Ухвала суду № 96506253, 26.04.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 квітня 2021 року м. Чернігів Справа № 620/4301/21

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради про скасувння рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) 19.04.2021 (відповідно до відбитку штампу на конверті) звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, у якому просить:

- скасувати рішення відповідача від 31.03.2021 про відмову у задоволенні її заяв про зняття з реєстрації місця проживання та про реєстрацію проживання позивача і її малолітньої доньки ОСОБА_2 ;

- зобов`язати відповідача зареєструвати зняття з попередньої реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 та зареєструвати позивача і її малолітню доньку ОСОБА_2 за новим місцем проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Справою адміністративної юрисдикції в розумінні пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилами пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії, дії чи бездіяльність.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах: від 04.09.2018 у справі №826/1934/17, від 05.06.2018 у справі №805/4506/16-а, від 27.06.2018 у справі №815/6945/16.

Відповідно до змісту позовної заяви, ОСОБА_1 та її малолітня донька з квітня 2019 року проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим позивач звернулась до відповідача із заявою про зняття їх з місця реєстрації за попередньою адресою та реєстрацію проживання за вищевказаною адресою. Однак, у проведенні реєстраційних дій ОСОБА_1 було відмовлено з тих підстав, що позивачем не було подано необхідних документів або інформації. Так, в силу вимог пункту 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207, для зміни місця реєстрації малолітньої дитини необхідна згода на такі дії її батька. Разом з тим, ОСОБА_3 участі у вихованні доньки не приймає, вказану згоду не надає. Наведені обставини стали підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з позовом.

Таким чином, з викладеного вбачається, що фактично між батьками існує спір про місце проживання їх спільної дитини та можливість реалізації їх батьківських прав, гарантованих Сімейним кодексом України, тоді як вимоги позивача до міської ради в особі органу реєстрації місця проживання є похідними від вирішення цього спору.

Наведена правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 19 лютого 2020 року №640/109/19, у яких суд касаційної інстанції зазначив, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень, яка призвела до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав, обов`язків або зачіпає інтереси особи чи пов`язана з реалізацією нею майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, може бути припинена в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Ураховуючи те, що спірні правовідносини виникли між учасниками справи з приводу захисту сімейних прав та інтересів позивача, а отже, існує спір про право, останній має приватно-правовий характер та має розглядатись за правилами цивільного судочинства в порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України.

Дана обставина згідно із пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

Відповідно до частини шостої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне роз`яснити, що для вирішення спору позивачу необхідно звернутись до місцевого загального суду за правилами підсудності, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

На підставі наведеного та керуючись статтями 170, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити та повернути позовну заяву із усіма доданими до неї матеріалами.

Повернути зі спеціального фонду Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп., сплачений відповідно до квитанції від 19.04.2021 №206.

Попередити позивача, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст ухвали складений 26.04.2021.

Суддя С.В. Бородавкіна