Ухвала суду № 96510253, 23.04.2021, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа 206/5547/20

Провадження 2/206/283/21

УХВАЛА

"23" квітня 2021 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Румянцева О.П.

при секретарі Биковій Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення доказів по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), треті особи Управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (м. Дніпро, вул. Філософська, буд.39-а), Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд.9-а) та Самарська районна у місті Дніпрі рада (м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, буд.51) про зобов`язання вчинити певні дії, -

-

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2020 року позивач звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_3 , треті особи Управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради та Самарська районна у місті Дніпрі рада про зобов`язання вчинити певні дії.

06 квітня 2021 року від представника позивача надійшла заява про забезпечення доказів згідно якої представник просить забезпечити докази шляхом зобов`язання Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області здійснити перевірку на території приватної садиби ОСОБА_3 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на предмет розташування вигрібної ями впритул до паркану ОСОБА_2 , який розділяє межі їхніх земельних ділянок з фіксацією, наслідком якого є складання відповідного акту. Зобов`язати ОСОБА_3 допустити посадових осіб Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області для проведення позапланової перевірки на територію її приватної садиби, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Дослідивши матеріали поданої заяви, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення доказів задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Аналізуючи наведені положення у зіставленні з вимогами заявника насамперед треба зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Необхідно зазначити, що процесуальний механізм забезпечення доказів призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено, а не для забезпечення певними доказами відповідача, який не скористався можливістю отримати цей доказ самостійно та правом у встановленому порядку подати його до суду, і тим самим підмінити реалізацію відповідачем своїх прав процесуальними діями суду.

Такі правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18 та від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/385/19.

Детально ознайомившись із змістом поданої заяви, суд приходить до висновку, з огляду на положення ст.116 ЦПК України, представником позивача не зазначено жодних посилань на наявність підстав припустити, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, та обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

Таким чином, судом встановлено, що передумова, яка є підставою для забезпечення доказів, а саме те, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, на сьогодні відсутня, а тому, правових підстав для задоволення заяви, в порядку ст. 116 ЦПК суд не має.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 116-118, 258-260, 353-354 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення доказів - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя О.П.Румянцев