Ухвала суду № 96515502, 17.03.2021, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/9705/19

1-кп/214/316/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 рокуСаксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

судді - Попова В.В.,

за участю:

секретаря - Перог Р.О.,

прокурора - Чеботової Т.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Андріяшевської М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Кривому Розі кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019040750001200 від 27 червня 2019 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України, -

Встановив:

В судовому засіданні прокурор Чеботова Т.В. заявила клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 строком на 60 днів.

В обґрунтування свого клопотання прокурор зазначає на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України і в обґрунтування продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 є запобігання його спробам: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого в даному кримінальному провадженні

Так, ОСОБА_1 , офіційно не працевлаштований, тривалий час ніде не працює, розлучений, проживав до затримання з неповнолітнім братом, має неповнолітню дитину, яка проживає окремо з матір`ю, що свідчить про відсутність в нього міцних соціальних зв`язків. Крім того, обвинувачений має закордонний паспорт, також, знайомий зі свідком ОСОБА_2 та на даний час йому відоме місце мешкання потерпілого ОСОБА_3 , перебуваючи на свободі він зможе незаконно виливати на свідка та потерпілого. В ході досудового розслідування даного кримінального провадження ОСОБА_1 , до встановлення його особи, здійснював тиск на батька потерпілого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4 .

Захисник Андріашевська М.В. заперечувала проти продовження строків триманні під вартою обвинуваченому, вважає, що відпали підстави для його продовження, просила суд обрати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

Вислухавши думки сторін кримінального провадження, суд доходить до такого висновку.

Відповідно до п.п. 2 п. 20.5 Перехідних положень КПК України у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Також Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України, який відноситься до особливо тяжких злочинів.

Суд вважає, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 , не має міцних соціальних зв`язків, не одружений. Його неповнолітня дитина проживає разом з матір`ю та її новим чоловіком, окремо від обвинуваченого.

З урахуванням вищевикладеного, суд вбачає наявність підстави вважати, що більш м`який запобіжний захід, крім тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання наведеним прокурором ризикам. Щодо ризику можливості незаконного впливу на свідків та потерпілого суд вважає зазначити на те, що свідки обвинувачення та потерпілий були допитані судом, проте, під час їх допиту суду повідомлялись про випадки поза процесуального спілкування невизначених з вірогідною метою психічного тиску на них з приводу кримінального провадження щодо обвинувачення ОСОБА_1 . Таким чином, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 та вважає за неможливе застосування більш м`якого запобіжного заходу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав та доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою на 60 днів та про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 110, 315-317, 369, 371 КПК України, суд, -

Постановив:

Клопотання прокурора Чеботової Т.В. про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 ( шістдесят) днів, тобто до 16 травня 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст судового рішення складено о 15-00 год. 22.03.2021 року.

Суддя В.В. Попов