
Справа № 560/1674/21
РІШЕННЯ
іменем України
26 квітня 2021 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЄКЄТА", Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТЕК» до Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 16 лютого 2021 року звернувся до суду з позовом, в якому просить постанову Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 24 листопада 2020 року № 203634 про застосування адміністративно-господарського штрафу - визнати протиправною та скасувати.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 11 жовтня 2020 року, вантажним автомобілем Daf FT XF 105.460, д/н НОМЕР_1 , з напівпричіпом Meiller MHVS 60/3S, д/н НОМЕР_2 , за участю ОСОБА_1 , у якості водія, виконувалось перевезення вантажу у виді пшениці, маса брутто - 40т 660кг (пункт навантаження - Тернопілська обл., пункт розвантаження - Одеська обл. с. Кремидівка), про що свідчить товарно-транспортна накладна №188448 від 10.10.2020. За названою ТТН Замовником, Вантажовідправником та Автомобільним перевізником виступає ТОВ «Векета», а Вантажоодержувачем - філія АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Кремидівське хлібоприймальне підприємство». Вказує, що відповідно до вимог ЗУ «Про автомобільний транспорт» ОСОБА_1 не є автомобільним перевізником, який здійснював вантажне перевезення за товарно-транспортною накладною № 188448 від 10.10.2020, тобто відповідальність за порушення встановлене абз. 15 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» не може бути застосована до ФОП ОСОБА_1 , як то вказано в оскаржуваній постанові.
Відповідно до ухвали від 17.02.2021, суд відкрив спрощене провадження без повідомлення учасників справи, залучив в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЄКЄТА» та витребував докази (арк. спр. 68-69).
Згідно з ухвалою від 17.02.2021 залишено без задоволення заяву позивача про забезпечення позову (арк. спр. 44-45), а відповідно до ухвали від 17.02.2021 повернуто без розгляду заяву позивача про забезпечення позову (арк. спр. 66-67).
04.03.2021 до суду надійшов Відзив на позов без реєстраційного номера та дати, згідно якого відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи(та) вантажів транспортними засобами. При проведенні рейдової перевірки працівниками Укртрансбезпеки було взято до уваги дані всіх документів, на основі яких було складено Акт перевірки. Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видом діяльності позивача являється КВЕД: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт. Відповідно до чеку та інших документів результату здійснення габаритно-вагового контролю загальна вага транспортного засобу становила 40,37 т, навантаження на одиночну вісь 12,36 т, що на 1,36 т більше за нормативно допустиме. Позивачем було допущено порушення встановлених ч. 3 п. 22.5 Правил дорожнього руху, а саме навантаження на одиночну вісь, що становить 12,36% (арк. спр. 74-81).
09.03.2021 до суду поступили письмові пояснення, в яких третя особа вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЄКЄТА» не є автомобільним перевізником, як то помилково зазначено позивачем ОСОБА_1 , що підтверджується договором №01/18/06-2020 про надання послуг з перевезення вантажу від 18 червня 2020 року, укладеного між ТОВ «ВЄКЄТА» та TOB «ВЕСТТЕК», Заявкою №6 від 10.10.2020, Товарно-транспортною накладною №188448 від 10.10.2020, Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №4608 від 12 жовтня 2020 року (арк. спр.93-96).
Ухвалою від 14.04.2021, суд залучив в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ТОВ «ВЕСТТЕК» та витребував докази (арк. спр. 109-111).
Третя особа - ТОВ «ВЕСТТЕК», надала суду письмові пояснення від 20.04.2020 в яких ствердила, що ФОП ОСОБА_1 є перевізником, а ТОВ «ВЕСТТЕК» було експедитором, а замовником був - ТОВ «ВЄКЄТА», що зокрема, підтверджує заявка - договір від 10.10.2020, копію якого надано суду.
З`ясувавши обставини, на які учасники посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, та оцінивши надані докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.
11.10.2020 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області було проведено перевірку транспортного засобу Daf FT XF 105.460, номерний знак НОМЕР_1 який належить позивачу, та за результатами якої складено Акт №242442 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 11.10.2020 (далі - Акт від 11.10.2020 ). В Акті від 11.10.2020 зазначено, що під час перевірки виявлено порушення: Під час надання послуг з перевезення вантажів згідно ТТН №52 від 10.10.2020 з перевищенням навантаження на одиночну вісь склала 12,36 тонн при допустимій 11,00 тонн, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт": ч. 1 абз. 15 Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10% але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Водій транспортного засобу з актом ознайомлений, від пояснень та підпису відмовився (арк. спр.20-21). Відповідно до "Рузультати зважування Пункт зважування Дачне" від 11.10.2020 перевищення навантаження на одиночну вісь склало - 12,36 т (арк. спр.25).
Постановою Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №203634 від 24.11.2020 (далі - постанова №203634) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн. Вказано про допущення порушення вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за що передбачена абзацом 15 ст. 60 Закону.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон № 2344-III), відповідно до ч. 12 ст. 6 якого, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Відповідно до абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України №3353-XII від 30.06.1993 "Про дорожній рух", з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок №879), згідно з яким габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотриманий визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Підпунктом 3 п. 2 Порядку № 879 встановлено, що великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., N 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Згідно з п. 24 Порядку № 879, після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.
Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Згідно з п. 4 Правил № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
З аналізу вищевикладених норм чинного законодавства слідує, що участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з результатами зважування, повна маса транспортного засобу НОМЕР_1 становила 40,37 тонн, втім осьове навантаження на одиничну вісь транспортного засобу становило 12,36 т при дозволеній масі 11,00 т, що свідчить про перевезення вантажу із перевищенням встановленого осьового навантаження.
З аналізу вищевикладених норм чинного законодавства слідує, що участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
Отже, позивача притягнуто до відповідальності за порушення, яке передбачено абзацом 15 ст. 60 Закону №2344-III, про що відповідачем складено постанову, яка оскаржується у цій справі.
При цьому, статтею 1 Закону №2344-III визначено поняття автомобільного перевізника та водія відповідно до якої автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами, а водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Тобто, визначальним для такої відповідальності є те, що автомобільним перевізником не дотримано зазначених вище вимог законодавства. Адміністративно-господарські штрафи застосовуються саме до автомобільних перевізників.
Позивач заперечує статус перевізника, чому суд дає критичну оцінку, враховуючи пояснення та докази надані третіми особами.
Так, відповідно до Заявки - Договору від 10.10.2020, експедитор ТОВ "ВЕСТТЕК" через ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 домовились про перевезення з Тернопільської області, Новосілка до Одеської області, Кремидівка вантажу вантажовідправника ТОВ "ВЄКЄТА". При цьому, позивач не надав суду пояснень і доказів щодо використання транспортного засобу, який належить ОСОБА_1 іншими особами (правочин, інше), що суд пропонував йому ухвалою від 14.04.2021. Тобто, суд вважає, що ФОП ОСОБА_1 , який є власником автомобіля Daf FT XF 105.460, д/н НОМЕР_1 , з напівпричіпом Meiller MHVS 60/3S, д/н НОМЕР_2 , відповідно до своєї підприємницької діяльності - транспортні перевезення, здійснював транспорті перевезення в інтересах замовника ТОВ "ВЄКЄТА" за посередництва ТОВ "ВЕСТТЕК" - експедитор. Цей висновок суду не спростовується товарно - транспортними накладними №188448 від 10.10.2020, копію якої надав позивач (арк. спр.16), і не надав суду оригінал, що суд вимагав ухвалою від 14.04.2021 та копією цієї ж накладної, наданою третьою особою - ТОВ "ВЄКЄТА" (арк. спр. 102), адже зміст цих накладних різний в частині автомобільного перевізника (ТОВ "ВЄКЄТА" і ТОВ "ВЕСТТЕК" відповідно), що вказує на їх неправдивість (ознаки фіктивності), тому суд не бере до уваги цей доказ.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, суд вважає, що позивач не довів позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, довів правомірність прийняття оскаржуваної постанови від 24 листопада 2020 року № 203634 про застосування адміністративно-господарського штрафу, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов не задовольняється.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи відмову в задоволенні позову, сплачений позивачем судовий збір не підлягає відшкодуванню на його користь.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 16 лютого 2021 року, залишити без задоволення.
Судові витрати, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, відсутні.
Копії рішення надати учасникам судового розгляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 26 квітня 2021 року
Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) Відповідач:Придністровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (вул. Соборна, 75, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39816845) Треті особи:Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЄКЄТА" (проспект Гагаріна, будинок 12А, офіс 809, м. Одеса, Одеська область, 65039 , код ЄДРПОУ - 38294827) Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТТЕК" (03142, місто Київ, пр. Палладіна Академіка, будинок 18, корпус 30, офіс 13А , код ЄДРПОУ - 39743065) Головуючий суддя А.І. Петричкович
Судове рішення № 96505789, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 26.04.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 560/1674/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: