Рішення № 96514627, 19.04.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3889/21

Провадження № 2/522/5796/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Павлик І.А.

за участю:

секретаря судового засідання - Середи А.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Південного територіального управління внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України в особі житлової комісії про захист житлових прав шляхом поновлення на квартирному обліку,

ВСТАНОВИВ:

04.03.2021 позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Південного територіального управління внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України в особі житлової комісії про захист житлових прав шляхом поновлення на квартирному обліку.

За результатами автоматизованого розподілу справа передана для розгляду судді Приморського районного суду міста Одеси Павлик І.А.

09.03.2021 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи на 30.03.2021.

30.03.2021 у зв`язку із неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 19.04.2021.

19.04.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить відмовити у задоволенні позову та розглянути справу за його відсутності.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що з 28.07.1995 по 13.08.2020 проходив військову службу у Збройних Силах України.

Останнім місцем проходження військової служби було Південне територіальне управління внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України (далі - Південне територіальне управління внутрішнього аудиту).

Відповідно до п. 2 наказу начальника Південного територіального управління внутрішнього аудиту (по стройовій частині) від 24.07.2020 № 170 позивача звільнено з військової служби у запас за підпунктом "а" (у зв`язку з закінченням строку контракту) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" з правом носіння військової форми одягу.

Рішенням житлової комісії Південного територіального управління внутрішнього аудиту від 24.07.2020 № 5 (далі - оскаржуване рішення), посилаючись на п. 9 ст. 12 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п.п. 29-30 Порядку забезпечення військовослужбовців членів їх сімей житловим приміщенням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1081, ОСОБА_1 виключено з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, та з обліку осіб, які користуються правом першочергового забезпечення житловими приміщеннями.

Оскаржуване рішення оголошено п. 3 наказу начальника Південного територіального управління внутрішнього аудиту (по стройовій частині) від 24.07.2020 № 170.

На час виключення позивача з квартирного обліку календарна вислуга років останнього складала 25 років 00 місяців 18 днів, а пільгова - 25 років 02 місяці.

Вперше позивач зарахований на квартирний облік 29.07.2000 протоколом засідання житлової комісії військової частини А0471 № 17, на підставі рапорту військовослужбовця та довідки КЕВ м. Києва № 13/33 від 24.04.2000 (про те, що за попереднім місцем служби у Військовому інституті Київського національного університету ім. Тараса Шевченка з 01.09.1995 по 30.06.2000 житловою площею Міністерства оборони не забезпечувався).

У подальшому позивач перебував на квартирному обліку: у військовій частині А0664 - зарахований протоколом засідання житлової комісії військової частини А0664 № 7 від 08.10.2002 зі збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку; у військовій частині А1319 - зарахований протоколом засідання житлової комісії військової частини А1319 № 25 від 29.12.2005 зі збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку; у Південному територіальному управлінні внутрішнього аудиту - зарахований протоколом засідання житлової комісії Південного територіального управління внутрішнього аудиту № 7 від 09.11.2017 зі збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку, проте не з 29.07.2000, а з 09.02.2001, тобто з дати реєстрації у відповідному населеному пункті, та з 09.11.2017 зарахований на облік осіб, які користуються правом першочергового забезпечення житловими приміщеннями (як учасник бойових дій).

Таким чином, перед звільненням з військової служби позивач (зі складом сім`ї 1 особа) перебував у житловій комісії Південного територіального управління внутрішнього аудиту на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, з 09.02.2001 та на обліку осіб, які користуються правом першочергового забезпечення житловими приміщеннями, з 09.11.2017.

Протягом проходження військової служби позивач забезпечений службовою квартирою у АДРЕСА_1 , яку утримує до теперішнього часу. Протягом проходження військової служби жилі приміщення для постійного проживання або грошову компенсацію за належне для отримання житлове приміщення не отримував.

За таких обставин позивач вважає, що рішенням відповідача про виключення його з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, та з обліку осіб, які користуються правом першочергового забезпечення житловими приміщеннями порушені його права, визначені Конституцією та законами України.

19.04.2021 в судовому засіданні ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що відповідно до норм Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку забезпечення військовослужбовців членів їх сімей житловим приміщенням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1081, при звільненні військовослужбовця з військової служби у зв`язку із закінченням строку контракту, правових підстав залишення таких військовослужбовців на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов немає.

Заслухавши позивача, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , з 28.07.1995 по 13.08.2020 проходив військову службу у Збройних Силах України (а.с. 13- а.с. 14).

Вперше позивач зарахований на квартирний облік 29.07.2000 протоколом засідання житлової комісії військової частини А0471 № 17, на підставі рапорту військовослужбовця та довідки КЕВ м. Києва № 13/33 від 24.04.2000 (а.с. 21)

У подальшому ОСОБА_1 , перебував на квартирному обліку: у військовій частині А0664 - зарахований протоколом засідання житлової комісії військової частини А0664 № 7 від 08.10.2002 зі збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку (а.с. 22), у військовій частині А1319 - зарахований протоколом засідання житлової комісії військової частини А1319 № 25 від 29.12.2005 зі збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку (а.с.23), у Південному територіальному управлінні внутрішнього аудиту - зарахований протоколом засідання житлової комісії Південного територіального управління внутрішнього аудиту № 7 від 09.11.2017 зі збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку (а.с. 24- а.с. 25).

Рішенням житлової комісії Південного територіального управління внутрішнього аудиту від 24.07.2020 № 5, посилаючись на п. 9 ст. 12 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п. 29-30 Порядку забезпечення військовослужбовців членів їх сімей житловим приміщенням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1081, позивача виключено з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, та з обліку осіб, які користуються правом першочергового забезпечення житловими приміщеннями (а.с. 19).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Отже, зазначеним законом держава взяла на себе обов`язок забезпечення військовослужбовців жилими приміщеннями, і зокрема, військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України 03.08.2006 № 1081 затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.

Цей Порядок визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського, старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей ( п. 1 Порядку, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно п. 3 даного Порядку в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.

Крім того, даний Порядок передбачає і випадки, коли військовослужбовці знімаються з обліку, а саме у разі: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; 2) засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; 3) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; 4) подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; 5) в інших випадках, передбачених законодавством (п. 30 Порядку в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а отже і на залишення на обліку до отримання ними житла, в тому числі і у разі звільнення в запас чи відставку, крім випадків, передбачених п. 30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 03.08.2006 № 1081.

Судом встановлено, що на час виключення позивача з квартирного обліку календарна вислуга років ОСОБА_1 складала 25 років 00 місяців 18 днів, а пільгова - 25 років 02 місяці. За цей період житлом для постійно проживання за рахунок Міністерства оборони він не забезпечувався. Відповідно до п. 2 наказу начальника Південного територіального управління внутрішнього аудиту (по стройовій частині) від 24.07.2020 № 170 позивача звільнено з військової служби у запас за підпунктом "а" (у зв`язку з закінченням строку контракту) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" з правом носіння військової форми одягу.

За таких обставин суд вважає, що підстави для зняття позивача з квартирного обліку були відсутні, а тому посилання відповідача на ч. 9 ст. 12 Закону України «Про соціальний та правовий захист військово службовців та членів їх сімей», п.п. 29 -30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловим приміщенням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 №1081 та п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», як на підстави виключення позивача з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, та з обліку осіб, які користуються правом першочергового забезпечення житловим приміщенням є безпідставним.

Забезпечення військовослужбовців належним житлом за безперервну військову службу є певною соціальною допомогою, підтримкою, додатком до основних джерел існування і спрямовані на реалізацію конституційного права кожного громадянина на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (стаття 48 Конституції України).

Таким чином, при вступі на службу позивачу було державою гарантоване певне забезпечення і компенсації, які фінансуються із бюджету. Зупинення або звуження змісту і обсягу гарантованих Конституційних соціальних прав є недопустимим і не повинні погіршувати становище особи, а тому позивач має право отримати житло з державного фонду.

Отже, військовослужбовець у разі звільнення з військової служби має право залишатись на квартирному обліку при наявності вислуги років.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постановах від 04.02.2021 у справі № 683/350/19, від 10.09.2020 у справі № 359/5527/19, від 15.10.2020 у справі № 636/1424/19 та від 01.04.2020 у справі № 638/5769/18.

З огляду на викладене, у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного рішення від 24.07.2020 № 5, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Південного територіального управління внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України в особі житлової комісії про захист житлових прав шляхом поновлення на квартирному обліку задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення житлової комісії Південного територіального управління внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 24982462, адреса місцезнаходження: 65012, м. Одеса, Італійський бульвар, 3), оформлене протоколом від 24.07.2020 № 5 в частині виключення ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, та з обліку осіб, які користуються правом першочергового забезпечення житловим приміщенням.

Зобов`язати Південне територіальне управління внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 24982462, адреса місцезнаходження: 65012, м. Одеса, Італійський бульвар, 3) поновити ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання з 09.02.2001 та на обліку осіб, які користуються правом першочергового забезпечення житловим приміщенням з 09.11.2017.

Стягнути з Південного територіального управління внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України в особі житлової комісії (код ЄДРПОУ 24982462, адреса місцезнаходження: 65012, м. Одеса, Італійський бульвар, 3) на користь держави 1 816,00 грн судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Одеського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду буде складений протягом п`яти днів.

Суддя І.А. Павлик

Повний текст рішення складено 23.04.2021.