутого обвинувачення у порядку ч.3 ст. 337 КПК України у частині зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 , як на тому наполягала сторона захисту.

І будь - яких інших доказів, які б спростували такі висновки, суд у своєму розпорядженні не мав, у той час, як сторони були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.

При вирішенні питання щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за вчиненні ними злочини, суд, в загальному, виходить з наступного.

У ст. 3 Конституції України зазначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Отже, за Основним Законом України життя віднесено до абсолютних прав людини. Абсолютність такого суб`єктивного права, як елемента правовідносин, перш за все полягає в тому, що воно охороняється від усіх і кожного.

Згідно з вимогами частини другої ст. 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню ними нових злочинів.

Статтею 65 Кримінального кодексу України передбачено, що суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.

З вищевказаними положеннями ст. 65 Кримінального кодексу України в повній мірі кореспондуються і приписи, які містяться в постанові пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», якими, серед іншого, також передбачено (п.п. 1-3, 21), що призначаючи покарання в кожному конкретному випадку суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). При вирішенні питання про те, який із передбачених ст. 70 КК України принципів необхідно застосовувати при призначенні покарання за сукупністю злочинів (поглинення менш суворого покарання більш суворим або повного чи часткового складання покарань, призначених за окремі злочини), суд повинен враховувати крім даних про особу винного й обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, також кількість злочинів, що входять до сукупності, форму вини й мотиви вчинення кожного з них, тяжкість їх наслідків, вид сукупності (реальна чи ідеальна) тощо.

При обранні міри покарання ОСОБА_1 суд враховує: ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжкими злочинами, відсутність обставин, що пом`якшують обвинуваченому покарання, відповідно до ст. 66 КК України а також наявність обставини, згідно зі ст. 67 КК України, що обтяжує покарання обвинуваченому - вчинення злочинів проти особи похилого віку, особу винного, його позицію до вчиненого та роль у вчинених злочинах, що він раніше не судимий, не працевлаштований, хоча є особою працездатного віку, згідно з довідкою ДОП Ізюмського ВП ГУ НП в Харківській області постійного місця мешкання не має, веде аморальний та бродяжницький спосіб життя. Зловживає спиртними напоями та займається крадіжками майна (т.3 а.с.63) на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває (т.3 а.с.66).

Під час судового розгляду судом задоволено клопотання сторони захисту про призначення обвинуваченому амбулаторної судової психіатрічної експертизи, оскільки ОСОБА_1 скаржився на розлади в психічній діяльності.

Відповідно до висновку амбулаторної судово - психіатричної експертизи №100 від 22.02.2021 року ОСОБА_1 у період часу, якому відповідає правопорушення, перебував поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Відповідно до свого психічного стану міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_1 , відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів не потребує.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, за вчинені злочини покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна у розмірі, що наближається до мінімального а потім за правилами ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

З метою забезпечення виконання вироку, колегія суддів вважає за необхідне, до набрання вироком законної сили, міру запобіжного заходу обвинуваченому залишити без змін - тримання під вартою.

Долю речових доказі по справі суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Питання про судові витрати судом вирішуються відповідно до ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 371, 374 КПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27 ч.4 ст.187, ч.5 ст.27 п.п.6,12 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання:

за ч.5 ст.27 ч. 4 ст. 187 КК України - 8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

за ч.5 ст.27 п.п.6,12 ч. 2 ст. 115 КК України - 10 (десять) років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання за сукупністю злочинів призначити ОСОБА_1 покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 , до набрання вироком законної сили, залишити без змін - тримання під вартою.

Початком відбування покарання у відповідності до ст. 72 КК України, слід вважати момент його затримання - 22.01.2020 року.

Речові докази по справі, після набрання вироком законної сили:

-- недопалок цигарки білого кольору з надписом «03», пачка з-під цигарок з надписом «Military», гаманець з малюнком червоно- синього та зеленого кольорів, два фрагменти тканини білого кольору з вузлами та нашаруванням РБК (з рук трупа), 5 фрагментів тканини білого кольору з вузлами та нашаруванням РБК (з голови трупа), змив речовини бурого кольору з підлоги біля голови трупу, фрагмент тканини білого кольору з вузлами та нашаруванням РБК (з ніг трупа), два недопалки цигарок білого кольору з попільнички на столі, дерев`яне бильце з підлоги в кімнаті № 1, фрагмент тканини білого кольору з нашаруванням РБК (вирізаної з подушки на кріслі), ковдра з нашаруванням РБК, змив РБК з поверхні бильця крісла, два аркуші паперу з рукописним текстом, фрагмент фотокартки, конверт поштовий з нашаруванням РБК, фрагмент тканини білого кольору з вузлами та нашаруванням РБК (з рук трупа), фрагменти тканини білого кольору з вузлами та нашаруванням РБК (з ніг трупу), окуляри з нашаруванням РБК, стартовий пакет без сім-карти «Київстар» з номером НОМЕР_2 , гіпсовий знімок низу підошви взуття, ковдра, змив з поверхні вікна (з правої сторони від вхідної двері), змив з дзвінка, змив з ручок відкриття вхідних дверей до будинку, змив з поверхні вимикача світла в тамбурі, змив з поверхні металевого гачка (з внутрішньої сторони), дерев`яного коробу дверей, змив з ручок відкриття дверей в тамбурі, змив з поверхні вимикача світла в кухні, змив з поверхні вимикача світла в кімнаті № 1, змив з поверхні бильця крісла, змив з поверхні вимикача світла в кімнаті № 2, змив з ручок відкриття дверей до кімнати № 2, змив з ручки кришки (футляра) швейної машинки, змиви з поверхні металевих билець ліжка, змив з поверхні дерев`яної фото рамки (в кімнаті №2), змив з поверхні дерев`яної фото рамки (на стільці в кімнаті №2), змив з поверхні валізи, сліди рук на 7 ВЛС, бавовняний светр, сіро-білого кольору, чоловіча сорочка, х/б, тільняшка з чорно-білими смугами, трикотажна майка, сірого кольору, трикотажні гамаш і, чорного кольору, трикотажні труси, чорного кольору, трикотажні труси, синього кольору, бавовняні шкарпетки, відбитки пальців рук з трупу ОСОБА_3 , зразки крові трупу ОСОБА_3 на марлевий бинт, зразки волос трупу ОСОБА_3 , нігтьові пластини з правої та лівої рук трупу ОСОБА_3 , змиви з долоней рук, зразки крові та зразок букального епітелію, змив РБК з килиму, 2 сліди папілярних візерунків, фрагмент занавіси з нашаруванням РБК на підлозі в кімнаті, наволочку з нашаруванням РБК на ліжку в кімнаті, записник з номерами телефонів, дерев`яну палиця, довжиною 86 см, два паперових квитка AT «Укрзалізниця» від 24.01.2020 р., зразки крові ОСОБА_2 та зразок букального епітелію ОСОБА_2 - знищити; мобільний телефон білого кольору «Samsung La Fleur GT- S5250», - конфіскувати у дохід держави; джинси синього кольору, светр сірого кольору та куртку темно-сірого кольору - повернути ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати у зв`язку з проведенням експертиз у розмірі 378, 677 грн. 95 коп. (триста сімдесят вісім тисяч, шістсот сімдесят сім гривень, дев`яноста п`ять копійок) - в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду, через Балаклійський районний суд Харківської області, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Головуючий - суддя

Судді -