Постанова № 9650777, 13.05.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.05.10 місто Севастополь Справа №2а-799/10/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді - Прохорчук О.В.;

секретар судового засідання - Іванов Д.Б.,

за участю представників:

позивача Панібог Володимир Олександрович, довіреність б/н від 22.03.2010,

відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Севастополі адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Севастополя про визнання недійсними вимог про сплату боргу та рішення про застосування фінансових санкцій,

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Севастополя про визнання недійсними вимог про сплату боргу № Ю-53 від 05.10.2007 та № Ю-53 від 05.12.2007.

Заявами від 02.04.2008 та від 15.04.2008 позивач уточнив позовні вимоги, остаточно просить визнати недійсними вимоги про сплату боргу № Ю-53 від 05.10.2007, № Ю-53 від 05.12.2007, № Ю-164 від 07.03.2008, № Ю-164 від 07.04.2008 та рішення про застосування фінансових санкцій № 834 від 17.08.2007.

Постановою господарського суду міста Севастополя від 19.06.2008 позов Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Севастополя задоволено частково. Рішення Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Севастополя№ 834 від 17.08.2007 та вимогу № Ю-164 від 07.04.2008 визнано недійсними частково, вимоги № Ю-53 від 05.10.2007, № Ю-53 від 05.12.2007, № Ю-164 від 07.03.2008 визнано недійсними повністю.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.08.2008 апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду у Ленінському районі міста Севастополя залишено без задоволення, постанову господарського суду міста Севастополя від 19.06.2008 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.02.2010 касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду у Ленінському районі міста Севастополя задоволено частково. Постанову господарського суду міста Севастополя від 19.06.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.08.2008 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Севастополя.

Ухвалою від 19.03.2010 справу прийнято до провадження Окружного адміністративного суду міста Севастополя, призначений судовий розгляд справи.

Судове засідання відкладалось за клопотанням сторін з 08.04.2010 на 12.05.2010.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача субєкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Оскільки неприбуття в судове засідання субєкта владних повноважень не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача, за наявними у ній доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Наказом Міністерства промислової політики України № 370 від 06.10.2005 наказано припинити юридичну особу Державного підприємства «Чорноморський науково-дослідний інститут технологій суднобудування»шляхом приєднання його до Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець".

Згідно з вказаним наказом Державне підприємство "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" є правонаступником всіх майнових і немайнових прав та обовязків Державного підприємства «Чорноморський науково-дослідний інститут технологій суднобудування»з моменту внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру підприємств, установ і організацій України (а.с.25).

08.05.2007 між Державним підприємством "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" та Управліннями Пенсійного фонду України у Нахімовському та Ленінському районах міста Севастополя підписано акт узгодження заборгованості перед бюджетом Пенсійного фонду України, яка підлягає передачі від підприємства, що припиняється, правонаступнику станом на 30.04.2007 (а.с.7-8).

Згідно з вказаним актом заборгованість Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" перед бюджетом Пенсійного фонду України склала 221907,19 грн., у тому числі по внесках до Пенсійного фонду України у розмірі 43673,68 грн. Даний акт є додатком до передатного акту, складеного станом на 30.06.2006 та затвердженого Міністерством промислової політики України 16.02.2007 та є його невідємною частиною.

Заборгованість Державного підприємства «Чорноморський науково-дослідний інститут технологій суднобудування»перед бюджетом Пенсійного фонду України у розмірі 43673,68 грн. утворилась у звязку з донарахуванням внесків на невиплачену заробітну плату:

за актом перевірки своєчасності, достовірності, повноти обчислення та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування № 2/02 від 20.02.2006 донараховано 42581,80 грн. (а.с.18-20);

за актом перевірки своєчасності, достовірності, повноти обчислення та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та правильності надання відомостей у систему персоніфікованого обліку страхувальником № 2/09 від 21.09.2006 донараховано 1091,88 грн. (а.с.21-23).

Узгоджену заборгованість позивач сплатив 26.07.2007 у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи (а.с.64) та не заперечується відповідачем.

17.08.2007 Управлінням Пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Севастополя прийнято рішення № 834 про застосування до Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" штрафу у розмірі 21836,84 грн. та нарахування пені у розмірі 16762,03 грн. за несвоєчасну сплату страхових внесків у розмірі 43673,68 грн. (а.с.67).

На підставі вказаного рішення відповідачем на адресу позивача надіслані вимоги про сплату боргу № Ю-53 від 05.10.2007, № Ю-53 від 05.12.2007, № Ю-164 від 07.03.2008, № Ю-164 від 07.04.2008 (а.с. 9, 10, 59, 73).

Відповідно до частини 7 статті 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

Тотожну норму містить частина 2 статті 104 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Чорноморський науково-дослідний інститут технологій суднобудування»ліквідовано з внесенням цієї інформації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 11.06.2007 (а.с.79).

Отже, усі права та обовязки Державного підприємства «Чорноморський науково-дослідний інститут технологій суднобудування»перейшли до Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" 11.06.2007.

Частиною 6 статті 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом є:

для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць;

для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал.

Відповідно до пункту 2 частини 9 статті 106 вказаного Закону (у редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваного рішення) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Суд дійшов висновку, що вказана відповідальність не може бути застосована до позивача з наступних підстав.

Заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 43673,68 грн., яка виникла у Державного підприємства «Чорноморський науково-дослідний інститут технологій суднобудування», не є заборгованістю позивача, а є його зобовязанням, що виникло у звязку з переходом до Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" обовязків припиненої юридичної особи, а не внаслідок несвоєчасної самостійної сплати позивачем, як роботодавцем, страхових внесків у визначеному законом порядку.

Штрафні санкції та нарахована пеня за несвоєчасну сплату страхових внесків не застосовувались відповідачем до ліквідованого підприємства та не передавались як зобовязання позивачеві за актом узгодження заборгованості від 08.05.2007.

Таким чином, застосування штрафу та нарахування пені позивачеві за несвоєчасну сплату страхових внесків у розмірі 43673,68 грн. до Пенсійного фонду є неправомірним.

Отже, рішення Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Севастополя про застосування штрафу та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків Державним підприємством "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" не відповідає вимогам діючого законодавства, а разом з ним і вимоги про сплату боргу, надіслані на його підставі.

Як визначено положеннями частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З наведеного вбачається, що позивач може обрати будь-який спосіб захисту свого порушеного права, якій не заборонено законом, а суд повинен захистити таке право, якщо буде встановлено його порушення.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає за можливе вийти за межі заявлених позовних вимог та скасувати оскаржувані рішення та вимоги субєкта владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Севастополя № 834 від 17.08.2007 про застосування до Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" штрафу у розмірі 21836,84 грн. та нарахування пені у розмірі 16762,03 грн. за несвоєчасну сплату страхових внесків.

3. Визнати недійсними та скасувати вимоги Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Севастополя про сплату боргу № Ю-53 від 05.10.2007, № Ю-53 від 05.12.2007, № Ю-164 від 07.03.2008, № Ю-164 від 07.04.2008.

4. Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у місті Севастополі, одержувач Державний бюджет Ленінського району міста Севастополя, 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" (99011, місто Севастополь, вул.В.Морська, 1, ідентифікаційний код 14308457, інших реквізитів немає) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя О.В. Прохорчук

Постанову складено та підписано в порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 18 травня 2010 року.