Рішення № 96510997, 23.04.2021, Долинський районний суд Кіровоградської області

Справа № 388/938/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2021 року Долинський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого - судді Баранського Д.М.,

за участю секретаря Поліщук Т.І.,

представників ОСОБА_1 , Пашка С.Г. ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимішеного прогулу, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з цим позовом до відповідачів та просить: визнати незаконним та скасувати наказ № 122/ОС від 6 квітня 2020 року; поновити на посаді монтера колії третього розряду в дев`ятий околодок ст. Тимкове Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу до дня поновлення на посаді; стягнути моральну шкоду в розмірі 50000 грн.

Позов мотивовано тим, що наказом від 6 квітня 2020 року № 122/ОС його було звільнено з роботи у зв`язку з появою на роботі в нетверезому стані, згідно з п. 7 ст. 40 КЗпП України.

1 квітня 2020 року о 07.45 годині ОСОБА_3 приїхав на роботу на ст. Тимкове у с. Богданівка Долинського району для отримання наряду на роботу.

Отримавши наряд вирушив до визначеного місця роботи для виконання покладеного завдання. Перед роботою щодо нього мали провести інструктаж. Цей інструктаж проводив бригадир ОСОБА_4 з яким у нього неприязні відносини та на думку позивача він до нього упереджено відноситься.

В той день між ним та ОСОБА_4 виникла суперечка під час якої той погрожував його звільнити.

Пізніше приїхали інші працівники та говорили щодо нього неприємні речі, висували безпідставні звинувачення, повідомляли про фотографування та відеозйомку.

Цього ж дня близько 12.00 години намагався пройти огляд на стан сп`яніння, однак не зміг цього зробити, оскільки лікар, який проводить таке обстеження перебував на карантині.

За відсутності фінансової можливості не міг здійснити огляд на стан сп`яніння у м. Кропивницькому.

Наступного дня з приводу події надавав пояснення, однак до нього упереджено відносились, а тому він залишив роботу.

На думку позивача причина звільнення необґрунтована, неправомірна та безпідставна, не відповідає дійсним обставинам, алкоголю не вживав та у стані алкогольного сп`яніння не перебував.

Відповідачі Акціонерне товариство «Українська залізниця», Регіональна філія «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» відзиви на позовну заяву до суду не надіслали.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_1 позов підтримали, просили його задовольнити.

Представник Акціонерного товариства «Українська залізниця», Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Пашко С.Г. у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у ньому.

Свідок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка працює заступником начальника Долинської дистанції колії Регіональної філії «Одеська залізниця» суду пояснила, що 1 квітня 2020 року відбулась подія. Цього дня близько 09.00 години разом з іншими співробітниками поїхали на місце події, оскільки попередньо ОСОБА_4 повідомив, що працівник ОСОБА_3 перебуває на робочому місці з ознаками алкогольного сп`яніння. Особисто вона разом із ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 виїхали на місце події. По приїзду підійшли до залізничної колії. На місці перебував бригадир ОСОБА_4 , який їх провів до ОСОБА_3 . Той у свою чергу в цей момент перебував у сидячому положенні. Почали його запитувати з приводу такого положення. ОСОБА_3 було важко встати. Його запитали з приводу обставин, що склались та їхньої присутності. Після цього ОСОБА_3 почав виражатися до ОСОБА_4 нецензурною лайкою, розпочалась суперечка. ОСОБА_3 сперечаючись на них не реагував. Присутні запитали ОСОБА_3 про попереднє вживання ним алкоголю, а той у свою чергу повідомив, що випив горілки, оскільки по телевізору повідомляли, що при епідемії коронавірусу необхідно вживати алкоголь. Особисто ОСОБА_3 виявляв ознаки алкогольного сп`яніння, мав почервоніння обличчя, нестійку ходу, запах алкоголю, нерозбірливу мову. Одразу зазначали про необхідність йому звернутися до лікарні, а він стверджував, що почуває себе добре. Також пропонували пройти огляд на стан сп`яніння, а він у свою чергу погоджувався, потім відмовлявся, потім знову погоджувався та відмовлявся, тобто вчиняв такого роду дії, які не давали можливості визначити його останнє волевиявлення. Далі розпочали оформляти процесуальні документи щодо виявлених обставин. Склали документи та запропонували ОСОБА_3 їх підписати, а він відмовився. Про такі його дії склали акт. Після цього ОСОБА_3 взяв власний велосипед та покотив його до лісопосадки, що розташовувалась поблизу. Присутні просили його повернутися, а він не реагував. Коли після цього їхали до місця роботи то з роботи зателефонували та повідомили, що ОСОБА_3 до ОСОБА_4 викликав працівників поліції. Приблизно після обіду свідок разом із ОСОБА_6 поїхали до поліції, оскільки працівник ОСОБА_3 покинув робоче місце та тепер невідомо його місце перебування. У поліції виявили ОСОБА_3 . У поліції просили ОСОБА_3 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, однак цього зроблено не було у зв`язку із несправним приладом. У поліції ОСОБА_3 погодився пройти огляд на стан сп`яніння. Разом із працівником поліції, ОСОБА_3 поїхали до Долинської центральної районної лікарні з метою пройти такий огляд. У цьому медичному закладі повідомили, що лікар, який має право проводити огляд на стан сп`яніння тепер у відпустці. Далі вирішили пройти огляд на стан сп`яніння у м. Кропивницькому та запропонували ОСОБА_3 вчинити такі дії. Однак ОСОБА_3 відмовився та пішов у невідомому напрямку без будь-яких пояснень. Свідок та ОСОБА_6 одразу поїхали до поліції. У поліції особисто зробила заяву про те, що працівник покинув робоче місце з проханням його відшукати. У заяві описала його стан. Наступного дня відбувалось засідання щодо діяння ОСОБА_3 . На засіданні була присутньою особисто, були присутніми бригадир ОСОБА_4 , голова профкому ОСОБА_9 , можливо ОСОБА_8 , однак точно не пам`ятає, начальник ОСОБА_10 , а також ОСОБА_3 . Начальник запропонував ОСОБА_11 розповісти про обставини. ОСОБА_3 у свою чергу одразу почав кричати, не давав можливості дати пояснення, а потім вийшов та гучно закрив за собою двері, зникнувши. Майстер-шляховий ОСОБА_12 надав два рапорти про неявку ОСОБА_3 на роботі 2 та 3 квітня 2020 року. Було вирішено звільнити ОСОБА_3 за появу на робочому місці у стані алкогольного сп`яніння. Було також направлено листи до лікарських установ щодо можливого лікування ОСОБА_3 . Потім було видано наказ на звільнення, однак коли саме не пам`ятає. ОСОБА_3 не з`явився для вручення наказу, а тому йому було направлено поштовий лист про необхідність з`явитись для отримання трудової книжки та ознайомлення з наказом. Після цього ОСОБА_3 з`явився та вчинив такі дії. Попередньо звертались до профкому про його звільнення та отримали згоду. Зі слів ОСОБА_4 позивач прийшов на роботу вчасно. Коли приїхали на робоче місце то із собою мали проект наказу на відсторонення ОСОБА_3 від роботи, а також чисті аркуші паперу, оскільки у польових умовах неможливо скласти наказ. ОСОБА_4 особисто склав рапорт про стан сп`яніння позивача. На місце події приїхали близько 09.30-10.00 години. Не може сказати точний час коли ОСОБА_3 покотив велосипед до посадки. Не було можливості видати ОСОБА_3 направлення для огляду на стан сп`яніння, оскільки він не сприяв у вирішенні питання. У лікарні ОСОБА_3 надавав письмову згоду на огляд на стан сп`яніння. Не пам`ятає письмовий чи усний був характер її звернень до поліції щодо діяння позивача.

Свідок ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 суду пояснив, що 1 квітня 2020 року прийшов на роботу на ст. Тимкове Одеської залізниці. На той момент перебував у трудових відносинах з «Українською залізницею». Працівники отримавши наряди розійшлись виконувати роботу. Особисто пішов на свою ділянку, а ОСОБА_3 залишився в іншому місці. До обіду виконував роботу. Прийшовши на обід до нього підійшли інші співробітники та запитали з приводу стану ОСОБА_3 . Нічого їм не відповів, оскільки нічого не знав про такі обставини. Далі здійснював роботу до кінця робочого дня. У цей день з ОСОБА_3 зустрілись о 07.45 годині, а спілкувалися з ним десь до 09.00 години. На його погляд ОСОБА_3 був тверезим. Близько із ним не спілкувався. Пізніше бачив як позивач стояв поряд з велосипедом та спілкувався з поліцією. Оскільки близько до ОСОБА_3 не підходив, відповідно не може стверджувати в якому він стані перебував. Пізніше на переїзд приїжджали працівники поліції та з ним проводили бесіду. Стверджує, що зранку отримав інструктаж, наряд на роботу та власним автомобілем поїхав виконувати роботу. Будучи разом із позивачем у період з 07.45 години до 09.00 години не звертав увагу на його стан.

Свідок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який працює у виробничому підрозділі служби колії Долинської дистанції колії Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» суду пояснив, що у день коли відбулась подія прийшов на роботу о 07.45 годині. Після цього за загальним правилом йдуть на п`ятихвилинку, отримують наряди на роботу та йдуть виконувати роботу. Особисто йому до робочого місця близько 1-1,1 км. Прийшовши на роботу провів з працівниками інструктаж. ОСОБА_3 надав наряд красити опори. Того дня свого майстра попросив дозволу на 15 хвилин відлучитися у власних справах. Повертаючись назад побачив ОСОБА_13 , який йшов на переїзд, а ОСОБА_3 на відстані від нього з ознаками алкогольного сп`яніння. Одразу до нього підійшов та з приводу цього розпочалась розмова. Повідомив його, що відстороняє від роботи. За стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_3 між ними виникла суперечка. ОСОБА_3 мав хитку ходу, почервоніння обличчя, запах алкоголю з порожнини рота, що чітко відчував. Одразу зателефонував майстру ОСОБА_12 , який є безпосереднім керівником та повідомив про стан алкогольного сп`яніння позивача. Він у свою чергу наказав телефонувати в адміністрацію та повідомити про подію, що ним було здійснено. Пізніше приїхала комісія. Члени комісії з приводу стану ОСОБА_3 розпочали з ним розмову. Позивачеві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, однак він відмовився та в подальшому поїхав з місця події. Пізніше приїздили поліцейські та запитували щодо таких обставин. Далі особисто здійснював виконання трудових обов`язків. З ОСОБА_3 разом працювали 10 років. Раніше виникали випадки несумлінної поведінки позивача. Стверджує, що у той день ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп`яніння та у зв`язку із цим щодо нього висловлював образи, вів себе зухвало. Стверджує, що позивач мав нестійку ходу, проявляв агресивну поведінку, мав запал алкоголю. ОСОБА_3 пішовши з місця події на роботу не повертався. На оперативній нараді щодо появи ОСОБА_3 на роботі у стані алкогольного сп`яніння був присутній разом із ним. На цій нараді повідомив про обставини, а позивач у свою чергу кричав, перебивав, а в подальшому залишив нараду. Особисто близько 08.20 години надавав інструктаж ОСОБА_3 . Він у свою чергу перебував на відстані близько двох метрів, був одягнений у захисну маску, а тому не міг виявити стан алкогольного сп`яніння. При цьому поведінка позивача в той момент була нормальною. Після цього поїхав та коли повернувся виявив у ОСОБА_3 ознаки алкогольного сп`яніння. Це був проміжок часу близько 20 хв. Комісія пропонувала позивачеві пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, а він у свою чергу відмовився. Йому невідомі випадки притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. З позивачем є однокласниками, а його дружина є його кумою. Стверджує, що позивач був одягнений у захисну маску, а його розмова видавалась нормальною.

Свідок ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка працює на посаді майстра з поточного утримання будівель, є головою профкому у виробничому підрозділі служби колії Долинської дистанції колії Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» суду пояснила, що вдень коли відбувся випадок до неї зателефонувала ОСОБА_5 та повідомила про подію. Зазначила, що є підозри перебування ОСОБА_3 у стані алкогольного сп`яніння. Одразу зателефонувала члену профкому ОСОБА_8 бути присутнім на місці події для дотримання прав працівника. Пізніше ОСОБА_8 повідомив, що ОСОБА_3 перебуває у стані алкогольного сп`яніння та у нього є відеозапис про це. Зателефонувала до ОСОБА_12 щодо цієї події та запропонувала розповісти про працівника. Також зателефонувала до члена профкому ОСОБА_14 з приводу події, а той пояснив, що випадки появи працівників на роботі у стані сп`яніння непоодинокі, при цьому зазначив, що коли працівник є позитивним, просить пробачити таку поведінку то можливо це зробити. Щодо цієї ситуації проводили засідання, оглядали відеозапис. Запрошували ОСОБА_3 , заслуховували ОСОБА_15 . У свою чергу позивач розпочав сварку, на зауваження не реагував, залишив засідання. Особисто пропонувала ОСОБА_16 знайти бажаючих взяти ОСОБА_3 на поруки, однак таких працівників не знайшлось. З приводу цих обставин також проводили засідання профкому та надали згоду на звільнення ОСОБА_3 . Відеозапис з місця події демонстрували ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . На відеозаписі видно, що ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Профкому надав згоду на звільнення позивача, оскільки робота його пов`язана із залізницею, а тому його поведінка є неприпустимою та можуть настати негативні наслідки. Надані на засідання профкому документи стали підставою для надання згоди на звільнення позивача. Стверджує, що на оперативній нараді саме від ОСОБА_3 здійснювалась нецензурна лексика щодо членів комісії.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про відмову у позові з таких підстав.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлено, що з 27 серпня 2003 року ОСОБА_3 було прийнято на роботу до структурного підрозділу Одеської залізниці (а. с. 54).

Наказом № 411-ос від 2 липня 2012 року ОСОБА_3 переведено з цього ж дня на посаду монтера колії 3 розряду околотку № 9 (ст. Тимкове) відокремленого структурного підрозділу Долинська дистанція колії № 23 (а. с. 67).

Наказом № 122-ОС від 6 квітня 2020 року ОСОБА_3 звільнено з посади монтера колії 3 розряду підрозділу «Долинська дистанція колії» Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» згідно з п. 7 ст. 40 КЗпП України за появу на роботі в нетверезому стані (а. с. 69).

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Отже, під час розгляду спору суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений змістом ст. 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збережені роботи.

Працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір (ст. 139 КЗпП України).

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (ч. 1 ст. 233 КЗпП України).

Прикінцевими положеннями КЗпП України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з п. 7 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння.

За змістом п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року N 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, трудовий договір з якими розірвано за п. 7 ст. 40 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що з цих підстав можуть бути звільнені з роботи працівники за появу на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння в будь-який час робочого дня, незалежно від того, чи були вони відсторонені від роботи, чи продовжували виконувати трудові обов`язки. Для працівника з ненормованим робочим днем час знаходження на роботі понад встановлену його загальну тривалість вважається робочим. Нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп`яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку.

Актом № 1 від 1 квітня 2020 року, що складений за участю ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , відсторонено ОСОБА_3 до кінця робочого дня від виконання трудових обов`язків внаслідок перебування на робочому місці з ознаками алкогольного сп`яніння або подібному стані (а. с. 82).

Згідно зі змістом акта № 2 від 1 квітня 2020 року, що складений за участю ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , виявлено у ОСОБА_3 ознаки алкогольного сп`яніння, що виражалось у сильному запаху алкоголю з порожнини рота, нестійкості пози, порушення мови, вираженому тремтінні пальців рук, різкої зміни забарвлення шкіряного покриву обличчя, втрати орієнтації, поведінці, яка не відповідає обстановці (а. с. 83).

Відповідно до акта № 3 від 1 квітня 2020 року, що складений за участю ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , цим актом засвідчено, що незважаючи на доручення начальника щодо надання до кінця робочого дня монтером колії ОСОБА_3 особистого пояснення з приводу появи 1 квітня 2020 року на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_3 надати його відмовився (а. с. 76). Такого ж змісту та щодо таких самих обставини цими ж особами складено акт № 1 від 2 квітня 2020 року (а. с. 78).

Доповідною запискою бригадира колії ОСОБА_4 від 1 квітня 2020 року повідомлено начальника ОСОБА_10 про виявлення цього ж дня о 10.00 годині при перевірці дотримання виробничої дисципліни працівника 9 околотку бригади № 2 ст. Тимкове майстра колії 3 розряду ОСОБА_3 на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння, що виражається у запаху алкоголю з порожнини рота, нестійкості пози, порушення мови, різкої зміни забарвлення шкіряного покриву обличчя, поведінці, яка не відповідає обстановці (а. с. 79).

Про цей факт ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_10 також подано рапорти (а. с. 80, 81).

За змістом акта від 1 квітня 2020 року за участю ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , ОСОБА_3 відмовився отримати листа № 147 від 1 квітня 2020 року щодо надання до відділу кадрів Долинської дистанції колії особистого пояснення про перебування 1 квітня 2020 року на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння, самовільно залишив робоче місце, пішов у невідомому напрямку (а. с. 146).

Наказом Долинської дистанції колії № 341 від 1 квітня 2020 року ОСОБА_3 відсторонено від роботи до кінця робочої зміни без збереження заробітної плати (а. с. 143).

Актом № 4 від 1 квітня 2020 року за участю ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , підтверджується оголошення ОСОБА_3 змісту наказу про відсторонення його від роботи, з яким він попередньо відмовився знайомитись (а. с. 148).

Факт появи на роботі ОСОБА_3 у стані алкогольного сп`яніння був предметом обговорення на оперативній нараді, про що свідчить протокол від 2 квітня 2020 року. За цим протоколом ОСОБА_3 усно надав пояснення з приводу появи на робочому місці у стані сп`яніння, а письмового пояснення не надав. За результатами оперативної наради вирішено звільнити його з посади за п. 7 ст. 40 КЗпП України (а. с. 72).

2 квітня 2020 року за № 148 начальником Долинської дистанції колії ОСОБА_10 внесено подання голові виборного органу первинної профспілкової організації ОСОБА_9 про надання згоди на звільнення ОСОБА_3 за появу на роботі у стані алкогольного сп`яніння згідно з п. 7 ст. 40 КЗпП України (а. с. 70).

Випискою засідання профспілкового комітету Долинської дистанції колії № 53 від 2 квітня 2020 року підтверджується надання дозволу на звільнення ОСОБА_3 за появу на робочому місці у стані алкогольного сп`яніння згідно з п. 7 ст. 40 КЗпП України (а. с. 71).

Отже, сукупністю вищезазначених письмових доказів, показаннями свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , які були очевидцями події, а також свідка ОСОБА_9 повністю підтверджується той факт, що 1 квітня 2020 року ОСОБА_3 перебував на роботі з ознаками алкогольного сп`яніння, зокрема мав сильний запах алкоголю з порожнини рота, нестійку позу, порушення мови, різку зміну забарвлення шкіряного покриву обличчя, поведінку, яка не відповідає обстановці.

Таку поведінку позивач не спростував під час здійснення судового провадження у справі.

У судовому засіданні також було досліджено відеозапис з місця події, який надано відповідачем. Про здійснення відеозйомки на місці події також зазначає позивач у змісті позову. На цьому відеозаписі очевидним є те, що ОСОБА_3 має ознаки алкогольного сп`яніння, оскільки його поведінка не відповідає робочі обстановці, а також він особисто стверджує присутнім про попереднє вживання алкоголю. Зазначене додатково підтверджує ті доводи, що відображені у змісті письмових доказів, а також свідчить про обґрунтованість та правдивість показань свідків, а також навпаки його неправдиві доводи відображені у змісті позову.

З матеріалів справи також слідує, що 1 квітня 2020 року ОСОБА_3 надав у поліції заяву про згоду пройти медичне обстеження на алкогольне сп`яніння за власним бажанням, після взяття в нього крові (а. с. 109, 149).

Цю заяву позивачем подано через певний проміжок часу з моменту виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння, оскільки попередньо пройти огляд на стан сп`яніння на пропозицію представників роботодавця він категорично відмовлявся.

З цією метою ОСОБА_3 разом із свідком ОСОБА_5 був доставлений до Долинської центральної районної лікарня для огляду на стан сп`яніння, однак такий огляд провести не вдалося, оскільки у той момент був відсутній лікар, який проводить огляд. У медичному закладі було рекомендовано звернутися до іншого медичного закладу, зокрема до медичного закладу в м. Кропивницькому.

Свідок ОСОБА_5 будучи допитаною в судовому засіданні пояснила, що внаслідок неможливості пройти позивачем огляд на стан алкогольного сп`яніння в місцевому медичному закладі, нею та працівником ОСОБА_6 одразу було запропоновано ОСОБА_3 транспортним засобом роботодавця поїхати до м. Кропивницького з метою пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі. У свою чергу позивач категорично відмовився та попрямував у невідомому напрямку.

Про зазначене по суті зазначала свідок ОСОБА_5 у поданій заяві за цим фактом до Долинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 1 квітня 2020 року.

Вищезазначене повністю спростовує доводи ОСОБА_3 щодо неможливості у зв`язку з карантином, а також фінансовими можливостями пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі м. Кропивницького, а також про бездіяльність представників відповідачів щодо отримання аналізів з метою огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Свідок ОСОБА_13 під час допиту в судовому засіданні пояснював, що з ОСОБА_3 перебував в період з 07.45 години до 09.00 години 1 квітня 2020 року та на його погляд той був тверезий, однак близько з ним не спілкувався. Пізніше бачив як позивач стояв поряд з велосипедом та спілкувався з поліцією. Оскільки близько до ОСОБА_3 не підходив, відповідно не може стверджувати в якому він стані перебував.

Отже, свідок ОСОБА_13 у своїх показаннях не зміг категорично стверджувати, що ОСОБА_3 саме у момент виявлення його на роботі з ознаками алкогольного сп`яніння не мав таких ознак.

У цій справі суд уважає, що позивачем не надано жодних доказів, які спростовуються його появу на робочому місці з ознаками алкогольного сп`яніння.

Доводи ОСОБА_3 про розвиток цієї події, що відображені у змісті позову, повністю спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

З огляду на вищезазначене, зважаючи на підставу цього позову, суд переконаний, що відповідачами надано достатньо належних, допустимих та достовірних доказів, що свідчать про наявність підстав для звільнення ОСОБА_3 з посади за п. 7 ст. 40 КЗпП України, а відтак його позов є необґрунтованим в задоволенні якого слід відмовити.

До такого ж по суті висновку доходив Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року (справа № 461/8999/17).

Згідно з чч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 19 серпня 2020 року визначено суму судових витрат, що підлягає сплаті у цій справі за подання позову в розмірі 1681,60 грн та відстрочено сплату ОСОБА_3 цієї суми судового збору до ухвалення рішення у справі. Відповідно, оскільки в його позові відмовлено, зазначена сума судового збору підлягає стягненню з нього на користь держави.

Відповідач не надав доказів понесення судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5-1, 40, 139, 147, 149 Кодексу законів про працю України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 354, 430 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у позові ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимішеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) в дохід держави 1681,60 грн (одну тисячу шістсот вісімдесят одну гривню шістдесят копійок) судового збору (рахунок № UA908999980313111256000026001, банк ГУК у м. Києві/м. Київ, код 37993783, код класифікації бюджетів 22030106).

Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 26 квітня 2021 року.

Суддя Долинського районного суду Д. М. Баранський