Рішення № 96516029, 26.04.2021, Міловський районний суд Луганської області

Справа № 418/410/21

2/418/48/21

РІШЕННЯ

іменем України

"26" квітня 2021 р. Міловський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді: Шовкуна В.О.,

за участю секретаря: Бутенко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

До суду звернувся представник АТ КБ «Приватбанк», Гребенюк О.С. з позовною заявою у якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.06.2015 року у розмірі 10 202,82 грн..

В обґрунтування позову зазначає, що відповідачу ОСОБА_1 , яка підписала заяву б/н від 02.06.2015 року, було встановлено кредитний ліміт у розмірі 3000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Своїм підписом у заяві Відповідачка підтвердила те, що заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає Договір про надання банківських послуг. Заявою Відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування, які були йому надані для ознайомлення в письмовій формі. Банк зобов`язання за договором виконав в повному обсязі та надав можливість Відповідачу розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. У зв`язку з порушенням зобов`язань за договором, з урахуванням внесених відповідачем коштів на погашення боргу, станом на 02.12.2020 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 13503,41, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 10 202,82 грн., та відсотками нарахованими на прострочений кредит - 3565,36 грн.. Просить стягнути з відповідача лише заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10 202,82 грн..

Аргументи учасників справи

Представник Позивача у судове засідання не з`явився, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи про, що в матеріалах справи є підтвердження.

Відповідачка ОСОБА_1 належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, відповідно до вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України. Відзив на позовну заяву та заяву з запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не подала.

Позиція суду

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до наступного висновку.

Короткий зміст фактичних обставин справи

Згідно розрахунку заборгованості за договором б/н від 02.06.2015 року станом на 02.12.2020 року у Відповідача утворилась заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10 202,82 грн. та за відсотками нарахованими на прострочений кредит у розмірі 3 565,36 грн.. Відповідачка здійснювала погашення кредиту різними сумами та у різні періоди. (а.с.11-17).

Відповідно до копії Анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, підписаної 02.06.2015 року ОСОБА_1 , остання погодилася з тим, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами, правилами користування, основними правилами обслуговування та кредитування, розміщені в рекламному буклеті, складають між нею та банком договір про надання банківських послуг. Вона погодилась з умовами договору, та зобов`язалася виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг та регулярно самостійно знайомитися з їх змінами на сайті банку. (а.с. 24)

Згідно копії паспорту ОСОБА_1 , вона є громадянкою України. (а.с. 70-71).

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 , останній 02.06.2015 року було відкрито картковий рахунок НОМЕР_1 з лімітом 0,00 грн.. 11.12.2017 року кредитний ліміт встановлено у розмірі 3000,00 грн., який 21.07.2018 року зменшено до 0,00 грн. (а.с.22).

Згідно довідки Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» ОСОБА_1 було надано 2 (дві) кредитні картки: картку НОМЕР_1 - відкрито 02.06.2015 року з терміном дії до 08/18; картку НОМЕР_2 - відкрито 11.12.2017 року з терміном дії до 07/21 року. (а.с.23).

Відповідно до виписки за договором б/н станом на 04.12.2020 року, ОСОБА_1 з 23.11.2015 року по 01.12.2017 року користувалася карткою НОМЕР_1 , на якій знаходилися її власні кошти, якими вона користувалася, та з 11.12.2017 року - карткою НОМЕР_2 , на яку цього ж дня встановлено кредитний ліміт у розмірі 3000,00 грн., яким вона користувалася та здійснювала його погашення, а банком здійснювалось нарахування пені, комісії, процентів та інше. (а.с.18-21).

Також Позивачем додано Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT» «Універсальна GOLD», та витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які не містять підпису Відповідача. (а.с.25-69)

Мотиви з яких виходить суд і застосовані норми права

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно правового висновку викладеного Великою Палатою Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17, слід, що надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Судом було встановлено, що 02.06.2015 року Відповідачем було підписано Анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, однак остання не містить інформація щодо бажаного Відповідачем розміру кредитного ліміту, виду картки, способу та строків погашення та умов користування кредитом.

Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Умови та правила надання банківських послуг не містять підпису Відповідача.

Довідкою банку підтверджено, що Відповідач мала дві кредитні картки.

Матеріалами справи (банківською випискою та довідкою про зміну умов кредитування) підтверджується той факт, що, кредитний ліміт у розмірі 3000,00 грн. Відповідачу було встановлено лише 11.12.2017 року, тобто через 2,5 роки від підписання анкети - заяви, якою Позивач підтверджує бажання Відповідача отримати кредит.

Згідно банківської виписки, на картці НОМЕР_1 були виключно власні кошти Відповідачки, якими вона користувалася, заборгованості перед банком не має. На картку НОМЕР_2 було встановлено кредитний ліміт 11.12.2017 року у розмірі 3000,00 грн. Кредитними коштами Відповідачка користувалася (здійснювала оплату за продукти, поповнювала мобільний телефон, переказувала кошти на іншу карту, та інше), а також здійснювала погашення заборгованості різними сумами.

Однак, судом встановлено, що Позивачем у заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10 202,82 грн. враховано також і комісію за обслуговування (членські внески), та платежі за послугою «Миттєва розстрочка».

З цього приводу слід зауважити, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18).

Також, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження волевиявлення Відповідача на підключення їй сервісу «Миттєва розстрочка», платежі за яким банком віднесено в рахунок заборгованості позичальника.

При укладенні договору з ОСОБА_1 , АТ КБ «ПриватБанк» не дотримався вимог про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

Тобто, підстави для нарахування і стягнення з Відповідача заборгованості за комісією та платежів за послугою «Миттєва розстрочка» відсутні.

У даному випадку банком самовільно використано додаткові заходи, які збільшують вартість кредиту.

Слід зауважити, що Позивачем заявлені вимоги лише щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту. Так, згідно виписки вбачається, що фактично тіло кредиту, тобто сума, яку фактично отримав у борг Відповідач, складає 6 903,80 грн., а внесено Відповідачем на погашення заборгованості 10 817,09 грн..

Таким чином, враховуючи, що сума повернутих Відповідачкою кредитних коштів перевищує суму отриманого нею кредиту, підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з Відповідача заборгованості за тілом кредиту, відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 626, 628, 633, 634, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 273,279, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду, який розташований у м. Сєвєродонецьк Луганської області через Міловський районний суд Луганської області.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно п. 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В.О.Шовкун