Ухвала суду № 96510771, 19.04.2021, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/639/21

Провадження № 6/346/49/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі: головуючого судді П`ятковського В.І.,

за участю секретаря Матушевської Г.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломиї заяву начальника Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про звернення стягнення на майно,

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника звернувшись із вказаною заявою посилається на те, що на виконанні у Коломийському ВДВС Південно-Захіного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебуває виконавче провадження АСВП № 56727003, відкрите на підставі постанови Коломийської міської ради від 08 травня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 670 140 грн., залишок боргу - 464 836,40 грн.

Заявник вказує, що в межах вказаного виконавчого провадження проведено ряд дій, спрямованих на примусове виконання, зокрема проведено опис та арешт майна боржника.

З Інформаційної довідки від 05 лютого 2021 року № 243147615 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо вказаного суб`єкта встановлено, що описане майно квартира АДРЕСА_1 , зареєстрована у Реєстрі права власності на нерухоме майно, а не у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Таким чином оскільки, право власності на вказане нерухоме майно боржника зареєстровано не у встановленому законом порядку державний виконавець просить вирішити питання про звернення стягнення на майно боржника зареєстроване не у встановленому законом порядку, шляхом надання дозволу державному виконавцю на примусову реалізацію вказаної квартири.

В судове засідання представник заявника не з`явився, а 16 квітня 2021 року подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника Коломийського ВДВС.

Представник стягувача в судове засідання також не з`явився, та не повідомив суду причин неявки.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, її представник адвокат Дикун І.В. 19 квітня 2021 року подав суду клопотання про розгляд справи у його та боржника відсутності, в задоволенні заяви просить відмовити.

Так, у письмових поясненнях представник боржника посилається на те, що ОСОБА_1 погашає вказану заборгованість, в межах виконавчого провадження відбулася примусова реалізація автомобіля, крім того протягом 2020-2021 років його довірителька здійснювала часткове погашення богу на загальну суму 5 200 грн. Щодо реєстрації спірного нерухомого майна, представник боржника вказує, що квартира АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_1 у встановленому законом порядку приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Трачук Л.В. Більше того, у своїй заяві представник відділу виконавчої служби вказує квартира зареєстрована у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, який є невід`ємною частиною Державного реєстру прав. Крім того представник боржника вважає, що начальник відділу виконавчої служби не мала повноважень для звернення до суду із даною заявою, оскільки закон таким право наділив державного виконавця, яким є Кушицька М.В .

Вивчивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця Кушицької М.В. від 09 липня 2018 року відкрито виконавче провадження № 56727003 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 670 140 грн., накладеного постановою Коломийської міської ради від 08 травня 2018 року № ІФ-643/842/АВ/ПТ/ТД/ФС (а.с. 3).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

В межах вказаного виконавчого провадження здійснено опис та арешт майна боржника, що підтверджується постановою державного виконавця Кушицької М.В. від 29 січня 2021 року (а.с. 7).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 05 лютого 2021 року № 243147615 встановлено, що Остапчук на підставі договору купівлі продажу посвідченого приватним нотаріусом Трачук Л.В. на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 (а.с. 4-6).

Відповідно до положення ч. 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Натомість до суду звернулася не виконавець М. Кушицька, в провадженні якої знаходиться виконавче провадження, а начальник відділу В. Попик, тобо особа яка по закону таким правом не володіє.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Загальний порядок звернення стягнення на заставлене майно визначений ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.

Так, відповідно до ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 48 вказаного закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Згідно з ч. 5 вказаної статті у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Таким чином, державний виконавець зобов`язаний довести факт, відсутності у боржника грошових коштів чи майна для задоволення вимог стягувача. Оскільки, стягнення на нерухоме майно звертається у останню чергу.

Проте, державним виконавцем не надано достатньо доказів наявності чи відсутності в боржників рухомого майна чи інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача.

Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про звернення стягнення на нерухоме майно, виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду із поданням. Натомість в судовому засіданні встановлено, що боржник частково погасила заборгованість, зокрема в рахунок вказаної заборгованості було звернуто стягнення на належний їй транспортний засіб в сумі 195 101.80 грн., що вбачається із постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 24 березня 2021 року, який скасував ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 17 лютого 2021 року, якою боржницю було обмежено у праві виїзду за межі України, в зв"язку з наявністю зазначених боргових зобов"язань. У своєму документі апеляційний суд констатував, що стягнення по погашенню штрафу на користь держави здійснюються добровільно.

Таким чином, звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку можливе за умови належного проведення виконавчих дій, достовірного встановлення належності цього майна боржнику та відсутності у боржника коштів чи іншого нерухомого майна на яке можливо звернути стягнення для задоволення вимог стягувача.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що подання про вирішення питання про звернення стягнення на майно боржника, що не зареєстроване у встановленому законом порядку, є необґрунтованим, передчасним та подане процесуально неналежною особою, а тому не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 256-60, 353, 438 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви начальника Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про звернення стягнення на майно - відмовити

Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя П`ятковський В. І.