Рішення № 96505715, 23.04.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/1273/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі-відповідач, Управління, ГУ ПФУ в Херсонській області), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №965230184588 від 25.02.2021 в частині здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19.02.2020 року та призначення такого у розмірі 64 % суддівської винагороди, зазначеної у довідці Херсонського апеляційного суду від 26.02.2020 № 142/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , починаючи з 19.02.2020 року у розмірі 90 % суддівської винагороди, зазначеної у довідці Херсонського апеляційного суду від 26.02.2020 № 142/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та здійснити виплати з урахуванням фактично сплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 2004 року перебуваю на обліку в ГУ ПФУ Херсонської області та отримую щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90 % суддівської винагороди, обчисленої відповідно до Закону України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року N 2862-ХІІ (з відповідними змінами та доповненнями)"

У лютому 2020 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. До вказаної заяви позивач додала довідку від 26.02.2020 №142/20, видану Херсонським апеляційним судом, про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Оскільки відповідач відмовив у здійсненні перерахунку пенсії позивача, вона звернулась до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 у справі № 540/2040/20 позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Херсонській області задоволено.

З особового кабінету Порталу електронних послуг Пенсійного Фонду України позивачу стало відомо, що рішенням №965230184588 від 25.02.2021 про перерахунок пенсії позивачу нараховано пенсію у розмірі 133182,72 грн. що складає не 90% призначеного їй при виході у відставку довічного грошового утримання від заробітку працюючого судді на відповідній посаді, а лише 64%.

Вказане рішення, яким фактично зменшено відсоткове значення розміру довічного грошового утримання судді у відставці, позивач вважає протиправним, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 31.03.2021р. провадження у даній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву та копію пенсійної справи позивача.

Зі змісту відзиву на позов вбачається, що Управління позов не визнає. Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що позивач, перебуває на обліку в Херсонському відділі обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та з 01 січня 2007 року отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України від 02.06.2016 № 1402 "Про судоустрій і статус судів" (далі - Закон № 1402).

На виконання рішення Херсонського окружного адміністративного від 02 вересня 2020, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області рішенням № 965230184588 від 25 лютого 2021 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача, як судді у відставці, у розмірі 64% грошової винагороди судді, працюючого на відповідній посаді, та його розмір склав 133 249,15 грн (208098,00 грн х 64%).

Відповідно до Протоколу № 1121 від 08.02.2007 позивачці призначено довічне грошове утримання судді у відставці та визначено стаж судді 27 років 06 місяців. При цьому відповідач вказує на те, що до стажу позивача не зараховано період роботи на посаді "помічник прокурора", який дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та на відсутність правових підстав для зарахування такого періоду до стажу.

Відповідач вважає, що для застосування розміру 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, немає підстав, оскільки зазначений розмір визначався рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 27.06.2014 та обчислювався відповідно до Закону України від 07.07.2010 № 2453 "Про судоустрій і статус суддів". Проте, з 18.02.2020 з моменту проголошення Рішення КСУ від 18.02.2020 № 2-р/2020, Закон України від 07.07.2010 № 2453 "Про судоустрій і статус суддів" в частині регулювання щомісячного грошового утримання, остаточно втратив чинність.

З огляду на викладене просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працювала на посаді судді Херсонського обласного суду з 15.10.1976 року, а з 10.09.2001 - суддею апеляційного суду Херсонської області.

Постановою Верховної Ради України від 18 березня 2004 року № 1635-IV позивача звільнено з посади судді Херсонського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку відповідно до п.15 ст.85,п.п. 1,3,9 ч.5 ст.126 Конституції України, ст.43 Закону України "Про статус суддів".

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Херсонському відділі обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та з 01 січня 2007 року отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України від 02.06.2016 № 1402 "Про судоустрій і статус судів" (далі - Закон № 1402).

Судом встановлено, що на момент призначення пенсії позивачу і до кінця 2020 року розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становив 90% винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Також судом встановлено, що відповідно до рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 у справі № 540/2040/20 задоволено позов ОСОБА_1 , визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №23/03-17 від 05.03.2020 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області перерахувати та виплатити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 , згідно довідки Херсонського апеляційного суду від 26.02.2020 року № 142/20 про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.

25.01.2021р. ГУ ПФУ в Херсонській області прийнято рішення №965230184588 відповідно до якого проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Херсонського апеляційного суду від 26.02.2020 року № 142/20.

Однак при перерахунку хоча і враховано збільшений розмір суддівської винагороди вказаний у довідці від 26.02.2020 року № 142/20, проте змінено відсоткове значення розміру довічного грошового утримання із 90 % до 64 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Вказане рішення позивач вважає протиправним, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відповідно до справи №540/2040/20 позивач просила зобов`язати відповідача здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, при цьому, не було предметом позову та не розглядалося судом питання про відсоток від суддівської винагороди судді апеляційного суду на відповідній посаді, який повинен враховуватися відповідачем при обчисленні довічного утримання.

Таким чином, на час розгляду даної справи відносно позивача існує рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 у справі № 540/2040/20, відповідно до якого відповідача зобов`язано здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням рішення Конституційного суду від 18.02.2020 р., та згідно довідки Херсонського апеляційного суду від 26.02.2020 року № 142/20 про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

На теперішній час існує новий спір в частині визначення відсоткового розміру довічного грошового утримання від суми суддівської винагороди, працюючого на відповідній посаді судді, оскільки відповідачем він був зменшений.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначає Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно із пунктом 2 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон № 2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Згідно із частиною 1 статті 142 Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (частина 2 статті 142 Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII).

Відповідно до частини 3 статті 142 Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Разом з цим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Зокрема, пунктом 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону № 2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Разом з тим рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу XII Прикінцеві та перехідних положень Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII зі змінами.

У вказаному рішенні (пункти 15-17) зазначено, що згідно з положеннями пункту 25 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону № 2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).

Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 № 10-рп/2013).

Конституційний Суд України зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини 1 статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

В рішенні від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016 Конституційний Суд України зазначив, що частина третя статті 141 Закону № 2453-VI у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIІІ, яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Натомість застосуванню підлягає частина третя статті 141 Закону № 2453-VI до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIІІ, тобто у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VIІІ, а саме: "Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання".

В пункті 7 цього ж рішення Конституційний Суд України зауважив, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічній редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є "обов`язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені" (частина друга статті 150 Конституції України). Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Основного Закону України).

На виконання висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016, частина четверта статті 142 Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII викладена в наступній редакції: "У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання".

У пункті 19 постанови Верховного Суду від 16.06.2020 у зразковій справі № 620/1116/20 також наголошено на тому, що за змістом частини четвертої статті 142 Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

З огляду на викладене суд дійшов до висновку, що на час звернення позивача до ГУ ПФУ в Херсонській області із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, виникла лише одна підстава його перерахунку, а саме збільшився розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (з 01.01.2020 базовий оклад судді склав 50 прожиткових мінімумів для працездатних громадян). Інші складові (стаж роботи на посаді судді та відсотковий розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці) залишилися незмінними.

При цьому суд зазначає, що норми спеціальних законів які були чинними у період від моменту призначення позивачу спірних виплат до їх перерахунку у 2020 році не передбачали зменшення відсоткового показника довічного грошового утримання судді у відставці. Натомість з метою урахування зміни розміру заробітної плати (суддівської винагороди) працюючого судді, змінною величиною і підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці була лише зміна суддівської винагороди.

Водночас правила обрахування стажу роботи на посаді судді, які застосовувалися на момент виходу судді у відставку, як і відсотковий розмір вже призначеного довічного грошового утримання є сталими та не можуть змінюватися.

Як вбачається з пенсійної справи позивача, що копія якої наявна в матеріалах справи, відсотковий розмір довічного грошового утримання судді у відставці, що був призначений позивачу при виході на пенсію, складав 90% суддівської винагороди. При цьому, довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди позивач отримувала до моменту прийняття Управлінням оскаржуваного рішення №965230184588 від 25.02.2021р. Оскаржуваним же рішенням відповідачем фактично зменшено сталий показник - відсоткове значення розміру довічного грошового утримання судді у відставці, без наявної правової на те підстави.

Щодо посилання відповідача на ч. 3 ст. 142 Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII, в силу якої щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, суд зазначає що вказана норма підлягає застосуванню при призначенні довічного грошового утримання після набрання цією нормою чинності.

Більше того, застосування відсоткового показника, передбаченого ч. 3 ст.142 Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII до перерахунку вже призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є протиправним, як тому, що стосується обрахування щомісячного довічного грошового утримання судді який звернувся із заявою про його призначення на момент дії цієї норми, а не перерахунку раніше призначеного, так і з огляду на те, що законодавчо передбачено принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.

З огляду на викладене суд дійшов до висновку про протиправність рішення Управління про зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача із 90% до 64 %.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не надано до суду жодних доказів щодо наявності підстав зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача, а отже і на підтвердження правомірності свого рішення. Натомість, з наданих до суду матеріалів пенсійної справи вбачається, що призначення позивачу довічного грошового утримання судді у відставці відбулось до набрання законної сили положень ст.142 Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII і розмір довічного грошового утримання судді у відставці, що був призначений позивачу, складав 90% суддівської винагороди.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Отже, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №965230184588 від 25.02.2021 в частині здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19.02.2020 року у розмірі 64 % суддівської винагороди, зазначеної у довідці Херсонського апеляційного суду від 26.02.2020 № 142/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. 28 Армії, 6 м. Херсон, 73005, код ЄДРПОУ 21295057) провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), починаючи з 19.02.2020 року у розмірі 90 % суддівської винагороди, зазначеної у довідці Херсонського апеляційного суду від 26.02.2020 №142/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та здійснити виплати з урахуванням фактично сплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. 28 Армії, 6 м. Херсон, 73005, код ЄДРПОУ 21295057) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний

кат. 112010201