Ухвала суду № 96510163, 21.04.2021, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4002/18

1-кп/214/141/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Гриня Н.Г.,

секретаря судового засідання Кушнерук Ю.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Кривому Розі кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017040230002255 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Раздан, Вірменія, мешканця АДРЕСА_1 , вірменина, громадянина Вірменії, освіта середня-технічна, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

за участю: прокурора Бондаря В.Ю., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Голуба С.О.,

ВСТАНОВИВ:

25.06.2018 року до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017040230002255 від 16.12.2017 року щодо ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2019 року, на підставі розпорядження керівника апарату суду №538, вказане кримінальне провадження передано на розгляд судді Гриню Н.Г.

Так, відповідно до зазначеного обвинувального акта, 15.12.2017 приблизно о 21.00 годині в Саксаганському районі м. Кривого Рогу сухому асфальтному покриттю проїжджої частини дороги вул. Володимира Великого з боку майдану 30-річчя Перемоги в напрямку майдану Олександра Поля в лівій смузі рухався автомобіль «ДЕУ Ланос» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , який виїхавши на регульоване перехрестя з вул. Тесленка на дозволяючий, зелений сигнал світлофору, зупинився надаючи дорогу транспортним засобам, що рухались в зустрічному напрямку. Після зміни сигналу світлофору та увімкнення червоного сигналу для транспорт них засобів, що рухались по вул. В. Великого, водій ОСОБА_2 відновив рух завершуючи маневр повороту ліворуч та звільняючи перехрестя. В цей час по проїжджій частині дороги вул. В. Великого з боку майдану Олександра Поля в напрямку майдану 30-річчя Перемоги, тобто в зустрічному напрямку, рухався автомобіль «ВА321083» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , який в порушення вимог п. 8.7.3 «е» « Правил дорожнього руху» України, відповідно до якого: 8.7.3 «Сигнали світлофора мають такі значення: е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух»; виїхав на регульоване перехрестя на забороняючий, червоний, сигнал світлофору та допустив зіткнення з автомобілем «ДЕУ Ланос». В наслідок дорожньо-транспортної пригоди був травмований пасажир автомобіля «ДЕУ Ланос» ОСОБА_3 .

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 218 від 16.02.2018 ОСОБА_3 отримав травми у вигляді перелому медіального відділу правої ключиці з задовільним стоянням уламків, які за своїм характером відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесним ушкодженням за ознакою тривалого розладу здоров`я, більше 21 доби.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 7/10.1/180 від 24.05.2018 року в діях водія ОСОБА_1 по керуванню автомобілем «ВА321083» вбачається невідповідність вимогам п. 8.7.3 «е» «Правил дорожнього руху» України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою.

Допущені водієм ОСОБА_1 порушення вимог п. 18.7.3 «е» «Правил дорожнього руху» України знаходились в прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України, за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

В судовому засіданні захисник Голуб С.О. в інтересах ОСОБА_1 надав клопотання, в якому просив звільнити останнього від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрити. В обґрунтування клопотання захисник зазначив, що з дня вчинення інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_1 кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді штрафу від 3000 до 5000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, тобто відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України віднесений до категорії нетяжкого злочину - минуло понад три роки. Отже, ОСОБА_1 згідно з п.2 ч.1 ст.49 КК України є особою, яка має бути звільнена від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав заявлене клопотання та пояснив, що наслідки закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав йому зрозумілі і він з ними згодний, вину не визнає.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання та закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строків давності.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, приходить до висновку про задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 щодо закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строків давності, за таких підстав.

Положеннями п.1 ч.2 ст.284 КПК України встановлено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч.ч.1, 4 ст.286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ст.44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Приписами п.2 ч.1 ст.49 КК України встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 року, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

При цьому, звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності є нереабілітуючою підставою, та однією з умов його застосування є згода підозрюваного, отже цю згоду може бути виражено клопотанням такої особи про звільнення від відповідальності або підтримкою в будь-якій формі відповідного клопотання прокурора, або захисника.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в Постанові Верховного Суду від 12.11.2019 року, у справі №556/554/16-к.

Санкцією ч.1 ст.286 КК України, передбачене покарання у виді штрафу від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Згідно з ст.12 КК України, нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Таким чином, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України, належить до нетяжкого злочину.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, який ним було вчинено 15.12.2017 року та який, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.

При цьому, в судовому засіданні ОСОБА_1 погодився із закриттям кримінального провадження з нереабілітуючих підстав.

Оскільки обвинуваченого ОСОБА_1 притягнуто до кримінальної відповідальності за дії, що мали місце 15 грудня 2017 року, а передбачені ст.49 КК України строки давності минули, враховуючи те, що в судовому засіданні не встановлено зупинення перебігу давності, обвинувачений від слідства та суду не ухилявся, нового нетяжкого, тяжкого та особливо тяжкого злочину не вчинив, суд вважає, що ОСОБА_1 слід звільнити від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017040230002255 від 16.12.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, на підставі ч.2 ст.284 КПК України, закрити.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Крім того, суд вважає за необхідне, відповідно до вимог ст.124 КПК України, стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз №7/10.4/68 від 07.03.2018 у сумі 858,00 грн. (т. 2 а.с. 46) та №7/10.1/180 від 24.05.2018 року у сумі 2002,00 грн. (т.2 а.с. 68).

Відповідно ч. 4 ст. 174 КПК України, вирішити питання про скасування арешту майна. Питання речових доказів судом вирішується в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.49 КК України, ст.ст.284, 285, 286, 371 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України звільнити від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - закрити.

Речовий доказ - автомобіль ВАЗ 21083 реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходиться у ОСОБА_1 - залишити у розпорядженні останнього, дозволивши використовувати та розпоряджатися ним на власний розсуд.

Речовий доказ - автомобіль "ДЕУ Ланос" реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться у ОСОБА_2 - залишити у розпорядженні останнього, дозволивши використовувати та розпоряджатися ним на власний розсуд.

Арешт майна накладений на автомобілі ВАЗ 21083 реєстраційний номер НОМЕР_2 та "ДЕУ Ланос" реєстраційний номер НОМЕР_1 - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на проведення судових експертиз в розмірі 2860 грн. 00 коп.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Повний текст ухвали складений 22.04.2021 року.

Суддя Н.Г. Гринь